У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у вдосконаленні методики обліку і аналізу оборотних активів господарських товариств, і дає змогу подати наступні рекомендації і пропозиції: Узагальнення теоретичних і практичних підходів до розуміння економічної сутності категорії “оборотні активи” дозволяє трактувати оборотні активи як сукупність економічних благ виражену у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які залучаються в економічний процес діяльності суб’єкта господарювання у вигляді оборотного капіталу. Таке визначення, у порівнянні з тим, що дається у національних стандартах обліку та науковій літературі, більш чітко визначає функціональну роль та місце оборотних активів у формуванні господарських взаємовідносин на підприємствах. Важливим завданням системи управління оборотними активами є економічно обґрунтована їх класифікація. У дисертаційній роботі на основі вивчення порівняльного аналізу праць вітчизняних та зарубіжних вчених удосконалено класифікацію оборотних активів, яку доцільно використовувати у практиці облікової роботи господарських товариств. Рекомендовано класифікувати оборотні активи господарських товариств за такими ознаками як джерела формування оборотних активів, характер участі в операційному процесі, ліквідність, кругообіг, право власності, ступінь ризику, принцип нормування.
3. Для управління оборотними активами господарських товариств необхідна достовірна інформація, яка забезпечується за допомогою економічного аналізу. У роботі підтримано підхід, згідно з яким спочатку проводиться аналіз формування оборотних активів, а потім – аналіз його використання. Виходячи з цього, запропоновано фінансовий аналіз оборотних активів господарських товариств здійснювати в такій послідовності: на першому етапі аналізується структура та динаміка оборотних активів господарського товариства; на другому етапі вивчається динаміка оборотних активів в розрізі основних видів-запасів, сировини, матеріалів, готової продукції, дебіторської заборгованості, залишків грошових активів; на третьому етапі оцінюється оборотність оборотних активів на основі розрахунку показників тривалості обороту, коефіцієнта оборотності; на четвертому етапі визначаються потреби господарських товариств в оборотних активах для здійснення майбутньої діяльності. Аналіз діючих методичних підходів щодо оцінки оборотних активів дав можливість виявити переваги та недоліки кожного із запропонованих національними стандартами методів оцінки, що сприяло виробленню критеріїв вибору методу оцінки вартості списаних виробничих запасів. З метою оперативного управління виробничими запасами господарських товариств, які є суб’єктами малого підприємництва, облік запасів пропонується здійснювати на одному синтетичному рахунку 20 “Виробничі запаси”, що підвищить оперативність одержання інформації і посилить контроль за їх рухом. З метою організації аналітичного обліку виробничих запасів передбачено застосування окремого аналітичного рахунку для обліку витрат на дату придбання, доставку виробничих запасів і доведення їх до стану, придатного для подальшого використання. Ці витрати в кінці місяця за спеціальним розрахунком повинні включатись до фактичної собівартості запасів, використаних на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг).
6. Однією з основних причин виникнення простроченої дебіторської заборгованості є взаємні неплатежі. Механізм їх виникнення закладений в існуючий системі бухгалтерського обліку, а точніше, в схемі розрахунків між господарськими товариствами. З цією метою проаналізовано декілька найбільш поширених схем взаємних розрахунків між господарськими товариствами. Найбільш раціональною формою розрахунків виявилася чекова форма. Вона дає можливість підприємствам уникнути виникнення невиправданої дебіторської заборгованості і тим самим отримати додаткові грошові кошти. 7. З метою поглибленого вивчення всіх параметрів діяльності господарського товариства запропоновано використовувати систему комплексного економічного аналізу оборотних активів, який передбачає застосування двох його видів: ретроспективного аналізу, який виконується за звітний період та перспективного аналізу, який надає можливість прогнозувати майбутні фінансові показники господарюючого суб’єкта. 8. Аналіз оборотних активів виконано з метою оцінки ефективності їх використання та оптимізації структури. Факторний аналіз доцільно проводити за допомогою методів елімінування: метод ланцюгових підстановок; метод абсолютних різниць. При проведенні параметричного аналізу оборотних активів, на наш погляд, насамперед слід звертати увагу на такі показники: ліквідності – загальної, швидкої, абсолютної; коефіцієнт фінансової незалежності; коефіцієнт фінансової стійкості; коефіцієнт ділової активності. 9. Крім традиційних методів економічного аналізу в роботі використано економіко-математичні методи та моделі. Так, на основі даних матричної моделі виробництва продукції господарського товариства поглиблено аналіз оборотних активів. Управління запасами пропонується виконувати методами лінійного програмування, найпоширенішим з яких є симплексний метод, він, з одного боку, дає змогу визначити оптимальний асортимент продукції, а з іншого, – забезпечує максимальний прибуток при заданих ресурсних обмеженнях. |
