Артьомов Юрій Васильович. Оптимізація хірургічного лікування хворих на гастродуоденальну виразку : Дис... д-ра наук: 14.01.03 - 2007.
Анотація до роботи:
Артьомов Ю.В. Оптимізація хірургічного лікування хворих на гастродуоденальну виразку. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія – Харківський державний медичний університет, Харків, 2007.
Дисертація присвячена вирішенню важливої науково-практичної проблеми хірургії - обґрунтуванню вибору методів оперативного втручання і принципів коригуючої терапії, а також вивченню механізмів розвитку післяопераційних ускладнень та причин незадовільних результатів хірургічного лікування у хворих на гастродуоденальну виразку
Робота базується на результатах лікування 426 хворих на гастродуоденальну виразку. Зроблено висновок, що для вибору оптимального методу оперативного лікування виразкової хвороби необхідно комплексне обстеження, при якому обов’язковим є вивчення стану верхнього відділу шлуново-кишкового тракту з аналізом даних клінічного, рентгенологічного, морфологічного та ендоскопічного досліджень, а також секреторної та моторно-евакуаторної функції шлунку та дванадцятипалої кишки. Запропонований та впроваджений в клінічну практику індивідуалізований підхід до вибору методу основного та додаткових втручань у хворих на гастродуоденальну виразку, який спрямований на усунення виявлених до операції функціональних і морфологічних змін верхніх відділів травного тракту. Запропонований алгоритм досліджень дванадцятипалої кишки, який дозволяє при підозрі на наявність супутніх виразковій хворобі порушень дуоденальної прохідності провести диференційну діагностику між функціональними і органічними їх формами з клініко-рентгенологічною оцінкою стадії даних порушень.
В дисертаційній роботі отримало подальший розвиток вирішення важливої науково-практичної проблеми хірургії - обґрунтування вибору оперативного втручання та принципів коригуючої терапії у хворих на гастродуоденальну виразку, а також вивчення механізмів розвитку післяопераційних ускладнень та причин незадовільних результатів хірургічного лікування.
1. Виразкова хвороба шлунка й дванадцятипалої кишки супроводжується значними порушеннями моторно-евакуаторної функції шлунка, ДПК і стравохідно-шлункового переходу, ступінь прояву яких залежить від тривалості захворювання, локалізації процесу, характеру ускладнень, виду перенесеного оперативного втручання, а також віку хворих і наявності супутньої патології.
2. Виразкова хвороба шлунка й ДПК супроводжується порушеннями дуоденальної прохідності в 22,6% обстежених хворих, які в 14,8% обумовлені функціональними розладами (гіперкінезія або атонія), а в 7,8% - органічними причинами. Передопераційне виявлення даної патології необхідне для вибору методу основної операції й доповнюючих її засобів.
3. Перебіг виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки супроводжується значним зниженням аеробного окислення й зростанням анаеробного гліколізу в нейтрофілах периферичної крові, а також зниженням вмісту загальних ліпідів у мембранах еритроцитів і збільшенням їх у плазмі, при цьому відмічається виражене зростання протеолізу, при цьому процеси гіпоксії, виявленні на гуморальному рівні, є чітким відображенням змін, які розвиваються в структурах шлунково-кишкового тракту при виразковій хворобі.
4. На сучасному етапі розвитку хірургії виразкової хвороби шлунка й ДПК вибір методу оперативного лікування повинен здійснюватися суворо індивідуалізовано з урахуванням усього комплексу патоморфологічних і патофізіологічних особливостей перебігу захворювання. На результати хірургічного втручання впливає не тільки вид основного методу операції, але й доповнюючих його засобів (вид анастомозу або дренуючої шлунок операції).
5. При виразковій хворобі шлунка операцією вибору залишається класична резекція шлунка. Перевагу слід надавати резекції зі збереженням дуоденального пасажу (метод Більрот-I), який дає кращі функціональні результати. Протипоказанням до операцій цього типу є стійкі порушення дуоденальної прохідності.
6. Резекція шлунка за Більрот-I і Більрот-II призводить до стабільного пригнічення базальної продукції хлористоводневої кислоти, відповідно, до 37,7- 43,3% і 35,1-42,1% від початкового рівня, а стимульованої - до 28,0-34,6% і до 27,2-30,0%. Після стовбурової ваготомії з економною резекцією шлунка або пілоропластикою пригнічення кислотопродукції більше, ніж після звичайної резекції. При ваготомії з резекцією шлунка ступінь зниження максимальної продукції кислоти в 2 рази вище, ніж після пілоропластики.
7. Застосування стовбурової ваготомії з економною резекцією шлунка патофізіологічно обґрунтовано у хворих з високим рівнем базальної й стимульованої секреції.
