Анотація до роботи:

Шатров Р.В. Обґрунтування параметрів висувної секції з вертикальною фрезою для обробітку ґрунту в садах інтенсивного типу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук із спеціальності 05.05.11 – машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності процесу обробітку ґрунту в міжстовбурних смугах інтенсивних садів шляхом удосконалення висувної секції з вертикальною фрезою. Теоретичними і експериментальними дослідженнями обґрунтовано параметри висувної секції з вертикальною фрезою, які забезпечують мінімально необроблену площу навколо стовбура. Використовуючи теоретичні і експериментальні дослідження, виготовлено макетний зразок фрези. В процесі його випробувань отримано достатньо високі якісні і економічні показники: коефіцієнт варіації глибини обробітку – 20…27 %; ступінь підрізання бур’янів – 98…100 %; висота гребенів – 0,045…0,083 м; необроблена площа навколо стовбура – 0,213 м² (за теоретичними дослідженнями – 0,222 м²), що менше допустимого за міжнародними агровимогами (0,4 м²). Порівняно з ручним обробітком застосування висувної секції забезпечує на одному обробітку гектара саду економію коштів 21 грн. та затрат праці – 12,6 люд.год. при кращій якості.

1. Аналіз технологічних процесів та засобів механізації показав, що ґрунт у міжряддях садів інтенсивного типу обробляється різними типами робочих органів машин (диски, культиваторні лапи, лемеші тощо), а у міжстовбурних смугах, які переважно обробляються вручну, найбільш раціонально виконувати активними робочими органами, дослідження яких потребує істотного поглиблення.

2. Теоретичними та експериментальними дослідженнями процесу обробітку ґрунту фрезою з вертикальним валом обертання і L-подібними ножами встановлено, що вертикальні частини ножа повинні мати верхнє загострення і встановлюватись під кутом 20…30⁰ до напрямку різання.

3. Обґрунтовано теоретичні залежності діаметра фрези, величини висування у поперечному напрямку, довжини щупа та місця його установки в повздовжньому напрямку від статистичних характеристик ширини необробленої смуги, відхилень дерев від вісі ряду в поперечному напрямку та відхилень фрезерного агрегату.

4. Встановлена аналітична залежність мінімальної необробленої площі навколо стовбура дерева від кінематичного параметра висувної секції та статистичних характеристик міжстовбурної смуги. Найменша необроблена площа (0,222 м²) забезпечується при кінематичному параметрі руху центра обертання фрези, величина якого становить . При цьому кут нахилу траєкторії абсолютного руху центра обертання фрези у процесі виведення її з міжстовбурної смуги складає , а у процесі введення – .

5. У результаті виконаних теоретичних та експериментальних досліджень висувної секції з вертикальною фрезою з чотирма L-подібними ножами встановлено такі параметри: діаметр фрези – 0,46 м; кут установки вертикальної частини ножа до напрямку різання – 23⁰; довжина горизонтальної частини ножа – 0,10 м; величина висування фрези в поперечному напрямку – 0,5 м; довжина щупа – 0,82 м; довжина поворотного важеля – 0,7 м; подача на ніж – 0,08…0,12 м; кінематичний параметр робочого процесу фрези ; кінематичний параметр процесу повороту важеля (процесу висування) –; швидкість руху агрегату – до 3,6 км/год.

6. У процесі досліджень макетного зразка висувної секції з вертикальною фрезою отримані показники якості, що відповідають агровимогам: глибина обробітку 0,077…0,085 м, %; ступінь підрізання бур’янів – 98...100 %; висота гребенів – 0,045…0,083 м; площа необробленої фрезою зони навколо стовбура 0,213 м², %.

7. Обробіток міжстовбурних смуг у садах інтенсивного типу із застосуванням висувної секції з обґрунтованими параметрами фрези забезпечує у порівнянні з разовим ручним обробітком гектара саду економію коштів 21 грн. та затрат праці – 12,6 люд.год. при кращій якості.

Результати досліджень передано для впровадження у виробництво інженерному центру Інституту садівництва УААН.

Публікації автора:

1. Фришев С.Г., Розум М.І., Тимошок І.В., Алдушин П.І., Шатров Р.В. Механізація обробітку ґрунту в ущільнених садах // Зб. наук. праць НАУ. "Механізація сільськогосподарського виробництва". – К.: НАУ, 1998. –№ 4. – С. 234–237. (Особистий внесок – підбір матеріалів по механізації міжстовбурних смуг).

2. Демидко М.О., Шатров Р.В. Теоретичний аналіз опору ґрунту при переміщенні двогранного клина // Науковий вісник НАУ. – К.: НАУ, 1998. – № 9. – С. 75–80. (Особистий внесок – аналіз впливу робочої швидкості на опір клина)

3. Мартишко В.М., Шатров Р.В., Бабій В.П., Фришев С.Г. Результати досліджень фрези з вертикальною віссю обертання // Зб. наук. праць НАУ. "Механізація сільськогосподарського виробництва". – К.: НАУ, 1999. – № 5. – С. 179–182. (Особистий внесок – участь у розробці програми і методики проведення експериментальних досліджень та аналізі результатів).

4. Мартишко В.М., Шатров Р.В. Обґрунтування деяких параметрів вертикального ротора фрези для обробітку ґрунту в міжстовбурній смузі саду // Зб. наук. праць НАУ. "Механізація сільськогосподарського виробництва". – К.: НАУ, 1999. – № 6. – С. 70–73. (Особистий внесок – обґрунтування параметрів ножів фрези).

5. Шатров Р.В. Загальна характеристика садів інтенсивного типу та проблеми використання техніки для міжстовбурного обробітку ґрунту // Зб. наук. праць НАУ. „Механізація сільськогосподарського виробництва”. – К.: НАУ, 2000. – № 7. – С. 110–113.

6. Шатров Р.В. Кінематика робочих органів фрези з вертикальним валом обертання // Зб. наук. праць НАУ. "Механізація сільськогосподарського виробництва". – К.: НАУ, 2000. – № 8. – С. 175–177.

7. Демидко М.О., Шатров Р.В. Обґрунтування параметрів висувної секції садової фрези // Зб. наук. праць НАУ. "Механізація сільськогосподарського виробництва. – К.: НАУ, 2003. – № 15. –
   С. 184–188. (Особистий внесок – обґрунтування величини діаметру фрези та висування її в поперечному напрямку).

8. Демидко М.О., Шатров Р.В. Обґрунтування кінематичного параметру процесу обходження стовбура висувною секцією з вертикальною фрезою // Науковий вісник НАУ. – К.: НАУ, 2004. – № 73. – С. 318–325. (Особистий внесок – отримані рівняння траєкторії руху центра обертання фрези, визначено кінематичний параметр та рівняння необробленої площі).

9. Шатров Р.В., Литвинов О.І., Демидко М.О. Визначення часу розгону центра обертання фрези у відносному русі // Науковий вісник НАУ. – К.: НАУ, 2004. – № 73. ч. 2. – С. 307–314. (Особистий внесок – визначено, яку долю загального часу складає час розгону фрези).