Анотація до роботи:

Соломонюк М.М. Обґрунтування вибору методу терапії атопічного хейліту у дітей та підлітків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. – стоматологія. – Інститут стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика., Київ, 2005 р.

Дисертація присвячена удосконаленню методів лікування атопічного хейліту (АХ) у дітей і підлітків за рахунок обґрунтованої терапії на різних етапах захворювання з урахуванням показників, які характеризують стан колонізаційної резистентності організму хворих.

Вперше визначено оптимальний алгоритм застосування клінічних і лабораторних методів дослідження у хворих з АХ. Це дало змогу встановити найбільш імовірний період формування АХ, з’ясувати характер та локалізацію елементів ураження залежно від ступеня важкості перебігу захворювання. Виявити фактори ризику виникнення рецидивів захворювання. Встановити зміни колонізаційної резистентності: мікробіологічної та імунологічної ланок. Виявлені порушення зростають зі збільшенням ступеня тяжкості та поширеності захворювання. Введення у комплексну терапію нових препаратів для зовнішнього застосування, імуномодулятора імудону та антигістамінного препарату ІІІ покоління телфасту помітно коригує стан колонізаційної резистентності, показників гуморального та клітинного імунітету. Запропонована терапія дозволяє значно підвищити терапевтичну ефективність лікування (клінічна ремісія впродовж 1 міс спостерігалась у 80,9 % хворих порівняно з 60 % дітей з традиційною терапією) та зменшити середню тривалість періоду загострення на 8 діб.

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення наукового та практичного питання, спрямованого на удосконалення методів лікування у дітей і підлітків з атопічним хейлітом різного ступеня тяжкості та поширеності захворювання за допомогою розробки раціональних терапевтичних програм, спрямованих на корекцію патогенетично значущих порушень.

1. Формування атопічного хейліту характеризується найбільшою клінічною маніфестацією захворювання у дітей віком від 12 до 16 років (65,7 %); високою ймовірністю поширених форм ураження (60 %, 42 особи) порівняно з ізольованим ураженням губ (40 %, 28 осіб); превалюванням середньотяжкого ступеня клінічного перебігу (67,1%, 42 особи); значною обтяженістю сімейного алергологічного анамнезу (57 %).

2. Головними клінічними проявами, що вказують на підвищення ступеня тяжкості атопічного хейліту у дітей є: політопізм уражень з залученням до патологічного процесу кутиків рота та шкіри навколоротової ділянки; ксероз, ліхенізація та тріщини червоної облямівки губ.

3. Поширеність атопічних уражень супроводжується збільшенням показників індексу SCORAD з 25,9 ± 1,5 бали у пацієнтів з ізольованою формою до 30,2 ± 1,2 бали з поширеною формою.

4. У дітей з атопічним хейлітом спостерігається порушення мікробіологічної та імунологічної ланок колонізаційної резистентності. Дисбіотичні зміни червоної облямівки губ проявляються надмірним осіменінням St. аureus, St. Еpidermidis, Streptococcus pyogenes, Enterococus faecium і грибами роду Candida. Кількісні показники осіменіння зростають зі збільшенням ступеня тяжкості та поширеності уражень, обтяженості анамнезу загальносоматичною патологією. Умовно-патогенні мікроорганізми, що осіменяють червону облямівку губ, у 82,4 % випадків чутливі до традиційних антибіотиків. Проявами місцевого імунодефіциту є зменшення вмісту секреторного IgA та лізоциму, збільшення вмісту IgG, IgМ та C3-компонента. Вираженість імунопатологічних змін зростає зі збільшенням ступеня тяжкості та поширеності захворювання.

