Анотація до роботи:

Хаджиєв О.Ч. Оптимізація хірургічного лікування хворих з перфора-тивною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки (клініко-експериментальне дослідження) Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.03 – Хірургія.– Харківський державний медичний університет. Харків, 2001.

Робота присвячена питанням патогенезу виразкоутворення і механіз- мам розвитку гладком’язової недостатності у хворих з перфоративною гастро-дуоденальною виразкою. В експерименті, виконаному на 126 білих пацюках, й у клініці (обстежено 751 хворого) за допомогою клініко-біохімічних, гісто-хімічних, ультраструктурних, рентгенологічних, електро-гастроентероміо-графічних, ендоскопічних, а також об’єктивних методів дослідження вивче- но основні патогенетичні механізми шлункового виразкоутворення і розвитку моторно-рухових розладів ШКТ після ваготомії й резекції шлунка.

В експерименті встановлено, що основною причиною виразкоутворен- ня є порушення кровообігу на мікроциркуляторному рівні, в основі якого лежить серотонінова недостатність.

Виконання ваготомії експериментальним пацюкам посилює серотоні- нову недостатність. Екзогенне введення серотоніну усуває серотонінову не-достатність й сприяє скорішому загоєнню експериментальної виразки.

У клініці виявлено, що навколо перфоративної виразки є значні де- структивні й дегенеративні зміни. У 66 % оперованих хворих спостерігається порушення функції кукси резектованого і ваготомованого шлунка та від- ділів ШКТ, які лежать нижче, що у 18 % випадках носить стійкий характер, не дивлячись на застосування високоефективних антихолінестеразних препаратів.

Включення у ранньому післяопераційному періоді серотоніну адипі- нату 10 мг (1 мл) 2 рази на добу, розчиненого на 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, протягом 7 днів хворим з перфоративною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, які перенесли операцію ваготомії й резекцію шлун- ка, сприяє усуненню гладком’язової недостатності й мікроциркуляторних розладів у слизовій оболонці шлунка.

1. Експериментальне виразкоутворення супроводжується вираженими деструктивнo-дегенеративними змінами в області виразкового субстрату, у механізмі яких відіграє роль порушення кровообігу на мікроциркуляторному рівні.

2. Одним з факторів утворення експериментальної гастродуоденальної виразки є порушення обміну біогенних амінів, зокрема серотоніну, що, будучи ендогенним медіатором, бере участь у порушенні мікроциркуляції у гастро-дуоденальному комплексі, виявляючись спазмом артеріол, розширенням ве- нул, зниженням артеріоло-венулярного співвідношення.

3. В основі порушення мікроциркуляції в зоні виразкового субстрату у хворих з перфоративною виразкою лежать дистрофічні процеси в капілярах, ендотеліоцити яких зазнають аналогічні зміни, засновані на порушенні біо- енергетики. Наслідками цих порушень є зниження швидкості трансцелюляр- ного транспорту речовин через капілярну стінку, що підтверджується майже повною відсутністю в цитоплазмі острівців ендотеліоцитів мікропіноцитозних пухирців.

4. Парасимпатична денервація ШКТ як в інтактних експериментальних тварин, так і у тварин зі стресорною виразкою призводить до стійкого зниження концентрації серотоніну в крові і зменшенню його вмісту в тканинах гастро-дуоденального комплексу, призводячи до розвитку відносної серотонінової недостатності.

5. Серотонін адипінат, який вводиться ендогенно, сприяє усуненню не тіль-ки відносної серотонінової недостатності, але й абсолютної, прискорюючи в експериментальних ваготомованих тварин відновлювальні репаративні про-цеси, що підтверджується зростанням макрофагально-фібробластичної реак- ції, сприяючи прискоренню загоєння експериментальної виразки.

