Анотація до роботи:

Барило О.С. Оптимізація діагностики та лікування гнійно-запальних захворювань лиця та шиї. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Державна установа «Інститут стоматології Академії медичних наук України», Одеса, 2008.

В дисертаційній роботі запропонована науково-обґрунтована програма місцевого лікування гнійно-запальних процесів лиця та шиї. Експериментальні та клінічні дослідження показали високу протимікробну і лікувальну ефективність застосування озонованих розчинів з іонами срібла. Виявлено ефект взаємопідсилюючої анимікробної дії озону та іонів срібла.

Детоксикація вогнища запалення досягалась за рахунок використання сорбуючої композиції до складу якої входить гідрофобний сорбент - поліметилсилоксан та гідрофільний сорбент – високодисперсний двоокис кремнію та поверхнево-активна речовина. Пропорційний склад сорбуючої композиції залежить від фази ранового процесу. В І фазі ранового процесу застосовують гідрофільно-гідрофобну композицію сорбентів, у ІІ фазі гідрофобно-гідрофільну композицію.

Розроблено опто-електронний комплекс, який дозволяє проводито діагностику стану судинного русла експрес-методом на різних стадіях гнійно-запального процесу, та фіксувати ступінь мікроциркуляторних та гемодінамічних порушень.

Вивчення клінічної ефективності розробленої програми лікування з використанням озону, іонів срібла та сорбуючих композицій показало її високу ефективність, значний економічний ефект за рахунок скорочення термінів лікування, зменшення витрат дорогих антибіотиків та перев’язочного матеріалу.

Вивчення клінічної ефективності розробленої програми лікування з врахуванням фази ранового процесу показало її високу ефективність та перевагу перед традиційними схемами лікування.

У дисертації пропонується новий напрямок в хірургічній стоматології, що виявляється в розробці сучасних, ефективних, етіопатогенетично спрямованих методів діагностики та лікування гнійно-запальних захворювань лиця та шиї.

1. Спектр збудників, у монокультурі та мікробних асоціаціях, виділених у хворих гнійно-запальними процесами лиця та шиї у теперешній час вельми різноманітний , виявлялється як аеробна флора (85,0%) так і анаеробна (48,9%), як в монокультурі так і в асоціаціях. Флора, яка виділена з вогнищ запалення, характеризується множинною резистентністю до антибактеріальних препаратів, що обумовлює зміну тактики антибактеріальної терапії. Клінічні спостереження доводять, що перебіг захворювання залежить не тільки від типу збудника, а також від локалізації процесу та його розповсюдженості, терміну звернення за лікарською допомогою, типу запальної реакції.

2. Розроблено оптико-електронний комплекс, який дозволяє проводити діагностику стану судинного русла експрес-методом на різних стадіях гнійно-запального патологічного процесу, та фіксувати ступінь мікроциркуляторних і гемодінамічних порушень в окремих ділянках щелепно-лицевої області шляхом порівняння отриманих результатів (Патент на корисну модель № 27028 від 10.10.2007 р.).

3. Аналізуючи показники місцевого кровообігу з’ясовано, що до операції спостерігається підвищення кровонаповнення судин в вогнищі запалення та зменшення швидкості кровотоку за рахунок збільшення часу швидкого кровонаповнення на тлі підвищеного тонусу судин та венозного стазу.

4. Експериментально встановлено, що озоновані розчини мають бактерицидні властивості при концентрації озону в розчині більше 12 мг/л. У цьому випадку гине до 88,1% колоній мікробних штамів, як музейних так і виділених у хворих гнійно-запальними процесами голови та шиї. Результати проведених експериментальних досліджень свідчать про виразну бактерицидну дію озону на стафілокок. Озоночутливість стафілококу характеризується прямопропорційною залежністю від концентрації О₃. Концентрація О₃ 10-20 мг/л викликала інтенсивну загибель стафілококу на протязі 15-30 хвилин із моменту впливу. Зазначені концентрації О₃ за 24 години відповідали бактерицидним, одначе до 48 години спостереження покажчик бактерицидного ефекту зменшувався у два рази у зв’язку з реактивацією окремих озонорезистентних популяцій (так званий „хвостовий ефект”). Результати експериментальних досліджень антимікробної дії іонів срібла свідчать про високу чутливість стафілококу до них. Бактерицидними виявилися концентрації в діапазоні 1,25 – 0,31 мг/л у залежності від штаму. Одночасна дія озону та іонів срібла супроводжується взаємопідсиленням антибактеріальної дії. Завдяки чому бактерицидні концентрації озону знизились в 8-16 раз, срібла в 4-8 раз. Облік антимікробної дії під час сумісного впливу озону та срібла за 24 та 48 годин був ідентичен, тобто „хвостовий ефект” був відсутній.

