Анотація до роботи:

Васильченко В.В. Обґрунтування призначення рекомбінантного еритропоетину при виразкових гастродуоденальних кровотечах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування постгеморагічної анемії у хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі, обґрунтуванню показань для включення в програму гемостимулюючої терапії рекомбінантного еритропоетину як альтернативи алогенним гемотрансфузіям.

Визначена та підтверджена в експерименті доцільність використання рекомбінантного еритропоетину у хворих з крововтратою середнього ступеня протягом першого тижня та у пацієнтів з важкою крововтратою – протягом перших двох тижнів постгеморагічного періоду.

При дослідженні вмісту ендогенного еритропоетину виявлено, що продукція останнього не залежить від обсягу крововтрати. В зв’язку з чим запропоновано виділяти чотири типи реагування еритропоезу на крововтрату, визначаючи вміст еритропоетину в сироватці крові: ареактивний або “німий”, гіпореактивний, реактивний та гіперреактивний. Згідно з проведеними дослідженнями обґрунтовані показання для призначення рекомбінантного еритропоетину у хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі.

У дисертаційній роботі вирішена важлива клінічна задача лікування анемії, яка виникає внаслідок кровотечі із виразки, та корегування порушень еритропоезу у хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі шляхом обґрунтованого включення рекомбінантного еритропоетину в програму гемостимулюючої терапії в постгеморагічному періоді.

1. У щурів з крововтратою легкого ступеня пік еритропоетичної активності червоного кісткового мозку приходився на третю добу постгеморагічного періоду, з крововтратою середнього та важкого ступеня – на сьому добу та третій тиждень дослідження, відповідно. Використання рЕПО у щурів при середній та важкій крововтраті надавало значного еритропоетичного ефекту у перші 3 доби після введення препарату. При введенні рЕПО щурам з крововтратою легкого ступеня суттєвої стимуляції еритропоезу не відбувалося.

2. Продукція ЕПО залежить від індивідуальних особливостей організму хворого. Запропоновано чотири типи реагування еритропоезу на крововтрату: ареактивний або “німий” (вміст ЕПО до 30 мОд/мл – у межах показників здорової людини), гіпореактивний (незначне підвищення рівня ЕПО – від 30,01 до 50 мОд/мл), реактивний (високий вміст ЕПО – від 50,01 до 100 мОд/мл) та гіперреактивний (вміст ЕПО більше 100 мОд/мл ).

3. Зростання обсягу крововтрати призводить до збільшення випадків з пригніченням еритропоезу. Рецидиви виразкових гастродуоденальних кровотеч у 78,8% хворих супроводжуються ареактивним чи гіпореактивним типами реагування еритропоезу на крововтрату.

4. Використання малих доз рЕПО доцільно та ефективно при ареактивному та гіпореактивному типі реагування еритропоезу на крововтрату, що проявлялося у значному підвищенні рівня ретикулоцитів через три доби після введення препарату на 42,3% та 38,1%, відповідно. При дворазовому введенні рЕПО через шість діб з початку стимуляції еритропоезу кількість ретикулоцитів у периферичній крові зростала на 71,3%.

5. У хворих з крововтратою легкого ступеня показники еритроцитарних індексів залишаються стабільними, що свідчить про відсутність функціонального навантаження на еритроцит у пацієнтів цієї групи. Середній вміст та середня концентрація гемоглобіну в еритроциті знижується у хворих з крововтратою понад 20%, що свідчить про наявність гіпохромної анемії та порушення гемоглобінутворюючої функції.

6. Виявлення груп хворих з неадекватним обсягу крововтрати вмістом ЕПО або кількістю ретикулоцитів та подальшою стимуляцією еритропоезу рЕПО призводить до скорішого відновлення показників еритроцитарної ланки та зменшення обсягу трансфузій алогенної еритроцитарної маси в постгеморагічному періоді. Це дозволяє знизити вірогідність виникнення різних негативних наслідків, які пов’язані з переливанням крові та гіпоксією органів і тканин при наявності постгеморагічної анемії.

Публікації автора:

1. Мунтян С.О, Васильченко В.В. Реагування еритропоезу на крововтрату завдяки продукції еритропоетину при виразкових гастродуоденальних кровотечах при їх зупинці консервативним та оперативним шляхом // Медичні перспективи.-2005.- Т.10, №3.- С.19-22.

Дисертант особисто здійснював набір клінічного матеріалу і первинне написання статті.

2. Мунтян С.О., Васильченко В.В. Обґрунтування показань для призначення рекомбінантного еритропоетину в програмі гемостимулюючої терапії в післягеморагічному періоді хворим на виразкові гастродуоденальні кровотечі // Хірургія України. - 2005.- № 2 (14).- С.35-37.

Дисертант особисто здійснював набір клінічного матеріалу і первинне написання статті.

3. Васильченко В.В., Мунтян С.О. Гемостимулююча терапія у хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі та включення до її складу рекомбінантного еритропоетину // Харківська хірургічна школа. - 2006.- №1(20).- С.197-200.

Дисертант особисто здійснював набір клінічного матеріалу і написання статті.

4. Вплив виду кровотечі і ступеня крововтрати на вибір лікувальної тактики при гастродуоденальних кровотечах виразкового генезу // Мунтян С.О., Кришень В.П., Бондаренко М.М., Бараннік С.І.,Хапатько Г.Ю., Барвинський В.М., Вітвицький М.Ф., Куриляк С.М., Васильченко В.В. / Хірургія України.-2004.- №2(10).- С.82-86.

Дисертант брав участь у наборі клінічного матеріалу і первинному написанні статті.

5. Васильченко В.В. Еритропоетична активність червоного кісткового мозку в постгеморагічному періоді та стимуляція еритропоезу рекомбінантним еритропоетином // Матеріали III Всеукраїнської морфологічної наукової конференції “Карповські читання”.- 2006.- С.18-20.

6. Васильченко В.В. Вплив крововтрати на еритропоетичну активність червоного кісткового мозку щурів при застосуванні рекомбінантного еритропоетину // Медичні перспективи.-2006.- Т.11, №2. – С.18-23.

7. Алгоритм лікування хворих з гострою гастродуоденальною кровотечею виразкового генезу // Бондаренко М.М., Хапатько Г.Ю., Вітвицький М.Ф., Куриляк С.М., Васильченко В.В. / Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії». - Львів.- 2004.- С.47-48.

Дисертант брав участь у первинному написанні статті.

8. Мунтян С.О., Васильченко В.В., Власенко А.М. Зміни еритроцитарних індексів у хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі в постгеморагічному періоді // Медичні перспективи.-2006.- Т.11, №3. – С.118-122.

Дисертант особисто здійснював набір клінічного матеріалу і первинне написання статті.

9. Васильченко В.В., Мунтян С.О., Макаренко О.В. Крововтрата: вплив на еритропоетичну активність червоного кісткового мозку щурів при застосуванні рекомбінантного еритропоетину // Морфологія. – 2007. –Т.1, №1. – С.45-49.

Дисертант особисто здійснював набір експериментального матеріалу і написання статті.

10. Деклараційний патент України № 13942 МПК G01N33/48, G01N33/50 Спосіб лікування післягеморагічної анемії / В.В.Васильченко, С.О.Мунтян (Україна). Заявлений 21.11.2005; опублікований 17.04.2006. Бюл. №4.

Дисертант особисто здійснював набір клінічного матеріалу, його аналіз, первинне написання формули, оформлення документації.