Анотація до роботи:

Скрипник І.М. Обґрунтування диференційованої патогенетичної терапії пептичної виразки у поєднанні з іншими захворюваннями органів травлення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2003.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми, що виявляється в обґрунтуванні диференційованого підходу до патогенетичного лікування хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки у поєднанні з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, хронічним холециститом, хронічним панкреатитом, хронічним неспецифічним реактивним гепатитом і хронічним токсичним гепатитом, синдромом подразненого кишечнику з обстипацією. На підставі клініко-експериментальних досліджень встановлений системний характер змін метаболічних процесів за пептичної виразки, які зумовлені супутніми органоспецифічними структурно-функціональними розладами в підшлунковій залозі та печінці. Диференційоване призначення хворим на пептичну виразку лікарських засобів сприяє більш ранньому усуненню клінічних проявів основного і супутніх захворювань, забезпечує рубцювання виразки і ерадикацію гелікобактерної інфекції.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у розкритті механізмів розвитку ПВДК у поєднанні з іншими захворюваннями органів травлення та удосконаленні патогенетичного лікування поєднаної патології на підставі клініко-експериментальних досліджень.

1. Загострення ПВДК характеризується зниженням резистентності слизового бар’єра гастродуоденальної зони, яке найбільш виражене за умов асоціації захворювання з гелікобактеріозом, внаслідок підсилення протеолізу та інтенсивності ПОЛ, підвищення деградації сіалопротеїнів і колагенових білків, значного зниження продукції фукопротеїнів слизу, активації кислої фосфатази у СОШ, що свідчить про катаболічну спрямованість білкового обміну.

2. Застосування ІПП у складі АГБТ для лікування хворих на ПВДК, асоційовану з НР, сприяє зниженню секреції хлористоводневої кислоти (парієтальні клітини СОШ знаходяться у стані функціонального “спокою”), зменшенню активності протеолітичних процесів і ПОЛ, а також підсиленню синтезу протективних білків слизового бар’єра гастродуоденальної зони внаслідок стимуляції репаративних процесів.

3. Особливістю лікування хворих на ПВДК із супутньою ГЕРХ ІІ-ІІІ ступеня, враховуючи клініко-ендоскопічну картину та середньодобовий час закислення нижньої третини стравоходу, є призначення високих терапевтичних доз ІПП (до 8-12 тижнів і більше) та подовження терміну підтримуючої терапії (до 4-6 міс.).

4. У хворих на ПВДК у поєднанні з ГАХП спостерігається більш значне, ніж при ПВДК, підвищення агресивних і зниження захисних факторів шлунка, активація процесів ПОЛ і пригнічення АОС організму, підвищення рівня ПРФ крові, які усуваються на тлі комплексного патогенетичного лікування (АГБТ, піренцепін, мінімікросферований панкреатин, сульпірид, но-шпа форте).

5. Застосування мінімікросферованого панкреатину в якості замісної терапії екзокринної недостатності ПЗ і вінпоцетину на тлі АГБТ у хворих на ПВДК у поєднанні з ХП із зовнішньосекреторною недостатністю ПЗ компенсує знижену її екзокринну функцію.

6. Призначення лікувальних комплексів (АГБТ, піренцепін, настоянка складна Панкова) у хворих на ПВДК у поєднанні із ХХ зумовлює зниження активності процесів ліпопероксидації, усунення літогенних властивостей жовчі (збільшення концентрації жовчних кислот і холато-холестеролового коефіцієнту в порції “В” жовчі), запальних та застійних явищ у жовчному міхурі (зниження рН, зростання швидкості виділення жовчі і зменшення періоду екскреції її міхурової порції), ступінь яких до лікування більш виражений, ніж у хворих на ХХ.

7. Особливістю лікування хворих на ПВДК у поєднанні з ХНРГ або ХТГ (алкогольним, радіаційним) є застосування на тлі терапевтичних доз ІПП ІІ покоління (пантопразолу) у складі АГБТ гепатопротекторів: цитраргініну, що сприяє підвищенню переважно детоксикуючої функції печінки (зростає активність аргінази) і зниженню ступеня ендотоксемії (зменшується рівень молекул середньої маси), а за наявності супутнього ХХ із біліарною дискінезією – препарату силімарину і фумарії, який відтворює мембраностабілізуючий ефект на гепатоцити (знижується інтенсивність ПОЛ за одночасного підвищення активності АОС), підвищується білковосинтетична функція печінки (зростає активність орнітиндекарбоксилази), а також усуває літогенні властивості міхурової жовчі.

8. У 20,6% хворих на ПВДК, асоційовану з НР, після курсу АГБТ розвивається КД І-ІІ ступеня, запобіганню розвитку якого сприяє превентивне призначення пробіотиків (йогурт “Активія”, лінекс).