6. На сучасному етапі вибір методу хірургічного приладдя при перфора- тивній гастродуоденальній виразці повинний визначатися не тільки тимчасовим фактором розвитку перитоніту, але насамперед характером і ступенем його поширеності, віком хворого, обтяжуючою супутньою патологією, ускладнен- нями з боку виразкового процесу і кислотності шлункового соку.

7. Обов’язковим компонентом профілактичної противиразкової терапії в ранньому післяопераційному періоді є призначення антихелікобактерних препаратів (амоксицилін, амоксиклав, де-нол, метронидозол та інш.)

8. Ушивання перфоративної виразки повинно виконуватися при спізнілому надходженні хворих до хірургічного стаціонару, у яких запущені форми пери-тоніту, наявність важких супутніх захворювань, а також у випадках перфорації гострої безсимптомної юнацької виразки.

9. Виконання первинної резекції шлунка показано при перфорації дуоде-нальної локалізації виразки з наявністю хронічної виразки шлунка в сполучен- ні проривної виразки з іншими ускладненнями: пенетрація, гігантська калезна виразка пілородуоденальної зони, декомпенсований стеноз воротаря, малігні- зація виразки.

10. Органозберігаючі операції з одним із видів ваготомії слід виконувати при локалізації виразки в пілородуоденальній зоні з високою кислотопроду-куючою функцією шлунка, віддаючи перевагу СпВ.

11. Первинна резекція шлунка і ваготомія призводять до розвитку гладком’язової недостатності шлунково-кишкового тракту, обумовленої порушенням обміну ендогенного серотоніну, й у 16,5-18 % випадках є при- чиною стійкого постваготомного і пострезекційного гастростазу, що не усу-ваються традиційно застосовуваними антихолінестеразними препаратами.

12. Екзогенне введення серотоніну адипінату усуває порушення мі-кроциркуляції не тільки в слизовій шлунка, але й в ділянці анастомозу, приво-дячи до активації гладкої мускулатури і міоелектричної активності усього гастродуоденального комплексу, сприяючи профілактиці постваготомних і пострезекційних розладів.

Публікації автора:

1. Хаджиев О.Ч., Лупальцов В.И. Сравнительная оценка результатов вы-полнения паллиативных и радикальных операций по поводу гастродуоденальной язвы, осложненной перфорацией //Клінічна хірургія. - 1998. - № 6. - С. 33-35.

Автор проаналізував сучасні методи оперативного втручання при лікуван-ні хворих з перфоративною виразкою шлунка. Указав на відсутність єдиного погляду на оптимальні шляхи оперативного втручання.

2. Лупальцов В.И., Дехтярук И.А., Хаджиев О.Ч. Современные принципы профилактики и лечения гнойных осложнений, в абдоминальной хирургии // Клін.хірургія. - 1998. - №10. - С. 47-48.

Автором встановлені показники до виконання вказаних оперативних втручань. В післяопераційному періоді проведений комплекс лікувально-профілактичних заходів, що направлені на профілактику пострезекційних ускладнень.

3. Лупальцов В.И., Хаджиев О.Ч. К вопросу улучшения результатов лече-ния перфоративных язв //Труды Крымского государственного медицинского университета им.С.И.Георгиевского. Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. Сим-ферополь. - 1999.- Т. 135. - 4.3.- С. 36-42.

Автором під час оперативного втручання і в післяопераційному періоді взяті матеріали і підготовлені для подальшого дослідження на електронному мікроскопі. Оцінені стани клітин слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки до і після введення серотоніна адипіната.

4. Хаджиев О.Ч., Лупальцов В.И.Современные принципы хирургического лечения перфоративных гастродуоденальных язв // Экспериментальная и клиническая медицина. - 1999. - № 3. - С.31-32.

Автором з матеріалів операцій і контрольної ендоскопії підготовлені мікропрепарати, які описани, оцінені морфо-функціональні зміни в клітинах у хворих з перфоративною виразкою, вивчена їх динамика після введення серотоніна адипіната.

