Анотація до роботи:

Мельниченко М.Г. Обґрунтування та розробка системи моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я населення великого промислового міста. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. – Київ, 2005.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню і створенню системи моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я населення великого промислового міста, та комплексу заходів із забезпечення здорового довкілля, зменшення негативного впливу екологічних чинників на здоров’я.

Виявлено, що в умовах урбанізації та швидкого технологічного розвитку спостерігається стрімке зростання забруднення навколишнього середовища. Вміст шкідливих домішок в атмосферному повітрі міста, ґрунті, воді перевищує гранично допустимі концентрації у десятки разів.

Встановлено тенденції до погіршення показників здоров’я міського населення. Визначено відмінності в показниках захворюваності та самооцінці здоров’я населення, яке проживає на територіях з різним рівнем забруднення довкілля. Доведено існування кореляційного зв’язку між забрудненням середовища існування та показниками захворюваності населення.

Розраховано прогноз забруднення навколишнього середовища основними забруднювачами атмосферного повітря на середню та віддалену перспективу.

Обґрунтовано систему моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я населення великого промислового міста та її модель. Розроблено систему заходів, спрямовану на оздоровлення довкілля та охорону здоров’я міських мешканців, яка реалізується на комплексній міжгалузевій основі.

На основі комплексного вивчення стану навколишнього середовища великого промислового міста та його впливу на стан здоров’я мешканців вирішено важливе наукове завдання – науково обґрунтовано і розроблено систему моніторингу впливу довкілля на здоров’я населення мегаполісу та обгрунтовано комплекс заходів з охорони здоров’я, що дозволяє удосконалити та підвищити ефективність профілактичної роботи.

1. Встановлено основні тенденції змін довкілля мегаполісу в умовах соціально-економічних перетворень, урбанізації та стрімкого технологічного розвитку. Виявлено стійку тенденцію до збільшення забруднення атмосферного повітря, грунту, води хімічними речовинами техногенного походження. Загальний рівень забруднення атмосферного повітря великого промислового міста в період 1985-2000 рр. збільшився в 2,8 рази. Основними забруднювачами атмосферного повітря міста є окис вуглецю, двоокис азоту, сірководень, сірчаний ангідрид, фенол, бензпірен, вміст яких значно перевищує ГДК. На окремих територіях концентрація окису азоту в повітрі перевищує ГДК у 40 разів, окису вуглецю – у 6 разів.

2. Стан здоров’я міського населення характеризується високими показниками смертності, інвалідності та значними рівнями захворюваності, у т.ч. на екологічно залежну патологію і негативними тенденціями до її зростання. Протягом 1991-2002 рр. захворюваність дорослого населення на бронхіальну астму збільшилася в 3,1 рази, хронічний бронхіт – в 3,4 рази, злоякісні новоутворення – на 14,6%. Частота виходу на інвалідність зросла на 39,6%.

3. Виявлено суттєві відмінності в рівнях захворюваності міського населення, яке проживає на різних за рівнем забруднення територіях. Різниця в захворюваності дорослого населення на хронічний бронхіт становила 2,9 рази, бронхіальну астму – 2,2 рази, анемії – 1,9 рази, злоякісні новоутворення – 1,3 рази. У дитячого населення, яке мешкає на забрудненій території, достовірно частіше (р<0,05) виникали хвороби крові та кровотворних органів (в 2,5 рази), ендокринні розлади (в 2,6 рази), травми (в 1,8 рази), пневмонії (в 1,8 рази), алергічний риніт (в 1,6 рази), бронхіальна астма (в 1,5 рази).

4. Визначено, що жителі територій з високим рівнем забруднення навколишнього середовища вірогідно нижче оцінюють своє здоров’я та частіше відчувають несприятливий вплив екологічних чинників. Серед опитаних з екологічно забруднених територій оцінили своє здоров’я як „задовільне” 54,2%±1,9%, „погане” – 28,3%±2,1%; серед мешканців відносно чистих районів – як „добре” вважали своє здоров’я 35,1%±4,6%, „задовільне” – 49,8%±4,9%. Негативну дію на організм загазованості повітря відмічали 51,3%±1,8% мешканців забруднених і 26,4%±2,5% – мешканців чистих територій, високої концентрації пилу в повітрі – 47,6%±13,2% та 18,4%±1,1%, шуму – 61,7%±8,3% та 36,5%±6,4% відповідно.

