Анотація до роботи:

Шевчук Т.В. Обґрунтування диференційованої терапії передменструального синдрому у жінок пізнього репродуктивного віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство і гінекологія. – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ, 2003.

Робота присвячена питанням діагностики та лікування ПМС у жінок пізнього репродуктивного віку.

Встановлено, що в структурі ПМС у пацієнток пізнього репродуктивного віку переважає нейропсихічна форма. При цьому перебіг захворювання у кожної п’ятої жінки даної вікової групи має суб- чи декомпенсований характер, а у кожної третьої хворої спостерігаються тяжкі форми синдрому.

В основі розвитку ПМС у жінок пізнього репродуктивного віку лежить дисфункція гіпофізарно-гонадної системи, яка проявляється збільшенням концентрації пролактину та зниженням вмісту жіночих статевих стероїдів у сироватці крові на тлі розладів регіонарної гемодинаміки.

Показана роль психологічної дезадаптації та особистісних характеристик пацієнток в розвитку ПМС у пізньому репродуктивному віці. Виявлено, що, поряд із психопатологічними розладами, в структурі клінічних проявів ПМС у пацієнток згаданої вікової групи відмічається десинхронізація регуляції ВНС з переважанням активності симпато-адреналового відділу за проградієнтної активації даної сегментарної складової від клінічно найлегшої – нейропсихічної до найважчої – кризової форми.

Доведено доцільність диференційованого підходу у терапії різних клінічних форм ПМС у пацієнток згаданої вікової групи на основі застосування фітоестрогенів, препаратів з антипростагландиновою активністю та немедикаментозних фізіотерапевтичних процедур (зональної абдомінальної декомпресії та переривчастої нормобаричної гіпоксії).

У дисертації вирішено наукове завдання щодо зменшення тяжкості перебігу різних клінічних форм ПМС у жінок пізнього репродуктивного віку шляхом розробки диференційованих методів лікування на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу, гормонального гомеостазу, структурно-функціонального стану яєчників та регіонарної гемодинаміки, функціонального стану центральної та вегетативної нервової системи.

1. Встановлено, що частота ПМС у жінок згаданої вікової групи становить 52,27% з переважанням нейропсихічної клінічної форми, питома вага якої в структурі ПМС становить 43,81%. При цьому у кожної п’ятої пацієнтки (18,6%) захворювання має суб- та декомпенсований перебіг, а у кожної третьої хворої (30,93%) спостерігаються тяжкі варіанти його перебігу.

2. Для жінок пізнього репродуктивного віку з ПМС характерний гіполютеїнізм та помірна гіпоестрогенія на тлі збільшеного вмісту пролактину в сироватці крові, які супроводжуються зменшенням кількості овуляторних МЦ до 31,45% (при 72,72% в групі порівняння).

3. Структурно-функціональною особливістю яєчників у пацієнток пізнього репродуктивного віку з ПМС є підвищення стромально-фолікулярного співвідношення (до 2,45±0,23 при 1,54±0,12 в групі порівняння), що розвивається на тлі погіршення регіонарної оваріальної гемодинаміки (індекс пульсації лівої яєчникової артерії – 3,14±0,24 а індекс резистентності – 0,89±0,05 за 1,98±0,13 та 0,69±0,03 у здорових жінок відповідної вікової категорії).

4. Зниження ступеня психологічної адаптації, підвищена тривожність та недостатність довільної репродукції, що виявлені у жінок пізнього репродуктивного віку з ПМС, вказують на виснажливість психічних процесів та вираженість астенії у більшості (65,98%) з них.

5. Пацієнткам з ПМС притаманна десинхронізація регуляції ВНС з переважанням активності симпато-адреналового відділу. При цьому спостерігається активація даної сегментарної складової від клінічно найлегшої – нейропсихічної до найважчої – кризової форми.

6. Факторами ризику розвитку ПМС у пізньому репродуктивному віці слід вважати: сенситивний тип акцентуації особистості; наявність психотравмуючої ситуації та вплив шкідливих чинників навколишнього середовища; роботу з високою інтелектуальною диференціацією; малорухливий спосіб життя та нераціональне харчування; наявність в анамнезі гінекологічних та екстрагенітальних захворювань, особливо запальних процесів та інфекцій.

7. Запропонований диференційований підхід до використання патогенетично обґрунтованого комплексу лікування різних клінічних варіантів ПМС у згаданої вікової категорії пацієнток із застосуванням як немедикаментозної терапії (зональної абдомінальної декомпресії та переривчастої нормобаричної гіпоксії), так і індивідуалізованої корекції гормонального гомеостазу, на тлі призначення фітоестрогенів та препаратів з антипростагландиновою активністю, сприяє усуненню істотних порушень ендокринного статусу, розладів центральної та вегетативної нервової системи та нормалізації регіонарної оваріальної гемодинаміки, а також забезпечує досягнення стійкого клінічного ефекту (коефіцієнт ефективності диференційованого лікування порівняно із традиційним К=2,82).

Публікації автора:

1. Татарчук Т.Ф., Шевчук Т.В., Хомінська З.Б. Комплексна терапія кризової форми передменструального синдрому у жінок пізнього репродуктивного віку // ПАГ. – 2000. – № 6. – С. 129-131. (особисто автором проводилося клінічне обстеження хворих, забір матеріалу для гормонального обстеження, статистична обробка, підготовка до друку, узагальнення та аналіз результатів).