5. Хаджиев О.Ч., Лупальцов В.И., Клименко Н.А., Татарко С.В. Влияние серотонин адипината на репаративные процессы при экспериментальной язве // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2000. - №1. - С.128-132.

Дисертантом проведений комплекс діагностичних заходів, що направлені на ранне виявлення моторно-евакуаторних розладів гастродуоденального комплексу після виконання первинної резекції шлуунка і ваготомії, а також розроблена терапія для їх усунення.

6. Хаджиев О.Ч., Лупальцов В.И.Лечение прободных гастродуоденальных язв // Хирургия. - 2001. №5. - С. 28-30.

Автор проаналізував профілактичні заходи у хворих, що прооперовані з приводу перфоративної гастродуоденальної виразки. З урахуванням поширено-сті перитоніту, динамічної уишкової непрохідності вибирається лікувальна тактика.

7. Хаджиев О.Ч., Лупальцов В.И., Симоненков А.П., Клименко Н.А., Татарко С.В.Нарушения микроциркуляции в слизистой оболочке желудка при язве и вли-яние серотонина на их динамику // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2000. -№9.-С.268-271.

Автор вивчив ближні та віддалені результати хірургічного лікування хворих перфоративною гастродуоденальною виразкою. Для покращення результатів необхідно індівідуальний підхід при виборі оперативного пособія, який врахо-вує час з моменту перфорації, вік хворих, побіжні захворювання, кислотність шлунка, а також інших ускладнень виразкової хвороби.

8. Лупальцов В.И., Хаджиев О.Ч., Симоненков А.П., Ягнюк А.И., Дехтярук И.А., Сенников И.А.Применение серотонина адипината в комплексном лечении больных с перфоративной гастродуоденальной язвой // Гастроэнтерология. - 2000. - Т. ЗО. - С.527-533.

Автором робиться аналіз, що у даний час при хірургічному лікуванні хво-рих на перфоративну гастродуоденальну виразку ведуче місце повинні займати органозберігаючі операції. Ефективність їх зростає, якщо у ранньому після-операційному отримують комплексну терапію, спрямовану на профілактику і лікування моторно-евакуаторних розладів.

9. Лупальцов В.И., Симоненков А.П., Ягнюк А.И., Дехтярук И.А., Хаджи-ев О.Ч., Сенников И.А. Коррекция нарушений моторно-звакуаторных функций желудка в ранние сроки после выполнения ваготомии // Гастроэнтерология. - 2000. - Т. 31. -С.485-491.

Автором проведені експериментальні дослідження і показано, що при виразкоутворенні знижуються востановчи процеси у слизовій шлунка, причи-ною яких є порушення кровозбачення, внаслідок збиткового впливу біогенних амінів. Екзогенне введення серотоніна сприяє покращенню мікроциркуляторних порушень слизової оболонки шлунка і посиленню поновлюючих процесів.

10. Лупальцов В.И., Ягнюк А.И., Хаджиев О.Ч. Новый подход к про-филактике и лечению постваготомных расстройств в хирургии язвенной болезни // Вісник морської медицини. - 2001. - № 2. - С. 246-249.

Автор аналізує результати хірургічного лікуванні 751 хворого на перфо-ративну гастродуоденальну виразку. Вибрано оптимальні способи оперативного пособія кожному хворому.

11. Лупальцов В.И., Хаджиев О.Ч., Ягнюк А.И., Сенников И.А. Серотонин как эндогенный фактор регуляции моторно-эвакуаторной функций гастродуо-денального комплекса у больных с перфоративной язвой // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупіка. - Київ. - 2001. - № 4. - С. 338 - 343.

Уперше показано, що при виразкоутворенні відбуваються значні внутрі- та позасудинні зміни, які виражаються спазмом артеріол, венозним повнокров`ям, внутрішньосудинною агрегацією еритроцитів, порушенням артеріоло-ве-нулярного співвідношення. Введення експериментальним пацюкам серотоні- на адипінату сприяє усуненню цих змін.

