Анотація до роботи:

Шейченко В.О. Обґрунтування параметрів і режиму роботи льонобрального апарата з поперечними рівчаками. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.05.11 – машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва. – Львівський державний аграрний університет. – Львів, 2006.

Дисертаційна робота присвячена розробці та теоретичним і експериментальним дослідженням льонобральних апаратів із поперечним розташуванням бральних рівчаків з метою підвищення якості і повноти брання стебел льону. Для вирішення поставлених завдань проаналізовано діючі конструкції льонобральних апаратів, досліджено агротехнічні показники їх роботи, побудовано математичні моделі формування горсток стебел та визначено шляхи зменшення розтягнутості стебел, найменшу їх висоту, при якій машинне брання є доцільним. Проаналізовано динаміку переміщення стебел льону в бральних рівчаках. Визначено сили інерції і величину моментів сил та їх вплив на розтягнутість стебел. Теоретично і експериментально визначено оптимальну ширину захвату бральної секції. Проведено польові випробування і розраховано економічну ефективність використання льонобрального апарата з покращеними агротехнічними показниками.

1. Робота присвячена розв’язанню актуальної наукової задачі підвищення якості вибирання стебел льону шляхом вдосконалення конструкції льонобрального апарата, обгрунтування параметрів і режимів його роботи.

Аналіз науково-методичних засад процесу брання льону та визначення параметрів брального апарата з поперечними рівчаками дав змогу встановити, що в чинних бральних апаратах недостатньо обгрунтовано ширину захвату секції, через що не забезпечується необхідна якість брання стебел. Покращення якості брання стебел (в тому числі полеглого та низькорослого льону) можливе завдяки розробці та обгрунтуванню параметрів і режимів роботи льонобрального апарата з поперечними рівчаками.

2. Аналітичні дослідження брання стебел льону бральним апаратом з поперечними рівчаками дозволили визначити взаємозвязок між складовими операціями цього процесу (нахил стебел і формування пучка подільником, брання стебел бральним апаратом, транспортування до розстиляючого пристрою) та встановити залежність (1) розтягнутості стрічки від висоти брання стебел, ширини захвату бральної секції, параметрів подільників та кута відхилення стебел, що зчеплені насіннєвими коробочками.

3. Теоретично обгрунтована залежність мінімальної висоти стебел льону, за якої можливе його машинне брання, від ширини захвату бральної секції, ширини брального паса і висоти брання дала змогу встановити, що при ширині захвату секції 30-32 см і опущеному бральному апараті до висоти вибирання 3-6 см можна збирати льон завдовжки 30-35 см.

4. На основі дослідження та аналізу руху в бральному рівчаку стебел, що притискаються прутками до рухомого паса в зоні ролика, теоретично обгрунтовано умови транспортування і довибирання невибраних стебел льону, які забезпечуються дією притискних прутків на стебла.

5. На основі моделювання динамічних явищ при транспортуванні стебел бральним апаратом з криволінійними рівчаками виведено умови (6) та (7) недопущення відриву насіннєвих коробочок та обґрунтовано нерівність (12), на основі якої встановлено режими роботи брального паса (2,6 – 2,7 м/с) і відповідні значення швидкості руху машинно-тракторного агрегату (до 10 км/год).

6. Виконані експериментальні дослідження дали змогу встановити допустиме значення кута (10) відгину стеблової стрічки, затиснутої в криволінійних рівчаках та зчепленої насіннєвими коробочками, до якого унеможливлюється відрив насіннєвих коробочок, а також значення кута відгину центральних (рівновіддалених від вертикальних площин симетрії сусідніх подільників) стебел, значення якого (до 22) залежить від щільності стеблостою, ширини захвату бральної секції, висоти брання та швидкості руху агрегату.

7. Завдяки моделюванню процесу брання льону та виконанню експериментальних досліджень обгрунтовано раціональну ширину захвату бральної секції 30 – 32 см, а також діаметри шківа 18 – 19 см та ролика 10 – 11 см, і на цій основі вдосконалено конструкцію брального апарата.

8. Виконання за допомогою дослідного зразка брального апарата багатофакторного експерименту дало змогу встановити залежність (14) чистоти брання льону від щільності стебел, швидкості руху агрегату і висоти брання та підтвердити адекватність моделі реальному процесу брання стебел та формування стрічки.

9. Виготовлення та польові випробування вдосконаленого брального апарата з обгрунтованими параметрами підтвердили його працездатність та економічну ефективність. Очікуваний річний економічний ефект від впровадження однієї розробки становить 4080 грн.

Публікації автора:

1. Шейченко В.О. О некоторых особенностях движения стеблей льна в зонах неподвижных прутков теребильных ручьев // Зб. наук. пр. УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого. – Вип. 8 (22). – Кн. 1. – Дослідницьке, 2005. - С. 234-240.

2. Шейченко В. Про найменшу висоту стебел льону, при якій можливе їхнє машинне брання // Техніка АПК. – 2006. – № 4. – С. 27-28.

3. Хайліс Г., Шейченко В. О путях уменьшения растянутости стеблей льна при их тереблении // Наук. вісник Нац. аграр. ун-ту. – К.: Вид-во НАУ, 2005. – Вип. 92. – Част. 2. – С. 315-322 (автором виведено теоретичну залежність для визначення абсолютної розтягнутості).

4. Хайліс Г., Шейченко В. Класифікація мобільних льонозбиральних машин в залежності від напрямків руху стеблевої маси // Сільськогосподарські машини: Зб. наук. статей. – Вип. 13. – Луцьк: Ред.-вид. відділ ЛДТУ, 2005. – С. 227-231 (автором уточнена класифікація мобільних льонозбиральних машин в залежності від напрямку руху стеблової маси).

1. Сидорчук О., Залужний В., Шейченко В. Аналіз стану та перспективи технологій і машин для збирання льону-довгунця // Техніка АПК. – 2004. - № 3. – С. 10-11 (автором проведено аналіз технічних характеристик машин для збирання льону подільним та комбайновим способами).

2. Макаєв В.І., Гілязетдінов Р.Н., Шейченко В.О. Приготування лляної трести способом розстилу на стелищі // Техніка АПК. – 2005. - № 10-11, – С. 22-23 (автором розроблена методика проведення експериментів).

3. Макаєв В.І., Гілязетдінов Р.Н., Шейченко В.О. Технології одержання льонопродукції // Техніка АПК. – 2006. - № 1-2, – С. 30-31 (автором розроблена методика дослідження якості насіння при збиранні льону комбайновою технологією).

4. Патент України на винахід, № 3219. Напівнавісна льонобралка з боковою навіскою / Г.А.Хайліс, В.О.Шейченко, В.Ф.Довгополюк, В.І.Залужний, М.М.Толстушко. – №u20509523; Заяв. 12.10.05; Опубл. 15.03.2006; Бюл. № 3.