Анотація до роботи:

Ошовський А.І. Обґрунтування способу підвищення біологічної герметичності кишкового анастомозу - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - Хірургія. - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, 2005.

Дисертація присвячена питанню профілактики ускладнень після операцій на органах травного каналу. Встановлено високу частоту розвитку неспроможності кишкового анастомозу. Показано ефективність методів внутрішньокишкового введення антимікробних препаратів для профілактики інфікування очеревинної порожнини через кишковий анастомоз та проведено їх критичний аналіз. Запропоновано для впровадження в клінічну практику спосіб профілактики післяопераційних ускладнень, оснований на підвищенні біологічної герметичності кишкового анастомозу за рахунок використання багатошарового біорозчинного пристрою з програмованим вивільненням антимікробних засобів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано новий підхід до вирішення проблеми розвитку внутрішньоочеревинних гнійних ускладнень, який полягає в розробці та впровадженні в клінічну практику способу підвищення біологічної герметичності тонкокишкового анастомозу за рахунок використання біорозчинного пристрою з програмованим вивільненням антимікробних препаратів.

1. У хворих, оперованих з приводу гострої хірургічної патології тонкої кишки, неспроможність кишкового анастомозу виникає в 17,5% спостережень, стає причиною розвитку післяопераційного перитоніту, повторних оперативних втручань, призводить до тривалого стаціонарного лікування та супроводжується високою летальністю.

2. Введення антимікробних препаратів (0,8 метронідазолу, 1,5 канаміцину) у просвіт кишкового анастомозу у вигляді завису підвищує його біологічну герметичність на першу добу після операції, але на третю добу його біологічна герметичність знижується і відбувається інфікування очеревинної порожнини бактеріями до lg 2,2 (1,1) КУО\мл.

3. Використання для підвищення біологічної герметичності кишкового анастомозу антимікробної палички на основі 15,0% полівінілового спирту з 0,5 резорцином та 0,5 фурациліном, дозволяє тривало підтримувати концентрацію антимікробних засобів в зоні анастомозу, що ефективно підвищує його біологічну герметичність на першу добу, але на третю добу після операції створюються передумови для розвитку внутрішньоочеревинних ускладнень, про що свідчить інфікування очеревинної порожнини бактеріями до lg 1,2 (0,4) КУО\мл.

4. Розроблений біорозчинний пристрій з програмованим вивільненням інкорпорованих лікарських засобів дозволяє протягом 4 годин створити терапевтичну концентрацію етонію в навколишньому середовищі при його вивільненні із зовнішнього шару й підтримувати її протягом 24 годин при поступленні препарату із внутрішнього шару. Після розчинення внутрішнього шару пристрою із його порожнини в навколишнє середовище вивільняється суміш гідрофільного (силікс) та гідрофобного (поліметилсилоксан) сорбентів з нітазолом.

5. При комбінованому використанні нітазолу з етонієм його антимікробна активність збільшується у відношенні до E.сoli - у 2 рази, до B.fragilis, P.vulgaris, S.aureus - у 3 рази, C.perfringens, P.melaninogenicus, Peptostreptococcus, F.necrophorum - у 4 рази, Ps.aeruginosa - у 6 разів.

6. Порівняльна оцінка ефективності розробленого способу профілактики післяопераційних ускладнень в експерименті показала, що використання біорозчинного пристрою з програмованим вивільненням антимікробних препаратів при виконанні як планових, так і екстрених оперативних втручань призводить до зниження кількості бактерій у просвіті кишкового анастомозу (р<0,05) та зменшення вираженості альтеративно-ексудативних процесів у його тканинах (р<0,05), що забезпечує високу біологічну герметичність анастомозу та попереджує інфікування очеревинної порожнини.

7. При застосуванні розробленого способу підвищення біологічної герметичності кишкового анастомозу з використанням біорозчинного пристрою з програмованим вивільненням антимікробних препаратів в комплексному лікуванні гострої хірургічної патології тонкої кишки відбувається зменшення частоти розвитку неспроможності анастомозу на 10,8%, кількості повторних оперативних втручань на 9,6%, скорочення тривалості лікування хворих в на 5,7 ліжко-дня та зниження летальності на 2,8%.