5. Експериментально встановлено, що поверхнево-активні речовини твін-80 і декаметоксин можуть гідрофілізувати у водних розчинах гідрофобну поверхню поліметилсилоксану, після чого висушений продукт змішується з гідрофільним двооксидом кремнію в будь-яких співвідношеннях з утворенням стійкого продукту, а також легко змочується водою. Завдяки набутим гідрофільним властивостям композиція швидко змочується рановим ексудатом, а також утворює стійкі зависі з лікарськими рідинами. Отримана сорбуюча суміш характеризується розширеним спектром сорбції та керованою водопоглинальною активністю.

6. Клінічні спостереження за експериментальним рановим процесом при використанні озонованих розчинів або розчинів декаметоксину в якості антисептика з наступним застосуванням композицій сорбентів показало, що очищення ран наступає швидше в порівнянні з контрольною групою. На третю добу відзначалося зниження рівня бактеріологічного обсіменіння експериментальних ран тварин, а на п'яту - уміст мікрофлори знизився в порівнянні з початком і складав 10² мікробних клітин на 1 г тканини рани (асоціація золотавого стафілокока, стрептокока, протею).

7. Цитологічними та морфологічними дослідженнями доведено прогресуючий позитивний вплив гідрофільно-гідрофобної сорбуючої композиції на очищення гнійно-некротичних ран у І фазі ранового процесу під час послідовного застосування із озонованими розчинами з іонами срібла та гідрофобно-гідрофільної сорбуючої композиції яка активно стимулює процеси регенерації, забезпечує бактерицидну дію та ефективне видалення некротичних тканин послідовно із застосуванням озонованих розчинів з іонами срібла в ІІ фазу ранового процесу.

8. Комплексне використання лікувальних властивостей озону, іонів срібла та сорбуючої композиції дозволяє значно прискорити та полегшити перебіг запального процесу ніж під час їхньої ізольованої дії. Озоновані розчини з іонами срібла відіграють значну позитивну роль у ліквідації запального процесу, що пов’язано із властивостями озону.

9. Результати експериментальних і клінічних спостережень за перебігом ранового процесу, бактеріологічних і цитологічних та морфологічних досліджень показали, що при застосуванні запропонованого методу лікування ефективно поєднуються антибактеріальна дія розчинів озону з іонами срібла й сорбуюча дія гідрофільно-гідрофобної композиції в I фазу ранового процесу. Композиція сорбентів забезпечує активне очищення рани й створює оптимальне середовище для регенерації й загоєння ран. Вона володіє максимальної сорбційною активністю й може бути рекомендована, як високоактивна композиція для лікування ран із гнійним відокремлюваним, набряком і значним перифокальним запаленням. Однак довгострокове (більш ніж 4 доби) застосування такої композиції приводить до гальмування регенеративних процесів і збільшення строків загоєння рани. У зв'язку із цим застосування гідрофільно-гідрофобної композиції треба обмежити 3-4 днями, тобто до появи перших зрілих грануляцій.

10. У другій фазі ранового процесу доцільно застосовувати гідрофобно-гідрофільну сорбуючу композицію, що створює оптимальні умови для регенерації й загоєння рани. Цитологічні й морфологічні дослідження показали прогресуючий позитивний вплив композиції на очищення й регенерацію тканин у гнійній рані при послідовному застосуванні озонованих розчинів з іонами срібла й гідрофільно-гідрофобної сорбуючої композиції, які ефективно знезаражують і очищають рану. Застосування гідрофобно-гідрофільної композиції в другій фазі раневого процесу активно стимулює процеси регенерації (Патент України № 10192 від 15.11.2005 р.).

11. Теоретично та експериментально розроблені та апробовані в клініці схеми запропонованого комбінованого застосування озонованих розчинів з іонами срібла та сорбуючими композиціями: у І фазі ранового процесу гідрофільно-гідрофобна, та в ІІ фазі ранового процесу гідрофобно-гідрофільної, що значно підвищує ефективність лікування гнійно-запальних захворювань лиця та шиї. Комплексне застосування озонованих розчинів з іонами срібла та гідрофільно-гідрофобної сорбуючої композиції в І фазі ранового процесу та гідрофобно-гідрофільної сорбуючої композиції в ІІ фазі ранового процесу у хворих із гнійно-запальними процесами лиця та шиї дозволило скоротити термін лікування до 5,4 діб, порівняно із групою порівняння - 11,33 доби. Запропонований метод лікування гнійно-запальних захворювань лиця та шиї дає значний економічний ефект за рахунок скорочення термінів лікування, зменшення використання дорогих антибіотиків та перев’язочного матеріалу.

