Анотація до роботи:

Романчук Віктор Миколайович. Обґрунтування змісту та організації форм фізичної підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів технічного профілю. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення.

У дисертації досліджено зміст та організацію форм фізичної підготовки в умовах нинішньої системи фізичної підготовки у військових навчальних закладах Збройних Сил України та залежність рівня загальних та спеціальних фізичних якостей, психофізіологічних та психологічних якостей, рівня успішності навчання та рівня соматичного здоров’я від організації занять фізичними вправами.

Мета роботи полягає в обґрунтуванні змісту та організації фізичної підготовки і перевірці її ефективності на різних етапах військово-професійного навчання курсантів вищих військових навчальних закладів технічного профілю.

Об’єкт дослідження – фізична підготовка курсантів вищих військових навчальних закладах.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше розроблено та експериментально обґрунтовано зміст та організацію тренажів з фізичної підготовки на етапах військово-професійного навчання курсантів ВВНЗ технічного профілю; вперше обґрунтовано взаємозв’язок і взаємозумовленість форм фізичної підготовки на етапах навчання курсантів у вищих військових навчальних закладах технічного профілю; визначено взаємозв’язок між рівнем фізичної підготовленості курсантів і рівнем професійно важливих психофізіологічних, психічних, функціональних станів, рівнем здоров’я та якості навчання курсантів.

1. Підтверджено результати робіт провідних учених про те, що постійне обмеження рухової активності спричиняє атрофію м'язів, стомлення нервової системи, порушення біохімічних процесів, погіршення доставки кисню до міокарда й головного мозку, збільшення енерговартості роботи. Періодичне й тривале обмеження рухової активності призводить до зниження обміну речовин, збільшення ваги тіла, розбалансування діяльності серцево-судинної системи. Зниження рухової активності тягне за собою зменшення функціональних резервів як центральної, так і периферичної ланки кровообігу, зміни у всіх ділянках судинної системи (артеріальної, венозної та капілярної). Унаслідок цього може розвинутися гіподинамічний синдром – зменшення маси м'язів, їхньої сили, виникнення атрофічних змін у руховому апараті.

2. Вивчення впливу гіподинамії на організм людини показує, що практично немає такого органа або системи, функції яких не змінювалися б під її впливом. При цьому функціональний стан опорно-рухового апарату й серцево-судинної системи має більш виражені зміни. Доведено, що одним з найбільш ефективних засобів попередження негативного впливу гіподинамії на організм курсантів є підвищення рухової активності курсантів шляхом чіткої організації форм фізичної підготовки у ВВНЗ. Визначено, що під час розумової роботи, до якої належить і навчання курсантів у ВВНЗ, найчастіше зустрічаються факти негативного впливу фізичних навантажень. Більші й навіть середні фізичні навантаження призводять до порушення нервових центрів. Це може знижувати ефективність подальшої розумової роботи, в основі якої лежить зовсім інший механізм міжцентральних відносин у вищих відділах головного мозку. Значні м'язові навантаження можуть створити стійке стомлення. Якщо наступні процеси будуть відбуватися під час розумової роботи, то її продуктивність може знизитися.

3. Підтверджено висновки робіт Р.Н. Макарова, Ю.А.Бородіна, Г.І. Сухоради, О.М. Ольхового, С.В.Романчука щодо недоліків організації форм фізичної підготовки у ВВНЗ технічного профілю: відсутність взаємозв'язку з іншими засобами навчання, що формують професійно важливі якості відповідно до єдиної мети; програмний матеріал і теоретичний курс певною мірою не відповідає прогресу озброєння, техніки і тактики їх застосування; не розроблено принципи співвідношення й динаміки напруженості занять із загальної і спеціальної фізичної підготовки на різних етапах навчання; засоби і методи підготовки у багатьох випадках не відповідають їх прогнозованості для військово-професійного навчання; форми фізичної підготовки недостатньо пов'язані із завданнями розвитку мотивації і прикладної фізичної культури; не оцінюються механізми швидкої адаптації до середовища, яке постійно змінюється; недостатньо враховується специфіка професійної діяльності військовослужбовців операторського профілю.

4. Bиявлено недоліки у плануванні занять з фізичної підготовки у ВВНЗ: великий (від 4 до 9 днів) проміжок між заняттями (у середньому за весь період навчання кількість занять, спланованих з таким порушенням, складає 25,2%); проведення занять першою чи другою парами (у середньому 23,9% усіх занять). Дослідження визначили, що одним з основних чинників нерегулярності занять курсантів фізичними вправами є відвідуваність занять з фізичної підготовки. Так, на І та ІІ курсах навчання курсанти пропускають 16,8 та 28,2% занять відповідно; на ІІІ та ІV курсах навчання курсанти пропускають відповідно 35,7 та 40% занять. У середньому 30% групи відсутні на заняттях, при цьому деякі курсанти можуть бути відсутні на декількох заняттях поспіль. Проведення більш детального дослідження дозволило визначити, що 35,6% курсантів пропускають понад третину занять з фізичної підготовки.

