Анотація до роботи:

Дорошенко Т.В. Оптимізація лікування дисфункції міокарда лівого шлуночка у хворих на ревматоїдний артрит. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.11 – кардіологія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2004.

Дисертація присвячена діагностиці порушення систолічної та діастолічної функції міокарда лівого шлуночка у хворих на ревматоїдний артрит та ії корекції інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту (периндоприлом) і блокатором бета-адренорецепторів (бетаксололом) на підставі ЕхоКГ дослідження та аналізу ВСР. Обстежено 122 хворих на РА. Виявлено, що особливості ураження серця у хворих різної статі визначаються при ЕКГ і ЕхоКГ дослідженні та свідчать про більш тяжкий перебіг ураження серця у жінок. Визначені показники ЕхоКГ дослідження серця та варіабельності серцевого ритму (ВСР), котрі відбивають тяжкість перебігу ураження серця у хворих на ревматоїдний артрит. Доведено, що розвиток гіперсимпатикотонії та пригнічення парасимпатичних складових у хворих на ревматоїдний артрит з дисфункцією міокарда являє собою негативну ознаку відносно розвитку серцевої недостатності. Обгрунтовано доцільність ЕхоКГ та ВСР досліджень всім хворим на ревматоїдний артрит з метою ранньої (доклінічної) діагностики ревматоїдного ураження серця, типу дисфункції лівого шлуночка і призначення відповідного лікування. Доведена необхідність дослідження ВСР хворим на РА, що дозволяє індивідуалізувати терапію міокардіальної дисфункції.

Розроблено і впроваджено в клінічну практику диференційоване призначення БАБ та ІАПФ в залежності від типу порушення функції міокарда лівого шлуночка, встановлено початкові і цільові дози та кратність їх вживання, доведено ефективність їх призначення в залежності від показників ЕхоКГ та ВСР.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та обгрунтовується нове вирішення наукової проблеми щодо підходів до діагностики та диференційованого лікування дисфункції міокарда лівого шлуночка у хворих на ревматоїдний артрит з використанням інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту або блокатора бета-адренорецепторів на підставі ехокардіографічного дослідження та аналізу варіабельності серцевого ритму.

1. Ураження серця у обстежених хворих на ревматоїдний артрит виявлено в 43,4% випадків та на його тяжкість впливають активність і серопозитивність захворювання, тяжкість і поширеність артриту. Особливості ураження серця при ревматоїдному артриті у хворих різної статі визначаються при електрокардіографічному та ехокардіографічному дослідженні, характеризуються більш тяжким клінічним перебігом у хворих жіночої статі.

2. Структурно-функціональний стан лівого шлуночка у хворих з ревматоїдним ураженням серця характеризується порушенням функції міокарда лівого шлуночка. Доказано, що включення глюкокортикостероїдних гормонів та імунодепресантів до комплексного базисного лікування хворих на ревматоїдний артрит супроводжується погіршенням насосної функції лівого шлуночка та ремоделюванням міокарда лівого шлуночка за рахунок збільшення жорсткості міокарда.

3. Встановлено, що погіршення варіабельності серцевого ритму у хворих переважно з систолічною дисфункцією міокарда лівого шлуночка стосується зниження активності парасимпатичної складової та за рахунок цього відносного збільшення симпатичних впливів. У хворих на ревматоїдний артрит переважно з діастолічною дисфункцією міокарда визначається суттєва гіперсимпатікотонія на тлі незміненої вагальної складової.

4. Доказано, що застосування інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту (периндоприлу) у хворих на ревматоїдний артрит з систолічною дисфункцією міокарда лівого шлуночка сприяє відновленню активності парасимпатичних впливів на серцеву діяльність, зниженню частоти синусової тахікардії, синусової аритмії, синусової брадикардії, а також гіпертрофії лівого шлуночка, поліпшує стан міокарда лівого шлуночка.

5. Встановлено, що диференційований підхід до лікування хворих на ревматоїдний артрит з ураженням серця при використанні блокатора бета-адренорецепторів (бетаксололу) при діастолічній дисфункції міокарда лівого шлуночка сприяє зменшенню частоти серцевих скорочень, значному пригніченню активності симпатичної складової серцевого ритму, значному зменшенню частоти екстрасистолічній аритмії, синусової тахікардії, синусової аритмії, а також гіпертрофії лівого шлуночка, поліпшує стан міокарда лівого шлуночка.

Публікації автора:

1. Дорошенко Т.В. Лікування дисфункції міокарда лівого шлуночка при ревматоїдной кардіопатії. // Український медичний альманах. - 2003. - Том 6, №4. - С.50-53.8.

   2. Дорошенко Т.В. Ураження вегетативної нервової системи при ревматоїдному артриті. // Український медичний альманах. - 2002. - Том 5, №1. - С.188-191.

   3. Сероштан Т.В., Горобинская С.В. Комплексное лечение ревматоидного артрита. // Український медичний альманах. - 2001.-Т.4, №2.- С.21-24. (Здобувачем проведено обстеження хворих на ревматоїдний артрит, зроблено статистична обробка матеріалу, написання статті).

   4. Сероштан Т.В., Гапотченко С.В., Хиль І.М., Колчина Е.Ю. Клинические аспекты применения метода вариабельности сердечного ритма. // Український медичний альманах. - 2001. - Том 4, №4. - C. 217 - 223. (Автором проаналізовано використання методу варіабельності серцевого ритму у хворих на ревматоїдний артрит, здійснена статистична обробка матеріалу, написання статті).

   5. Хиль І.М., Безуглова С.В., Фелипова Е.Ю., Сероштан Т.В. Прогностическое значение спектрального анализа вариабельности сердечного ритма при холтеровском мониторировании. // Український медичний альманах. - 2002. - Том 5, №1. - С.171 - 174. (Здобувачем проведено аналіз варіабельності серцевого ритму у контрольної групи та статистична обробка матеріалу).

   6. Колчін Ю.М., Сероштан Т.В. Опыт комплексного лечения больных ревматоидным артритом. // Матеріали ІІІ національного конгресу ревматологів України. – Дніпропетровськ, 2001. – С.27-27. (Автором проведено обстеження більшості хворих, зроблено статистичний аналіз, написання статті).

   7. Дорошенко Т.В. Холтеровское мониторирование ЭКГ у больных ревматоидным артритом. // Матеріали VI міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. – Тернопіль, 2003. – С.18.

   8. Дорошенко Т.В. Зміни показників варіабельності серцевого ритму у хворих на ревматоїдну кардіопатію з ознаками дисфункції лівого шлуночка. // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2003. – Вип. 3(49). – С.392-399.

   9. Сероштан Т.В., Сімбірцева К.Ю., Журавльов А.А. Зміни показників варіабельності серцевого ритму у хворих на ревматоїдну кардіопатію. // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей. – Донецьк, 2003. – Вип.7. – Том 1. – С.49-52. (Здобувачем проведено обстеження більшості хворих, здійснена статистична обробка матеріалу, написання статті).