Анотація до роботи:

Сірко Я.М. Онтогенетичні особливості обміну білків у тканинах гусей і деякі фактори його регуляції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Інститут біології тварин УААН, Львів, 2002.

У дисертації подано нові дані про онтогенетичні особливості синтезу і розпаду білків в органах і тканинах гусей, роль амінокислот, глюкози і жирних кислот у регуляції цих процесів на різних етапах росту птиці, вплив різного вмісту протеїну і жиру в раціоні гусей на їхній ріст і обмін білків в організмі.

Виявлено різке зниження інтенсивності синтезу білків у досліджуваних органах і тканинах гусей після вилуплення, підвищення її до 10- 30-денного віку і зниження з 30- до 60-денного віку, також різке підвищення активності кислих і нейтральних протеаз після вилуплення і зниження її з 30- до 60-денного віку, підвищення активності аланінамінотрансферази після вилуплення і активності аспартатамінотрансферази з 30- до 60-денного віку, а також значно більше використання фенілаланіну в синтезі білків в органах і тканинах ембріонів ніж у дорослих гусей, більше використання вуглецевого скелета амінокислоти в синтезі ліпідів ніж в енергетичних процесах. Виявлено зв'язок між вмістом протеїну і жиру в раціоні гусей в перші місяці життя, інтенсивністю синтезу і розпаду білків у скелетних м'язах та інтенсивністю їх росту.

1. Установлено зміни інтенсивності синтезу і розпаду білків, їхнього вмісту, фракційного та амінокислотного складу в органах і тканинах гусей протягом онтогенезу, вплив різного вмісту протеїну і жиру в раціоні гусей на названі процеси та інтенсивність їх росту.

2. Загальний вміст білків у скелетних м’язах гусей підвищується з 1- до 60-денного, у печінці – з 10 до 30-денного, у шкірі – з 30- до 60-денного віку, а в слизовій тонкої кишки він істотно не змінюється в період з 1- до 60-денного віку.

3. У складі білків у названих органах і тканинах гусей в період з 1- до 60-денного віку зменшується відносний вміст альбумінів і g-глобулінів, у період з 1- до 30-денного віку – зменшується відносний вміст b₂-глобулінів і збільшується відносний вміст преальбумінів і a₁-глобулінів, а з 30- до 60-денного віку зміни вмісту цих фракцій білків протилежні за напрямом.

4. Серед замінних амінокислот у білках досліджуваних органів і тканин ембріонів і гусей 1–60-денного віку переважають глутамінова і аспарагінова кислоти та аланін, серед незамінних амінокислот – лізин, лейцин, аргінін, найменше міститься в них метіоніну і проліну. Зміни абсолютного і відносного вмісту окремих амінокислот у білках досліджуваних органів і тканин гусей з віком специфічні для кожного з них за напрямом і ступенем.

5. Інтенсивність синтезу білків у досліджуваних органах і тканинах гусей в умовах in vitro при використанні як маркера [2-¹⁴C]лізину різко знижується після вилуплення, у період з 1- до 10–30-денного віку вона різко підвищується, а з 30- до 60-денного віку – знижується. Інтенсивність синтезу білків у скелетних м’язах гусей 1-60-денного віку підвищується при додаванні до інкубаційного середовища лізину, в шкірі гусей 30-денного віку - при додаванні до інкубаційного середовища лізину і пальмітинової кислоти.

6. Активність кислих і нейтральних протеаз у досліджуваних органах і тканинах гусей в 1, 10 і 30-денному віці значно вища ніж в органах і тканинах ембріонів і гусей 60-денного віку. Активність аланінамінотрансерази в органах і тканинах гусей, за винятком скелетних м’язів, в ембріональний період значно нижча ніж у постембріональний період. Активність аспартатамінотрансферази в органах і тканинах гусей знижується в період з 30- до 60-денного віку. Вміст сечової кислоти у досліджуваних органах і тканинах гусей 1, 10, 30-денного віку значно більший ніж в органах і тканинах ембріонів і гусей 60-денного віку.

7. При внутрім’язовому введенні гусячим ембріонам 28-денного віку 3-феніл-
   [1-¹⁴C]аланіну 94,0-98,5% радіоактивності в органах і тканинах виведених гусей виявлено в білках, 1,4-5,9% - в ліпідах. При інкубації зрізів органів і тканин 60-денних гусей з 3-феніл-[1-¹⁴C]аланіном 68,7-83,2% радіоактивної мітки виявлено в білках, 13,9-25,6% - в ліпідах, 2,8-5,6% у виділеному ¹⁴СО₂.

