Воровський Сергій Миколайович. Оперативне лікування пахвинних гриж із передочеревинногодоступу : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2003.
Анотація до роботи:
Воровський С.М. Оперативне лікування пахвинних гриж із передочеревинного доступу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Харкiвський державний медичний університет МОЗ України, Харкiв, 2002.
У дисертації запропоновано новий спосіб лікування пахвинних гриж із передочеревинного доступу, який виключає травму сімяного канатика та яєчка і забезпечує надійний результат у чоловіків молодого, середнього, похилого і старечого віку при різних формах гриж. Відмінною рисою способу є те, що він дозволяє ліквідувати грижові ворота, не стосуючись сімяного канатика та його елементів, зберігаючи тим самим фізіологічну роль пахвинного каналу. Мінімальна травматичність сімяного канатика та його елементів досягається залишенням грижового мішка (при косих грижах), що роз'єднується з черевною порожниною в області шийки. Спосіб застосовано у 167 хворих. Післяопераційний період у 150 з них протікав без ускладнень. У 1-го хворого спостерігався інфільтрат післяопераційного рубця, у 6 хворих набряк сімяного канатика. Порівняльний аналіз віддалених результатів у терміни від 1 до 5 років після операції проведений у 127 хворих. Рецидиви захворювання виявлені в 7 хворих (8,5%). У групі порівняння рецидиви виявлені в 13 хворих, що склало 14,9%.
В терепішній час результати лікування пахвинних гриж не можна визнати задовільними: число рецидивів залишається стабільно високим; оперативне лікування хворих похилого і старечого віку затруднено в зв'язку з наявністю ускладнень з боку серцево-судинної, дихальної і сечостатевої систем, а в чоловіків молодого репродуктивного віку з негативним впливом грижосічення на статеву функцію. Усе це і послужило причиною наших досліджень.
В основі розробленого способу операції при пахвинних грижах із передочеревинного доступу лежить можливість використання для пластики найбільш міцних анатомічних структур дна паху (лобково- клубового тяжу і зв'язки Гессельбаха), розташованих на 1,5±1 см ближче до верхньої стінки пахвинного проміжку, ніж жолоб пупартової зв'язки, і відрізняються більшою рухливістю.
Спосіб може бути застосований при косих, прямих, комбінованих і ковзних формах пахвинних гриж, максимально зберігаючи анатомічну будову пахвинного каналу та його фізіологічну роль. Переваги способу втрачаються при рецидивних, багатократно-рецидивуючих, великих і гігантських формах грижі. Тут є прямі показання до більш складних реконструктивних операцій або до алопластики.
Для клінічного застосування способу характерно більш легкий перебіг раннього післяопераційного періоду, відсутність вираженого больового синдрому, мінімальне травмування сімяного канатика та його елементів. Це досягається залишенням грижового мішка (при прямих, косих, ковзних грижах), шляхом його роз'єднання з черевною порожниною в ділянці шийки. Мала травматичність методики, в порівнянні з операціями Бассіни й Постемського, підтверджена даними середньомолекулярних олігопептидів до і після операції, що були в межах нормальних коливань (патент № 37994А від 15.05.2001р).
Запропонований спосіб у хворих репродуктивно-активного віку (20-40 років) не приводить до порушення копулятивного і регенеративного циклів, як у ранньому, так і в пізньому післяопераційному періодах, що знаходить об'єктивне відображення в показниках спермограм (у 25 хворих – нормоспермія). У той час, як у хворих групи порівняння (54 хворих) спостерігалася нормоастеноспермія (15 хворих), олігоспермія I ступеня (10 хворих), олігоспермія II ступеня (6 хворих).
Мала травматичність способу в поєднанні з корекцією передопераційного психоемоційного стресу за Фоллем, а також застосування способу допоміжного рефлекторного знеболювання створює найбільш оптимальні умови в хірургії неускладнених пахвинних гриж у хворих похилого і старечого віку, зменшуючи ризик операції, дозволяє скоротити добове введення наркотичних знеболювальних, полегшуючи, в цілому, перебіг післяопераційного періоду.
