Гарнік Тетяна Михайлівна. Охорона, регенерація та використання архітектурного потенціалу в контексті розвитку історичного регіону (на прикладі Черкаської області). : Дис... канд. наук: 18.00.01 - 2007.
Анотація до роботи:
Гарнік Т.М. Охорона, регенерація та використання архітектурного потенціалу в контексті розвитку історичного регіону (на прикладі Черкаської області). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, Харків, 2007 р.
Дисертація присвячена охороні, регенерації та використанню АП в контексті розвитку історичного регіону (на прикладі Черкаської області). В дослідженні з'ясовано становлення категорії архітектурної спадщини, її ролі в архітектурних теоріях та вплив на певні культурні процеси кінця ХІХ – початку ХХ ст.ст. як в Європі, Росії, так і в Україні. Зосередження архітектурної спадщині в історико-культурному середовищі спроможне утворювати ціннісно-орієнтаційні поля і, завдяки специфічному діяльному характеру соціуму, здатне демонструвати науковий, просвітницький та туристичний потенціал, який спрямований на охорону, регенерацію та використання пам’яток. Оскільки саме архітектурні пам’ятки являють собою панівне ядро і системоутворювальний чинник в цьому середовищі, разом із ним отримують певний культурно-енергетичний потенціал розвитку (різні функції і ознаки мінливості), то в межах дисертації пропонується розглядати її як архітектурний потенціал (АП). В зв’язку з функціонально-просторовим аспектом використання АП, певних ознак набуває і простір в якому він знаходиться. Як комплексно інтегрований культурний простір, визначений семантично та матеріально-просторовим каркасом, він отримує назву історико-культурної зони (ІКЗ). Була виявлена історико-архітектурна спадщина Черкаської області, яка складає основу для АП, використання якого в сучасних умовах набуває певних соціокультурних функцій.
Завдяки структурно-функціональному підходу, вперше запропонована типологізація ІКЗ на основі АП міського та сільського середовища Черкаської області. Визначено чотири базові типи функціонально-планувальних структур (сільських, міських, поліфункціональних, монофункціональних) та чотири критерії для виявлення базових типів ІКЗ (за інтенсивністю АП, історичності місця, типологічних ознак АП, можливості районування та встановленню зв’язків між об’єктами АП).
На основі ІКЗ, як систем, визначено 16 позицій їх типів. Проведений семантичний аналіз існуючих історико-культурних та історико-архітектурних заповідників (як прототипів нових культурних утворень), підтвердив вірогідність визначення цього простору як концептуального. Завдяки принципам комплексного підходу щодо охорони, регенерації та використання АП, стає можливим його адаптація в відповідний соціально-культурний та економічний простір регіону, що цілком відповідає Загальнодержавній програмі збереження та використання об’єктів культурної спадщини.
1. З’ясовані проблеми охорони та використання архітектурної спадщини України. Вони полягають в наступному: явища руйнації та спотворення пам’яток чиняться за рахунок історичного часу, дій антропогенних чинників та, в основному, за рахунок нестачі бюджетного фінансування охоронних заходів; в результаті запровадження інвестиційної політики, допускається вплив суб’єктів та інституцій на вибір функцій використання архітектурної спадщини, якість реставраційних заходів.
2. Виявлений глибокий пласт історико-культурної спадщини Черкаської області охоплює багатовікову історичну добу. Це свідчить про існування великої кількості архітектурних пам’яток (ХІІ – ХХ ст.ст.), які слугують основою для формування АП. Архітектурні пам’ятки занесені у державний реєстр національного культурного надбання (містобудування та архітектури України) та державний реєстр нерухомих пам’яток України (пам’ятки містобудування і архітектури місцевого значення) в загальній кількості 180 одиниць.
