Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні висновки та рекомендації загальнотеоретичного й прикладного характеру. 1. У дисертації досліджено основні закономірності розвитку світової валютно-фінансової системи в умовах фінансової глобалізації та міграції капіталу. Вони пов'язані з концентрацією банківського і промислового капіталів, зростанням конкуренції як з боку банківських, так і небанківських структур, впровадженням новітніх фінансових продуктів та інформаційних банківських технологій, тощо. 2. З урахуванням міжнародного досвіду проведено аналіз положення про сумісність політики стабільності цін, підтримання рівня зайнятості та економічного зростання в умовах вітчизняної перехідної економіки. Встановлено, що в зв’язку з недостатнім розвитком відповідних ринкових механізмів жорстка грошово-кредитна політика по зниженню інфляції може мати негативний вплив на зростання виробництва і забезпечення зайнятості. Помірна експансія у проведенні грошово-кредитної політики шляхом лібералізації умов кредитування центральним банком комерційних банків розширює грошову пропозицію на ринку, що стимулює інвестиційні процеси і веде до зростання сукупного ВВП. 3. Встановлено, що для впровадження політики таргетування інфляції Національним банком України перш за все необхідно досягнути властивого розвиненим країнам рівня монетизації економіки. Необхідно також об’єднати фінансовий, банківський та реальний сектори в єдиний, узгоджено працюючий механізм. Безвідносно до задачі впровадження інфляційного таргетування виконання відповідних умов буде сприяти налагодженню ефективної монетарної політики. Тому, для забезпечення сталого економічного зростання необхідно намагатися якомога повніше реалізувати відповідні норми. 4. Економіки країн, що розвиваються, більш чутливі до флуктуацій обмінного курсу, ніж економіки розвинених країн. Зокрема, в Україні існує висока залежність інфляції від коливань валютного курсу, оскільки міра переходу девальвації в інфляцію у вітчизняних умовах є досить великою. Тому, неможливо повністю відмовитися від фіксованого валютного курсу. На перехідному етапі необхідно перейти до керовано-плаваючого валютного курсу. Для цього в Україні існують реальні можливості, оскільки на сучасному етапі національна грошова одиниця має досить великий девальваційний резерв, в рамках якого можна знижати номінальній курс гривні. 5. Встановлено, що Національний банк України надає надто велике значення такому інструменту, як резервні вимоги. Високий рівень обов’язкових резервів не відповідає загальносвітовим тенденціям, має негативний вплив на розвиток вітчизняної банківської системи, знижує її кредитний потенціал і ставить вітчизняні банки у менш конкурентні умови порівняно із зарубіжними банківськими установами. 6. У країнах з розвиненою ринковою економікою широко використовується такий інструмент грошово-кредитної політики, як операції на відкритому ринку. На думку дисертанта, в Україні ефективність використання цього інструменту на сучасному етапі залишається досить низька, що пояснюється, зокрема, нерозвиненістю вітчизняного фондового ринку. Внаслідок низької прибутковості державних цінних паперів та відносно високого рівня розвитку кредитного ринку обсяги первинного ринку облігацій внутрішньої державної позики залишаються досить низькими. Дисертант вважає, що для відновлення операцій на відкритому ринку необхідно постійно розширювати перелік інструментів фондового ринку, з якими може працювати Національний банк України, зокрема, стимулювати розвиток ринку муніципальних позик та корпоративних облігацій. 7. Встановлено, що функціонування програми гарантування вкладів фізичних осіб є невід’ємною частиною банківського регулювання. У той же час, максимальна сума депозиту, що гарантовано має бути повернута вкладнику, в Україні є недостатньою. Недостатня захищеність банківських вкладів негативно відображається на ресурсній базі банків, а також на довірі до них вкладників. Обґрунтовано доцільність встановлення розміру компенсації на рівні 10 тис.грн., а також введення диференційованої плати членських внесків для банків-учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в залежності від рівня ризикованості активів. 8. Зроблено висновок, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної банківської системи суттєве збільшення капіталізації можливе лише за рахунок збільшення статутного фонду банківських установ. Дисертантом рекомендовано посилити вимоги Національного банку до мінімального розміру регулятивного капіталу комерційних банків та, одночасно, знизити обмеження на залучення позикових коштів на умовах субординованого боргу. 9. Аналіз сучасного стану банківської системи України показав, що існує достатньо велика кількість малоефективних та проблемних банківських структур, консолідація яких з більш ефективними дозволила б мінімізувати витрати, необхідні для проведення їх санації чи навіть банкрутства. Але дисертант пропонує проводити державну політику стимулювання процесів фінансової консолідації з певною мірою обережності, щоб не ускладнити банківський бізнес тим фінансовим установам, комерційна діяльність яких достатньо ефективна. 10. Дисертант вважає доцільним відстрочити зняття обмежень на відкриття філій іноземних банківських установ в Україні до появи необхідних об’єктивних передумов у вітчизняній банківській системі. 11. На прикладі кредитування вітчизняних підприємств, зокрема через ВАТ “Кредитпромбанк” в рамках кредитної лінії Європейського банку реконструкції та розвитку, доведена висока ефективність політики використання ресурсів і капіталу іноземних банківських установ для кредитування вітчизняних ринкових суб’єктів. Дисертантом зроблено висновок про необхідність продовження політики залучення іноземного банківського капіталу в межах, що дозволяють зберегти суверенітет вітчизняної банківської системи. 12. Дисертантом запропоновано здійснити реорганізацію заборгованості та підвищити ліквідність банківської системи України шляхом впровадження технології сек’юритизації банківських активів. Доведено, що для впровадження цієї технології необхідно забезпечити адаптованість фінансового законодавства та оптимізацію оподаткування, наявність активно функціонуючого фондового ринку. 13. Встановлено, що впровадження проекту НСМЕП за умови його фінансової та організаційної підтримки з боку Національного банку України у перспективі дало б як фінансову, так і політичну віддачу за рахунок повної локалізації емісії карток та обробки карткових трансакцій. 14. Доведено, що розвиток новітніх технологій веде до кардинальної зміни співвідношення між різними видами ризику, з якими стикаються банки. Визначено, що ефективним засобом обмеження ризиків, виникаючих внаслідок застосування інформаційних технологій в банківській сфері, є дотримання чотирнадцяти принципів управління ризиками у сфері електронних банківських послуг, розроблених Базельским комітетом по банківському нагляду. | 