Актуальна проблема офтальмології – запобігання виникненню та прогресуванню ускладнень цукрового діабету 1 типу у дітей та підлітків в Україні вирішується шляхом оптимізації раннього скринінгу, моніторингу, диференційованого лікування та вторинної профілактики. 1. Епідеміологічними методами встановлено, що протягом 1993-2003 рр. в Україні відбулося зростання поширеності цукрового діабету (з 0,4 до 0,6 на 1000 дітей). Під час проведених скринінгових обстежень 1010 дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет 1 типу, у десяти регіонах України у 19,7% обстежених виявлені зміни сітківки, у 34,5% – зміни кришталика. На розвиток ускладнень цукрового діабету справляють вплив екологічні умови проживання. Частота ускладнень цукрового діабету 1 типу у дітей та підлітків, які мешкають у містах з високим рівнем техногенного забруднення, зростає в 2,55 разу. Особливістю розвитку офтальмологічних ускладнень у дітей та підлітків є те, що вони виникають при меншій тривалості хвороби на цукровий діабет (6,8±0,9 років) та у більш ранньому віці (14,1±1,7 років) порівняно з дітьми та підлітками, які проживають у містах з низьким рівнем техногенного забруднення (11,3±0,5 та 16,6±0,6 років відповідно). 2. За результатами багатофакторного регресивного лінійного аналізу встановлено, що на розвиток офтальмологічних ускладнень цукрового діабету 1 типу у дітей та підлітків вірогідно впливають шість факторів техногенного забруднення атмосферного повітря, питної води, ґрунтів: перевищення ГДК сірчаного газу, сірчаної кислоти, хлору та його похідних, фенолу та його похідних, сажі, ртуті (R2=0,56, F=4,28, р<0,006). 3. За результатами восьмирічного динамічного спостереження (офтальмологічного, загальноклінічного та лабораторного моніторингу) за 277 дітьми та підлітками, хворими на цукровий діабет 1 типу, встановлено, що розвиток офтальмологічних ускладнень не залежить від статі. Основними чинниками, що впливають на розвиток офтальмологічних ускладнень, є: маніфестація захворювання до 6 років (морфологічні зміни сітківки розвиваються частіше); тривалість захворювання більше семи років; хронічна декомпенсація цукрового діабету протягом більш як двох років. Існує дисоціація між морфологічними та функціональними змінами органа зору. Функціональні порушення органа зору (формування відносних та абсолютних скотом в макулярній зоні, зниження критичної частоти злиття мерехтінь, затримка часу відновлення гостроти зору після фотостресу) зустрічаються на ранніх (доклінічних) стадіях ретинопатії. При формуванні морфологічних змін на сітківці функціональні зміни прогресують, але основний показник, на який орієнтуються офтальмологи, – гострота зору – залишається стабільним на рівні 0,9-1,0 протягом перших 10-12 років захворювання. 4. Розроблена програма скринінгу та моніторингу дала змогу визначити прогностичні фактори ризику виникнення офтальмологічних ускладнень (низький, помірний, високий) залежно від тривалості та клінічного перебігу захворювання. З метою раннього виявлення офтальмологічних ускладнень до програми скринінгу всіх дітей та підлітків з цукровим діабетом 1 типу обов’язково має бути включена офтальмоскопія з широкою зіницею. 5. Трьохетапна система диференційованого лікування офтальмологічних ускладнень у дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет 1 типу, інтегрує напрями діагностики, лікування та реабілітації, формує єдиний лікувально-реабілітаційний та профілактичний комплекс, дає можливість у 20,2% випадків досягти регресу морфологічних змін сітківки, у 36,9% випадків після проведеного лікування спостерігається підвищення гостроти зору. 6. Проведені контрольовані п’ятирічні спостереження довели, що розроблена система прогнозування, скринінгу і моніторингу дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет 1 типу, має високу клінічну ефективність, що виявляється в діагностиці діабетичної ретинопатії на ранніх стадіях та дає можливість запобігти сліпоті та слабкозорості у дорослому віці в 63,3% випадків. |