У дисертації дано узагальнення і запропоновано наукове вирішення проблеми вдосконалення методики бухгалтерського обліку виробництва сільськогоспо- дарської продукції. На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки та пропозиції: 1. Проблеми групування витрат за статтями, як показали дослідження, підприємства вирішують самостійно. Але у межах галузей діяльності сільськогосподарських підприємств номенклатура статей, їх зміст, групування та розподіл мають бути однаковими для того, щоб отримувати співставні показники собівартості при плануванні, обліку та калькулюванні. Головним критерієм виділення витрат у самостійну статтю є їх значення для формування собівартості продукції, яку виробляє підприємство певної галузі. Запропоновані у дисертації зміни номенклатури статей, а саме статтю “Корми” деталізовано на “Корми власні” та “Корми куповані”, а статтю “Добрива” – на “Добрива органічні” та “Добрива мінеральні”. Об’єднано статтю “Витрати на ремонт необоротних активів” із статтею “Інші витрати на утримання основних засобів” під загальною назвою “Витрати на утримання та ремонт основних засобів”, в окрему статтю виділено “Роботи і послуги зі сторони” та “Відрахування на соціальні заходи”. Такі зміни надають змогу визначати спрямованість витрат, виявляти місця їх виникнення, організувати контроль за витратами та їх аналіз. 2. Первинні облікові документи, що використовуються у практиці роботи сільськогосподарських підприємств, є основним носієм облікової інформації про виробництво і зберігають своє значення. Але вони потребують подальшого удосконалення в частині скорочення кількості реквізитів, які містяться у первинних документах і не використовуються для подальшої обробки, та числа форм документів на основі їх уніфікації, а також врахування вимог раціональної інформаційної моделі при впровадженні в практику роботи господарств засобів автоматизованого збору та обробки інформації. 3. Досліджені існуючі в Україні та за кордоном методи обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості, проведено їх структуризацію та систематизацію. Доведено, у зв’язку із складною послідовністю операцій технологічного процесу у сільськогосподарському виробництві а також із наявністю різних організаційно-правових форм діяльності, підприємство має самостійно обирати метод обліку, пов’язуючи його з прийнятою структурою управління і технологією виробництва. 4. При формуванні собівартості продукції (робіт, послуг) не включають низку витрат. Це витрати, пов’язані із організацією та управлінням виробництвом та збутом продукції. У дисертації доведено доцільність проведення розподілу адміністративних та витрат на збут з метою визначення повної собівартості продукції в межах управлінського обліку. Отримана інформація буде використана для ціноутворення, прийняття довгострокових управлінських рішень. 5. Формування собівартості продукції згідно із нормативними актами не є економічно обґрунтованим і не відображає повною мірою рівень фактичних витрат на виробництво усієї виробленої продукції та окремих її видів, тому виникає потреба у калькуляції собівартості з повним розподілом витрат та калькуляції собівартості по змінних витратах. 6. Як показує дослідження діяльності сільськогосподарських підприємств Гайсинського району Вінницької області в даний час у структурних підрозділах практично стримується автоматизація обліково-аналітичних робіт. Це пов’язано з тим, що в нестабільних ринкових умовах важко забезпечити відповідні підрозділи комп’ютерною технікою та програмним забезпеченням. Впровадження автоматизації також стримується недосконалістю облікового забезпечення АРМ бухгалтера на етапі документування і контролю інформації, що вводиться, особливо обліку процесу виробництва продукції. Для збирання, реєстрації та опрацювання облікової інформації, що сприятиме вирішенню завдань стосовно покращення забезпечення інформацією керівників підприємств, в сучасних умовах необхідно використовувати комп’ютерну техніку. Технічні засоби, застосовувані для автоматизованого бухгалтерського обліку, дозволяють по-новому забезпечити формування облікової інформації, знизити трудомісткість її обробки, зменшити витрати часу на обчислення і розрахунки, створити умови для уніфікації форм первинних документів і методів їх обробки, прискорити документооборот, підвищити оперативність доступу бухгалтерського апарату до оброблюваної інформації. |
