На основі комплексного вивчення стану навколишнього середовища великого промислового міста та його впливу на стан здоров’я мешканців вирішено важливе наукове завдання – науково обґрунтовано і розроблено систему моніторингу впливу довкілля на здоров’я населення мегаполісу та обгрунтовано комплекс заходів з охорони здоров’я, що дозволяє удосконалити та підвищити ефективність профілактичної роботи. 1. Встановлено основні тенденції змін довкілля мегаполісу в умовах соціально-економічних перетворень, урбанізації та стрімкого технологічного розвитку. Виявлено стійку тенденцію до збільшення забруднення атмосферного повітря, грунту, води хімічними речовинами техногенного походження. Загальний рівень забруднення атмосферного повітря великого промислового міста в період 1985-2000 рр. збільшився в 2,8 рази. Основними забруднювачами атмосферного повітря міста є окис вуглецю, двоокис азоту, сірководень, сірчаний ангідрид, фенол, бензпірен, вміст яких значно перевищує ГДК. На окремих територіях концентрація окису азоту в повітрі перевищує ГДК у 40 разів, окису вуглецю – у 6 разів. 2. Стан здоров’я міського населення характеризується високими показниками смертності, інвалідності та значними рівнями захворюваності, у т.ч. на екологічно залежну патологію і негативними тенденціями до її зростання. Протягом 1991-2002 рр. захворюваність дорослого населення на бронхіальну астму збільшилася в 3,1 рази, хронічний бронхіт – в 3,4 рази, злоякісні новоутворення – на 14,6%. Частота виходу на інвалідність зросла на 39,6%. 3. Виявлено суттєві відмінності в рівнях захворюваності міського населення, яке проживає на різних за рівнем забруднення територіях. Різниця в захворюваності дорослого населення на хронічний бронхіт становила 2,9 рази, бронхіальну астму – 2,2 рази, анемії – 1,9 рази, злоякісні новоутворення – 1,3 рази. У дитячого населення, яке мешкає на забрудненій території, достовірно частіше (р<0,05) виникали хвороби крові та кровотворних органів (в 2,5 рази), ендокринні розлади (в 2,6 рази), травми (в 1,8 рази), пневмонії (в 1,8 рази), алергічний риніт (в 1,6 рази), бронхіальна астма (в 1,5 рази). 4. Визначено, що жителі територій з високим рівнем забруднення навколишнього середовища вірогідно нижче оцінюють своє здоров’я та частіше відчувають несприятливий вплив екологічних чинників. Серед опитаних з екологічно забруднених територій оцінили своє здоров’я як „задовільне” 54,2%±1,9%, „погане” – 28,3%±2,1%; серед мешканців відносно чистих районів – як „добре” вважали своє здоров’я 35,1%±4,6%, „задовільне” – 49,8%±4,9%. Негативну дію на організм загазованості повітря відмічали 51,3%±1,8% мешканців забруднених і 26,4%±2,5% – мешканців чистих територій, високої концентрації пилу в повітрі – 47,6%±13,2% та 18,4%±1,1%, шуму – 61,7%±8,3% та 36,5%±6,4% відповідно. 5. Встановлено кореляційну залежність між рівнем забруднення атмосферного повітря та захворюваністю дитячого населення. Виявлено сильний прямий кореляційний зв’язок між ступенем забруднення повітря сірчаним ангідридом та загальною захворюваністю дітей (r=0,95) і захворюваністю на бронхіальну астму (r=0,89), між забрудненням атмосферного повітря сірководнем та захворюваністю на хронічні хвороби мигдаликів і аденоїдів (r=0,84), середньої сили – між сірководнем, окисом вуглецю і захворюваністю на бронхіальну астму (r=0,67 та r=0,54). Коефіцієнт множинної кореляції між характеристиками середовища і станом здоров’я населення дорівнює 0,62±0,05. 6. Обґрунтовано систему моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я населення великого промислового міста, яка включає підсистеми моніторингу довкілля, здоров’я населення, соціологічного моніторингу, моніторингу діяльності закладів охорони здоров’я. Система передбачає організацію на базі сучасних інформаційних технологій процесу збору, обробки, аналізу, збереження і видання інформації для забезпечення динамічної оцінки стану довкілля і здоров’я, визначення прогнозних тенденцій і прийняття обгрунтованих управлінських рішень. 7. Обгрунтовано і розроблено систему заходів, спрямовану на оздоровлення та охорону здоров’я міських мешканців, яка реалізується в межах міської програми „Екологія” на комплексній міжсекторальній основі. Основними напрямами програми визначено багатовекторну природоохоронну діяльність, дійовий контроль за станом довкілля, гігієнічне виховання населення, активне залучення його до вирішення екологічних проблем. 8. Доведено доцільність використання методів дуального управління, орієнтованого на кінцеві результати, в діяльності санітарно-епідеміологічної служби, спрямованій на забезпечення здорового довкілля та поліпшення здоров’я населення. 9. Обґрунтовано необхідність використання медичного електронного паспорту в завданнях моніторингу взаємодії навколишнього середовища та індивідуального здоров’я мешканців міста. |