У результаті проведеного дослідження в дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв’язання наукової проблеми, що полягає у розробці конкретних рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення обліку витрат та доходів операційної діяльності підприємств меблевої промисловості. Основні висновки, які отримані в дисертації, зводяться до наступного: 1. Витрати виробництва – це вираження в грошовій формі використання трудових, матеріальних, фінансових та інших видів ресурсів на виробництво продукції (робіт, послуг), яке призводить до вибуття активів або збільшення зобов’язань з одночасним зменшенням власного капіталу підприємства. 2. Витрати операційної діяльності в фінансовому обліку доцільно класифікувати за такими ознаками: єдністю складу (однорідністю) витрат, елементами витрат, календарними періодами, доцільністю використання, відношенням до собівартості продукції, видами операційної діяльності та відношенням до технологічного процесу. Такий поділ дає можливість отримати необхідну інформацію зовнішніми і внутрішніми користувачами. 3. Витрати операційної діяльності в управлінському обліку слід класифікувати за такими ознаками: ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат, центрами відповідальності (місцями виникнення витрат); видами продукції, робіт, послуг; статтями калькуляції; способом перенесення вартості на продукцію; для прийняття управлінських рішень; за терміном планування, що дасть змогу точніше визначати собівартість продукції меблевих підприємств. 4. З метою ліквідації невідповідності Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку та деяким законодавчим актам слід до елементу “матеріальні затрати” включати вартість витрачених лише у виробництві (крім продуктів власного виробництва): сировини і основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива і енергії; запасних частин. Щодо структури елементів “витрати на оплату праці”, “відрахування на соціальні заходи”, “амортизація”, то до них не варто включати витрати, які пов’язані із соціальною сферою тобто необхідно дотримуватись єдиного методологічного підходу під час визначення витрат, які включаються до того чи іншого елементу. 5. З метою зближення бухгалтерського і податкового обліку загально виробничих, адміністративних витрат та витрат на збут доцільно здійснювати їх облік на окремих субрахунках, виокремлювати відповідно: загальновиробничі, адміністративні витрати та витрати на збут – валові, та загальновиробничі, адміністративні та витрати на збут – невалові що дасть змогу оперативніше складати фінансову і податкову звітність. 6. Покращенню забезпечення інформацією про витрати та доходи меблевих підприємств повинно сприяти використання вдосконаленої будови таких первинних документів та реєстрів аналітичного і синтетичного обліку: Відомості витрачання матеріалів, робочого наряду, акту про брак, Відомості адміністративних витрат, Відомості структури отриманих доходів, Журналу 5, Журналу 6. 7. Калькулювання собівартості меблевої продукції доцільно здійснювати за такими калькуляційними статтями: сировина і основні матеріали, допоміжні матеріали, транспортно-заготівельні витрати, паливо і енергія на технологічні потреби, поворотні відходи (віднімаються), основна заробітна плата працівників, додаткова заробітна плата, відрахування на соціальні заходи, втрати від браку, витрати на утримання та експлуатацію виробничого обладнання, загальновиробничі витрати. При визначенні ціни меблевої продукції до рекомендованої номенклатури статей додатково слід включати адміністративні витрати і витрати на збут. 8. Важливим чинником, що впливає на облік операційних доходів, є поділ цього обліку на фінансовий та управлінський. На відміну від фінансового, управлінський облік доходів від операційної діяльності здійснюється за рішенням керівництва відповідно до вимог наказу про облікову політику підприємства і повинен включати: планування доходів від реалізації окремих видів продукції; облік доходів від реалізації окремих видів продукції; облік доходів, отриманих структурними підрозділами. 9. Запропонована комплексна автоматизована системи обліку доходів операційної діяльності підприємств підвищить його достовірність та аналітичність. Її використання можливе за умови застосування сучасних комп’ютерних технологій з метою зменшення трудомісткості облікових процедур. 10. Системний підхід до комп’ютеризації управління вимагає, щоб кожний об’єкт або кожне завдання розглядалися не відокремлено, а з урахуванням взаємозв’язків з іншими об’єктами та іншими завданнями. Ефективна автоматизація управління можлива лише тоді, коли вона здійснюється в єдиній системі. Ця система повинна формувати базу всіх даних, якими оперують на підприємстві. Якщо всі документи будуть створюватися в єдиному електронному середовищі, то завдання обліку розв’язуватимуться автоматично. |
