Анотація до роботи:

Борейко М.М. Оптимізація фізичного виховання першокласників засобами легкої атлетики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення.

Дисертацію присвячено пошуку ефективних засобів покращання фізичної підготовленості і соматичного здоров’я учнів 7-8 років. В дисертації обґрунтовується комплекс педагогічних умов проведення уроків фізичної культури з першокласниками з приоритетним використанням засобів легкої атлетики, який дозволяє реалізовувати державну програму з фізичного виховання, збільшувати моторну щільність і добову рухову активність учнів перших класів. Теоретично обґрунтовується і практично підтверджується раціональна методика проведення уроків фізичної культури засобами легкої атлетики з першокласниками. Розроблені оптимальні режими тренувальних навантажень для учнів 7-8 років при використанні легкоатлетичних вправ на уроках фізичної культури.

1. Аналіз наукової літератури з означеної проблеми виявив що: обсяг добової рухової активності та фізіологічно обґрунтовані навантаження для забезпечення здоров’я дітей і підлітків не забезпечуються їх способом життя та організацією фізичного виховання; вік 7-10 років вважається найкращим періодом для розвитку основних фізичних якостей; у фізичному вихованні дітей молодшого шкільного віку можуть використовуватись великі за обсягом навантаження аеробного характеру, проте інтенсивність навантаження вимагає чіткого нормування.

Засоби легкої атлетики займають провідні позиції серед інших щодо розвитку фізичних якостей дитини. Вони мають широкий спектр дії на організм, сприяють вирішенню оздоровчих, виховних та освітніх завдань в процесі фізичного виховання. Формують основу для засвоєння змісту шкільної навчальної програми та мають значні переваги в організації і широкому їх використанні, поза як не вимагають особливих умов та дорогого обладнання.

2. Експериментальна методика проведення уроків фізичної культури з переважним використанням засобів легкої атлетики з першокласниками передбачала визначення: етапів навчання; загальних і конкретизованих завдань; засобів розвитку фізичних якостей, необхідних для виконання технічних елементів; методів розвитку фізичних якостей; величини навантаження, послідовності його збільшення та способів регулювання; основних засобів навчання техніки; методів виконання навчальних завдань; можливих помилок, притаманних першокласникам під час вивчення техніки легкоатлетичних вправ та методичних вказівок щодо їх виправлення; техніку безпеки під час занять.

3. Для реалізації експериментальної методики були забезпечені відповідні педагогічні умови, які включали: раціональне планування навчального матеріалу, формування тематичних серій уроків, розвиваюче навчання, поєднане з розвитком фізичних якостей, забезпечення зв’язків між розділами навчальної програми, диференційований підхід до учнів, виконання вправ в природних умовах, систему змагань та ігрових вправ.

Дотримання сформованих педагогічних умов дозволило збільшити моторну щільність уроків до 82,3% і зменшити кількість пропусків занять через хворобу. Протягом навчального року діти експериментальної групи пропустили на 33,26% менше занять, ніж їх однолітки з контрольної групи. При цьому загальна рухова активність першокласників експериментальної групи на кінець експерименту статистично достовірно (P<0,05) переважала рухову активність учнів контрольної групи. Збільшення добової рухової активності першокласників на 25% відбулося за рахунок підвищення щільності уроку фізичної культури і рухової активності після школи в зв’язку з виконанням домашніх завдань з фізичної культури.

4. Оптимальні режими тренувальних навантажень для дітей 7-8 років на уроках фізичної культури з приоритетним використанням легкоатлетичних вправ є:

в процесі розвитку швидкості – інтенсивність 90-95%, інтервали відпочинку до відновлення ЧСС в межах 110-120 уд/хв., кількість повторень лімітується зниженням швидкості бігу до 70-75% від максимальної;

при розвитку загальної витривалості – тривалість бігу від 6-8 до 20-25 хв. у хлопчиків і до 15-20 хв. у дівчаток, потужність 40-45% максимуму, пульсовий режим – 180-150 уд/хв.;

під час вивчення техніки стрибків на одному уроці потрібно виконувати 10-12 стрибків у довжину (висоту); співвідношення кількості повторень спеціальних вправ для опанування технікою стрибка та вправ на розвиток фізичних якостей планується в рівних пропорціях;

при розвитку динамічної силової витривалості величина навантажень становить від 40 до 50% від максимального зусилля, інтервали відпочинку – 30–40 с.

5. В кінці дослідження першокласники експериментальної групи мали значно вищий рівень загартованості, ніж діти з контрольної групи. Належний рівень загартованості був виявлений у 50% дітей експериментальної групи, що на 39,47% більше, ніж на початку дослідження. Збільшилась кількість дітей з достатнім рівнем загартованості (40,48%), що на 22,06% більше, ніж на початку експерименту.

