Анотація до роботи:

Шостак С.Є. Оптимізація діагностики і лікування гелікобактерзалежних хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2003.

У роботі вивчаються можливості оптимізації діагностики вегетативних і кокових форм Helicobacter pylori за допомогою полімеразної ланцюгової реакції, а також підвищення ефективності лікування хворих на гелікобактерзалежні хронічний гастродуоденіт та виразкову хворобу дванадцятипалої кишки за допомогою Гастро-норму та тіотриазоліну.

Встановлено, що найвищу діагностичну цінність серед сучасних методів виявлення Helicobacter pylori має метод ПЛР, який забезпечує визначення НР як до, так і після антимікробної терапії і виявляє неактивні, кокові форми мікроорганізму.

Доведено високу ефективність включення у комплексну терапію хворих на гелікобактерзалежні захворювання вітчизняних препаратів Гастро-норму та тіотриазоліну, оскільки перший із названих лікувальних засобів забезпечує високий відсоток ерадикації НР (90,0%) при незначній (1,3%) побічній дії препарату вісмуту, а другий – зменшує окисно-відновний дисбаланс у слизовій оболонці гастродуоденальної зони, що приводить до швидкого згасання запальної реакції в ній. Така комплексна антимікробна терапія із включенням Гастро-норму та тіотриазоліну сприяє зменшенню частоти виникнення рецидивів гелікобактерзалежних захворювань та покращує якість лікування вказаного контингенту хворих.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання з оптимізації діагностики НР-інфікування та збільшення якості антимікробної терапії хворих на гелікобактерзалежні захворювання, яке вирішено шляхом порівняльного аналізу діагностичної цінності швидкого серологічного тесту, швидкого уреазного тесту, цитологічного дослідження слизу, цитологічного дослідження біоптатів, гістологічного дослідження біоптатів та полімеразної ланцюгової реакції (методів виявлення НР) та включення в комплексну терапію хронічного гастродуоденіту і виразкової хвороби дванадцятипалої кишки вітчизняних препаратів Гастро-норму та тіотриазоліну.

1. Найвищу діагностичну цінність серед сучасних методів виявлення Нelicobacter pylori має метод полімеразної ланцюгової реакції, який забезпечує визначення вегетативних і кокових форм НР у хворих на гелікобактерзалежні захворювання як до, так і після курсу антимікробної терапії. Діагностичні можливості методу полімеразної ланцюгової реакції зростають при виявленні НР у пристінковому шлунковому слизі.

2. Для зменшення ймовірності зараження неінфікованих пацієнтів при первинній діагностиці НР-інфекції слід користуватися неінвазивними методами виявлення збудника, одним із яких є швидкий серологічний тест. Даний тест можна використовувати при визначенні сімейного гелікобактеріозу, діагностику якого слід проводити у родичів НР-інфікованого з метою зменшення ризику реінфікування успішно пролікованого хворого.

3. Для визначення НР-інфікування при обстеженні хворих до лікування доцільно використовувати швидкий серологічний тест та цитологічне дослідження пристінкового шлункового слизу; після курсу антимікробної терапії слід обов’язково проводити полімеразну ланцюгову реакцію. При позитивному результаті полімеразної ланцюгової реакції, незалежно від даних інших тестів, хворому слід призначити додатковий курс чотирикомпонентної антибактеріальної терапії з метою знищення кокових форм НР.

4. Трикомпонентна антимікробна терапія, яка складається із омепразолу, амоксициліну та метронідазолу, недостатньо ефективна при лікуванні гелікобактеріозу (рівень ерадикації – 56,1%; частота виникнення рецидивів гелікобактерзалежних захворювань (через 6 місяців) – 57,1%). Тому для лікування вказаного контингенту хворих доцільно використовувати схеми антимікробної терапії, які включають Гастро-норм, що забезпечує достатній рівень ерадикації НР (90,0-92,0%), зменшення частоти виникнення рецидивів (25,0%) при незначному відсотку (1,3%) побічної дії препарату.

5. Три- і чотрикомпонентна антимікробна терапія, застосована у хворих на гелікобактерзалежні захворювання, недостатньо впливає на антиоксидантний захист організму обстежених. Терапевтичний комплекс із включенням тіотриазоліну нормалізує активність антиоксидантної системи захисту організму, що приводить до швидкого регресу клініко-морфологічної симптоматики гелікобактерзалежних хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.

6. Ерадикація НР приводить до згасання запальних змін у слизовій оболонці гастродуоденальної зони та не впливає на регрес атрофії і метаплазії в ній. При недостатній ефективності антимікробних схем терапії рівень обсіювання НР і виразність запальної інфільтрації зменшується лише у слизовій оболонці антрального відділу шлунку, тоді як у тілі шлунка НР-інфікування часто залишається високим, що вимагає призначення повторних курсів чотирикомпонентної антибактеріальної терапії.

Публікації автора:

1. Шостак С.Є. Діагностична цінність різних методів визначення Helicobacter pylori у хворих на деякі гелікобактер-залежні захворювання // Сучасна гастроентерологія. – 2002. - № 3 (9). – С.40-43.