12. Хаджиев О.Ч. Экспериментальное обоснование целесообразности при-менения серотонин адипината при лечении язвенной болезни. //Эксперимен-тальная и клиническая медицина.- 1999.- № 4. - С.149.

Автор відібрав хворих, у яких спостерігалися порушення функції гладкої мускулатури ШКТ після резекції шлунка і ваготомії. Причиною цих порушень є ушкодження нервових та гуморальних факторів регуляції рухової активності гладкої мускулатури.

13. Хаджиєв О.Ч., Лупальцов В.І.Оцінка моторно-евакуаторної функції гастродуоденального комплексу після резекції шлунка і ваготомії у хворих із проривною виразкою і медикаментозною корекцією її порушень // Укр. радіологічний журнал. - 2001.- № 2. - С. 146-149.

Автором відібрані хворі, у яких введення серотоніна адипіната в комп-лексному лікуванні у ранньому післяопераційному періоді призвело до про-філактики і лікування моторно-евакуаторних розладів шлунка і нижчележачих відділів шлунково-кишкового тракту.

14. Хаджиев О.Ч., Лупальцов В.И., Невзоров В.П. Ультраструктурные изменения клеток слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной киш- ки у больных с перфоративной язвой и влияние серотонина адипината на их динамику в послеоперационном периоде // Лік. справа. Врач. дело. - 2001.- № 4. - С. 53-56.

Автор приймав участь у експерименті по виявленню причін порушення обміну біогенних амінів у ваготомованих тварин.

15. Хаджиев О.Ч., Лупальцов В.И., Невзоров В.П. Морфо-функциональные изменения клеток слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки у больных с перфоративной язвой и влияние серотонина адипината на их динамику // Укр. медичний альманах. - 2001.- № 2.- С. 26-37.

Автор вивчав стан обміну біогенних амінів у хворих з перфоративною виразкою.Виявив, що у післяопераційному періоді у хворих настає відносна серонінна недостатність і клінічно виявляється у порушеннях функцій гладкої мускулатури ШКТ. Введення серотоніну адипінату призводить до усунення вказаних порушень.

16. Хаджиев О.Ч., Лупальцов В.И. Нестандартные оперативные вмеша-тельства у больных с перфоративной гастродуоденальной язвой в условиях перитонита при сочетании нескольких осложнений язвенной болезни // Клин. хирургия. - 2001. - №5.-С.59-62.

Автором аналізуються випадки, коли хірург виконує нестандартні операції примушений ризикувати незважаючи на велики зміни у брюшині.

17. Лупальцов В.И., Хаджиев О.Ч., Ягнюк А.И. Серотонин адипинат как эндогенный модулятор вазомоторики микрососудов и двигательной активнос- ти гладкой мускулатуры желудочно-кишечного тракта у больных с перфора- тивной язвой // Гастроэнтерология.-2001.-Т.32. - С. 420-425.

Автором в експерименті і в клініці вивчений стан кровообігу на мікро-ціркулярному рівні в області виразкового субстрату. Виявлено, що виразкоутво-рення супроводжується значним розладом кровообігу в кінцевих артеріолах і венулах, порушенням обміну біогенних амінів. Екзогенне введення серотоні- на сприяє усуненню вказаних змін.

18. Лупальцов В.И., Дехтярук И.А., Лях А.В., Вержанский А.Л., Хаджи- ев О.Ч. Профилактика послеоперационных осложнений при хирургическом лечении рака ободочной кишки // Экспериментальная онкология. - 2000. - Т. 22. - С. 745-746.

Автор брав участь у виконанні оперативних втручань у хворих з усклад-неними формами рака ободочної кишки. Розроблений компллекс лікувально-профілактичних заходів, що направлені на запобігання розвитку післяопе-раційного кишкового непропускання.