8. Загальний вміст білків у печінці і скелетних м’язах гусей збільшується з підвищенням рівня протеїну і жиру в їхньому раціоні. При цьому в печінці, скелетних м’язах і шкірі гусей зменшується вміст сечової кислоти, що разом з підвищенням їх приростів свідчить про збільшення ретенції азоту в організмі птиці.

9. Інтенсивність синтезу білків у скелетних м’язах гусей в умовах in vitro підвищується зі збільшенням в їхньому раціоні вмісту протеїну і жиру, в шкірі – зі збільшенням вмісту жиру. При цьому в печінці і слизовій тонкого кишечнику гусей підвищується активність кислих протеаз, у скелетних м’язах – знижується активність нейтральних протеаз.

10. Зі збільшенням вмісту протеїну і жиру в раціоні в скелетних м’язах гусей підвищується синтез замінних амінокислот і використання їх у синтезі білків, а в шкірі – в синтезі ліпідів.

11. Прирости живої маси гусей, яким у період з 10- до 60-денного віку згодовували раціон з підвищеним з 18% до 20% рівнем протеїну шляхом додавання до комбікорму сухого збираного молока або згодовування разом з комбікормом зеленої маси бобово-злакових трав, а також комбікорму з добавкою 3% соняшникової олії, були відповідно на 14,26; 7,36 і 15,51% більші ніж у гусей, яким згодовували лише комбікорм.

Публікації автора:

1. Сірко Я.М., Янович В.Г. Онтогенетичні особливості синтезу білків у тканинах гусей / / НТБ ІЗіБТ. - Львів. – 1999. - Вип.1(2). - С. 120-122.

(Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і опис отриманих даних).

2. Сірко Я.М., Янович В.Г. Онтогенетичні особливості синтезу білків і його регуляції у скелетних м'язах гусей / / НТБ ІЗіБТ. - Львів. - 1999. - Вип.1(3). -
   С. 55-57.

(Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і опис отриманих даних).

3. Сірко Я.М., Янович В.Г. Метаболізм 3-феніл-[1-¹⁴C]аланіну у тканинах гусей в ембріональний період в умовах in vivo / / НТБ ІБТ. - Львів. - 2000. - Вип.2. -
   С. 87-89.

(Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і опис отриманих даних).

4. Сірко Я.М. Метаболізм [2-¹⁴C]лізину і 3-феніл-[1-¹⁴C]аланіну у тканинах гусей в умовах in vitro / / Біологія тварин. - Львів. - 2001. - Т.3, №1. - С. 64-66.

5. Сірко Я.М., Янович В.Г. Вплив підвищеного рівня протеїну і жиру в раціоні гусей на синтез і розпад білків в їх тканинах в умовах in vitro / / Птахівництво: Міжвід. тем. зб. За мат. ІІІ Укр. конф. по птахівництву з міжнар. участю. - Борки, 2001. - С. 345-349.

(Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і опис отриманих даних).

6. Сірко Я.М., Янович В.Г. Амінокислотний склад білків скелетних м'язів і шкіри гусей на різних стадіях онтогенезу / / НТБ ІБТ. - Львів. - 2001. - Вип.1-2. -
   С. 222-225.

(Дисертант провів підготовку матеріалу для досліджень, статистичну обробку, аналіз і опис отриманих даних).

7. Ратыч И.Б., Сирко Я.Н. Онтогенетические особенности синтеза белков в тканях гусей в условиях in vitro и некоторые факторы его регуляции / / Тез. докл. ІІІ междунар. конф. "Актуальные проблемы биологии в животноводстве" (ВНИИФБиП с.-х. животных, 6-8 сент. 2000 г., Россия, Боровск). - С. 334-336.

(Дисертант провів експериментальні дослідження, аналіз і опис отриманих даних).

8. Sirko Ya.M., Shymanovich V.O. Ontogenetic peculiarities of protein and lipid synthesis in gooses tissues // Тез. доп. III Symposium Ukraine-sterreich. Landwirtschaft: Wissenschaft und Praxis. Tschernivci, 14-16 Sept. 2000. - P. 127.

(Дисертант провів експериментальні дослідження, аналіз і опис отриманих даних).