9. У хворих на ПВДК у поєднанні з СПК із обстипацією, високоефективним є призначення подразнюючих (натрію пікосульфат) і осмотичних (макроголь 4000) проносних, а за умов асоціації з КД із дефіцитом росту біфідобактерій – застосування з профілактичною і лікувальною метою пробіотику – йогурту “Активії”, враховуючи його проносну дію і нормалізуючий вплив на склад бактеріальної флори товстої кишки, у комбінації з лінексом.

10. За ПВ в експерименті спостерігається активація агресивних факторів шлунка: підсилення активності протеолітичних ферментів, процесів ПОЛ, підвищення катаболізму сіалопротеїнів та зниження синтезу фукопротеїнів шлункового слизу, що внаслідок порушення структурної організації біополімерів послаблює захисну функцію слизового бар’єра гастродуоденальної зони.

11. Експериментальна ПВ шлунка супроводжується системними змінами метаболічних процесів катаболічної спрямованості, зокрема, у ПЗ та печінці, про що свідчить підвищення протеолізу, активація ПОЛ у тканині ПЗ, зниження детоксикуючої, білковосинтетичної функції печінки та ослаблення резистентності гепатоцитів.

12. Застосування L-аргініну з превентивною і лікувальною метою у тварин за ПВ послаблює дію агресивних факторів шлунка: прооксидантно-антиоксидантний дисбаланс, активацію протеолітичних процесів та підвищує резистентність слизового бар’єра шлунка внаслідок зниження деградації протективних білків слизу, активації регенераторних процесів та покращання гемоциркуляції в СОШ. L-аргінін усуває прояви клітинних ушкоджень ПЗ (знижує інтенсивність ПОЛ і протеолізу) та печінки (підвищує детоксикуючу і білковосинтетичну функції та резистентність гепатоцитів), які супроводжують патологічний процес у тканинах шлунка.

Публікації автора:

1. Скрыпник И.Н. Обоснование комплексной терапии для лечения больных с пептической язвой и сопутствующими заболеваниями органов пищеварения // Укр. мед. часопис. – 2001. – №5. – С. 111-115.

2. Скрыпник И.Н. Современные подходы к выбору антихеликобактерной терапии у больных с пептической язвой, ассоциированной с Helicobacter pylori, и оценка ее влияния на состояние метаболических процессов в слизистой гастродуоденальной зоны // Укр. терапевт. журнал. – 2001. – Т. 3, №3. – С. 24-33.

3. Скрыпник И.Н. Эффективность антихеликобактерных комплексов в лечении больных язвенной болезнью // Журн. АМН України. – 2002. – Т. 8, №1. – С. 95-106.

4. Скрипник І.М. Особливості патогенезу, клінічний перебіг та обґрунтування принципів лікування пептичної виразки, асоційованої з Helicobacter pylori, у поєднанні з хронічним панкреатитом // Сучасна гастроентерологія. – 2002. - №2. – С. 38-45.

5. Скрипник І.М. Клініко-експериментальне обґрунтування патогенетичних механізмів пептичної виразки // Галицький лікарський вісник. – 2002. – Т. 9, ч.2. – С. 72-74.

6. Скрипник І.М. Патогенетичні механізми, особливості клінічного перебігу та сучасні підходи до лікування хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки у поєднанні з хронічним холециститом // Врачебная практика. – 2002. - №3. – С. 23-31.

7. Скрипник І.М. Сучасні підходи до лікування хворих на виразкову хворобу в сукупності із синдромом подразненого кишечнику з обстипацією // Ліки України. – 2002. - №5. – С. 8-12.

8. Скрипник І.М. Порівняльний аналіз побічних ефектів антихелікобактерних комплексів у хворих на пептичну виразку, асоційовану з хелікобактеріозом // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Вип. 11, кн. 2. – К., 2002. – С. 517-521.

9. Скрипник І.М. Особливості клінічного перебігу та сучасні підходи до лікування хворих із пептичною виразкою і супутнім хронічним гепатитом // Ліки України. – 2002. - №10. – С. 6-12.

10. Скрипник І.М. Біохімічні механізми розвитку виразки шлунка за умов стресу // Укр. біохім. журн. – 2001. – Т. 73, №1. – С. 110-114.

11. Скрипник І.М. Вплив L-аргініну на стан метаболічних процесів та морфофункціональні зміни гастродуоденальної зони у щурів за пептичної виразки // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Укр. мед. стомат. академії. – 2003. – Т.3, вип. 1. – С. 51-53.

12. Скрыпник И.Н. Оценка антиноцицептивного эффекта но-шпы форте в комплексной терапии пептической язвы с сопутствующим хроническим рецидивирующим панкреатитом // Сучасна гастроентерологія. – 2003. - №1. – С.64-67.

