У дисертаційній роботі узагальнено і вирішено наукову задачу, яка полягає у недосконалості існуючої методики та організації бухгалтерського обліку й аудиту надзвичайних доходів і витрат суб’єктів господарювання. В результаті виконання дисертаційної роботи обґрунтовані пропозиції з удосконалення бухгалтерського обліку надзвичайних доходів і витрат, фінансової звітності підприємств, що перебували під впливом надзвичайних подій, викладена методика проведення аудиту надзвичайних доходів і витрат. Проведене дисертаційне дослідження дає змогу зробити такі висновки: 1. Відсутність єдиного підходу при визначенні сутності надзвичайної ситуації та надзвичайної події вказує на необхідність, враховуючи змістову характеристику, побудови моделі взаємозв’язку надзвичайної ситуації та події. Це дозволяє встановити відмінність між звичайною і надзвичайною діяльністю, яка полягає в тому, що метою звичайної діяльності є прибуток, а метою надзвичайної діяльності – відновлення звичайної діяльності підприємств в обсягах, не менше тих, що були до надзвичайної події, або недопущення чи мінімізація впливу надзвичайних подій на звичайну діяльність. Надзвичайна діяльність підприємства може бути достатня або недостатня для відновлення звичайної діяльності. Запропоновані визначення основних досліджених категорій, дана їх економічна характеристика як об’єктів обліку і аудиту. Зазначені теоретичні розробки дозволяють узгодити нормативні документи різних органів державної влади, сприяють гармонізації бухгалтерського обліку і міжнародних стандартів, збільшують релевантність інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень, пов’язаних з надзвичайною діяльністю підприємства. 2. Класифікуючи надзвичайні події, доречно використовувати ознаки: час виникнення, склад, масштаб, вплив на види діяльності підприємства, елементи фінансової звітності. Надзвичайні події можуть класифікуватись як непередбачені або як події після дати балансу, але події після дати балансу та непередбачені події не обов’язково є надзвичайними. Надзвичайні витрати можуть бути класифіковані за ознаками: структура, мета, напрямки, ступінь погашення, елементи. Джерела фінансування надзвичайних витрат пропонуємо поділяти на власні кошти підприємства, позики і надзвичайні доходи. Визначені особливості використання резервів для ліквідації наслідків надзвичайних подій впливають на формування надзвичайних доходів, які можуть включати відшкодування страховими організаціями (якщо підприємство застраховане від надзвичайної події), відшкодування з бюджету (якщо надзвичайна подія класифікована як подія загальнодержавного рівня, місцевого чи регіонального), благодійні внески (отримані для покриття надзвичайних витрат підприємства), відшкодування, сплачені особами, винними у пожежі, техногенній аварії тощо. Класифікація надзвичайних доходів і витрат дає можливість систематизувати дані, отримані бухгалтерією під час надзвичайної діяльності, прискорити і спростити облікові й аудиторські процедури. 3. Рекомендуємо передбачити в обліковій політиці підприємств функції бухгалтерії під час надзвичайної діяльності з відновлення втрачених даних, коригування облікових показників у зв’язку зі змінами, які відбулись у вартості активів, забезпечення поточного облікового процесу в період ліквідації наслідків надзвичайної події; включити до посадових інструкцій основні положення щодо роботи працівників бухгалтерії в умовах надзвичайної діяльності підприємства, що надасть можливість упорядкувати роботу бухгалтерії, підвищити рівень організації та методології обліку надзвичайних доходів і витрат, забезпечити відповідність роботи бухгалтерії встановленим нормам і правилам в екстремальних умовах і передбачити раціональні методи облікового процесу стосовно надзвичайних подій. 4. Недоліком субрахунків рахунку „Надзвичайні витрати” є групування за видами надзвичайних подій, а не надзвичайних витрат, тому доречно їх скоригувати, поклавши в основу групування напрямок здійснення: втрати активів від надзвичайної події, яка вже відбулась, затрати на ліквідацію наслідків надзвичайних подій, затрати на попередження надзвичайних подій. Недоліком субрахунків рахунку „Надзвичайні доходи” є невизначеність різниці між ними. Пропонуємо згрупувати їх за джерелами відшкодування надзвичайних витрат: відшкодування страхових організацій, з бюджету, інші відшкодування, що дозволить визначати за даними обліку напрямки і розміри грошових надходжень від надзвичайної діяльності, спростить заповнення Звіту про фінансові результати. У зв’язку з потребою у додатковій інформації щодо складу надзвичайних доходів і витрат підприємства, запропоновані спеціальні форми відомостей для їх аналітичного обліку. 