Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Внутрішні хвороби


Сабковська Христина Олексиївна. Оптимізація лікування хворих на гіпертонічну хворобу із супутнім синдромом подразненого кишечнику : Дис... канд. наук: 14.01.02 - 2008.



Анотація до роботи:

Сабковська Х.О. Оптимізація лікування хворих на гіпертонічну хворобу із супутнім синдромом подразненого кишечнику.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби - Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2008.

Дисертацію присвячено оптимізації лікування гіпертонічної хвороби (ГХ) в поєднанні з синдромом подразненого кишечнику (СПК). Представлені дані комплексного обстеження 145 хворих на ГХ в сполученні з СПК свідчать про особливості клінічного перебігу коморбідної патології (домінування кардіальних та вегетосудинних проявів, нашарування клінічних ознак з боку травної системи). У більшості обстежених хворих спостерігалися більш високі добові значення і показники навантаження тиском систолічного АТ і діастолічного АТ, переважно за рахунок нічних значень. Було діагностовано наявність ендотеліальної дисфункції з вірогідним збільшенням вмісту ендотеліну-1 у крові та дефіцитом стабільних метаболітів оксиду азоту, суттєві порушення метаболічного гомеостазу з активацією процесів ліпопероксидації на тлі дисбалансу активності ферментів антиоксидантного захисту та зниження вмісту в крові відновленого глутатіону, порушення з боку цитокінового спектру крові, що характеризувалося суттєвим підвищенням концентрації прозапальних цитокінів (IL-1, IL-6) та помірним зростанням вмісту протизапального (IL-4) цитокіну в крові. Патогенетично обгрунтовано доцільність використання комбінації глутаргіну та лівенціале-форте у комплексній терапії хворих на ГХ в сполученні з СПК. Відмічено прискорення відновлення метаболічних показників, зменшення проявів ендотеліальної дисфункції та ліквідація дисбалансу про- та протизапальних цитокінів.

В дисертаційній роботі надано теоретичне узагальнення та отримано подальший розвиток розв`язування конкретного наукового завдання в галузі внутрішніх хвороб – визначення особливостей клінічного перебігу гіпертонічної хвороби (ГХ) в сполученні з синдромом подразненого кишечнику (СПК) та оптимізація лікування цієї коморбідної патології з використанням комбінації глутаргіну та лівенціале-форте.

1. Клінічна картина у хворих на ГХ в сполученні зі СПК характеризувалась наявністю вегетосудинних проявів (шум і дзвін у вухах - у 81,4% випадків, головний біль – у 93,6%, запаморочення – у 57,9% пацієнтів). Домінували симптоми кардіальної патології (задишка при фізичному навантажені – у 32,1%, болі в ділянці серця – у 81,25% хворих), які поєднувалися з клінічною симптоматика травної системи (абдомінальний синдром, особливо за ходом кишечника – у 93,5% хворих, порушення апетиту – у 89,1% випадків, відрижка – у 76,9%, метеоризм та закрепи – 96,4%).

2. При біохімічному обстеженні у хворих на ГХ в сполученні з СПК із закрепами виявлено ендотеліальну дисфункцію, яка характеризувалась вірогідним збільшенням вмісту ендотеліну-1 в крові в середньому в 1,4 рази до 8,35±0,39 пг/мл (при нормі 5,96±0,34 пг/мл; р<0,05), а також дефіцитом стабільних метаболітів оксиду азоту – зниженням сумарного до 5,3±2,1мкмоль/л (при нормі 25,6±1,8 мкмоль/л; р>0,05). Ступінь зменшення рівня нітритів і нітратів у крові хворих на коморбідну патологію в порівнянні з практично здоровими особами була найбільшою та складала відповідно 1,53 та 1,81 рази.