13. Скрипник І.М., Тарасенко Л.М. Дизрегуляція метаболічних процесів – провідний механізм патогенезу виразкової хвороби // Гастроентерологія. – 2000. – Вип. 30. – С. 108-115 (здобувач провів обстеження 89 хворих на ПВДК, визначення вмісту нейрамінової кислоти та фукози, аналіз та узагальнення результатів).

14. Скрипник І.М., Дегтярьова І.І. Особливості лікування хворих на виразкову хворобу з різноманітними варіантами клінічного перебігу // Гастроентерологія. – 2000. – Вип. 31. – С. 364-375 (здобувач проводив обстеження та лікування хворих, визначення літогенних властивостей жовчі, активності ліпази в дуоденальному вмісті, концентрації ТБК-реактантів у крові).

15. Дегтярева И.И, Скрыпник И.Н. Обоснование применения препарата клацид (кларитромицин) в комплексной терапии больных с заболеваниями органов пищеварения // Ліки України. – 2000. - №9. – С. 42-45 (здобувач проводив відбір хворих, визначення літогенних властивостей жовчі, статистичну обробку результатів).

16. Дегтярева И.И., Скрыпник И.Н. Дискинезии желчного пузыря и желчевыводящих путей: традиционные и современные взгляды на проблему // Журн. АМН України. – 2001. – Т. 7, №2. – С. 297-313 (здобувач підготував розділи стосовно діагностики та лікування, є співавтором класифікації біліарних дискінезій).

17. Дегтярева И.И, Скрыпник И.Н. Роль и место ланзопразола и цизаприда в лечении больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью // Сучасна гастроентерологія. – 2002. - №1. – С. 59-61 (здобувач підготував огляд літератури, обстежив 19 хворих на ГЕРХ в динаміці лікування).

18. Дегтярьова І.І., Скрипник І.М., Скопіченко С.В. Застосування сучасних проносних засобів при обстипаційному синдромі // Ліки. – 2000. - №5. – С. 85-88 (здобувач огляд літератури, обстежив 22 хворих на звичний закреп).

19. Дегтярева И.И, Скрыпник И.Н. Современные подходы к консервативному лечению язвенной болезни // Укр. журн. малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. – 2001. – Т. 5, №1. – С. 63-64 (здобувач обстежив 17 хворих на ПВДК, сформулював мету і висновки).

20. Особенности патогенетического лечения больных острым и хроническим рецидивирующим панкреатитами квамателом и гастроцепином / И.И.Дегтярева, И.Н.Скрыпник, В.М.Потяженко, Г.В.Оседло // Гастроентерологія. – 2001. – Вип. 32. – С. 467-472 (здобувач провів обстеження хворих, визначення концентрації ТБК-реактантів і активності СОД крові).

21. Ушкодження сполучнотканинних структур як провідний патогенетичний механізм стрес-синдрому / Тарасенко Л.М., Скрипник І.М., Непорада К.С., Петрушанко Т.О., Корольова В.В. // Медична хімія. – 2001. – Т. 3, №2. – С. 26-30 (здобувач провів моделювання ПВ, визначав вміст фукози та NANA в гомогенаті СОШ щурів, обстежив хворих на ПВДК і визначив у них рівень екскреції NANA із сечею).

22. Применение препарата „Настойка сложная Панкова” для лечения больных с заболеваниями органов пищеварения / Дегтярева И.И, Скрыпник И.Н., Оседло Г.В., Скопиченко С.В., Гончарова Ю.В. // Современные аспекты военной медицины: Сб. научн. трудов ГВКГ МО Украины. – Вып. 5. - К., 2000. – С. 53-58 (здобувач провів набір хворих, визначення активності ліпази в дуоденальному вмісті, концентрації ТБК-реактантів у крові, статистичну обробку даних).

23. Обоснование применения гепабене для лечения больных с хроническими гепатитами токсической этиологии и жировой дистрофии печени в сочетании с хроническими заболеваниями желчного пузыря / Дегтярева И.И., Оседло Г.В., Скрыпник И.Н., Козел Н.П., Гончарова Ю.В. // Сучасна гастроентерологія. – 2001. - №3. – С. 51-54 (здобувач провів аналіз літератури, обстежив 19 хворих на ХТГ, визначав показники ПОЛ та АОС).

24. Консервативное лечение острых панкреатических атак и компенсация внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы / Дегтярева И.И., Скрыпник И.Н., Скопиченко С.В., Оседло Г.В., Потяженко В.М. // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Вип. 9, кн. 4. – К., 2000. – С. 644-648 (здобувач обстежив і пролікував 22 хворих на ХП, визначав концентрацію ПРФ, сформулював висновки).

