1. Зміна економічної системи в Україні, інтеграційні процеси викликали необхідність стандартизації звітності з метою розкриття результатів господарської діяльності підприємств та їх фінансово-майнового стану, виходячи із вимог міжнародних стандартів звітності. До вирішення завдання стандартизації звітності слід підходити системно та формувати нормативні положення узгоджуючи усі види звітності (фінансову, податкову, статистичну). Але процес реформування бухгалтерського обліку та фінансової звітності, податкової системи та системи статистики в Україні проходять незалежно, без узгодження, що призвело до недопустимих розбіжностей у понятійному апараті та в методиках визначення фінансових результатів господарської діяльності для цілей відображення у різних формах звітності. 2. Дослідженням економічної природи фінансових результатів діяльності в історичній хронології доведено необхідність комплексного підходу до визначення соціально-економічної суті фінансових результатів, який включає джерела, фактори та функції. Узагальнення економічних думок щодо фінансового результату в такому розрізі дозволяє поглибити знання щодо розвитку економічної категорії фінансових результатів. 3. Стандартизація звітності на основі приведення системи бухгалтерського обліку до міжнародних вимог і стандартів передбачає трансформацію розуміння його змісту, завдань та функцій. Бухгалтерський облік підпорядковується меті господарської діяльності, що зумовлює подальший розвиток його завдань і функцій. 4. Неузгодженість методичних підходів у діючій нормативній базі щодо доходів, витрат, фінансових результатів, викликає необхідність виділення державного аспекту формування облікової політики, що дозволить забезпечити єдині методичні підходи до визначення кінцевого фінансового результату діяльності підприємств для цілей фінансової та податкової звітності, прозорого і обґрунтованого визначення бази оподаткування (оподатковуваного прибутку). 5. Із економічним розвитком набирають суттєвої ваги та впливу на формування фінансових результатів адміністративні витрати та витрати на збут. За економічною суттю адміністративні витрати мають відношення не лише до операційної діяльності, а і до інвестиційної та фінансової. Витрати на збут відносяться, насамперед до витрат, пов’язаних із реалізацією продукції, тому доцільно і собівартість реалізованої продукції формувати із їх врахуванням. До адміністративних витрат та витрат на збут включають і технологічні витрати, які беруть участь у створенні вартості. Діюча система обліку та фінансової звітності не забезпечує такого розподілу адміністративних та збутових витрат, що ставить під сумнів дотримання принципу відповідності. Виходячи з цього обґрунтовано необхідність змін у нормативних документах, що регулюють методику обліку доходів та витрат з метою забезпечення задекларованого принципу їх відповідності. 6. До теперішнього часу в методиці бухгалтерського обліку не приділяється належна увага поділу витрат на постійні і змінні залежно від їх відношення до об’єму виробництва продукції (послуг). Доповнення існуючих методичних підходів до формування показника фінансових результатів у звітності, виходячи із поділу витрат на постійні і змінні, дозволило розробити відповідну структурну модель формування фінансового результату діяльності підприємств в системі рахунків бухгалтерського обліку. 7. Відсутність системного підходу у питаннях стандартизації звітності призвело до застосування різних методичних підходів до формування фінансових результатів для цілей фінансової та податкової звітності. За діючої нормативної бази та форм податкових звітів неможливо розробити єдину методику формування показників фінансової та податкової звітності. Такий висновок обґрунтовує необхідність державного комплексного підходу до стандартизації звітності та уніфікації методики визначення фінансових результатів. 8. Використання ідентичних термінів для розкриття змісту різних економічних явищ чи процесів або використання відмінних за змістом тлумачень одного терміну у нормативних документах не припустимо. Застосування запропонованого переліку термінів з уточненими їх визначеннями надасть можливість уніфікації методики визначення кінцевого фінансового результату діяльності підприємств. 9. В умовах стандартизації звітності важливим є те, що на даних бухгалтерського обліку базується не тільки бухгалтерська (фінансова) звітність, а й інші її види: податкова, статистична. Це дає змогу твердити про існування на підприємстві єдиного інформаційного простору, в якому виділяється обліковий, звітний і контрольний. 10. Для забезпечення належного контролю за формуванням фінансових результатів та відображенням їх у звітності доцільно виділили, як найбільш дієві два види контролю: внутрішньогосподарський контроль і зовнішній аудит. Існуючий в Україні досвід використання науково - обґрунтованих методик нормативно-чекової форми обліку та контролю доцільно використати для організації управлінського обліку та внутрішнього контролю. 11. Використання вдосконалених методичних підходів до аудиту фінансових результатів діяльності підприємств у складі аудиту фінансової звітності, зокрема робочого документу аудитора “Таблиця перевірки відповідності статей звіту про фінансові результати даним бухгалтерського обліку” дасть можливість контролювати процедури аудиту фінансових результатів, чим забезпечується якість звітної інформації про фінансові результати діяльності підприємств. | 