Анотація до роботи:

Черкашин Д.К. Обґрунтування економічної сталості розвитку сільськогосподарського виробництва в ринкових умовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02–економіка сільського господарства і АПК.-Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2004.

У дисертаційній роботі викладено основні результати вивчення проблеми забезпечення сталості розвитку сільськогосподарського виробництва, яка є важливою умовою створення продовольчої безпеки держави.

Запропоновано шляхи вдосконалення методики формування комплексу організаційно-економічних заходів щодо забезпечення сталого розвитку сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм в умовах ринкових перетворень на селі.

Розроблено методику забезпечення економічної сталості розвитку сільськогосподарських підприємств шляхом розробки та використання економіко-математичної моделі оптимізації кредитних ліній підприємств.

Запропоновано шляхи подальшого розвитку перспективних напрямів у ліквідації негативного впливу екологічних, природно-економічних, соціально-економічних факторів на сталість розвитку сільськогосподарського виробництва.

Розроблено методику забезпечення сталості розвитку сільськогосподар-ських підприємств шляхом нормативно-правової бази.

Визначено особливості впровадження політики державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників та напрями розвитку основних елементів інфраструктури ринку, які безпосередньо впливають на сталість розвитку сільськогосподарського виробництва

Доповнено методику використання сільськогосподарськими підприємств-вами власних фінансових засобів та їх раціонального формування з подальшим структурним перерозподілом.

1. Істотне скорочення споживання продуктів харчування в розрахунку на одну особу в порівнянні з науково обґрунтованими нормами як у цілому по Україні, так і по Харківській області значною мірою обумовлене зниженням ефективності та сталості розвитку сільськогосподарського виробництва. Лише за умови його сталого розвитку можна подолати це негативне явище і забезпечити продовольчу безпеку держави, створивши такий комплекс умов, який був би достатнім для послаблення негативних наслідків можливої нестабільності внутрішньогалузевих і міжгалузевих зв’язків, динаміки природних процесів, мінливості суспільних потреб тощо.

2. Сталість розвитку - це здатність сільськогосподарських товаровиробників протистояти негативному впливу несприятливих природно-кліматичних, соціально-економічних та інших факторів, уміння пристосовуватися до них, використовуючи їх вплив з найвищим ефектом, одержуючи прибуток і задовольняючи науковообгрунтовані норми споживання сільськогосподарської продукції. Для дослідження сталості нами були використані такі показники: коефіцієнт варіації, розмах варіації, коефіцієнт сталості та ін. Сталість розвитку сільськогосподарського виробництва залежить від таких умов: організаційно-правової будови та стадії життєздатності сільськогоспо-дарських підприємств; фінансового стану; кадрового потенціалу керівників, їх здатності до адаптації та нововведень; зацікавленості працівників у результатах праці; стану ринкових реформ і стабілізації економіки; вміння знайти власну нішу в ринку, що формується; вміння підвищити якісні параметри продукції. На сталість безпосередньо впливають економічні, природно-кліматичні, екологічні, соціально-демографічні, фінансово-інвестиційні, організаційно–реформістські фактори та фактори правового забезпечення.

3. Одним із основних факторів зниження сталості розвитку сільськогосподарських підприємств у Харківській області є істотні коливання кліматичних показників. Так, розмах варіації гідротермічних коефіцієнтів за період вегетації у 1990 –2002 рр. склав двократну величину. Коливання валових зборів основних сільськогосподарських культур істотно збільшилося. Так, по зернових воно становило за 1990-2002 рр. більш ніж 1500 тис. т. Істотні коливання кліматичних факторів в останні роки накладаються на значне зниження обсягів застосування мінеральних та органічних добрив, недостатню забезпеченість основними та оборотними засобами. Так, у Харківській області у 2002 р. було внесено 17,1 тис.т мінеральних добрив - у 15,6 раза менше, ніж у 1990 р. По органічних добривах зменшення склало 11,33 млн т, тобто в 2002 р. їх було внесено в 8,2 раза менше, ніж у 1990 р. За період з 1990 по 2002 рр. у Харківській області наявність основних засобів щорічно зменшувалася на 1 млн 207 тис. грн, у найбільшій мірі - кількість машин та обладнання. Зараз на них припадає 20,4% основних засобів, тоді як у провідних європейських країнах 60-70 %. Досяг критичної межі рівень забезпеченості сільського господарства тракторами, зернозбиральними комбайнами й іншими видами техніки. Кількість тракторів у Харківській області в 2002 р. зменшилася в порівнянні з 1990 р. на 45,2 %, комбайнів - на 45,5 %. Через зниження інтенсивності виробництва здатність сільськогосподарських підприємств протидіяти природно-кліматичним негараздам також знижується, отже, погіршується сталість економічного розвитку підприємств.

4. Забезпечення сталого розвитку неможливе без повного задоволення потреб сільськогосподарського виробництва в трудових ресурсах. Формування трудового потенціалу дуже істотно залежить від демографічної ситуації, а демографічна ситуація має ознаки критичної. З 1985 р. спостерігається природне зменшення чисельності сільського населення Харківської області. У 2000-2002 рр. коефіцієнт природного зменшення склав 13,0-13,4 на 1000 сільських мешканців. Ще більше занепокоєння викликають структурні зміни сільського населення. Найбільш швидкими темпами скорочується чисельність сільського населення молодшого працездатного віку і зростає питома вага осіб пенсійного віку. За період 1990-2002 рр. середньорічна кількість працівників сільськогосподарських підприємств скоротилася більш ніж на 100 тис. осіб. Якщо ця тенденція збережеться, то через 10 років на селі нікому буде працювати.