5. Доведено, що показники курсантів з бігу на 100 метрів (швидкість), бігу на 3000 метрів (витривалість) та підтягування на поперечині (сила) мають регресивний характер (P>0,05). Визначено достовірну різницю показників спеціальної фізичної підготовленості курсантів: на І і ІІ курсах навчання відбувається значне покращення результатів (Р<0,001), на старших курсах – поступове зниження показників (Р<0,05). При цьому середній результат, показаний курсантами V курсу, переважає тільки показники курсантів І курсу.

Наші дослідження виявили, що психологічна підготовка курсантів технічних ВВНЗ здійснюється недостатньо ефективно протягом усього періоду навчання. Зниження показників психологічних якостей курсантів V курсу навчання зумовлює недостатню готовність майбутніх операторів складних систем виконувати свої професійні обов’язки на високому рівні (P<0,05). Дослідження рівня фізичного розвитку та функціонального стану курсантів за період навчання у ВВНЗ виявили недостатній розвиток відповідних показників. Особливо цей висновок стосується стану показників курсантів старших курсів навчання відносно стану курсантів ІІІ курсу (Р<0,05).

6. Аналіз фізичного здоров’я та функціонального стану у залежності від рівня фізичної підготовленості курсантів визначив, що показники курсантів з високим рівнем фізичної підготовлено достовірно кращі, ніж показники курсантів з низьким рівнем фізичної підготовленості (Р<0,001). Результати аналізу підтверджуються й періодичністю звернення курсантів до лікаря. Так, курсанти групи “гірші” на 22,9% частіше звертаються до санітарної частини інституту.

7. Доведено ефективність упровадження тренажів до системи фізичної підготовки у ВВНЗ технічного профілю. Покращено рівень загальної фізичної підготовленості, особливо результати на старших курсах. Дослідження окремих фізичних якостей довело достовірну різницю між показниками курсантів ЕГ та КГ, зокрема у швидкісних якостях (біг на 100 м, Р<0,001), у силових якостях (підтягування на поперечині, Р<0,001), у витривалості (біг на 3000 м, Р<0,001).

Підвищено рівень професійно-прикладної фізичної підготовленості курсантів. Так, результати, показані курсантами ЕГ під час виконання вправ з гирями (протягування гирі вздовж тіла, ривок гирі, присідання з гирею, станова тяга гирі), достовірно більші за аналогічні результати курсантів КГ (Р<0,01). У вправах „згинання й розгинання рук” та „піднімання тулуба у положенні лежачи” показники курсантів ЕГ перевищують показники курсантів КГ з достовірністю різниці Р<0,001.

8. Поліпшено показники фізичного розвитку курсантів ЕГ за всіма досліджуваними параметрами. Так, результати курсантів ЕГ достовірно вищі, ніж параметри курсантів КГ, за показниками ваги тіла (Р<0,001), життєвої ємності легень (Р<0,05), динамометрії правої руки (Р<0,05), динамометрії лівої руки (Р<0,05), індексу станової тяги (Р<0,01), індексу Кетле (Р<0,05). Важливо відмітити, що значення індексу Кетле курсантів КГ на І та ІІ курсах відповідають середньому рівню. Показник ІІІ курсу вказує на рівень „найкращий для чоловіків”. Значення індексу Кетле курсантів КГ на ІV і V курсах відповідають рівню „надлишок ваги”. Доведено позитивний вплив тренажів на стан функціонального розвитку та соматичного здоров’я курсантів ЕГ. За результатами дослідження визначено, що курсанти ЕГ мають достовірно кращі, ніж у курсантів КГ, показники ЧСС (Р<0,05), індексу Руф’є (Р<0,001), коефіцієнту витривалості Квааса (Р<0,01), рівня соматичного здоров’я (Р<0,01).

9. Покращено рівень психофізіологічної, психічної підготовленості та знижено рівень розумової втоми курсантів ЕГ. За результатами дослідження виявилося, що курсанти ЕГ достовірно переважають курсантів КГ за всіма досліджуваними показниками, зокрема: стійкості уваги (Р<0,05), переключення уваги (Р<0,05), ефективності роботи (Р<0,05), ступеня входження у роботу (Р<0,001), психологічної стійкості (Р<0,001), зниження розумової втоми (Р<0,001).

10. Покращено якість навчання курсантів ЕГ. Так, середній бал іспитів у курсантів ЕГ на 5-му курсі навчання (4,30±0,07) достовірно вищий, ніж у курсантів КГ (3,95±0,07) (Р<0,01).

Проведення тренажів у вигляді навчально-тренувальних занять сприяло покращенню рівня методичної підготовленості курсантів ЕГ (4,41±0,06), який достовірно вищій ніж у курсантів КГ (3,78±0,08).

