У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та практичне вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці рекомендацій щодо удосконаленої методики бухгалтерського обліку та економічного аналізу операцій з валютними деривативами у системі комерційних банків України. За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки та пропозиції: 1. Ефективне функціонування сучасної економічної системи неможливе без створення адекватних механізмів управління фінансовими ризиками, серед яких за впливом на стан суб’єктів господарювання одним з найсуттєвіших є валютний ризик. Події останніх років на міжнародних та національному фінансових ринках засвідчили, що валютні ризики повсякчас зростають. Це зумовлює потребу у формуванні внутрішнього сегменту строкового валютного ринку, предметною основою якого є валютні деривативи. 2. Для країн з перехідними економіками актуалізуються як проблеми практичного впровадження похідних фінансових інструментів, так і питання ефективного здійснення облікового та аналітичного процесів. За умов ринкового реформування економіки України важливо, щоб методика обліку операцій з валютними деривативами грунтувалась на загальноприйнятих у міжнародній теорії і практиці принципах. Це забезпечується через впровадження національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, котрі в цілому відповідають підходам до обліку валютних операцій, закладених у системі МСБО, хоча мають місце і певні відмінності. 3. Для організації ефективного обліку та з метою комплексного аналізу валютні деривативи слід класифікувати за сукупністю таких ознак: види операцій, види контрактів, строки виконання, мета укладання, номінал контракту. У теоретичному плані така класифікація дає змогу конкретизувати понятійний апарат, а в практичному – адекватно відображати у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності реальну діяльність комерційних банків на строковому сегменті валютного ринку. 4. Валютні деривативи є складним економіко-правовим явищем, що має низку специфічних особливостей і відрізняється від традиційних видів фінансової діяльності. Основне призначення валютних деривативів полягає у створенні можливостей для хеджування валютних ризиків. Також валютні деривативи використовуються для одержання прибутку спекулятивного характеру та виконують інформаційну функцію в суспільстві. Тому в процесі бухгалтерського обліку приоритетне значення має класифікація операцій з валютними деривативами залежно від мети їх проведення, і відповідно їх поділ на хеджеві та спекулятивні, який і визначає формування двох методик їх обліку. 5. Належне вирішення проблемних питань бухгалтерського обліку операцій з валютними деривативами згідно із вимогами МСБО можливе за умови конструктивної співпраці всіх суб’єктів строкового ринку щодо створення законодавчо-правової бази функціонування строкових контрактів, а також розробки нормативно-методичної документації з урахуванням специфіки діяльності українських комерційних банків. 6. Для ефективного функціонування валютних деривативів важливим є чітке та достовірне відображення в бухгалтерському обліку всієї сукупності операцій комерційних банків із цими інструментами: купівля, оцінка, зберігання, переоцінка, виконання, продаж, визначення фінансових результатів. В обліковому процесі та при складанні фінансової звітності доцільно виокремити хеджеві та спекулятивні операції та застосовувати уніфіковані методи їх оцінки. 7. Для удосконалення облікового процесу вважаємо за доцільне внесення змін до Плану рахунків бухгалтерського обліку в комерційних банках: - увести додатковий рахунок у 6 класі з обліку фінансових результатів за операціями з валютними деривативами, оскільки рахунок № 6204 АП "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами" стає надто "перевантаженим"; це полегшить складання фінансової звітності; - упорядкувати облік та переоцінку позабалансової позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів, оскільки для цієї мети в чинному Плані рахунків передбачено один рахунок № 9920; - увести до балансових рахунків 6 і 7 класів додаткові рахунки для обліку отриманої (доходи) та сплаченої (видатки) опціонної премії. 8. Метою проведення операцій хеджування є зниження рівня валютного ризику активу або зобов'язання, які обліковуються за балансовими позиціями, через створення відповідної позабалансової позиції за похідним інструментом. В процесі аналізу слід разом розглядати результати переоцінки балансової позиції інструменту хеджування. Для аналізу операцій хеджування доцільно використовувати спеціальні аналітичні показники: коефіцієнт хеджування (величина хеджу); ефективність хеджу; вартість хеджування. 9. Спекулятивні операції з валютними деривативами мають на меті отримання додаткових доходів від сприятливих змін валютних курсів. Відтак спекулятивні валютні деривативи слід розглядати як окремий вид фінансових інструментів, що характеризуються такими показниками, як ціна, вартість, дохід, дохідність, ризикованість. Спекулятивні деривативи відрізняються підвищеною ризикованістю, тому аналіз здійснюється з метою визначення реального рівня валютного ризику та розрахунку внутрішньобанківських лімітів щодо позицій за окремими видами похідних валютних інструментів. 10. Фінансові результати за банківськими операціями з валютними деривативами є випадковими величинами, які описуються за допомогою математичного апарату теорії випадкових процесів. Під час їх дослідження, крім традиційних методів структурного та коефіцієнтного аналізу, використовуються також статистичні методи. Це дає змогу банку з’ясувати ефективність операцій з різними видами валютних деривативів та знайти найприйнятніші способи управління валютною позицією банку та зниження валютного ризику. 11. Формування в Україні ефективної системи бухгалтерського обліку та аналізу операцій з валютними деривативами з оптимальним поєднанням міжнародного досвіду та національної специфіки сприятиме, з одного боку, активізації діяльності на внутрішньому валютному ринку, а з другого – його поступовій інтеграції у світовий фінансовий ринок. Публікації за темою дисертації У наукових виданнях: Крамаренко Я. Ю. Валютні деривативи: сутність, класифікація, призначення
// Економіст. Київ. - 2000.- № 10. - С. 44-47. – 0,3 друк. арк. 2. Крамаренко Я. Ю. Валютні деривативи: походження та методи аналізу // Економіст. Київ. - 2000.- № 12. - С. 54-57. – 0,3 друк.арк. 3. Крамаренко Я. Ю. Бухгалтерський облік операцій з валютними форвардними контрактами у комерційних банках України // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Вип. 56. - Дніпропетровськ, ДНУ, 2000. - С. 23-28. – 0,4 друк.арк. 4. Крамаренко Я. Ю. Методичні засади аналізу операцій з валютними деривативами // Технічний прогрес та ефективність виробництва. - Вісник Харків. держ. політех. Ун-ту: Зб. наук. праць. - Вип. 122.- Харків, ХДПУ, 2000.- С. 153-155. – 0,2 друк. арк. В інших виданнях: 1. Крамаренко Я. Ю. Особливості бухгалтерського обліку валютних опціонів у комерційних банках України // Розвиток науки про бухгалтерський облік: Зб. тез та текстів виступів на наук. міжнар. конф. - Житомир, ЖІТІ, 2000 – С. 21-24. – 0,2 друк. арк. 2. Крамаренко Я. Ю. Валютні опціони як засіб хеджування валютних ризиків в діяльності комерційних банків // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту : Зб. наук. статей міжнар. наук.–практ. конф. “Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі”. – У 2-х ч. Вип.1. – Чернівці: ПП Кондратьєв, 2000. – Ч. 1. С. 218-221. – 0,2 друк. арк. 3. Крамаренко Я. Ю. Валютні деривативи – інструменти управління валютними ризиками в комерційних банках // Матеріали всеукраїнської наук. – практ. конф. “Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні”: Зб. наук. праць Донец. Ін-ту ринку і соціальної політики.- Донецьк: Вид-во Донец. Ін-ту ринку і соціальної політики, 2000. - С. 139-141. – 0,14 друк. арк. | 