5. Підвищення сталості розвитку сільськогосподарського виробництва нерозривно пов’язане зі здійснюваною аграрною реформою. Аграрні перетворення сприятимуть підвищенню сталості розвитку лише за умови позитивного вирішення соціальних питань на селі, розбудови підприємництва, відновлення інвестиційної привабливості, вдосконалення дотаційної політики та механізму здешевлення кредитів тощо.

6. Для забезпечення екологічної сталості пропонується послідовне та цілеспрямоване переведення АПК на модель сталого розвитку, з урахуванням міжнародного та приведеного у відповідність до нього національного законодавства, яке регулює дані відносини. Екологічно сталий розвиток має ґрунтуватися на принципі одержання максимально можливої економічної вигоди при обов’язковому забезпеченні динамічної рівноваги екосистем та навколишнього середовища.

7. Сталість розвитку сільськогосподарського виробництва надзвичайно залежить від фінансового стану сільськогосподарських підприємств. У свою чергу фінансовий стан суттєво залежить від зміни паритету цін на промислову та сільськогосподарську продукцію. Проведені нами дослідження свідчать, що для сільськогосподарських підприємств в цілому по Україні і по Харківській області паритет цін за період 1990-2002 рр. погіршився у шість разів не на користь сільськогосподарських товаровиробників, а по окремих видах продукції - у 23 рази, наслідком стало зменшення кількості прибуткових і збільшення кількості неприбуткових господарств. У 2002 р. у Харківській області кількість прибуткових господарств зменшилася на 232 господарства (на 59,9 %) кількість збиткових господарств збільшилася з одного в 1990 р. до 153 в 2002 р. (у 153 рази). Чіткою була тенденція до зниження рентабельності в рослинництві і повної збитковості тваринництва. У цілому досягнутий рівень ефективності та продуктивності сільськогосподарського виробництва в Харківській області є недостатнім для підвищення сталості його розвитку. Забезпечення фінансової сталості сільськогосподарського виробництва за рахунок власних грошових джерел підприємств у більшості випадків є неможливим. Тому як шляхи вирішення даної проблеми пропонуються залучення кредитних ресурсів та інвестицій, упровадження зваженої, широкомасштабної політики державної підтримки.

8. Розроблена нами модель оптимізації кредитних ліній дозволяє сільськогосподарським товаровиробникам, з урахуванням сезонності сільськогосподарського виробництва та нерівномірності надходження грошових коштів по місяцях, визначити оптимальний план одержання та повернення кредиту. Застосування оптимального варіанта кредитування в залежності від доходів і витрат у часовому розрізі дозволило підприємству протягом року одержати рекомендації щодо дати отримання кредиту, процедури його повернення по місяцях і сприятиме підвищенню ефективності використання власних грошових коштів.

9. Одним із визначальних факторів успішного функціонування сільськогоспо-дарських підприємств, отже, забезпечення сталості розвитку сільськогоспо-дарського виробництва, є капітальні вкладення. Зараз розмір їх на дуже низькому рівні. Щоб вирішити дану проблему, необхідно, по-перше, вдосконалити механізм ціноутворення та позбутися диспаритету цін; по-друге, забезпечити фінансування АПК за принципом не “залишковості”, а “пріоритетності”; по-третє, створити таку нормативно-правову базу, яка б мала довіру у потенційних інвесторів і зводила до мінімуму їх господарський ризик; по-четверте, держава повинна повернути собі роль головного інвестора.

10. Усі вищевказані заходи щодо підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва та забезпечення його сталості можливі лише при дійовому, зрозумілому, зваженому нормативно-правовому забезпеченні. Аграрні перетворення, які проводяться в Україні, були б більш активними, глибокими, результативними, якби із самого початку мали достатньо відпрацьовану правову основу. Але нормативно-правова база постійно відставала і продовжує відставати від потреб розвитку аграрних відносин. Для вдосконалення нормативно-правового забезпечення необхідно прискорити прийняття законів про сільське господарство та про сталий розвиток АПК, розробити та прийняти закон про дотаційну політику в сільському господарстві. У законі “Про насінництво” та “Про племінне тваринництво” більш чітко окреслити екологічні аспекти. Уточнити статус дослідних господарств і визначити процедуру та джерела їх фінансової підтримки. У законі “Про зерно” визначити максимальний розмір інтервенційної ціни на продаж зерна та продуктів його переробки з інтервенційного фонду, яка б забезпечувала сталість продовольчого ринку (ринку хліба та хлібопродуктів). Реалізація запропонованих заходів дозволить підвищити сталість розвитку сільськогосподарського виробництва як у Харківській області, так і в цілому по Україні.

Публікації автора:

1. Черкашин Д.К. Умови функціонування ринку в сільському господарстві // Вісник ХДАУ.-2001.-№ 9.-С. 46-49.

2. Черкашин Д.К. Резерви підвищення сталості сільськогосподарського виробництва // Вісник ХНАУ.-2002.-№ 8.-С. 122-125.

3. Черкашин Д.К. Шляхи забезпечення фінансової сталості // Вісник ХТУСГ. –2002.-№ 1.- С. 298-301.

4. Черкашин Д.К. Роль інвестування у забезпеченості сталості сільськогоспо-дарського виробництва // Вісник ХНАУ.-2003.-№ 4.-С. 340-344.

5. Черкашин Д.К. Еколого-економічні умови зростання сталості// Вісник ХНАУ.-2004.-№ 2.-С. 258-261.