8. Стовбурова ваготомія з різними видами дренуючих операцій, маючи низку переваг перед звичайними резекційними методами, зменшує частоту й клінічні прояви діареї і демпінг-синдрому. При стовбуровій ваготомії з резекцією шлунка результати оперативного втручання в значній мірі залежать від виду анастомозу: виключення з пасажу дванадцятипалої кишки знижує функціональні можливості органів травлення. При анастомозі за Б-I добрі й відмінні результати отримані у 72,2% хворих, при Б-II - у 60,1%. Після стовбурової ваготомії з пілоропластикою відмінні і добрі результати виявлені у 77,1% оперованих.
9. Селективна проксимальна ваготомія є достатньо ефективним методом хірургічного лікування виразкової хвороби ДПК, рідше супроводжується різними розладами травлення й мінімальною післяопераційною летальністю. Після СПВ базальна й максимальна продукція хлористоводневої кислоти знижується до 22,3-24,5% початкового рівня в 1-му випадку і до 18,8-22,6% - в 2-му. Вид дренуючої операції при СПВ не впливає на рівень секреції. Відмінні й добрі результати після СПВ в ізольованому вигляді отримані в 78,0% оперованих, після СПВ+ДП - у 79,0% при СПВ+ПП - у 69,2%, при цьому СПВ в ізольованому вигляді і СПВ із дуоденопластикою в порівнянні з резекцією шлунка й стовбуровою ваготомією скорочує терміни нормалізації цитобіохімічних показників крові.
10. Перебіг виразкової хвороби шлунка й ДПК супроводжується значними морфологічними змінами. Після оперативного втручання з застосуванням резекційних методів за Б-I і Б-II, кількість хворих з атрофічними формами гастриту збільшується з 12,0% до 43,4%. Використання селективної проксимальної ваготомії в ізольованому вигляді і з пілоро- або дуоденопластикою веде до зниження лімфоідноклітинної і плазмоклітинної інфільтрації.
11. Противиразкова терапія в перед- та післяопераційному періодах, раціональне ведення хворих у ранні періоди після операції, а також етапне лікування хворих, яке включає лікування в гастроентерологічних відділеннях і санаторіях, дозволяє покращити кінцеві результати оперативного лікування виразкової хвороби.
Публікації автора:
Волобуев Н.Н., Артемов Ю.В., Аль-Мехди Абу Бакр, Войнова Н.Е. К вопросу о классификации синдрома нарушений дуоденальной проходимости //Тр. Крымского мед. ин-та. – 1987. – Т.113. – С.81-82.
Волобуев Н.Н., Сегалов В.М., Тихонов К.С., Синани М.Б., Артемов Ю.В. Перитонит и его профилактика как проблема в хирургическом лечении язвенной болезни // Тр. Крымского мед. ин-та. – 1989. – Т.121. – С.45-48.
Артемов Ю.В., Бутылин Л.П., Ромаскевич А.И., Войнова Н.Е. Состояние моторно-эвакуаторной функции двенадцатиперстной кишки у больных язвенной болезнью // Тр. Крымского мед. ин-та. –1988. – Т.119. – С.91-93.
Артемов Ю.В., Сегалов В.М., Головин Е.А., Войнова Н.Е. Влияние стволовой и селективной проксимальной ваготомии на моторную функцию двенадцатиперстной кишки в эксперименте // Тр. Крымского мед. ин-та.-1986. – Т.110. – С.36-39.
Артемов Ю.В., Косик О.Г., Емельяненко А.В., Сегалов В.М. Состояние иммуноглобулинов сыворотки крови у больных язвенной болезнью // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крымского мед. ин-та. – 1995. – Т.131. – С.194-196.
Артемов Ю.В., Емельяненко А.В., Сегалов В.М., Косик О.Г. К вопросу о тактике при лечении язвенной болезни в сочетании с нарушениями дуоденальной проходимости // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крымского мед. ин-та. – 1995. – Т.131– С.197-199.
Крадінов О.І., Артьомов Ю.В., Цикалов В.І., Цехла О.І. Деякі питання клініко-рентгенологічної діагностики ускладнень після селективної проксимальної ваготомії та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки // Український радіологічний журнал. – 1996. - №2. – С.149-152.
Артемов Ю.В. О некоторых вопросах диагностики и тактики при осложнениях после ваготомии // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крымского мед.ин-та. – 1996. – Т.132.,Ч. II. – С.116-120.
Артемов Ю.В. Выбор метода оперативного вмешательства по поводу перфоративных гастродуоденальных язв // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крымского мед. ин-та. – 1996. – Т.132.,Ч.II. – С.113-116.
Артемов Ю.В. Селективная проксимальная ваготомия в хирургическом лечении язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Експериментальна і клінічна медицина. – 1999. - №3. – С.8-9.