25. Экспериментальная модель пептической язвы желудка / Л.М. Тарасенко, К.С. Непорада, И.Н. Скрыпник, А.И. Воложин // Патол. физиол. и эксперим. терапия. – 2001. - №4. – С. 27-28 (здобувачу належить ідея розробки моделі ПВ та її відтворення).

26. Патент 24573 А Україна, А 61К 33/42. Спосіб лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки: Пат. 24573 А Україна, А 61К 33/42 / Тарасенко Л.М., Френкель Л.А., Скрипник І.М., Непорада К.С., Петрушанко Т.О. - № 97062791; Заявл. 12.06.97; Опубл. 15.11.00. – 2с.

27. Декларац. патент 35336 А Україна, А 61В 5/00. Спосіб моделювання пептичної виразки шлунка: Декларац. патент 35336 А Україна, А 61В 5/00 / Л.М.Тарасенко, І.М.Скрипник, К.С.Непорада – № 99095270; Заявл. 24.09.99; Опубл. 15.03.01; Бюл. №2. – 2 с.

28. Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Скрипник І.М. Корекція L-аргініном ушкоджень клітин шлунка за пептичної виразки // Укр. біохім. журн. – 2002. – Т. 74, №4 (дод.1). – С. 106 (здобувач провів моделювання ПВ, визначення показників ПОЛ і АОС).

29. Обоснование применения “Активии” для лечения заболеваний органов пищеварения, гиперлипидемии и синдрома хронической усталости / Дегтярева И.И., Скрыпник И.Н., Оседло Г.В., Козачок Н.Н., Скопиченко С.В., Невойт А.В. // Матер. VI Междунар. конгр. “Парентеральное и энтеральное питание”. – М., 2002. – С. 36-37 (здобувач провів обстеження хворих, аналіз бактеріограм калових мас).

30. Нові підходи до оцінки детоксикаційної, білковосинтетичної функції печінки і резистентності гепатоцитів / І.М. Скрипник, К.С. Непорада, А.В. Невойт, І.В. Іванина // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Вчені майбутнього”. – Одеса, 2002. – С. 58-59 (здобувач провів визначення активності аргінази, статистичну обробку, підготовку до друку).

31. Tarasenko L.M., Skrypnik I.N., Neporada K.S. Antiulcerogenic effect of L-arginine of mucous membrane of stomach in experimental ulcer // Abstr. 3-rd Parnas Conference “Mechanisms of cellular signal transduction and communication”. – Lviv, 2000. – P. 83 (здобувач проводив моделювання ПВ, визначення активності ₁-протеїназного інгібітора).

32. Degtjaryova I.I., Skrypnik I.N. Application of omeprasole in comprehensive curing of peptic ulcer patients // Gut. – 2000. – Vol. 47, Suppl. III. – A. 82 (здобувач проводив обстеження та лікування хворих на ПВДК, визначав співвідношення агресивних та захисних факторів шлунка).

33. Interrelation of microbiocenotical disturbances of the bowel and cholesterol calculosis forming / I.I.Degtjaryova, I.N.Skrypnik, G.V.Osjodlo, S.V.Skopichenko // J.Hepatology. – 2001. – Vol. 34, Suppl. 1. – P. 231 (здобувач провів обстеження та лікування хворих, статистичну обробку та підготував роботу до друку).

34. Argynase blood activity as an index of the liver detoxic function in chronic hepatitis and liver cirrhosis patients / Degtjaryova I., Skrypnik I., Tarasenko L., Skopichenko S., Martynenko L. // Gut. – 2001. – Vol. 49, Suppl. III. – N. 3132 (здобувач провів відбір та лікування хворих, визначав активність аргінази крові).

35. Degtjaryova I., Skrypnik I., Skopichenko S. Modern approaches to antihelicobacterial therapy and primary prophylaxis of the intestinal dysbiosis in peptic ulcer patients // Gut. – 2001. – Vol. 49, Suppl. III. – N. 3166 (здобувач провів аналіз бактеріограм калових мас, статистичну обробку та узагальнення результатів).

36. Skrypnik I.N., Degtjaryova I.I. Helicobacter pylori and metabolic processes in mucous barrier of gastroduodenal zone in peptic ulcer patients in dynamic of the treatment // Abstr. XV Intern. Workshop of EHSG “Gastrointestinal pathology and Helicobacter”. – Athens (Greece), 2002. – A.64 (здобувач провів визначення вмісту сіало- та фукопротеїнів у крові хворих на ПВДК, статистичну обробку, узагальнення результатів).

37. Метод оцінки стану слизового бар’єра шлунка у хворих на виразкову хворобу / Л.М. Тарасенко, М.М. Потяженко, К.С. Непорада, І.М. Скрипник / Інформ. лист. – 1998. - №27. – 2 с.