Порівняльна оцінка віддалених результатів виявляє переваги розробленого способу, що виражається в меншій кількості рецидивів (5,8%) проти групи порівняння (14,9%) і відсутність інших післяопераційних ускладнень (біль в зоні операції, водянка сімяного канатика і фунікулєцеле, атрофія яєчка). У хворих репродуктивно-активного віку були відсутні порушення сперматогенезу і статевої функції.
Публікації автора:
Воровский С.Н. Современные аспекты пахового грыжесечения. // Проблемы достижения и перспективы медико-биологических наук и практического здравоохранения: Сб. тр. КМИ. - Симферополь, 1996. – Т.132. ч. II. – С.82-86.
Воровский С.Н. Вопросы обезболивания в до- и послеоперационном периоде у больных с паховыми грыжами пожилого и старческого возраста. // Проблемы достижения и перспективы медико-биологических наук и практического здравоохранения: Сб. тр. КМИ. - Симферополь, 1999. – Т.135. ч. I. – С.134-137.
Жебровский В.В., Тоскин К.Д., Воровский С.Н., Хамамех Д. Способ глубокой пластики пахового канала без выделения грыжевого мешка и семенного канатика. // Клин. хирургия. - 1995.- №2.- С. 43-44
Жебровский. В.В., Тоскин К.Д., Бабанин А.А., Воровский С.Н., Кисляков В.В., Аль-Али Найма Новый способ пластики пахового канала при лечении паховых грыж. // Вест. хир. – 1995. - № 3. – С. 81-84.
Жебровский В.В., Ильченко Ф.Н., Селиванов В.И., Беловидов А.С., Воробцова Т.С., Казакова В.В., Иванов А.Г., Воровский С.Н., Кисляков В.В., Катков А.П., Каминский И.В., Вехби Х., Жебровская А.В., Хамамех Д., Аль-Али Найма, Фадель Ш., Фролов А.Г., Кузмиченок В.В., Туманянц Н.М. Проблемы современной герниопластики. // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Сб. тр. КМИ. - Симферополь, 1995.- Т.131.- С. 209-215 (автор повністю за власними даними написав фрагмент статті, присвячений рановим післяопераційним ускладненням).
Жебровский В.В., Толкачёва Н.В., Пасечников Ю.П., Малкин М.П., Эль-Шериф Усман, Казакова В.В., Каминский И.В., Воровский С.Н., Воробцова Т.С., Беловидов А.С. Электропунктурная диагностика в интегральной оценке общего состояния хирургического или гинекологического больного с целью определения объективных критериев операционного риска. //Проблемы достижения и перспективы медикобиологических наук и практического здравоохранения: Сб. тр. КМИ. - Симферополь, 1996. – Т.132. ч. ІI. – С.24 – 35.
Фадель Шауки, Воровский С.Н., Кисляков В.В., Жебровская А.В., Хамамех Д. Роль физических факторов в профилактике и лечении послеоперационных осложнений в хирургии и гинекологии. // Вестн. физиотерапии и курортологии. - 1997.- №1.- С. 39-41.
Жебровский В.В., Ильченко Ф.Н., Каминский И.В., Воровский С.Н., Воробцова Т.С., Казакова В.В. Профилактика и лечение осложнений заживления раны после грыжесечения у больных с сахарным диабетом. // Клінічна хірургія- 1996. - № 2-3. – С.. 14-15.
Казакова В.В. Жебровский В.В., Воровский С.Н. Способ оценки степени травматичности оперативного вмешательства. Патент на изобретение № 37994А від 15.05.2001г. Заявка № 2000052747 от 15.05.2000г. МПК 7 А61В10/00.
Воровський С.М. Рішення про видачу деклараційного патенту на винахід “Спосіб хірургичного лікування пахових гриж” Винахід № 23926 від 08.04.02. Заявка № 2001096297 від 13.09.2001
