Анотація до роботи:

Люлька О.М. Оптимізація хірургічного лікування хворих на вузловий колоїдний зоб. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2006.

Дисертація присвячена актуальним питанням лікування хворих на вузловий колоїдний зоб.

Обстежено 303 пацієнти з вогнищевою і дифузною патологією щитопо-дібної залози. У 87 з них з діагнозом папілярного і фолікулярного раку, вузлового колоїдного зобу, фолікулярної аденоми, дифузного токсичного зобу та автоімунного тиреоїдиту вивчали специфічність цитологічної картини та морфометрії ядер і можливість використання результатів каріометрії для диференційної діагностики вогнищевих утворів щитоподібної залози.

У 216 хворих з встановленим діагнозом вузлового колоїдного зоба вивчали особливості його клінічної симптоматики залежно від кількості і розмірів вузлових утворів, їх локалізації, тривалості захворювання, анатомічних особливостей ділянки шиї, віку пацієнтів, наявності супутніх захворювань, а також показання до хірургічного лікування, вибір об’єму операції, технологію її виконання, принципи післяопераційної реабілітації.

Доказано, що у випадках невизначених або сумнівних заключень цитологічних досліджень каріометрія є високоспецифічним методом дифе-ренційної діагностики.

Запропоновано патогенетично і клінічно аргументовані показання до хірургічного лікування хворих на вузловий колоїдний зоб. Удосконалено технологію виконання операції на щитоподібній залозі. Розроблено принципи вибору об’єму операції залежно від локалізації і кількості вузлових утворів у залозі та реабілітації хворих у післяопераційному періоді.

Впровадження наших напрацювань у клінічну практику дозволило зменшити частоту інтраопераційних ускладнень майже в 3 рази, а рецидивів зобу – більше ніж у 6 разів.

У дисертації викладено особливості клінічної симптоматики вузлового колоїдного зоба залежно від розмірів, кількості, локалізації вузлів і їх функціональної активності; доведено можливість і доцільність застосування каріометрії в морфологічній оцінці характеру вузлового утвору на етапі доопераційної диференційної діагностики, визначено її високу чутливість та специфічність; розроблено лікувальну тактику і показання до хірургічного лікування вузлового колоїдного зобу, обгрунтовано об’єми оперативного втручання за різних клінічних ситуацій; розроблено метод експозиції щитоподібної залози та дренування післяопераційної рани; запропоновано принципи післяопераційної реабілітації хворих та профілактики рецидивів зоба.

1. Клінічна симптоматика вузлового зоба мінлива. Вона залежить від розмірів утворів, їх локалізації в долі щитоподібної залози, кількості та функціональної активності. Основними клінічними проявами вузлового колоїдного зобу є симптоми стиснення вузлом чи вузлами органів шиї (трахеї, стравоходу, голосових нервів, судин), а зобу шийно-загрудинної локалізації – відсутність залози в типовому місці та компресія зоба на органи верхнього середостіння. Клінічні прояви тиреотоксикозу на фоні вузлового зобу нетипові і проявляються переважно розладами серцевої діяльності.

2. У випадках невизначених цитологічних даних у доопераційній морфологічній діагностиці характеру процесу в щитоподібній залозі поряд з цитологічним дослідженням показане використання каріометрії, яка має високий ступінь чутливості та специфічності.

3. Лікувальна тактика при вузловому колоїдному зобі визначається в залежності від наявності чи відсутності ознак стиснення органів шиї. У випадках компресії зоба на органи шиї, шийно-загрудинного зоба чи функціональної автономії на фоні зобнозміненої залози показане

хірургічне лікування. Вузлові утвори доброякісного генезу без ознак компресії на органи шиї не підлягають хірургічному лікуванню.

4. Об’єм оперативного втручання визначається характером вогнищевих змін у залозі. При однобічному ураженні вузлом (вузлами) показана гемітиреоїдектомія з резекцією перешийка. У випадках вузлових утворів в обох долях, шийно-загрудинної локалізації зоба, оптимальним об’ємом операції є тиреоїдектомія. Такий же об’єм операції доцільно застосовувати у пацієнтів з тиреотоксикозом на фоні вузлового зоба.