Публікації автора:

1. Барило А.С. Использование озона и ионов серебра в комплексном лечении гнойно-воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области // Вісник стоматології. - 2004. - № 2. – С. 32-36.

2. Барило А.С. Комплексное лечение больных с острой гнойной инфекцией мягких тканей лица и шеи с использованием озонированных растворов и композиций сорбентов // Современная стоматология. – 2005. - № 3. – С. 97-99.

3. Барило А.С. Озонотерапия гнойных ран в комплексном лечении гнойно-воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004.- Т. 8, № 1. - С. 156-159.

4. Барило А.С. Применение водных растворов озона с ионами серебра для полоскания полости рта как компонент лечения гнойно-воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области // Современная стоматология. – 2005. - № 2. - С. 118-119.

5. Барило А.С. Гидрофильно-гидрофобные сорбентные композиции и антисептики в комплексном лечении больных с гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей лица и шеи // Современная стоматология. – 2005. - № 1. - С. 90-92.

6. Барило О.С. Використання озонованих розчинів для санації ротової порожнини хворих гнійно-запальними захворюваннями щелепно лицевої ділянки одонтогенної етіології // Вестник курортологи и физиотерапии. – 2005. - Т. 11, № 5. - С. 115-117.

7. Барило О.С. Застосування декаметоксину та комбінації сорбентів для лікування гнійних ран в експерименті // Таврийский медико-биологический вестник. – 2005. - № 4. - С. 29-32.

8. Барило О.С. Застосування озонованих розчинів з іонами срібла та комбінації сорбентів в лікуванні гнійних ран // Український медичний альманах. – 2005. - Т.8, №1. - С.12-15.

9. Барило О.С. Лікування гнійних ран озоновим розчином з іонами срібла // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004. – Т. 8, № 2. - С. 397-399.

10. Барило А.С., Чеснокова А.А. Адсорбционная активность кремнийорганической гидрофильно-гидрофобной композиции // Український медичний альманах. – 2005. - Т. 8, № 3. - С. 9-11. Пошукачем проведено лабораторні дослідження, обробку та узагальнення результатів.

11. Барило А.С., Чеснокова А.А. Микробиологические аспекты этиологии гнойно-воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области // Современная стоматология. – 2005. - № 4. - С. 107-110. Пошукачем проведено збір матеріалу, лабораторні дослідження, обробку та узагальнення результатів.

12. Барило А.С., Чеснокова А.А. Сравнительная характеристика антимикробного действия озона и ионов серебра на грамотрицательные бактерии // Вісник морфології. – 2003. - № 2. - С. 393-395. Пошукачем проведено збір матеріалу, лабораторні дослідження, обробку та узагальнення результатів.

13. Барило А.С. Чеснокова А.А. Чувствительность возбудителей гнойно-воспалительных заболеваний мягких тканей челюстно-лицевой области к антибиотикам // Современная стоматология. – 2006. - № 2. – С. 98-101. Пошукачем проведено збір матеріалу, лабораторні дослідження, обробку та узагальнення результатів.

14. Палий Г.К., Барило А.С., Чеснокова А.А. Антимікробна дія антисептиків на збудників гнійно-запальних процесів // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - № 6. - С. 337-338. Пошукачем проведено збір матеріалу, лабораторні дослідження, обробку та узагальнення результатів.

15. Палий В.Г., Барило А.С., Чеснокова А.А., Сафронов К.М. Возбудители гнойно-воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области и их чувствительность к антибиотикам // Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2006. – N. 6. – С. 84-88. Пошукачем проведено збір матеріалу, лабораторні дослідження, обробку та узагальнення результатів.

16. Барило А.С., Павлов С.В. Застосування оптико-електронного методу для вивчення судинних мікроциркуляторних порушень при запальних процесах щелепно-лицьової ділянки // Галицький лікарський вісник. - 2005. - № 4. - С. 12-14. Пошукачем проведено збір матеріалу, обробку та узагальнення результатів.

