Анотація до роботи:

Цицюра Р. І. Обґрунтування застосування еубіотиків в лікуванні гнійних ран. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Тернопіль, 2007.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності результатів лікування хворих із гнійними ранами м’яких тканин та хворих із нейропатично-інфікованою формою синдрому стопи діабетика ІІ-ІV ступеня шляхом місцевого застосування еубіотика А-бактерину.

У роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове розв’язання наукового завдання – підвищення ефективності хірургічного лікування хворих із гнійно-запальними процесами м’яких тканин та хворих із нейропатично-інфікованою формою синдрому стопи діабетика ІІ-ІV ступеня з урахуванням клінічних, морфологічних, цитологічних та мікробіологічних даних, проведено порівняння ефективності лікування антисептика “Діоксидин” та еубіотика А-бактерину при місцевому лікуванні гнійно-запальних процесів м’яких тканин.

^{Вивчення клінічної ефективності розробленого способу лікування на 60 хворих із гнійними ранами м’яких тканин та на 60 хворих} із нейропатично-інфікованою формою синдрому стопи діабетика шляхом місцевого застосування А-бактерину показало його високу ефективність і обгрунтовану необхідність застосування.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове розв’язання наукового завдання – підвищення ефективності хірургічного лікування хворих із гнійно-запальними процесами м’яких тканин та у хворих із гнійними процесами при нейропатично-інфікованій формі синдрому стопи діабетика. З урахуванням клінічних, морфологічних, цитологічних та мікробіологічних даних проведено порівняння ефективності лікування антисептиком “Діоксидином” та еубіотиком А-бактерином при місцевому лікуванні гнійно-запальних процесів м’яких тканин.

^{1. Мікробіоценози ран у хворих із гнійними процесами м’яких тканин представлені асоціаціями аеробних і факультативно-анаеробних бактерій, серед яких домінують представники роду Staphylococcus та ентеробактерії. До (70,0±8,4) % стафілококового угрупування представлено видами S. haemolynicus i S. aureus. Серед представників родини Enterobacteriaceae найчастіше висівались E. coli (30,7±8,4) %.}

^{2. Рановий вміст хворих із нейропатично-інфікованою формою синдрому ступні діабетика характеризується високим ступенем колонізації мікроорганізмами із щільністю бактерійних угруповань 3,76-5,80 lg КУО/мл у хворих із нейропатично-інфікованою формою синдрому ступні діабетика ІІ-ІІІ ступеня та 3,90-4,81 lg КУО/мл у хворих із нейропатично-інфікованою формою синдрому ступні діабетика ІV ступеня (p<0,05).}

^{3. Найвищі показники колонізації ранового вмісту у хворих із синдромом ступні діабетика притаманні стрептококам – 5,80 lg КУО/мл у хворих із синдромом ступні діабетика ІІ-ІІІ ступеня і 4,81 lg КУО/мл у хворих із синдромом ступні діабетика ІV ступеня та стафілококам – 5,93 lg КУО/мл у хворих із синдромом ступні діабетика ІІ-ІІІ ступеня і 4,32 lg КУО/мл у хворих із синдромом ступні діабетика ІV ступеня.}

4. Під впливом А-бактерину з топодему рани повністю зникали представники роду Enterobacteriacae i Streptococcaceae, на 85 % зменшувалось число бактерій з гемолітичними властивостями (p<0,05).

5. ^{Доведено, що А-бактерин має протизапальну, некролітичну дію та позитивно впливає на регенеративні процеси у рані, скорочує терміни очищення ранової поверхні у середньому на 2 доби у хворих з гнійно-запальними процесами м’яких тканин та на 3 доби у хворих із} нейропатично-інфікованою формою синдрому стопи діабетика ІІ-ІV ступеня.

^{6. Застосування А-бактерину в комплексі лікування хворих із гнійними ранами дозволяє скоротити його тривалість на (2,3±0,5) доби у хворих з гнійно-запальними процесами м’яких тканин та на (5,7±0,6) доби у хворих} із нейропатично-інфікованою формою синдрому стопи діабетика ІІ-ІV ступеня^{, запобігає реінфікуванню ран, створює сприятливі умови для раннього пластичного закриття ран та стимулює лімфовідтік.}

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Показами до застосування А-бактерину є запальні процеси, викликані грампозитивною та грамнегативною флорою у вигляді монокультури, а також мікробних асоціацій.

У комплексному лікуванні хворих із гнійно-запальними процесами м’яких тканин та ^{у хворих} із нейропатично-інфікованою формою синдрому стопи діабетика ІІ-ІV ступеня А-бактерин показаний хворим переважно у першій фазі ранового процесу.

При гнійно-запальних процесах м’яких тканин різної локалізації, які супроводжуються високим ступенем засівання полівалентною мікрофлорою, наявністю виражених ознак запалення А-бактерин необхідно застосовувати одразу ж після хірургічної обробки гнійного вогнища.

При наявності гнійних порожнин, нориць показане промивання останніх розчином А-бактерину, а при наявності ризику післяопераційних ускладнень доцільне профілактичне застосування А-бактерину у вигляді аплікацій місцево на рану на протязі 2-3 діб після проведеного оперативного втручання.

Хворим з гнійно-запальними ураженнями м’яких тканин показаний розтин гнояків і ретельне видалення нежиттєздатних тканин. Операцію виконують по типу хірургічного оброблення гнійного вогнища і завершують її тампонуванням порожнини змоченими в розчині А-бактерину салфетками.

З метою більш детальної оцінки динаміки протікання ранового процесу рекомендовано ширше застосовувати в клінічній практиці цитологічні та мікробіологічні методи дослідження.

Публікації автора:

1. Бойчак О.В., Климнюк С.І., Цицюра Р.І Деякі екологічні особливості мікрофлори шкіри нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет // Шпитальна хірургія. - 2002. - № 4. - С. 18-21. (Здобувач провів забір матеріалу, брав участь у проведенні мікробіологічних досліджень, готував статтю до друку, формулював висновки)

2. Герасимчук П.О., Цицюра Р.І., Климнюк С.І., Ляпіс М.О. Дермато-мікробіологічна характеристика синдрому стопи діабетика // Шпитальна хірургія. - 2004. - № 1. - С. 48-51. (Здобувач провів забір матеріалу, брав участь у проведенні мікробіологічних досліджень, готував статтю до друку, формулював висновки)

3. Ляпіс М.О., Цицюра Р.І. Лікування гнійних ран у хворих на цукровий діабет // Клінічна хірургія. - 2004. - № 11-12. - С. 60. (Здобувач провів забір матеріалу, брав участь у проведенні мікробіологічних досліджень, готував статтю до друку, формулював висновки)

4. Цицюра Р. І. Досвід використання А-бактерину у лікуванні гнійних ран // Вісник наукових досліджень. – 2006. - № 3 (44). - С. 148-149.

5. Ляпіс М.О., Климнюк С.І., Герасимчук П.О., Цицюра Р.І. Місцеве лікування гнійної рани за допомогою еубіотиків // Вісник Вінницького національного університету. - 2004. - № 8 (1). - С. 134-135. (Здобувач провів забір матеріалу, брав участь у проведенні мікробіологічних досліджень, готував статтю до друку, формулював висновки)

6. Климнюк С.І., Бойчак О.В., Ляпіс М.О., Цицюра Р.І. Мікробний пейзаж шкіри хворих на цукровий діабет // Тези доповідей Х-го з’їзду Товариства мікробіологів України. –Одеса, 2004.- С. 127. (Здобувач провів забір матеріалу, брав участь у проведенні мікробіологічних досліджень, готував статтю до друку, формулював висновки)