1.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у розробці та науковому обгрунтуванні змісту уроків фізичної культури з пріоритетним використанням елементів бадмінтону для підвищення рівня фізичної підготовленості та фізичного (соматичного) здоров’я. 2. Аналіз літературних даних показав, що використання засобів фізичної культури з оздоровчою метою є пріоритетним напрямком у галузі фізичного виховання. До числа маловивчених аспектів даної проблеми належать: взаємодія показників фізичного здоров’я та фізичної підготовленості учнів, пошук інноваційних підходів до організації уроків фізичної культури з метою оптимізації процесу фізичного виховання, визначення найбільш оптимальних засобів фізичного виховання, які б забезпечували підвищення показників фізичного здоров’я. 3. Результати дослідження фізичного розвитку учнів свідчать, що в усіх віково-статевих групах випробуваних величини середніх значень маси тіла залежно від їх зросту були нижчими від середньостатистичних, а масо-зростовий індекс Кетле знаходився у межах норми як у хлопчиків, так і у дівчаток 7 – 9 років. Життєвий індекс у обстежуваних дівчаток 7 – 9 років знаходився також у межах норми для даної вікової групи, а у хлопчиків – нижче вікової норми. Співставлення показників сили кисті сильнішої руки залежно від маси тіла призводить до висновку, що в усіх вікових групах найбільший відсоток припадає на оцінку „задовільно”. Відсоток дітей, які мають оцінку „незадовільно”, є досить високим (до 46,7%). Спостерігається тенденція підвищення сили м’язів кисті з віком як у хлопчиків, так і у дівчаток. 4. Аналіз захворюваності учнів дозволив визначити специфіку та характер захворюваності дітей молодшого шкільного віку для планування профілактико-оздоровчих заходів у несприятливі періоди. Найбільша кількість пропущених через хворобу днів спостерігається у учнів 1-х класів. Серед захворювань учнів 1 – 3-х класів основне місце посідають хвороби органів дихання (46,7% – у 1-ому класі, 41,3% – у 2-ому, 40,7% – у 3-ому). 5. Більш поглиблене дослідження показників стану фізичного здоров’я даної групи учнів показало, що серед обстежуваних більшість мають низький рівень соматичного здоров’я (хлопчики 7 років – 86,2%, 8 років – 86,0%, 9 років – 80,9%, дівчатка відповідно – 93,3%, 88,2%, 70,0%). Однак виявлено тенденцію зменшення відсотка дітей, які належать до групи з низьким рівнем соматичного здоров’я, у віковому аспекті. Середній рівень мають тільки дівчатка 8, 9 років та вище середнього – дівчатка 9 років. Хлопчиків із середнім, вище середнього та високим рівнями фізичного здоров’я не виявлено. 6. Високий рівень показників фізичного здоров’я обстежуваних статистично обумовлено більш якісним станом їх фізичної підготовленості. Результати дослідження з’ясували, що найбільш відстаючими у школярів 7 – 9 років є такі якості, як сила м’язів тулуба у дівчаток, гнучкість у хлопчиків та витривалість як у дівчаток, так і у хлопчиків. Аналіз взаємодії показників фізичної підготовленості та фізичного здоров’я (на прикладі учнів 9 років) з урахуванням рівня фізичного здоров’я показує значно більшу кількість значущих взаємозв’язків, ніж у загальногруповій вибірці. Із 120 розрахованих коефіцієнтів кореляції у дівчаток і 80 у хлопчиків між окремими компонентами фізичного здоров’я та фізичної підготовленості виявлено відповідно 17,5% та 10,0% випадків сильного та середнього статистичного взаємозв’язку (при достовірності відмінностей р<0,1; р<0,05; р<0,01), яких у загальногруповому варіанті взагалі не зафіксовано. А також з’ясовано 34,2% у дівчаток та 26,3% у хлопчиків випадків слабого взаємозв’язку, у той час, коли у загальногруповій вибірці їх кількість склала відповідно 25,0% і 22,5%. 7. Нами з’ясований значущий рівень взаємозв’язку (коефіцієнти кореляції у дівчаток – від 0,510 до 0,902, у хлопчиків – від 0,510 до 0,744) показників соматичного здоров’я дітей з результатами рухових тестів, які характеризують у дівчаток швидкісно-силові якості, статичну рівновагу, силу м’язів рук, у хлопчиків – швидкість, силу м’язів тулуба, статичну рівновагу. Результати дослідження аналізу взаємозв’язків між окремими показниками фізичної підготовленості та стану здоров’я дають можливість цілеспрямовано впливати фізичними вправами на розвиток окремих рухових якостей для отримання оздоровчого ефекту. 8. Експериментальна методика проведення уроків фізичної культури з цілеспрямованим використанням елементів бадмінтону вміщує визначення: етапів навчання; загальних завдань і принципів; засобів і методів розвитку фізичних якостей, необхідних для виконання технічних елементів; можливих помилок, які виникають під час опанування техніки, та методичних вказівок для їхнього виправлення; вправ, які спрямовані на розвиток усіх груп м’язів з урахуванням вікових особливостей з метою гармонійного розвитку дитини; планування навантаження та інтервалів відпочинку. 9. Визначені нові підходи до організації процесу фізичного виховання молодших школярів з цілеспрямованим використанням елементів бадмінтону, які здійснювалися з урахуванням особливостей правил гри, адаптованих до умов загальноосвітньої школи, – використання гри за спрощеними правилами, зменшених розмірів спортивного майданчика, зменшеної кількості технічних елементів. 10. Результати проведеного експерименту показали ефективність розробленої нами методики проведення уроків фізичної культури з пріоритетними використанням елементів бадмінтону. Підвищився рівень фізичного здоров’я обстежених школярів (38,1% хлопчиків та 30,4% дівчаток експериментальної групи досягли середнього рівня фізичного здоров’я порівняно з 5,3% та 8,0%, відповідно, контрольної групи). Кількість пропущених днів через хворобу на 1 учня у хлопчиків зменшилася на 30,5%, у дівчаток – на 38,0%. У контрольній групі спостерігається збільшення пропущених днів у хлопчиків на 2,8%, у дівчаток – на 5,3%. Результати досліджень свідчать про статистично значуще (р<0,05; р<0,01) збільшення значень показників ЖЄЛ, кистьової динамометрії та зменшення ЧСС та АТ після експерименту у школярів експериментальної групи порівняно з показниками контрольної. 11. Рівень фізичної підготовленості хлопчиків і дівчаток експериментальної групи значно підвищився і після експерименту більша кількість показників (5 із 8 у хлопчиків, та 7 із 8 у дівчаток) мають статистично значущі (р<0,05; р<0,01) зміни порівняно з показниками контрольної групи. Якісна характеристика рівня фізичної підготовленості показала, що використання експериментальної методики за всіма показниками забезпечило досягнення найбільш високих нормативів фізичної підготовленості. Найбільший приріст показників фізичної підготовленості в експериментальній групі був виявлений у розвитку таких рухових якостей, як швидкісно-силові, спритність, сила м’язів рук і тулуба, які найкраще розвиваються під час занять бадмінтоном. Перспективи подальших досліджень проблеми пов’язані з розробкою науково-обґрунтованої методики проведення уроків фізичної культури з використанням елементів бадмінтону для дітей середнього та старшого шкільного віку; вивченням особливостей адаптації організму школярів до фізичного навантаження під впливом занять бадмінтоном для досягнення високого рівня здоров’я дітей та підлітків, які проживають у різних регіонах України; розробкою оціночних шкал технічної та фізичної підготовленості дітей та підлітків; розробкою програми підготовки вчителів фізичної культури. |
