Анотація до роботи:

Комар А.В. Оментогастропластика як патогенетична корекція експериментальної виразки шлунка (функціонально-морфологічне дослідження).–Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія.- Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2003.

В хронічних дослідах на експериментальних тваринах (собаках, щурах) моделювали деструктивні процеси в слизовій оболонці шлунка за Н.М. Єпішиним (1991) та Ф.І. Комаровим (1984). Проведено дослідження ультраструктури слизової оболонки в місці виразкоутворення, та в зоні ризику по малій кривизні тіла шлунка в нормі при комбінованій виразці та після оментогастропластики з метою реваскуляризації, покращення дренажної функції та посилення лінії швів. Встановлено, що оментогастропластика сприяє не тільки відновленню ультраструктури слизової оболонки шлунка, але й нормалізації секреторної функції шлунка. Виявлено, що в ранній післяопераційний період блокатор Н₂–рецепторів фамотидин, пригнічує шлункову секрецію та проявляє цитопротективний ефект, сприяючи виздоровленню.

1. У дисертації викладено значення для теорії і нове практичне вирішення наукової задачі, пов’язаної з використанням оментогастропластики при комбінованих виразках шлунка. Показано особливості структурної організації слизової оболонки шлунка при гострій комбінованій експериментальній виразці та за умов реваскуляризації стінки шлунка шляхом застосування оментогастропластики, визначена роль Н₂-гістамінових рецепторів в післяопераційний період. Отримані дані доводять, що ультраструктурні зміни в слизовій оболонці шлунка при гострій експериментальній виразці пов’язані з розладом репаративно-регенеративних процесів, що приводить до стійких деструктивних змін як в місці моделювання виразки (пілорична печера), так і в тілі шлунка.

2. Дезорганізація субклітинних структур, гіпертрофія комплексу Гольджі та каналів ендоплазматичного ретикулуму з паралельним розпадом мітохондрій, сладж феномен в гемокапілярах, гіперкоагуляція в плазмі крові, мікроворсинчатість ендотелію капілярів, свідчать про порушення кровопостачання, що веде до гіпоксії секреторних клітин слизової оболонки шлунка при виразці.

3. Ульцерогенез супроводжується зростанням інтенсивності секреції соляної кислоти та пепсину, зміною концентрації вмісту іонів К⁺, Na⁺, Ca²⁺ та Mg²⁺; оментогастропластика нормалізує ультраструктуру слизової оболонки та секреторну активність шлункових залоз.

4. Оментогастропластика при комбінованих виразках ускладнених перфорацією стінки пілоричного відділу шлунка є адекватним методом хірургічного лікування експериментальних тварин з точки зору реваскуляризації, посилення дренуючої функції та зміцнення лінії швів в місці оперативного втручання, про що свідчать електронно-мікроскопічні дослідження та зміни секреції шлункових залоз слизової оболонки шлунка.

5. Оментогастропластика здійснює вплив на слизову оболонку шлунка, а фамотидин в ранньому післяопераційному періоді гальмує виділення соляної кислоти та пепсину, збільшує концентрацію натрію в перфузаті та слизовій оболонці шлунка, що лежить в основі механізму цитопротекції і може стати експериментальним підтвердженням терапії та профілактики рецидивів виразкоутворення після оперативних втручань на шлунку.

Публікації автора:

1. Комар А.В. Ультраструктура слизової оболонки малої кривизни та пілоричної печери шлунка в умовах експериментальної виразки //Вісник наукових досліджень.–1998.–№5–6.–С.32–35.

2. Комар А.В. Особливості ультраструктурних змін слизової оболонки після модифікованої операції Опеля-Полікарпова з приводу перфоративної експериментальної виразки шлунка //Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія.–1999.–№4.–С.22–29.

3. The role of H₂-histamine receptors and Ca-channls in the regulation of gastric secretion /Sklyarov A., Zimenkovski A., Komar A., Alekseyev B., Mandryk J., Chervinska M., Kosyj Ye., Sklyarov P. //Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія.–2001.–№1.–P.33–36. Особистий внесок автора: порівняльний аналіз різних типів середників на цитопротекторну функцію слизової оболонки шлунка.

4. Вплив тіотриазоліну на процеси регенерації тканин /В.Р.Стець, О.Р.Піняжко, О.В.Стець, А.В.Комар //Фармацевтичний журнал.–1998.–№3.–С.56–59. Особистий внесок автора: відпрацювання алгоритму оцінки застосування фармакотерапевтичних середників і їхній вплив на відновлення тканин слизової оболонки шлунка.

5. Особливості ангіоархітектоніки шлунка собаки при експериментальному моделюванні виразки шлунка після стимуляції шлункової секреції ацетилхоліном /А.В.Комар, Ю.С.Петришин, С.Г.Борчаківський, Ю.Є.Шевців //Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.–1997.–№2.–С.208–211. Особистий внесок автора: вивчення проблеми, узагальнення даних літератури.

6. Петришин Ю.С., Комар А.В. Мікроциркуляторне русло слизової оболонки шлунка собак при дії біологічно активних речовин //Збірник наукових праць до 100-річчя кафедри фізіології, "Експериментальна та клінічна фізіологія".–Львів.–1995.–С.66. Особистий внесок автора: зробив експериментальну частину та підготував матеріал до друку.

7. Борчаківський С.Г., Комар А.В. Мікроциркуляторне русло слизової оболонки шлунка в умовах ішемії при введенні серотоніну //Матеріали наукової конференції анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України, присвяченої 100-річчю від дня народження професора А.П. Любомудрова,"Актуальні проблеми функціональної анатомії судинної системи".–Львів.–1995.–С–24. Особистий внесок автора: провів статистичну обробку та підготував матеріал до друку.

8. Ультраструктура гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка за умов ішемії при введенні серотоніну /С.Г. Борчаківський, В.Б. Фік, Ю.Я. Кривко, А.В. Комар //Актуальні проблеми морфогенезу – матеріали наукової конференції.–Чернівці,1996.–С.51–52. Особистий внесок автора: провів інтерпретації досліджень та підготував матеріал до друку.

9. Комар А.В., Петришин Ю.С., Фік В.Б. Особливості гемодинаміки слизової оболонки шлунка після СПВ з пластичною оментореваскуляризацією //Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю створення Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, "Сучасні аспекти невідкладної допомоги".–Львів,1997.–Книга 1.–С.112–113. Особистий внесок автора: обгрунтування місця оментогастропластики в хірургічному лікуванні виразки шлунка.

10. Рачкевич Л.В., Вільчинський М.О., Комар А.В. Стан лімфатичного русла шлунка при його ішемії//Тези доповідей 1 національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України "Актуальні питання морфології".–Івано-Франківськ,1994.–С.149. Особистий внесок автора: зробив експериментальну частину, провів статистичну обробку.

11. Комар А.В. Репаративні зміни слизової оболонки після проведення оментогастропластики з приводу перфоративної експериментальної виразки шлунка //Український медичний альманах.(Додаток).–2000.–№1.–С.30.