5. При визначенні категорій користувачів бухгалтерської й аналітичної інформації щодо надзвичайних доходів і витрат, виявлено, що висвітлення у компонентах фінансової звітності інформації про надзвичайні події не цілком відповідає їх потребам, містить певні протиріччя, які ускладнюють процес заповнення. Тому запропоновано внести зміни до Положень бухгалтерського обліку „Звіт про фінансові результати” і „Звіт про рух грошових коштів”, „Примітки”, з метою покращення структури вказаних звітів. Розглядались такі шляхи вирішення проблеми: включення до Положень бухгалтерського обліку класифікації надзвичайних надходжень і видатків за видами діяльності або зміни у формуванні статей, що стосуються надзвичайних подій у Звіті про фінансові результати, для чого розроблена класифікація надходжень і видатків грошових коштів від надзвичайної діяльності підприємства, а також сформований вдосконалений у частині надзвичайних статей, Звіт про фінансові результати. Будь-який із запропонованих варіантів дозволить усунути недоліки формування вказаних звітів. Пропонується форма таблиці, яку при необхідності підприємство, що постраждало від надзвичайної події, може включати до Приміток. 6. Відсутність методичних рекомендацій з аудиторської перевірки підприємств, які потерпіли від надзвичайних подій, зумовлює необхідність їх опрацювання. Виявлено, що аудит надзвичайних доходів зосереджується на цільовому використанні одержаних з різних джерел коштів для робіт з попередження надзвичайних подій або ліквідації їх наслідків, при аудиті надзвичайних витрат досліджується: правильність визначення елементів надзвичайних витрат, фактична наявність необоротних і оборотних активів після надзвичайної події, витрачання запасів і грошових коштів під час робіт з попередження або ліквідації наслідків надзвичайної події, списання необоротних і оборотних активів через ушкодження або втрати, списання запасів відповідно до норм їх витрачання під час робіт з попередження або ліквідації наслідків надзвичайної події. Розроблена структура методичної моделі аудиту надзвичайних доходів і витрат, висвітлені питання його організації, типові процедури, програма аудиту надзвичайної діяльності, запропоновані тести внутрішнього контролю для оцінки ступеня впливу надзвичайної події на діяльність підприємства. На вид аудиторського висновку при аудиті надзвичайної діяльності впливає можливість відновити втрачені облікові документи, впевненість аудитора у достовірності відновлених документів. 7. Застосування відповідних прийомів аналізу операцій, пов’язаних з надзвичайними подіями, ув’язано з етапами аудиту надзвичайної діяльності: перший етап – планування, на якому також визначають величину впливу надзвичайних доходів і надзвичайних витрат на фінансові результати і фінансовий стан підприємства; на другому етапі здійснюється вивчення, оцінка і тестування системи внутрішнього контролю з метою визначення ступеня достовірності документального оформлення операцій надзвичайної діяльності; на третьому етапі відбувається підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку після надзвичайної події шляхом отримання аудиторських свідчень щодо реальності і величини надзвичайних витрат; четвертий етап – заключні процедури, де оцінюються отримані свідчення, здатність підприємства продовжити свою діяльність після надзвичайної події, останній етап – формування аудиторського висновку. Це дозволило запропонувати алгоритм виявлення помилок, пов’язаних з надзвичайною діяльністю, в обліку і звітності. 8. У контексті дослідження аналітичних процедур для використання їх при аудиті надзвичайної діяльності запропонована класифікація аналізу надзвичайних подій, виявлені його мета і завдання, визначена методика аналізу надзвичайних доходів і витрат на рівні підприємства та регіону, фінансові коефіцієнти, що дозволяють отримати якісну інформацію відносно впливу надзвичайних подій на фінансовий стан підприємства; сформована економіко-математична модель залежності фінансового стану підприємства від факторів, пов’язаних з надзвичайною діяльністю. Залежно від результатів аналізу, враховуючи обмеження, що виникли в запасах, грошових коштах, основних засобах, запропонований алгоритм вибору стратегічної моделі поведінки підприємства в умовах надзвичайної діяльності, який дозволяє оцінити ефективність впровадження капіталоємних та некапіталоємних заходів з нейтралізації негативних явищ та тенденцій, запропонувати консервативну або активну модель побудови подальшої господарської діяльності підприємства. 9. З метою визначення ризику можливих втрат від надзвичайних подій, для уточнення даних аналізу, сформовано матрицю регіонального ризику надзвичайних подій з врахуванням чинників геологічного характеру. Зручність запропонованої методики полягає в тому, що її можна застосувати як для визначення ризику певного виду надзвичайної події в даному регіоні, так і для визначення ризику від сумарного впливу різних видів надзвичайних подій. Для оцінки впливу ризику від надзвичайних подій на можливі доходи підприємства, запропоновано визначити середньоквадратичне відхилення, при коригуванні значення стандартного відхилення щодо вірогідності надзвичайних подій на території реалізації проекту. Врахування коефіцієнта ризику від надзвичайних подій, притаманного конкретному регіону, дозволить реальніше оцінити очікувану цінність можливих вигод. 10. На основі комп’ютерної технології запропонована інформаційна модель комплексної оцінки фінансово-економічного стану підприємства, яке перебувало під впливом надзвичайної події. Вихідний документ результату комплексної оцінки дозволяє визначити позитивні і негативні тенденції, рекомендації для оптимізації фінансового стану. |