11. В ЕГ усунуто такі недоліки у плануванні фізичної підготовки: проведення занять два дні поспіль, що призводило до фізичного перевантаження курсантів (у КГ від 13,8 до 22,3%); проведення занять з перервою від 4 до 9 днів, що призводило до послаблення тренувального ефекту фізичних занять (у КГ від 18,7 до 33,3%); проведення занять першою та другою парами, що призводило до зниження якості засвоєння курсантами навчального матеріалу на наступних заняттях (у КГ від 17,4 до 26,7%). Виявлено, що за період експерименту курсанти КГ пропускали у середньому 35,5% занять з фізичної підготовки, курсанти ЕГ –на 14,7% менше, що складає 98,8 годин навчальних занять.

Поліпшено показники систематичності відвідування занять фізичною підготовкою і спортом. Відсотки відвідування занять до обіду курсантів ЕГ та КГ достовірно не відрізняються (Р>0,05).

Проведення щоденних фізичних занять протягом 30 хвилин після навчальних (аудиторних) занять позитивно впливає не тільки на розвиток загальної та професійно-прикладної фізичної підготовленості курсантів ЕГ, а й на додержання оптимального рівня рухової активності, регуляцію фізичного навантаження, корегування психофізіологічної та психічної підготовленості, функціонального стану та рівня соматичного здоров’я, підвищення якості засвоєння навчального матеріалу протягом усього періоду експерименту.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів порушеної проблеми. Серед подальших перспективних напрямків зазначимо дослідження змісту та організації ранкової фізичної зарядки й спортивно-масової роботи курсантів ВВНЗ технічного профілю.

Публікації автора:

1. Бородін Ю.А., Романчук В.М. Зміст та організація тренажів з фізичної підготовки на етапах навчання у вищих військових навчальних закладах: Навч. посіб. – Житомир: ЖВІРЕ, 2007. – 164 с. (Внесок автора полягає у дослідженні системи фізичної підготовки у Збройних Силах України та обґрунтуванні змісту тренажів на етапах навчання курсантів у вищих військових навчальних закладах).

2. Романчук В.М. Визначення взаємозв’язку між організацією фізичної підготовки в ВНЗ та фізичною підготовленістю офіцерів 1-2 вікових груп // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2004.– Вип. 8. – Т.3. – С.313-313.

3. Бородин Ю.А., Романчук В.Н., Боярчук О.М. Эволюция вооружения, поколений войн, тактики и средств специальной физической подготовки военнослужащих //Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр./ Под ред. С.С.Ермакова. – Х., 2004. – №1. – С. 117– 127. (Внесок автора дослідженнях озброєння та спеціальної фізичної підготовленості військовослужбовців 1980-2005 років).

4. Бородин Ю.А., Криворученко Е.В., Спичак Н.П., Романчук В.Н. Изменение некоторых антропометрических показателей курсантов ВУЗов инженерного профиля в процессе обучения//Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр./ Под ред. С.С.Ермакова. – Х., 2004. – №2. – С. 46 – 53. (Внесок автора полягає в організації досліджень та математичній обробці результатів вимірювань).

5. Романчук В.М., Бородін Ю.А. Вивчення характерних недоліків організації фізичної підготовки курсантів п’ятих курсів технічних військових навчальних закладів// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр./ За ред. С.С.Єрмакова. –Х., 2004.– №13. – С. 71 –75. (Внесок автора полягає у дослідженні фізичної підготовленості курсантів 5-х курсів та вироблення пропозицій щодо її покращення).

6. Романчук В.Н. Недостатки организации форм физической подготовки и пути их устранения//Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр./ За ред. С.С.Єрмакова. –Х., 2005.– №10.– С. 50 – 52.

7. Романчук В.Н. Тренажи как способ повышения регулярности занятий физическими упражнениями курсантов технических ВВУЗов// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Наук. моногр./ За ред. С.С.Єрмакова. –Х., 2007. – №1. – С. 122-125.

8. Романчук В.Н., Романчук С.В. Влияние ежедневных тренажей по физической подготовке на психологическую подготовленность и функциональное состояние курсантов технических ВВУЗов// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Наук. моногр./ За ред. С.С.Єрмакова. –Х., 2007. – №2. – С. 105-108. (Внесок автора полягає у дослідженні впливу тренажів на психологічну підготовленість курсантів КГ та ЕГ).

9. Романчук В.М. Тренажі – нова форма фізичної підготовки курсантів ВВНЗ технічного профілю // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2007. – Вип. 11. – Т.1. – 1-63. pdf.

10. Романчук В.М., Романчук С.В., Старчук О.О. Способы повышения физической подготовленности офицеров 1-2 возрастных групп // Фізична підготовка військовослужбовців: Матеріали ІІ відкритої наук.-метод. конф. – К., 2004. – С. 54 – 60. (Внесок автора полягає у дослідження рівня фізичних якостей офіцерів протягом їх навчання у військовому навчальному закладі).

11. Романчук С.В., Романчук В.М., Радкевич О.М. Система оценки как один из факторов мотивации курсантов к самостоятельным занятиям физической подготовкой и спортом // Фізична підготовка військовослужбовців: Матеріали ІІ відкритої наук.-метод. конф. – К., 2004. – С. 61-68. (Внесок автора полягає у дослідженні рівня основних фізичних якостей курсантів протягом п’ятирічного навчання у військовому навчальному закладі).