Артемов Ю.В. Динамика цитохимических показателей нейтрофилов периферической крови больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки после различных видов оперативного лечения // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крымского мед. ин-та. – 2004. – Т. 140. - Ч. III. – С.6-9.
Артемов Ю.В. Показатели протеолитической активности нейтрофилов периферической крови больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки до и после органосохраняющих операций на желудке с применением ваготомии к оперативному лечению // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крымского мед. ин-та. – 2005. – Т. 141. - Ч.5. – С. 5-7.
Артемов Ю.В. Динамика цитобиохимических показателей крови больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки до и после органосохраняющих операций на желудке с применением различных видов ваготомий // Таврический медико-биологический вестник. – 2005. - №1. - Т.8. – С.124-129.
Артемов Ю.В. Мониторинг состояния липидов в мембранах эритроцитов и плазме крови у больных при различных методах хирургического лечения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки // Таврический медико-биологический вестник. – 2005. - №4. - Т.4. – С.26-29.
Волобуев Н.Н., Артемов Ю.В., Байда Л.И., Самир Рабах Закут, Сало М.Ф., Филиппенко В.Н. Толстокишечный путь коррекции обменных процессов в желудочной хирургии // Харківська хірургічна школа. – 2005. - №11. – С.211-212.
Артемов Ю.В. Опыт применения индуктотермофореза с бензогексонием в комплексном лечении расстройств моторики желудка и двенадцатиперстной кишки у больных язвенной болезнью до и после операции // Таврический медико-биологический вестник. – 2006. - №3. - Т.9. – С.20-22.
Лупальцов В.И., Артемов Ю.В. Постваготомные осложнения в хирургическом лечении язвенной болезни // Клінічна хірургія. –2006. -№4-5.–С.19-20.
Артемов Ю.В. Функциональные и органические изменения органов пищеварения после резекции желудка по поводу язвенной болезни и оценка их результатов // Таврический медико-биологический вестник. – 2006. - №1. - Т.9.- С.7-12.
Лупальцов В.И., Артемов Ю.В. Постваготомные осложнения как причины неудовлетворительных результатов органосохраняющих операций // Клінічна хірургія. – 2006. - №8. – С.49-51.
Артемов Ю.В., Дехтярук И.А. Нарушения дуоденальной проходимости в структуре послеоперационных осложнений у больных гастродуоденальной язвой // Врачебная практика. - 2006. – №6. – С.10-13.
Артемов Ю.В., Ягнюк А.И. Выявление и коррекция нарушений моторно-эвакуаторной функции желудка и двенадцатиперстной кишки у больных язвенной болезнью в дооперационном периоде // Харківська хірургічна школа. - 2006. – №4. – С.9-12.
Артемов Ю.В., Филатов А.С. Ранние осложнения после стволовой и селективной проксимальной ваготомии, их профилактика // Таврический медико-биологический вестник, 2006. - №4. – Т.9. – С.11-14.
Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №12918. Метод применения индуктермофореза в лечении моторно-эвакуаторных расстройств по методу Ю.В.Артемова / Автор Артемов Ю.В.- Дата реєстрації 28.04.05.
Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №12917. Схема диагностики и лечения хронической дуоденальной непроходимости при язвенной болезни по методу Ю.В.Артемова./ Автор Артемов Ю.В. -Дата реєстрації 28.04.05.
Артемов Ю.В., Войнова Н.Е., Гнездилова Н.А., Семина Е.И. К диагностике и лечению нарушений дуоденальной проходимости у больных с язвенной болезнью//. Тр. Крымского мед.ин-та , 1985. – Т.106. – С.40-42.
Махмуд Хбеше, Артемов Ю.В., Белокуренко В.П. Внешнесекреторная функция поджелудочной железы у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки.// Тр. Крымского мед.ин-та. – 1983. – Т.96. – С.38-40.
Артемов Ю.В., Тихонов К.С., Бутылин Л.П., Синани М.Б., Цатурян Н.А. К вопросу о тактике при лечении перфоративных гастродуоденальных язв // Сб. научн. тр. "Вопросы общей и неотложной хирургии в современных условиях". – Харьков, 1994. – С.5-6.
Волобуев Н.Н., Сегалов В.М., Артемов Ю.В., Бутылин Л.П. Непосредственные и отдаленные результаты ваготомии в лечении болезней оперированного желудка // Тезисы докладов XV съезда Украинской ССР. - Симферополь, 24-26 октября, 1984. – С.104-105.
Артемов Ю.В., Бутылин Л.П., Емельяненко А.В., Захаров В.А. К диагностике и выбору метода лечения нарушений дуоденальной проходимости (НДП) у больных язвенной болезнью // Сб. научн. Тр. "Актуальные вопросы хирургической гастроэнтерологии". – Харьков, 1994. – С.23-24.
