У романах Дж.Р.Р. Толкієна, що належать до жанру “фентезі”, провідна роль належить образу Чарівної Країни. Він є основною ознакою жанру і, будучи наскрізним для творів автора, забезпечує їхню змістову цілісність та глобальну семантичну зв’язність. У системі образів художнього тексту Чарівна Країна виступає як самостійний змістовий фрагмент, тісно пов’язаний з іншими образами. Це не тільки вигаданий автором географічний простір, у межах якого відбуваються сюжетні події. Як світ, де співіснують добро і зло, Чарівна Країна стає активним агентом цих подій, своєрідним позитивним та негативним “персонажем”. Здійснений нами лінгвокогнітивний аналіз образу Чарівної Країни був спрямований на з’ясування того, які концептуальні структури є підґрунтям для створення цього образу. Поєднання в ньому інформації про уявний світ з інформацією про авторську оцінку цього світу має на меті донести до адресата тексту намір письменника – сформувати у читача моральні орієнтири щодо розмежування добра і зла. На підставі аналізу мовного матеріалу, представленого описами Чарівної Країни з її “світом речей” (ландшафтом, будівлями, рослинним і тваринним світом), можна стверджувати, що в концептуальній структурі досліджуваного образу провідним є аксіологічний план, зокрема – емотивна оцінка, що визначається за шкалою “добре – погано”. Саме завдяки цій оцінці формується прагматична установка тексту. Аксіологічний план образу зрощений із його онтологічним планом – з інформацією про Чарівну Країну як факт уявного буття. Чарівна Країна як єдине онтологічне ціле представлена за допомогою концептуальної мережі, що інтегрує партонімічний та предметноцентричний фрейми. Партонімічний фрейм упорядковує відомості про окремі регіони Чарівної Країни, які співвідносяться між собою як ціле та його частина. Предметноцентричний фрейм структурує інформацію про характерний для регіонів “світ речей”, які мають свої якісні ознаки. Такі ознаки одержують у тексті відповідну емотивну оцінку. Залежно від неї визначається аксіологія кожного з регіонів, а також емотивна спрямованість образу в цілому. Позитивна та негативна оцінки, що мають свої різновиди, представлені за допомогою континуума “дуже добре – добре – не погано – не погано/не добре – не добре – погано – дуже погано”. Цей континуум є розширеною модифікацією концептуальної моделі, відомої як “квадрат Греймаса”. Зміст образу Чарівної Країни, структурований на базі концептуальної моделі, що поєднує інформацію онтологічного та аксіологічного планів, втілений у тексті за допомогою мовних засобів, серед яких важливу роль відіграють тропи – епітет, метонімія та метафора. Аналіз семантики тропів дозволив виявити спектр конкретних понять, пов’язаних з емотивною оцінкою. При цьому було встановлено, що ці тропи є цілісним комплексом мовних засобів для передачі змісту: поняття, позначені епітетом, набувають подальшого розвитку в метонімії й – особливо – метафорі. У подальших дослідженнях планується здійснити більш глибокий аналіз концептуальних метафор, відстежених в описах Чарівної Країни. Зокрема, потребує розгляду питання про те, як відбувається модифікація смислів, коли однакова основа метафори поєднує той самий референт із різними корелятами. Крім того, передбачається застосування методики дослідження, запропонованої у дисертації, в анализі образів персонажів у творах Толкієна. |