19. Лупальцов В.И., Хаджиев О.Ч. Влияние хирургического вмешательства на состояние иммунитета у больных с перфоративной язвой желудка и две-надцатиперстной кишки //Клін. хірургія. -2001.-№6-С.25-28.

Автор аналізує результати впливу оперативних втручань на стан імунітету у хворих на перфоративну виразку шлунка і дванадцятипалої кишки.

20. Хаджиев О.Ч., Лупальцов В.И.Профилактика ранних послеопера-ционных осложнений у больных с перфоративной язвой желудка и двенад-цатиперстной кишки // Врачебная практика. - 2001. - № 6. - С. 79-82.

Автор розробив комплекс лікувально-профілактичних заходів, що направле-ні на попередження розвитку різних ускладнень, як з боку шлунково-кишко- вого тракту і брюшини, так і загального характеру.

21. Патент України від 13.07.99., №34856А , МПК: А 61 В5/05 на винахід, по заявці 99074009 «Універсальний ентерогастрограф» /О.Ч.Хаджиєв, В.І. Лупальцов, М.Ф. Лагутин, А.І. Ягнюк, Л.Ч. Оразкулієва, А.І. Кузін

Автором розроблена роздільна реєстрація міоелектричної активності різних відділів шлунково-кишкового тракту і виявлено їх порушення після ваготомії та резекції шлунка у хворих на перфоративну виразку.

22. Патент України від 15.07.99., № 34883А, МПК: А61К31/00, А61К47 /00 на винахід, по заявці 99074063 «Спосіб лікування постваготомного гастростазу» /В.І. Лупальцов, А.І. Ягнюк, О.Ч.Хаджиєв

Підібрані хворі, у яких спостеригалися явища постваготомного гастростазу. В основі лікування полягає призначення серотоніна адипіната, який є потуж- ним модулятором рухової активності ваготомованого шлунка.

23. Патент України від 06.06.2000 № 38183А, МПК: А61К31/00, А61К47/00 на винахід, по заявці 2000063255, «Спосіб лікування хворих із хронічною ішемією нижніх кінцівок» /В.І. Лупальцов, Л.Ч. Оразкулієва, О.Ч.Хаджиєв, О.П. Симо-ненков

Автор відібрав апаратуру для регістрації посилення забезпечення киснем на дистальних мікросудинах.

24. Патент України від 21.06.2000 № 38311А, МПК: А61В1/00 на винахід, по заявці 2000063603, «Спосіб оцінки функціонального стану шлунково-киш-кового тракту» /О.Ч.Хаджиєв, В.І. Лупальцов, О.П. Симоненков, А.І. Кузін.

Комплексно вивчав функціональний стан гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту у хворих на перфоративну виразку після різних видів оперативних втручань.

25. Лупальцов В.И., Цупров Ю.В., Хаджиев О.Ч. Современные принципы профилактики и лечения гнойных осложнений в абдоминальной хирургии / В кн.: «Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии». Тезисы докла-дов научно-практической конференции хирургов Украины. Харьков. - 1995. - С.278-279.

Автором відібрані хворі на перфоративну гастродуоденальну виразку, у яких перитоніт носив розвитий характер. На підставі отриманих даних розроб-лені оптимальні профілактичні заходи у залежності від фази перитоніту.

26. Лупальцов В.І., Хаджиєв О.Ч., Цупров Ю.В. Тактика та хірургічне лікування хворих на перфораційні гастродуоденальні виразки / В кн: Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги. Матеріали науково-практичної кон-ференції Львів. - 27- 28 лютого. - 1997. Т.1. - С. 132-133.

Автором робиться аналіз різноманітних видів оперативних втручань у хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку. Робиться висновок про вибір відповідних оперативних втручань.