6. В кінці дослідження у першокласників експериментальної групи спостерігались статистично достовірні (p<0.05) зміни практично всіх показників соматичного здоров’я: життєвий індекс в середньому покращився на 36,63%, силовий індекс – 17,62%, індекс Робінсона – 4,82 ум.од., відповідність маси тіла його довжині – 50%, індекс Руф’є – 48,4%. Рівень фізичної працездатності першокласників експериментальної групи покращився в 2-2,5 рази і становив у хлопчиків M_x=4,63±0,03 ум.од., у дівчаток M_x=7,57±0,04 ум.од.

7. Кількісний аналіз результатів випробувань фізичної підготовленості виявив статистично значимі зрушення (Р<0,05) у розвитку фізичних якостей першокласників експериментальної групи. Найбільші зрушення відбулися в розвитку витривалості. У хлопчиків вона покращилась на 35%, у дівчаток на 32,73%, сили – 25% і 33,33% і швидкісно-силових можливостей – 16,54% і 20,37%, відповідно. В кінці експерименту першокласники експериментальної групи, порівняно з контрольною, були кращими в тестах на витривалість, швидкість, спритність і швидкісно-силові можливості (Р<0,05).

8. Кореляційний аналіз виявив у першокласників міцний зв’язок між показниками фізичної підготовленості і фізичного здоров’я (r±m_r=0,754±0,04) та між показниками захворюваності і загартованості (r±m_r=0,871±0,15).

9. Співставлення результатів вивчення фізичного стану дітей контрольної і експериментальної груп з нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України і нормативами оцінки соматичного здоров’я за Г.Л.Апанасенком, свідчать про високу педагогічну і фізіологічну ефективність запропонованої методики. При цьому учні експериментальної групи технічно досконаліше виконували легкоатлетичні вправи (біг, стрибки і метання), ніж учні контрольної групи.

10. Проведення уроків фізичної культури з переважним використанням засобів легкої атлетики може сприяти початковій спортивній підготовці дітей в умовах загальноосвітньої шкли.

В дисертаційній роботі визначені подальші кроки пошуку шляхів оптимізації фізичного виховання учнів початкових класів:

– різні автори для визначення і оцінки фізичного стану дітей використовують різні біологічні і педагогічні методи, що унеможливлює порівняння результатів досліджень науковців з різних регіонів країни; такий стан вимагає виявлення і поширення найбільш об’єктивних та інформативних методів;

– подальшого вивчення вимагає проблема розвиваючого навантаження спрямованого на розвиток фізичних якостей, з метою впливу на розширення функціональних можливостей дитячого організму.

– не вирішеною залишається проблема тривалості інтервалів відпочинку між розвиваючими навантаженнями при спрямованому розвитку сили, витривалості, швидкості, гнучкості і швидкісно-силових можливостей, що може бути предметом окремого дослідження.

Публікації автора:

1. Борейко М.М. Проблема оптимізації фізичного виховання учнів початкових класів засобами легкої атлетики // Наукові записки ТДПУ ім. В.Гнатюка. – Тернопіль, 1999. - №6. – С.87-89.

2. Борейко М.М. Організація фізичного виховання першокласників засобами легкої атлетики: Методичні рекомендації на допомогу вчителям фізичної культури. – Тернопіль, ТДПУ. – 84 с.

3. Борейко М.М. Реалізація оздоровчих завдань фізичного виховання першокласників засобами легкої атлетики // Наукові записки ТДПУ ім. В.Гнатюка. – Тернопіль, 2000. - №7. – С.84-88.

4. Борейко М.М. Фізичний стан учнів першого класу м. Тернопіль та можливості його вдосконалення засобами легкої атлетики //Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей. – Львів, 2000. - №4. – С.133-135.

5. Борейко М.М. Спортивна ходьба як засіб фізичного виховання першокласників //Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей. – Львів, 2001. - №5. – С.202-204.

6. Борейко М.М. Розвиваючий вплив навчального навантаження //Кінезіологія в системі культури: матеріали конференції.– Івано-Франківськ: Плай, 2001.– С.17-18.

7. Борейко М.М. Нормування навантаження на уроках фізичної культури з першокласниками з приоритетним використанням засобів легкої атлетики //Педагогика, психология, медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. – 2002. – №3. – С.45-52.

8. Борейко М.М. Оздоровительная эффективность уроков физической культуры с первоклассниками с легкоатлетической направленностью //Физическое воспитание студентов творческих специальностей. – 2002. – №1. – С. 72-79.