5. Формування та прогресування атопічного хейліту у дітей супроводжується порушенням системного імунітету, що проявляється дизімуноглобулінемією (зменшенням вмісту сироваткових IgA та IgM, збільшенням вмісту IgE), порушенням клітинного імунітету. Прогресування захворювання до середньотяжкого ступеня супроводжується зниженням вмісту CD3 (1,76 ± 0,08 10⁹/л, CD8 (0,56 ± 0,03 10⁹/л) і CD20-клітин (0,43 ± 0,02 10⁹/л), а до тяжкого ступеня – CD8 (0,45 ± 0,05 10⁹/л) і CD56-клітин (42 ± 0,05 10⁹/л). Збільшення поширеності захворювання характеризується зменшенням вмісту CD3 (1,62 ± 0,08 10⁹/л), CD8 (0,49 ± 0,03 10⁹/л), CD20 (0,45 ± 0,02 10⁹/л) і CD56-клітин (0,45 ± 0,02 10⁹/л) і збільшенням вмісту IgE (172 МО/л ±29,7 МО/л).

6. Залежність вираженості мікроекологічних та імунологічних змін від ступеня тяжкості та поширеності захворювання, наявність кореляційних взаємозв'язків показників осіменіння та чинників місцевого імунітету свідчать про патогенетичну значимість порушень колонізаційної резистентності у формуванні та прогресуванні атопічного хейліту у дітей.

7. Застосування поетапної терапії, спрямованої на елімінацію алергену та зменшення ознак алергічного запалення (за допомогою елімінаційної дієти, ентеросорбції, антибактеріальних і протигрибкових засобів, гіпосенсибілізувальних препаратів І, ІІ і ІІІ поколінь), відновлення колонізаційної резистентності (за допомогою включення до складу лікувальних комплексів про- і пребіотиків, імуномодулятора бактеріального походження імудону) та архітектоніки губ (за допомогою використання комбінованих мазевих форм на гідрофільній та гідрофобній основах) дозволяє зменшити тривалість лікування на 8 діб (27,5 %), запобігти рецидивам захворювання впродовж 6 міс у 80,9 % дітей, відновити стан колонізаційної резистентності нормалізацією вмісту мікрофлори та показників місцевого імунітету (підвищенням вмісту секреторного IgA, лізоциму та зниженням вмісту IgM, IgG, C3-компонента).

Публікації автора:

1. Савичук Н.О., Соломонюк М.М., Павловський В.О. Сучасні аспекти етіології та патогенезу атопічного хейліту // Зб. наук. праць. співробітників КМАПО ім.П.Л. Шупика. –Київ, 2002. – Вип.11. – Кн. 2. – С. 562–568.

2. Савичук Н.О., Соломонюк М.М. Основные клинические проявления атопического хейлита у детей и подростков // Современная стоматология. – 2003. – №1. – С. 70–72.

3. Соломонюк М.М., Савичук Н.О. Діагностика та диференційна діагностика атопічного хейліту в дітей та підлітків // Український стоматологічний альманах. – 2003. – №2. – С. 51–54.

4. Соломонюк М.М. Особливості клініки та фактори ризику виникнення атопічного хейліту // Ліки України. – 2004. – №1. – С. 79–81.

5. Соломонюк М.М. Нові підходи у вирішенні проблеми лікування атопічного хейліту // Современная стоматология. – 2004. – №4. – С. 74–80.

6. Соломонюк М.М. Оцінка імунологічного статусу у дітей та підлітків, хворих на атопічний хейліт // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика –Київ, 2004. – Вип. 13. – Кн.. 1. – С. 77–81.

7. Соломонюк М.М. Принципы комплексной терапии атопических хейлитов у детей и подростков // Ліки України. – 2004. – №6. – С. 115–118.

8. Савичук Н.О., Соломонюк М.М. Спосіб лікування атопічного хейліту у дітей та підлітків : Інформаційний лист.-Київ, 2005.-4с.

9. Деклараційний патент України. Спосіб лікування атопічного хейліту у дітей та підлітків / Савичук Н.О., Соломонюк М.М. Заявка № 20041007992, заяв 04.10.2004 (позитивне рішення від 15.04.2005)