27. Лупальцов В.И., Хаджиев О.Ч., Лях А.В. Диагностика и лечение при-крытой гастродуоденальной язвы / В кн: Матеріали наукових праць Республі-канської науково-практичної конференціі. Досягнення та невирішені питання гастроенгерології. Харків. - 7-8 квітня. - 1998. - С. 118.

Автор обгрунтовує необхідність всебічного використання всіх діагнос-тичних тестів для зниження кількості діагностичних помилок.

28. Лупальцов В.И., Хаджиев О.Ч. Непосредственные и отдаленные ре-зультаты хирургического лечения перфоративной гастродуоденальной язвы / В кн.: Матеріали наукових праць Республіканської науково-практичної конференції. Досягнення та невирішені питання гастроентерологіі. Харків. - 7-8 квітня. - 1998. - С.118.

Автором у термін від 2 до 5 років вивчено результати хірургічного лікування перфоративної гастродуоденальної виразки. Ці результати можливо покращити при адекватній реабілітації хворих.

29. Лупальцов В.И., Хаджиев О.Ч., Ягнюк А.И. Анализ отдаленных ре-зультатов хирургического лечения перфоративной гастродуоденальной язвы / В кн.: «Сборник работ научно-практической конференции, посвященной 15-летию кафедры хирургических болезней ХГМУ. - Харьков. - сентябрь. - 1998. - С. 115-117.

Автор показав, що у віддалені строки отримано добрі результати серед хворих, для яких розроблено комплексне реабілітаційне лікування.

30. Лупальцов В.И., Хаджиев О.Ч., Дехтярук И.А. Фармакотерапия анги-хеликобактерными средствами у больных с перфоративной гастродуоде- наль ной язвой / В кн.: «Матеріали II ювілейної навчально-методичної та нау-ково-практичної конференції завідувачів кафедр хірургічних хвороб стомато-логічних факультетів медичних вузів України. - Полтава. - 23-24 жовтня. - 1998. - С. 85-86.

Здобувачем у 90% хворих, що вивчаються, виявлено забруднення антраль-ного відділу шлунка хелікобактеріями. Розроблено схеми антихелікобактер- ної терапії.

31. Лупальцов В.И., Сенников И.А., Хаджиев О.Ч. К вопросу улучшения результатов хирургического лечения больных с острой кишечной непрохо-димостью // Материалы XIX сьезда хирургов Украины,посвященные 70-летию ХНИИОНХ. - Харьков. - май - 2000. - С.147-148.

Автором відібрані хворі на гостру кишкову непрохідність. В основі цих порушень полягає порушення взаємодії ендогенного серотоніна адипіната з серотонінактивними структурами гладкої мускулатури ШКТ. Введення серото-ніна адипіната в дозі 10 мг внутривенно на ізотонічному розчині усуває прояв кишкової непрохідності.

32. Лупальцов В.И., Дехтярук И.А., Хаджиев О.Ч., Сенников И.А., Лях А.В., Ягнюк А.И. Профилактика и лечение различных клиничеких проявлений гладкомышечной недосаточности (постваготомический гастростаз после- операционная функциональная кишечная непроходимость, ишемические ан-гиопатии, тканевая гипоксия) как симптомокомплекса, обусловленного отно-сительной серотониновой недостаточностью // Республ. Метод. рекомендации. - 2000. - 12с

Автор виявив, що указані порушення обумовлені порушеннями дії ен-догенного серотоніна. Екзогенний серотонін, що вводився, усуває порушені функції рухової активності гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту.

33. Лупальцов В.И., Хаджиев О.Ч. К вопросу хирургического лечения перфоративных гастродуоденальных язв / В кн. «Актуальные вопросы гастро-энтерорлогии и эндокринологии». Сб.научн.трудов, посвещенный 100-летию городской клинической больницы № 2. - Харьков. - 2000. - С.22.

Автор зробив аналіз оперативних втручань, що застосовуються. Оптималь-ним способом хірургічного посібника повинна бути органозберігаюча опера- ція з СПВ.