Публікації автора:

1. Вільцанюк О.О., Геращенко І.І., Ошовський А.І. Застосування розчинної капсули, заповненої сорбентом, для профілактики післяопераційного перитоніту // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1999. - Т.3, №1. - С. 216-217 (дисертантом розроблено технологію виготовлення біорозчинного пристрою та досліджено його властивості, проведено аналіз результатів).

2. Вільцанюк О.О., Геращенко І.І., Ошовський А.І. Нові можливості підвищення надійності швів міжкишкового анастомозу // Буковинський медичний вісник. - 1999. - №3-4. - С. 114-115 (дисертантом виконано клініко-експериментальну частину роботи, її аналіз та публікацію результатів).

3. Антибактеріальна активність розчинної капсули, спорядженої антимікробними препаратами // О.О. Вільцанюк, І.І. Геращенко, А.І. Ошовський, Т.П. Осолодченко / Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - Т.4, №2. - С. 388-389 (дисертантом виконано експериментальну частину роботи, її аналіз та публікацію результатів).

4. Вильцанюк А.А., Геращенко И.И., Ошовский А.И. Морфологическое обоснование эффективности применения биорастворимой капсулы для профилактики послеоперационных осложнений // Вісник морфології. - 2001. - №1. - С. 121-122 (дисертантом виконано клініко-експериментальну частину роботи, її аналіз та публікацію результатів).

5. Ошовський А.І., Геращенко І.І., Вільцанюк О.О. Виготовлення і доклінічне вивчення біорозчинних капсул із заданими властивостями // Фармаком. - 2001. - №3. - С. 54-57 (дисертантом розроблено технологію виготовлення біорозчинного пристрою та досліджено його властивості, проведено аналіз результатів та підготовлено матеріал до публікації).

6. Пат. 32913А Україна, МПК, А61М23/00. Дренаж-електрод: Пат. 32913А Україна, МПК, А61М23/00. О.О. Вільцанюк, В.В. Орностай, М.Д. Желіба, А.І. Ошовський. - № 98073941; Заявлено 21.07.1998; Опубл. 15.02.2001; Бюл. №1. - 4 с. (дисертантом виконано клініко-експериментальну частину роботи, її аналіз та публікацію результатів).

7. Пат. 41529А Україна, МПК, А61В17/00. Спосіб профілактики гнійних ускладнень після операцій на шлунково-кишковому тракті: Пат. 41529А Україна, МПК, А61В17/00. О.О. Вільцанюк, І.І. Геращенко, А.І. Ошовський, О.О. Чуйко. - № 99041998; Заявлено 08.04.1999; Опубл. 17.09.2001; Бюл. №8. - 5с. (дисертантом розроблено технологію виготовлення пристрою, досліджено його властивості, проведено аналіз результатів).

8. Вільцанюк О.О., Геращенко І.І., Ошовський А.І. Перспективи застосування ентеральної антимікробної капсули для запобігання післяопераційного злукового процесу // Експериментальна і клінічна медицина. - 1999. - №3. - С. 66.

9. Вільцанюк О.О., Геращенко І.І., Ошовський А.І. Місцеве застосування антимікробних препаратів для підвищення біологічної герметичності міжкишкового анастомозу // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии. - Харьков, 2000. - С. 52.

10. Ошовський А.І., Вільцанюк О.О. Вибір шляхів використання антимікробних препаратів для профілактики ускладнень при лікуванні гострої кишкової непрохідності // XX з’їзд хірургів України: Матеріали з’їзду. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - Т.1. - С. 427-429.

11. Ошовський А.І. Соціально-економічне значення профілактики післяопераційних ускладнень // Медицина-Здоров’я-ХХІ сторіччя: Матеріали 4 міжнародної конференції молодих учених. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 82.

12. Ошовський А.І. Клініко-експериментальне обґрунтування профілактики інфікування очеревинної порожнини через кишковий шов // 9 університетська науково-практична конференція молодих учених та фахівців: Матеріали конференції. - Вінниця, 2004. - С. 18.

13. Вільцанюк О.О., Ошовський А.І., Ошовський І.Н. Профілактика післяопераційних гнійних ускладнень при оперативному лікуванні защемлених гриж // Вісник морфології. - 2004. - №1. - С. 33.