3. У хворих на ГХ в сполученні з СПК відмічалися суттєві порушення співвідношення ПОЛ - система АОЗ: підвищення вмісту МДА до 7,28±0,45 мкмоль/л, тобто вдвічі (р<0,01) і ДК - до 8,63±0,36 мкмоль/л, тобто в 1,4 рази (р<0,01), на тлі зниження СОД до 19,4±1,2 МО/мгHb та різноспрямованих змін активності КТ (збільшена - в 21,4%, знижена - в 59,3%, в межах норми - в 19,3% випадків). Про недостатність системи АОЗ свідчило зниження інтегрального показника Ф в середньому в 3,35 разів до 838±11 та зменшення концентрації ВГ (до 0,64±0,07 ммоль/л) з одночасним суттєвим підвищенням рівня ОГ у крові (в 2,2 рази, р<0,01).

4. При ГХ в сполученні з СПК із закрепами спостерігався дисбаланс вмісту про- та протизапальних ЦК у крові хворих, що характеризувалося підвищенням концентрації ЦК з прозапальною дією (IL-1 - в 1,8 рази та IL-6 - в 2,5 рази) стосовно норми (р<0,01), а також помірним зростанням рівня протизапального ЦК - IL-4 у крові (в 1,2 рази, р<0,05). Ці зміни підтверджують наявність хронічного запалення у пацієнтів з ГХ в сполученні з СПК із закрепами.

5. Після завершення лікування з додатковим включенням комбінації глутаргіну та лівенціале-форте хворим на ГХ в сполученні з СПК із закрепами поліпшувало клінічний стан хворих, в тому числі сприяло зменшенню кількості приступів головного болю у хворих основної групи з 4,8±1,3 нападів до 0,8±0,1 нападів (Р<0,05), приступів кардіалгії з 4,1±0,9 приступів до 1,3±0,2 приступів (р<0,05), кількості вимірювань АТ з результатом вище за норму з 7,6±2,1 вимірювань до 1,4±0,3 вимірювань (р<0,05), нападів больового абдомінального синдрому з 5,1±0,9 нападів до 1,1±0,4 нападів (р<0,05).

6. Застосування комбінації глутаргіну та лівенціале-форте у комплексі лікування хворих на ГХ в сполученні з СПК із закрепами сприяло зниженню вмісту в крові метаболітів ПОЛ, а саме МДА та ДК, на тлі підвищення активності ферментів системи АОЗ (КТ і СОД) та вмісту у крові ВГ з нормалізацією значень інтегрального коефіцієнта Ф, що свідчить про посилення антиоксидантних спроможностей крові та ліквідацію дисбалансу між рівнем ліпопероксидації та функціональним станом системи АОЗ.

7. Проведена терапія з включенням глутаргіну та лівенціале-форте сприяла зниженню вмісту в крові прозапальних ЦК: IL-1 в середньому в 2,1 разів та IL-6 в 1,6 разів (р<0,01) та нормалізації рівня протизапального ЦК - IL-4 у крові. Включення цих препаратів до комплексу лікування обумовлювало також нормалізацію вмісту ЕТ-1 у крові, який у хворих основної групи знижувався в середньому в 1,37 рази, досягаючи верхньої межі норми, в той час, як у хворих групи зіставлення залишався в 1,24 рази вищим за норму (р<0,05) та сприяло підвищенню продукції NO, що свідчило про ендотелійпротективний ефект цього комплексу препаратів.

Публікації автора:

1. Иванова Л.Н. Эффективность ливенциале-форте у больных гипертонической болезнью на фоне дисбиоза кишечника /Л.Н. Иванова, К.А. Сабковская //Український медичний альманах. - 2006. - Том 9, № 6.- С. 113-114.

(автором вивчена ефективність есенціальних фосфоліпідів у хворих з коморбідною патологією).

2. Сабковська Х.О. Структурно-функціональні показники лівого шлуночку у хворих молодого віку з гіпертонічною хворобою в сполученні з синдромом подразненого кишечнику / Х.О. Сабковська //Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2007. – Т.2, № 1. – С.83-87.

3. Сабковская К.А. Эссенциальные фосфолипиды в комплексной терапии больных гипертонической болезнью в сочетании с синдромом раздраженного кишечника / К.А. Сабковская //Український медичний альманах. - 2007. - Т.10, № 3. - С. 133-135.

