У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення розв’язання наукової задачі, що виявляється у розробці науково-методичних і практичних підходів щодо вдосконалення методики обліку і аналізу витрат на виробництво на підприємствах харчової промисловості України. Одержані результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають змогу зробити такі висновки: 1. Розуміння витрат у вітчизняному і зарубіжному обліку відрізняються. У країнах з розвиненою економікою широко використовується поняття граничних витрат (граничних факторіальних витрат) і граничного продукту (граничного факторіального продукту). Значно ширше трактують поняття "витрати" українські науковці. У зв’язку з цим у дисертаційній роботі досліджено сутність економічної категорії „витрати” і визначено два основоположних підходи. Перший базується на розумінні господарського життя з позицій трудової теорії вартості, яка передбачає взаємодію у процесі виробництва трьох основних факторів (робочої сили, предметів праці та засобів праці) з відповідною інтерпретацією поняття вартості, її складових і структури. Другий підхід передбачає, що місце та роль витрат розглядається та розкривається в прикладному аспекті як складовий елемент ціни, що формується під дією сукупності факторів у системі функціонування ринку на основі зміни попиту та пропозиції. Уточнено економічну сутність поняття „витрати” і визначено, що витрати – це сума вартостей використаних ресурсів, що зменшує суму отриманого від реалізації продукції доходу, а отже, і розмір власного капіталу 2. У результаті проведених досліджень класифікації витрат на виробництво розроблено основні ознаки класифікації: за стадіями технологічного процесу, за ступенем реагування щодо зміни обсягів виробництва, видами продукції, економічними елементами і статтями калькуляції. Ця класифікація в поєднанні з економіко-математичними і економетричними методами дає змогу контролювати рівень формування собівартості та рентабельності продукції. 3. На основі співставлення облікових підсистем фінансового і управлінського обліку витрат визначено загальні і відмінні риси. Залежно від того, що фінансовий та управлінський облік є взаємозалежними та взаємопов’язаними компонентами єдиного бухгалтерського обліку, їх єдність полягає у застосуванні єдиних загальнонаукових принципів, єдиного методу бухгалтерського обліку та єдиного інформаційного забезпечення, але вимоги, які ставляться до фінансового та управлінського обліку викликають розбіжності між ними. 4. Дисертаційне дослідження підтвердило, що розвиток методичних засад і прикладних рекомендацій інтегрованого обліку витрат на виробництво є необхідною умовою підвищення ефективності діяльності харчової промисловості в цілому. Інтеграція обліку витрат передбачає створення системи облікової інформації про витрати на виробництво на основі органічного поєднання даних фінансового та управлінського обліку, тобто коли дані одного обліку органічно поєднуються з даними іншого, не порушуючи загальну методологію фіксації, збирання і обробки даних. 5. Розроблені етапи організації інтегрованого обліку за окремими виробничими ділянками, в межах центрів відповідальності через використання методу виявлення відхилень від стандартів за їх причинами та винуватцями, дадуть змогу підприємствам харчової промисловості швидше і ефективніше впроваджувати дану систему для обліку витрат на виробництво. 6. Враховуючи організаційну структуру управління підприємств харчової промисловості, запропоновано створити аналітичний центр або групу аналітиків, які будуть займатися управлінським обліком. 7. Запропоновано, при розробці програмного забезпечення інтегрованої системи обліку витрат, враховувати єдину систему документообігу підприємства, що охоплює планову, облікову, фінансову, технологічну та юридичну служби; оперативну інформацію про поточний стан виробництва, а отже і витрат; облік витрат за видами витрат, видами діяльності (продукції) та центрами відповідальності; здійснення аналізу взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку; бюджетування і контролю на будь-які проміжки часу; складання, крім регламентованих звітів, ще і системних внутрішніх звітів і нестандартних звітів. 8. З метою підвищення управління витратами рекомендувати підприємствам доповнити аналіз витрат на виробництво продукції якісним аналізом ресурсоспоживання та використанням методу АВС. 9. Для визначення оптимального обсягу виробництва і продажної ціни, що дозволить встановити максимальний обсяг реалізації і звести до мінімуму витрати, пропонується здійснювати аналіз типу “реалізація/витрати” та „витрати/обсяг/прибуток” із використанням Microsoft Excel. 10. В процесі проведення перспективного аналізу витрат на виробництво пропонується застосовувати метод ковзних середніх значень показників, експоненціального зглажування із використанням Microsoft Excel, що дозволить враховувати сезонні коливання собівартості, та виявляти значні резерви зниження витрат на виробництво. Апробація теоретичних положень з формування інтегрованої системи обліку витрат на виробництво показує, що інтегрована система органічно вписується в існуючу систему управління підприємством, доповнюючи і розвиваючи її на основі принципів і методів сучасного управлінського обліку, її впровадження не потребує революційних перетворень у документопотоках, відповідає національним стандартам бухгалтерського обліку і дозволяє одержати інформацію про витрати на виробництво для прийняття ефективних управлінських рішень. | 