5. Розроблений нами метод експозиції щитоподібної залози та дре-нування рани дозволяє зменшити кількість специфічних інтраопераційних та загальнохірургічних післяопераційних ускладнень майже в 3 рази.

6. Для профілактики можливих рецидивів вузлового колоїдного зоба після резекційних операцій патогенетично обгрунтованим є призначення препаратів йоду.

7. Замісної терапії препаратами левотироксину потребують пацієнти після тиреоїдектомії та резекційних операцій на щитоподібній залозі. Доза замісної терапії визначається і корегується за показниками тиреотропного гормону у межах від 1,8 до 2,7 мкОд/мл. У пацієнтів середнього і похилого віку з тироксинзалежними розладами серцевої діяльності оптимальною дозою замісної терапії препаратами левотироксину є така доза, яка не спричиняє або не поглиблює розладів серцевої діяльності. Як правило, вона є нижчою за розрахункову для досягнення еутиреоїдного стану.

Публікації автора:

1. Люлька О.М. Хірургічне лікування вузлового та змішаного зоба у хворих – мешканців зони радіаційного забруднення // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л .Шупика. - 2001. Вип. 10, книга 4.- С. 988 – 992.

2. Люлька О.М. Спосіб експозиції щитоподібної залози // Вісник наукових досліджень. - 2003.- №4.- С. 32 – 33.

3. Люлька О.М. Каріометричне дослідження тиреоцитів при доопераційній морфологічній діагностиці вогнищевих змін щитоподібної залози //Вісник наукових досліджень .-2004 .- № 1.- С. 45 – 48.

4. Деклараційний патент на винахід 42165 А Україна, МКВ А61 В 17/00. Спосіб експозиції щитовидної залози та дренування післяопераційної рани при операціях з приводу зоба/ Ковальов О.П., Люлька О.М. /UA/.– № 2000074039; Заявлено 10.07.2000; Опубл. 15.10.2001. Бюл №9.

5. Люлька О.М. Сучасні методи лікування вузлового зоба //Вісник проблем біології і медицини .-2002.-Вип. 3.- С. 109 – 114.

6. Чумак П.Я., Ковальов О.П., Кузнецов А.Я., Рудий М.А., Дубинський М.В., Ройко В.Г., Люлька О.М., Берчун В.В. Хірургічні аспекти лікування тиреотоксичного та вузлового зоба //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2001.- Вип. 10, книга 4.-

С. 1030 – 1034.

7. Люлька О.М. Клінічні особливості вузлового зоба //Матеріали II ювілейної навчально-методичної та науково-практичної конференції завідувачів кафедр хірургічних хвороб стоматологічних факультетів. - Полтава, 1998.- С. 66-67.

8. Люлька О.М. Можливості передопераційного каріометричного дослідження тиреоцитів при вогнищевих змінах щитоподібної залози // Матеріали III міжнародної науково-практичної конференції ”Динаміка наукових досліджень“.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.- С. 15-17.

9. Кузнецов А.Я., Ковальов О.П., Люлька О.М., Соловйов І.Є., Рудий М.О., Дубинський М.В., Нємченко І.І., Лисенко Р.Б. Хірургічне лікування вузлового колоїдного зоба //Матеріали ХХ1 з’їзду хірургів України. - Запоріжжя, 2005. - Т. 2 .- С. 238 – 240

10. Люлька О.М. Метод хірургічного лікування зоба //Вісник Україн-ської медичної стоматологічної академії .- 2005.- Т. 5, вип. 4 (12).- С. 81.

11. Люлька О.М., Кузнецов А.Я., Ковальов О.П., Немченко І.І. Хірургічні аспекти вузлового колоїдного зобу // Матеріали обласної науково-практ. конф. «Йододефіцитні захворювання на Полтавщині». - Полтава. 2005.- С. 27 – 32.

12. Люлька О.М. Економна резекція щитовидної залози як метод хірургічного лікування вузлового зоба // Тези доповідей науково-практичної конференції лікарів-інтернів «Актуальні питання клінічної медицини». - Полтава, 1998.- С. 29.