2. Шостак С.Є., Швед М.І. Обґрунтування доцільності використання тіотриазоліну у комплексній терапії хворих на гелікобактер-залежні захворювання // Збірник наукових статей “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”, випуск VIII. – Запоріжжя, 2002. – С.241-244. (Здобувачем проведений підбір, клінічне обстеження та інтерпретація змін показників окисно-відновної системи у тематичних хворих при використанні тіотриазоліну у комплексній антимікробній терапії. Здійснена статистична обробка результатів, аналіз отриманих даних та підготовка статті до друку).

3. Шостак С.Є., Стародуб Є.М., Швед М.І. Гастро-норм у комплексній терапії хворих на гелікобактер-залежні захворювання // Буковинський медичний вісник. - Т.6, № 2-3. – Чернівці, 2002. – С.115-118. (Здобувач самостійно проводив підбір, клініко-лабораторне обстеження до та після лікування тематичних хворих. Самостійно здійснена статистична обробка результатів, аналіз отриманих даних та підготовка статті до друку).

4. Переваги противиразкової терапії з використанням Де-нолу / Стародуб Є.М., Самогальська О.Є., Шостак С.Є., Паньків І.Б. // Сучасна гастроентерологія. – 2001. - № 3 (5). – С. 43-44. (Здобувач самостійно проводив підбір, клініко-лабораторне обстеження хворих на гелікобактерзалежні захворювання до та після лікування. Самостійно здійснена статистична обробка результатів, аналіз отриманих даних та підготовка статті до друку).

5. Дослідження впливу антимікробного лікування на зміни морфологічної структури слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки у хворих на хронічний гастродуоденіт та виразкову хворобу / С.Є. Шостак, Є.М.Стародуб, Я.Я. Боднар, М.І. Швед. // Вісник морфології. – Вінниця, 2002. - № 2. – С. 253-255. (Здобувачем проведено морфологічне дослідження біоптатів слизової оболонки гастродуоденальної зони тематичних хворих після ерадикаційної терапії. Здійснена статистична обробка результатів, аналіз отриманих даних та підготовка статті до друку).

6. Стан імунітету у хворих з пептичною виразкою / Є.М. Стародуб, А.В. Зоря, О.Є. Самогальська, І.Б. Паньків, С.Є. Шостак, О.С. Усинська // Український терапевтичний журнал. – 2001. – Том 3, № 3. – С. 34-37. (Здобувач самостійно проводив підбір, клініко-лабораторне обстеження хворих з пептичною виразкою. Здійснена статистична обробка результатів, аналіз отриманих даних та підготовка статті до друку).

7. Шостак С.Є., Швед М.І. Спосіб визначення кокових форм Helicobacter pylori за допомогою полімеразної ланцюгової реакції у хворих на хронічний гастродуоденіт та виразкову хворобу дванадцятипалої кишки: Ін форм. лист. Вип. 6, № 217. - Київ, 2002. – 2с. (Здобувачем проведено літературно-патентний пошук, клінічні спостереження за хворими, аналіз отриманих даних, підготовлено текст матеріалів інформаційного листа).

8. Хвороби органів травлення (діагностика і лікування): Б-ка практичного лікаря. Суттєві питання внутрішньої медицини / П.Я. Григор’єв, Є.М. Стародуб, Е.П.Яковенко, М.Є.Гаврилюк, С.Є. Шостак. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 448с. (Здобувач самостійно проводив літературний пошук та підготовку матеріалів розділу до друку).

9. Шостак С.Є. Тіотриазолін у лікуванні хелікобактерзалежних захворювань // Матеріали VI міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 2002. – С.46.

10. Значення ендоскопічного дослідження для діагностики первинних та вторинних гастродуоденітів / Є.М. Стародуб, О.Є. Самогальська, С.Є.Шостак, О.І. Курус. // Матеріали міжнародного семінару “Актуальні проблеми гастроентерології та ендоскопії”. – Львів, 1995. – С. 26-27. (Здобувач самостійно проводив клініко-лабораторне обстеження хворих з гастродуоденітами. Здійснено аналіз отриманих даних та підготовка тез до друку).

11. Helicobacteriosis and intragastric pH data in patients with gastroduodenal pathology / E.M. Starodub, O.E. Samogalska, M.E. Gavriljuk, S.E. Shostak, L.P. Dyachan, N.J. Gavriljuk // 8^th International Workshop on Campylobacters, Helicobacters and related organisms. – Winchester (England). – 1995. – P. 20. (Здобувач самостійно проводив лабораторно-інструментальне обстеження хворих з гастродуоденальною патологією. Здійснена статистична обробка результатів та підготовка тез до друку).

12. Immunity and lipid peroxidation in peptic ulcer / Y. Starodub, A. Zorya, S. Shostak, O. Samogalska, I. Smachylo. // 11^th International Workshop on Campylobacters, Helicobacters and related Organisms. – Freiburg (Germany). – 2001. – P. 160. (Здобувач проводив підбір, клініко-лабораторне обстеження хворих з пептичною виразкою. Здійснена статистична обробка результатів та підготовка тез до друку).