2. Татарчук Т.Ф., Шевчук Т.В., Лєвашов М.І. Застосування переривчастої нормобаричної гіпоксії для корекції функціональних розладів вегетативної нервової системи у жінок з передменструальним синдромом // Фізіологічний журнал. – 2001. – Том 47. – № 1 (частина 2). – С. 45-49. (особисто автором проводився огляд літературних джерел, статистична обробка, узагальнення результатів роботи, підготовка до друку).

3. Венцьковська І.Б., Татарчук Т.Ф., Михайленко К.О., Шевчук Т.В. Особливості лікування нейропсихічної форми передменструального синдрому при хронічному рецидивуючому кандидозі // ПАГ. – № 4. – 2001. – С. 124-126. (обстеження хворих, аналіз одержаних даних, формування висновків по роботі).

4. Татарчук Т.Ф., Шевчук Т.В., Хомінська З.Б., Косей Н.В. Комплексний метод лікування нейропсихічної форми синдрому у жінок пізнього репродуктивного віку // ПАГ. – № 2. – 2001. – С. 106-110. (особисто автором проводилося клінічні дослідження, збір матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку).

5. Татарчук Т.Ф., Шевчук Т.В., Косей Н.В. Гестагени в лікуванні передменструального синдрому // Перинатологія та педіатрія. – 2001. – № 1. – С. 72-75. (обстеження хворих, збір даних та підведення підсумків).

6. Татарчук Т.Ф., Шевчук Т.В., Венцковская И.Б. Негормональная терапия ПМС у женщин позднего репродуктивного возраста // Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. – № 3. – С. 59-64. (огляд літературних джерел, статистична обробка, узагальнення та аналіз результатів).

7. Татарчук Т.Ф., Шевчук Т.В., Венцковская И.Б. Нестероидные противовоспалительные препареты в комплексном лечении предменструального синдрома у женщин позднего репродуктивного возраста // Репродуктивное здоровье женщины. – 2003. – № 2. – С. 41-46. (особисто автором проводився огляд літературних джерел, статистична обробка, узагальнення та аналіз результатів, підготовка до друку).

8. Татарчук Т.Ф., Венцковская И.Б., Шевчук Т.В. Предменструальный синдром // Эндокринная гинекрология / Под ред. Т.Ф.Татарчук, Я.П.Сольского. – К.: “Заповіт”, 2003. – С. 111-146 (особисто автором проводився огляд та переклад літературних джерел, підготовка до друку).

9. Татарчук Т.Ф., Шевчук Т.В., Захаренко Н.Ф., Зданович И.Е. Особенности вегетативной регуляции у женщин с предменструальным синдромом в позднем репродуктивном возрасте и их коррекция // Тези ІІІ Національного конгресу геронтологів і геріатрів України. – Київ. – 2000. – С. 110. (клінічне обстеження та дослідження ВНС, аналіз та узагальнення отриманих даних, статистична обробка, практичні рекомендації).

10. Татарчук Т.Ф., Венцковская И.Б., Михайленко Е.Е., Шевчук Т.В. Лечение хронического рецидивирующего кандидоза как составляющая в комплексе терапии нейропсихической формы предменструального синдрома // Материалы Научно-практической конференции “Актуальные вопросы дерматовенерологии и гинекологии”. – Донецк. – 2001. – С. 7-9. (особисто автором проводився збір та аналіз даних, узагальнення результатів).

11. Tatarchuk T.F., Shevchuk T.V, Solsky J.P., Bodryagova O.I. Premenstrual syndrome in different age groups // Climacteric J. of the international menopause society. – 1999. – Vol. 2. – Supp. 1. – P. 163. (автором особисто проведено огляд літературних джерел, переклад, клініко-інструментальне обстеження хворих, підготовку до друку).

12. Tatarchuk T.F., Shevchuk T.V, Solsky J.P., Kosey N.V., Bodryagova O.I., Regeda S.I. Clinical peculiarities of the premenstrual syndrome in women of different age // Maturitas. – 2000. – Vol. 35., Vol. 1. – P. 48. (обстеження хворих, збір та обробка даних, узагальнення та формування практичних рекомендацій).

13. Tatarchuk T.F., Shevchuk T.V., Solsky Y.P., Bodryagova O.I. Premenstrual syndrome in different age groups // The 9th International Menopause Society World Congress of Menopause. – Yokohama, Japan: Monduzzi Editore. – 1999. – P. 65-68. (клінічне та сонографічне обстеження хворих, збір та обробку даних, формування висновків).

14. Tatarchuk T.F., Shevchuk T.V, Solsky J.P., Kosey N.V., Regeda S.I., Jebril J.M. Menstrual function and hormone state in women with premenstrual syndrome (PMS) // The 15th European Congress of Obstetrics and Gynaecology EAGO/EBCOG. – 21-24 June 2000. – Basel, Switzerland. – Vol. 91, Supl. 1. – S23. (первинне обстеження хворих, статистична обробка, аналіз та узагалінення отриманих результатів).

15. Tatarchuk T.F., Shevchuk T.V The premenstrual syndrome and its clinic in different age groups of women // 8th World Congress of Gynecological Endocrinology. – Florence, Italy. – 2000. – Vol. 14, Sup. 2. – P. 96. (клініко-інструментальне обстеження хворих, аналіз даних, узагальнення результатів, переклад та підготовка до друку).