3. Розроблені та науково обґрунтовані принципи структурування середовищ з АП. Виступаючи аналітичним інструментом, структурування виявило базисні ресурсні компоненти, основу яких складає АП (як системоутворювальний чинник) в контексті входження в сучасний соціокультурний та споживацький простір. Доведено, що структурування закріплює відповідним чином у просторі морфологію середовищ. Зіставлення освоєння соціокультурного та туристичного простору історичного регіону за допомогою карт-схем, дозволило виявити історично складені осередки з АП як такі, що здатні до розвитку.
4. На основі виявлених проблем охорони, регенерації та використання АП на сучасному етапі, було обґрунтовано і окреслено концептуальні підходи до формування стратегії функціонування АП в контексті розвитку ІКЗ, які полягають у наступному: 1) проголошенні пріоритетності фізичного збереження АП; 2) збереженні АП за інерційним напрямком; 3) усвідомленні муніципальною владою необхідності проведення охоронних заходів щодо АП, з метою розвитку культурного та соціально-економічного сектору району; 4) інтенсивності надходження інвестицій на охорону, регенерацію та використання з метою розвитку ІКЗ історичного регіону в цілому.
5. Виявлено, що на сьогодні в історичному регіоні Черкащини, практично окреслилися три панівні простори ІКЗ, які формуються на базі історико-культурних та історико-архітектурних заповідників Канева, Чигирина, Умані. Охорона, регенерація та використання АП реалізується в цих ІКЗ завдяки такому міцному стимулюючому чиннику, як туризм.
6. Вперше здійснена спроба типологізації ІКЗ (завдяки структурно-функціональному підходу) на основі АП міського та сільського середовища Черкаської області. Типологія будується на визначенні чотирьох базових типів функціонально-планувальних структур (сільських, міських, поліфункціональних, монофункціональних) та чотирьох критеріїв для виявлення базових типів історико-культурних зон (за інтенсивністю АП, історичності місця, типологічних ознак АП, можливості районування та встановленню зв’язків між об’єктами АП). На основі ІКЗ як систем, визначено 16 позицій їх типів.
7. Запровадження комплексного підходу щодо охорони, регенерації та використання АП в контексті розвитку ІКЗ історичного регіону Черкащини, дозволяє корегування старих та створення нових державних, муніципальних комплексних програм. Підтвердженням того, що ІКЗ являють собою внутрішню несуперечливу систему методів та заходів, які забезпечують успішне функціонування АП в історичному регіоні, є цілеспрямована взаємодія цих процесів. Формування ІКЗ відбувається в умовах сучасного ринку, який визначає масштаби інвестицій (та частки витрат, яку зможе компенсувати держава) на охорону, регенерацію та використання АП. Таким чином, методика комплексного підходу сприяє адаптації АП в відповідний соціокультурний та економічний простір історичного регіону Черкащини, що повністю відповідає Загальнодержавній програмі щодо збереження та використання об’єктів культурної спадщини.
Публікації автора:
Гарнік Т.М. Розвиток провінційної неоготики в Черкаському регіоні // Вісник Харківської академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. за ред. Даниленка В.Я. – Х.: ХДАДМ, 2004. - № 6. – С. 8-15.
Гарнік Т.М. Кам’яна класика Черкащини // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті / Під загальною редакцією Н.Є. Трегуб. – Харків: ХДАДМ, № 5,6/2004 - № 1,2,3/2005. – С. 10-15.
Гарнік Т.М. Сучасний храм і проблема його родоводу (культурна спадщина в системі академічної освіти) // Вісник Харківської академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. за ред. Даниленка В.Я. – Х.: ХДАДМ, 2004. - № 8. – С. 23-36.
Гарнік Т.М., Остапенко С. Архітектурна спадщина і культурна традиція неправославних церков Черкаського регіону // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті / Під загальною редакцією Н.Є. Трегуб. – Харків: ХДАДМ, 2005. - №4,5. – С. 61-66.
Гарнік Т.М. Історико-архітектурний потенціал та зелений туризм в контексті єдиного екологічного простору // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті / Під загальною редакцією Н.Є. Трегуб. – Харків: ХДАДМ, 2006. - №4,5,6. – С. 24-27.