4. Сабковская К.А. Глутаргин в терапии больных артериальной гипертензией на фоне синдрома раздраженного кишечника / К.А. Сабковская //Ураїнський медичний альманах. - 2007. - Т.10, № 4. - С. 85-87.

5. Сабковська Х.О. Вплив комбінації лівенціале-форте та глутаргіну на цитокіновий профіль у хворих на гіпертонічну хворобу в сполученні з синдромом подразненого кишечнику/ Х.О.Сабковська //Загальна патологія та патологічна фізіологія.-2007.-Т.2, № 4.- С.56-60.

6. Сабковская К.А. Иммунологические аспекты у больных с гипертонической болезнью в сочетании с синдромом раздраженного кишечника / К.А. Сабковская //Український морфологічний альманах. - 2008. – Т. 6, №1. – С. 146-147.

7. Сабковская К.А. Микробиологические особенности дисбиоза кишечника у больных с коморбидной патологией / К.А. Сабковская //Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О.Можаєва. - 2008, - Т.9, №2. – С. 13-16.

8. Сабковська Х.О. Стан функції ендотелію у хворих молодого віку з гіпертонічною хворобою в сполученні з синдромом подразненого кишечнику / К.А. Сабковская // Український медичний альманах.-2008.-Т.11, №1. - С.62-63.

9. Сабковська Х.О. Стан мікробіоценозу товстого кишечнику у хворих молодого віку з гіпертонічною хворобою в сполученні з синдромом подразненого кишечнику //Сучасна гастроентерологія. – 2008. - №2 (40). – С. 17-18.

10. Сабковская К.А. Влияние комбинации глутаргина и ливенциале –форте на показатели липопероксидации и состояние системы антиоксидантной защиты у больных гипертонической болезнью, сочетающейся с синдромом раздраженного кишечника / К.А. Сабковская // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ-Луганськ-Харків, 2008. – Вип. 3-4 (84-85). – С. 248-254

11. Сабковская К.А. Клиническая картина гипертонической болезни у больных синдромом раздраженного кишечника / К.А. Сабковская //Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. Праць. – Луганськ, 2008. – Вип. 15.- С.– 266-270.

12. Патент України на корисну модель № 35648, МПК7 А61Р31/00, А6ІК35/14 Спосіб лікування гіпертонічної хвороби, сполученої з синдромом подразненого кишечника / Л.М.Іванова, Х.О.Сабковська - № u200802697; заявл. 13.05.08; опубл. 25.09.08, бюл.18.

13. Гуморальний імунітет у хворих на гіпертонічну хворобу в сполученні з дисбіозом кішечнику: матеріали VIII Української наук.-практ. конф. з актуальних питань клінічної і лабораторної імунології, алергології та імунореабілітації (Київ, 2006 р.) // Імунологія та алергологія. – 2006. - № 4. – С.126.

14. Иммунные нарушения у больных гипертонической болезнью на фоне дисбиоза кишечника: матеріали ІІ Національного конгресу з імунології, алергології та імунореабілітації («Сучасні досягнення клінічної імунології та алергології»), (Київ, 2007 р.) // Імунологія та алергологія. – 2007. - № 3. – С.79.

15. Состояние системы пероксидации у больных с гипертонической болезнью на фоне синдрома раздраженного кишечника: матеріали наук.-практ. конф. («Вклад молодих вчених у розвиток медичної науки і практики»), (Харків, 13 листопада 2007 р.) –Х.: Харк.держ.мед.ун-т, 2007. - 145с.

16. Порушення системи глутатіону у хворих на гіпертонічну хворобу у сполученні з дисбіозом кішечнику: зб. текстів тез доповідей Х Української наук-практ. конф. з актуальних питань клінічної і лабораторної імунології, алергології та імунореабілітації (Київ, 22-23 квітня 2008 р.) // Імунологія та алергологія. – 2008. - № 2. – С.119.