Анотація до роботи:

Щербан Н. Г. Образ Івана Сірка: типологія характеру в народній творчості та художній літературі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню типології характеротворення у фольклорі та художній літературі на матеріалі образу кошового отамана Івана Сірка. На основі аналізу фольклорних, рукописних та літературних текстів показано, що найбільшою мірою ідеалізовані події і постаті національних героїв у фольклорних джерелах, зате вони мають чітко визначені ціннісні критерії. Характер залучення уснопоетичного слова в наративні структури коливається від цілковитої апологетичності до амбівалентності.

У теоретичному плані розглянуто співвідношення так званої історичної правди і художньої вірогідності. Письменник, з одного боку, йде за фактами, а з другого – дослухається власної інтуїції, архетипної пам’яті, духу минулого, закладеному в піснях, переказах, легендах, усних оповідях, особливостях національного менталітету. Вагому роль відіграє талант оповідача, майстерність сюжето- та характеротворення. Це підтверджує аналіз різних художніх візій історичного минулого (М. Горбаня, Г. Бабенка, А. Кащенка, С. Черкасенка, В. Домонтовича, В. Чередниченко, В. Малика, О. Пахучого, А. Химка, В. Кулаковського, Ю. Мушкетика та ін.).

Зроблено висновок, що типологія характеру Івана Сірка великою мірою має підґрунтям ідеалізований ще в уснопоетичній творчості образ мужнього й суворого воїна, козацького проводиря, захисника національних і християнських святинь.