Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Політичні науки / Політичні інститути, етнополітична конфліктологія, національні та політичні процеси і технології


Дідковська Ірина Олександрівна. Омбудсмен у системі інститутів правової держави: порівняльно- політологічний аналіз : дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Європейський ун-т. — К., 2007. — 216арк. — Бібліогр.: арк. 201-216.



Анотація до роботи:

Дідковська І.О. Омбудсмен у системі інститутів правової держави: порівняльно-політологічний аналіз. – Рукопис (216 с.).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. Інститут держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України, Київ. 2007.

Напрямком дисертаційного дослідження є визначення статусу омбудсмена як елемента політичної системи України та країн Євросоюзу. Вперше виноситься проблема визначення місця даного інституту в політичній системі, запропоновано визначити статус омбудсмена як периферійного елементу політичної системи. Проаналізовано об’єкт діяльності інституту омбудсмена, під яким розуміється захист прав та основних свобод людини та досліджено генезис права прав людини беручи до уваги сприйняття людини як суб’єкта міжнародних відносин. Досліджено теоретичне підґрунтя функціонування правової та соціальної держави.

Здійснено аналіз пропозицій щодо удосконалення статусу українського омбудсмена, надано пропозиції внесення змін до Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. Аргументовано необхідність надання омбудсмену права законодавчої ініціативи, надано аргументацію щодо введення в Україні посад спеціалізованих омбудсменів.

Досліджено моделі інституту омбудсмена, запроваджені в багатьох європейських країнах світу, та зроблено висновок щодо того, що незалежно від особливостей призначення та кола наданих йому повноважень, даний елемент правозахисної системи залишається дієвим інститутом як захисту прав людини, так і попередження порушень у цій галузі на державному рівні. При цьому, доведено, що даний інститут не належить до жодної із гілок державної влади, маючи особливий статус, як феномен, що відображає політичну та правову культуру суспільства.