17. Барило А.С., Павлов С.В. Оптоелектронные методы анализа микроциркуляторных нарушений при воспалительных процессах в челюстно-лицевой области // Клиническая информатика и телемедицина. – 2004. - Т. 1, №2. - С. 213-216. Пошукачем проведено збір матеріалу, обробка та узагальнення результатів.

18. Геращенко И.И., Воронин Е.Ф., Барило А.С., Тёртых В.А. Механосорбционное получение композиций высокодесперсного кремнезема с трипсином и катионными ПАВ // Химико-фармацевтический журнал.- 2001. - Т. 35, №2. - С. 16-17. Пошукачем проведено лабораторні дослідження, обробка та узагальнення результатів.

19. Геращенко І.І., Осіпов В.В., Барило О.С. Вплив сорбентів на стабільність водних розчинів озону // Медична хімія – 2005. - Т. 7, № 1. - С. 38-41. Пошукачем проведено лабораторні дослідження, обробку та узагальнення результатів.

20. Павлов С.В., Барило А.С., Гальченко Я.В., Мухамед Эль-Хатиб, Кожемяко Н.В. Лазерний діагностичний комплекс аналізу мікроциркуляторних порушень при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки // Український журнал медичної техніки та технології. - 2000. - № 1-2. - С. 37-39. Пошукачем проведено збір клінічного матеріалу, обробку та узагальнення результатів.

21. Палий Г.К., Барило А.С., Чеснокова А.А. Эффективность антимикробного действия декаметоксина на возбудителей гнойно-воспалительных заболеваний // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - № 4. - С. 338-339. Пошукачем проведено збір клінічного матеріалу, обробку та узагальнення результатів.

22. Барило О.С., Геращенко І.І. Експериментальне обґрунтування складу та дослідження властивостей гідрофільно-гідрофобної сорбуючої композиції // Вісник стоматології. – 2007. - № 5. – С. 35-38. Пошукачем проведено лабораторні дослідження, обробку та узагальнення результатів.

23. Барило А.С. Бактерицидное действие озона и ионов серебра на стафилококк // Международный медицинский журнал. - 2003. Приложение «Озонотерапия». – С. 39-41.

24. Деклараційний патент на винахід № 34128 А, Україна, МКІ А61К 7/16. Засіб для полоскання порожнини рота /Барило О.С., Геращенко І.І., Воронін Е.Н., Пахлов Є.М., Чуйко О.О. - № 9906311; Заявл. 07.06.99; Опубл. 15.02.01. – Бюл. № 1.

25. Деклараційний патент на винахід № 35392 А, Україна, МКІ А61К 7/16. Композиція для приготування полоскання для порожнини рота /Барило О.С., Толстюк А.П., Герщенко І.І., Воронін Є.П., Пахлов Є.М., Чуйко О.О. - №99105442; Заявл. 05.10.99; Опубл. 15.03.01. – Бюл. № 2.

26. Патент на винахід № 34117, Україна, МКІ А61К9/06, А61К31/14. Основа для виготовлення мазей /Палій Г.К., Когет Т.А., Ковальчук В.П., Палій В.Г., Сидорук А.В., Барило О.С. - № 99063076; Заявл. 03.06.99; Опубл. 15.01.03. - Бюл. № 1.

27. Деклараційний патент на корисну модель № 3873, Україна, МКІ А61К31/695. Спосіб лікування абсцесів і флегмон щелепно-лицевої ділянки /Барило О.С., Палій Г.К., Геращенко І.І. - № 20040402758; Заявл. 15.04.04; Опубл. 15.12.04. - Бюл. №12.

28. Деклараційний патент на корисну модель № 3871, Україна, МКІ А61В17/00, А61L101/10. Спосіб лікування гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки /Барило О.С. - № 20040402754; Заявл. 15.04.04; Опубл. 15.12.04. - Бюл. № 12.

29. Деклараційний патент на корисну модель № 10192, Україна, МКІ 7 А61К31/695, 31/14, А61В17/00 Спосіб лікування гнійно-запальних процесів голови та шиї /Барило О.С. - № u 200501971; Заявл. 03.03.05; Опубл. 15.11.05. - Бюл. № 11.

30. Патент на корисну модель № 27028, Україна, МКІ А/61В5/02. Спосіб визначення мікроциркуляції кровотоку в щелепно-лицьовій ділянці /Павлов С.В., Барило О.С., Тимофєєв О.О., Марков С.М., Шевчук І.В. - № u 200706842; Заявл. 18.06. 2007; Опубл. 10.10. 2007. - Бюл. № 10.