Результатом проведеного дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та розробка практичних рекомендацій щодо формування у сільськогосподарських підприємствах обліково-аналітичної інформації та обґрунтування шляхів її удосконалення. Отриманні результати дають підставу для наступних висновків: 1. В сучасних умовах господарювання важливим постає питання щодо забезпечення обліково-аналітичною інформацією виробничого менеджменту, передумови підвищення його ефективності. На основі проведеного аналізу поглядів вчених уточнено суть категорії “виробничий менеджмент”, яка передбачає синтез управління виробничими процесами, ресурсами і результатами, підпорядкованого реалізації місії підприємства, забезпечення його стійкого соціально-економічного розвитку. 2. Виявлено, що система управління виробництвом може ефективно функціонувати лише при належному обліково-аналітичному забезпеченні, яке включає комплекс заходів, спрямованих на накопичення первинної інформації, згрупованої у певній послідовності та систематизованої з використанням способів і прийомів економічного аналізу, чим створюються умови підготовки і прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері виробничої діяльності підприємства. Доведено, що створення чіткої системи надходження та аналітичної обробки інформації у сільськогосподарському підприємстві можливе лише за раціональної організації первинного і зведеного обліку, розробки та виконання графіку документообороту. Однак, останній в аналізованих підприємствах має ряд недоліків, а саме не достатньо передбачає збирання біологічної та зооветеринарної інформації про стан і ефективне використання тварин. Запропоновано удосконалений графік документообороту, що дасть можливість забезпечити щоденний менеджерський контроль за станом тварин, технологічним процесом, виробництвом і реалізацією продукції та її якістю, підвищити ефективність управління. 3. Встановлено, що в окремих первинних документах та звітності відсутні реквізити якості продукції тваринництва, що понижує результативність управлінських рішень. Для усунення цього недоліку пропонується у виробничих планах і звітах відображати основні параметри якості молока: жирність, білок, сорт, що сприятиме створенню досконалої підсистеми економічної інформації в комплексній системі управління якістю продукції. 4. Оцінивши потребу в оперативній інформації керівників всіх рівнів управління на основі функціональних потреб та каналів її надходження, розроблено обліково-аналітичну систему управління витратами виробництва, яка передбачає інтегрування основних його функцій: планування, обліку, контролю і аналізу собівартості продукції. Це дозволить контролювати якісний і кількісний склад поголів’я тварин, їх використання та додержання технології виробництва конкурентоспроможної продукції. 5. Використання комп’ютерних технологій на базі програмного забезпечення обробки обліково-аналітичної інформації сприятиме надходженню оперативної інформації внутрішнім користувачам, чіткому розподілу витрат між окремими об’єктами обліку та розширить можливості аналізу формування витрат і собівартості продукції. 6. Враховуючи, що в стійловому і пасовищному періодах витрати формуються по-різному, аналіз беззбитковості виробництва продукції по періодах дозволить своєчасно визначати потенційні прибутки і збитки, оптимізувати ціну, вирішувати питання обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищити дійовість контролю і якість регулювання величини та структури витрат. 7. Запропоновано на молочній фермі вести бухгалтерський реєстр – Журнал обліку якості молока із показниками: вміст жиру, білку, кислотність, температуру, вміст сухих речовин, ступінь чистоти, загальне бактеріальне обсіменіння, густину, кількість соматичних клітин, термостійкість. Це посилить рівень відповідальності працівників за дотримання обов’язкових вимог стандартів та технологічних умов виробництва. 8. Ведення обліку витрат на забезпечення якості продукції на окремому синтетичному рахунку “Витрати на забезпечення якості продукції” та виділення калькуляційної статті розширить можливості контролю витрат на всіх стадіях виробництва і реалізації молока. 9. Удосконалення облікової політики передбачає розробку прогностичної концепції виробництва молока, уточнення складу витрат виробництва продукції з виділенням статті “Витрати на забезпечення якості продукції”, поліпшення методики визначення собівартості продукції, як виробничої, так і повної, визначення фінансового результату від реалізації молока, що дасть змогу підприємству швидше адаптуватися до змін кон’юнктури ринку. | 