5. Встановлено кореляційну залежність між рівнем забруднення атмосферного повітря та захворюваністю дитячого населення. Виявлено сильний прямий кореляційний зв’язок між ступенем забруднення повітря сірчаним ангідридом та загальною захворюваністю дітей (r=0,95) і захворюваністю на бронхіальну астму (r=0,89), між забрудненням атмосферного повітря сірководнем та захворюваністю на хронічні хвороби мигдаликів і аденоїдів (r=0,84), середньої сили – між сірководнем, окисом вуглецю і захворюваністю на бронхіальну астму (r=0,67 та r=0,54). Коефіцієнт множинної кореляції між характеристиками середовища і станом здоров’я населення дорівнює 0,62±0,05.

6. Обґрунтовано систему моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я населення великого промислового міста, яка включає підсистеми моніторингу довкілля, здоров’я населення, соціологічного моніторингу, моніторингу діяльності закладів охорони здоров’я. Система передбачає організацію на базі сучасних інформаційних технологій процесу збору, обробки, аналізу, збереження і видання інформації для забезпечення динамічної оцінки стану довкілля і здоров’я, визначення прогнозних тенденцій і прийняття обгрунтованих управлінських рішень.

7. Обгрунтовано і розроблено систему заходів, спрямовану на оздоровлення та охорону здоров’я міських мешканців, яка реалізується в межах міської програми „Екологія” на комплексній міжсекторальній основі. Основними напрямами програми визначено багатовекторну природоохоронну діяльність, дійовий контроль за станом довкілля, гігієнічне виховання населення, активне залучення його до вирішення екологічних проблем.

8. Доведено доцільність використання методів дуального управління, орієнтованого на кінцеві результати, в діяльності санітарно-епідеміологічної служби, спрямованій на забезпечення здорового довкілля та поліпшення здоров’я населення.

9. Обґрунтовано необхідність використання медичного електронного паспорту в завданнях моніторингу взаємодії навколишнього середовища та індивідуального здоров’я мешканців міста.

Публікації автора:

У періодичних виданнях, затверджених ВАК України:

1. Мельниченко М.Г. До питання про характер і динаміку забруднення приземного шару атмосфери центральної частини Києва // Довкілля та здоров’я. – 2003. – №3 (26). – С. 33-35.

2. Мельниченко М.Г. Характер і динаміка захворюваності населення
   центральної частини Києва у зв’язку з посиленням антропогенного
   хімічного навантаження // Лікарська справа. – 2004. – № 5-6. – С. 19-24.

3. Козярин И.П., Мельниченко М.Г. Гигиенические аспекты питания детей среднего школьного возраста // Современная педиатрия. – 2004. – № 1(2). – С. 84-85.

4. Лысый А.Е. Козярин И.П., Мельниченко М.Г. Некоторые гигиенические аспекты охраны почвы Кривбасса от техногенного загрязнения тяжелыми металлами // Довкілля та здоров’я. – 2004. – №3. – С. 37-40.

В інших виданнях:

1. Мельниченко М.Г. Інформаційні технології оцінки взаємодії людини та
   навколишнього середовища // Наукові праці ІІ конференції з міжнародною участю „ Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині”. – К., 2002. – С. 55-57.

2. Мельниченко М.Г. Дуальний моніторинг здоров’я населення та стану
   навколишнього середовища // Наукові праці ІІІ конференції з міжнародною участю „ Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині”. – К., 2003. – С. 26-28.

3. Мельниченко М.Г. Информационные аспекты оценки риска при эпидемиологических исследованиях // Наукові праці ІV конференції з міжнародною участю „ Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині”. – К., 2004. – С. 87-89.

4. Мельниченко М.Г. Мохначов С.І. Порівняльне прогнозування як критерій ефективності дуального моніторингу навколишнього середовища в крупних індустріальних містах // Наукові праці V конференції з міжнародною участю „ Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині”. – К., 2005 – С. 48-50.

5. Кількісне визначення свинцю, кадмію, олова, міді і цинку в продуктах харчування з використанням атомно-абсорбційного спектрофотометра з електротермічним атомізатором С-600 / Демченко Я.П., Мельниченко М.Г., Анжієвський О.Г., Яворовський О.П., Ципріян В.І., Козярін І.П. // Метод. рекомендації. – Київ, 1997. – 6 с.

6. Козярін І.П., Івахно О.П., Мельниченко М.Г. Гігієна дітей та підлітків. Еталони практичних навичок: Навч. посіб. – К.: КМАПО ім. П.Л. Шупика, 2004. – 103 с.