Застосування новітніх когнітивно-дискурсивних методик дозволило здійснити аналіз мовної сміхової репрезентації гендерних стереотипів у анекдоті як жанрі англомовного гумористичного дискурсу й виявити їх регулятивну природу, спрямовану на формування соціально санкціонованих гендерно специфічних моделей поведінки. Англомовний анекдот постає як жанр гумористичного дискурсу: продукт мовленнєво-розумової діяльності ігрового характеру, позначеної гумористичною тональністю, орієнтованої на сміхову картину світу й реалізованої у неримованому тексті малої форми, що містить кульмінацію, спрямовану на досягнення комічного ефекту. Термін ‘анекдот’ співвіднесений з англійськими ‘joke’ (жарт) як видове поняття з родовим та ‘anecdote’ (анекдот-бувальщина) – як родове поняття з видовим. До основних механізмів репрезентації текстового аспекту анекдоту належать референція, експлікація й імплікація. Когнітивна обробка тексту анекдоту із визначенням комічного ефекту здійснюється на підставі механізмів інференції та контекстуалізації. Інференції є когнітивними операціями, що здійснюються адресатом для отримання вивідного знання на підставі пресупозицій, що містяться у тексті анекдоту й відбивають світобачення представників англомовної лінгвокультури. Прагматичний успіх розказування анекдоту передбачає невдачу в прогнозуванні розгортання предметно-референтної ситуації адресатом. Контекстуалізація об’єднує комплекс дій, здійснюваних адресатом з метою зняття невідповідності, що виникає при взаємодії конвенціональних значень мовних одиниць і характеристик, що вони набувають в умовах певного контекстуального оточення. Гендерний стереотип розуміємо як історично обумовлене мінімізоване, типізоване уявлення, що склалося в колективній свідомості певного лінгвокультурного соціуму про фізіо-біологічні, емотивні, психологічні та соціокультурні атрибути, що є властивими/невластивими індивіду, якого соціум кваліфікує як чоловіка або жінку, а еталон – як уявлення про властивості, що є бажаними/небажаними для індивіда Гендерні стереотипи об’єктивуються у текстах англомовних анекдотів за взаємодії експліцитних та імпліцитних смислів. Особливу роль відіграють гендерно марковані номінації, що функціонують як опори у прогнозуванні розгортання предметно-референтної ситуації. Комічний ефект досліджуваних анекдотів є результатом реакції налаштованого на гумористичну тональність адресата на неузгодженість між очікуваним й актуалізованим кульмінацією анекдоту розвитком предметно-референтної ситуації. Причиною неузгодженості є невідповідність актуалізованої інформації усталеним нормам: онтологічним, етологічним, лінгвоетологічним, логічним, мовленнєвим або мовним. Онтологічні, етологічні та лінгвоетологічні норми лежать у позалінгвальній площині, але втілені у тексті анекдоту лінгвальними засобами, що беруть участь у створенні комічного ефекту. Відповідні анекдоти тематизують абсурдні, ірреальні або фантастичні ситуації, що суперечать загальнолюдським/ етнокультурним/ соціумним або соціально-груповим (зокрема, гендерним або віковим) уявленням про закономірності буття (порушення онтологічних норм лежить у підґрунті задіяних в аналізованих анекдотах лінгвостилістичних засобів гіперболи й закорінених на гіперболі іронії, метафори й метафоричного порівняння); ситуації, де актанти демонструють відхилення від морально-етичних або утилітарних норм поведінки; ситуації, де актанти нехтують принципами міжособистісної риторики, зокрема кооперації, ввічливості й релевантності. Відповідно двом аспектам дискурсу: процесу й продукту, мовленнєві норми функціонують як власне мовленнєві та текстові. Анекдоти, комізм яких пов’язаний з порушенням текстових норм, відхиляються від структури середньостатистичного тексту (повтор, клаймакс, контраст). Оскільки логічні норми опікуються законами побудови несуперечливих висловлень, вони, як правило, діють синкретично з мовленнєвими. Невідповідність мовленнєво-логічним нормам лежить у підґрунті задіяних у досліджуваних анекдотах алогізму, оксиморона, діафори, амфіболії й каламбуру, що спирається на полісемію, омонімію й парономазію. Невідповідність мовним нормам зареєстрована на фразеологічному рівні й пов’язана з буквальною інтерпретацією й трансформацією фразеологізмів, що лежать у підґрунті каламбуру. У переважній більшості випадків невідповідність мовленнєво-логічним та мовним нормам створює лише поверхневу площину комічного, у той час як глибинна площина закорінена у порушенні норм, що лежать у позалінгвальній царині: онтологічних або (лінгво)етологічних. Саме на підґрунті глибинного смислу анекдот виконує дві основні функції: карнавалізації традиційних патріархальних гендерних еталонів та регуляції соціальної поведінки чоловіка й жінки у відповідності з цими еталонами. Карнавалізації підлягають і цінності альтернативної моделі сімейних відносин, що передбачає зміну традиційних ролей. Проте, карнавалізація альтернативної моделі, як правило, поєднується з регуляцією поведінки індивіда стосовно традиційних гендерних еталонів. Проведений аналіз виявляє кількісну і якісну асиметрію у сміховій репрезентації природних, поведінкових характеристик й міжособистісних ролей чоловіка та жінки. Кількісна й якісна асиметрія пов’язані між собою: перша відбиває наявність/відсутність (абсолютна) або переважання (відносна) анекдотів, що віддзеркалюють ті чи інші властивості гендерних актантів; друга – характер цих властивостей та їх оцінку. Знайдена кількісна та якісна асиметрія відбиває найбільш соціокультурно значущі гендерно специфічні вимоги до чоловіка й жінки як членів англомовного соціуму. У підґрунті цих вимог лежать традиційні гендерні еталонні ролі ЗАХИСНИКА-ДОБУВАЧА-ГОДУВАЛЬНИКА й БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА. Вимоги альтернативної моделі гендерних ролей не є об’єктом регуляції через її маргінальність. Перспективи дослідження вбачаємо у застосуванні розробленої методики аналізу до вивчення інших жанрів англомовного гумористичного дискурсу, з’ясуванні типологічних особливостей інших гумористичних жанрів, студіюванні англомовних гумористичних текстів з точки зору теорії інтертекстуальності, виявленні механізмів створення комічного у міжтекстовій взаємодії. |