В дисертаційній роботі надано теоретичне узагальнення та отримано подальший розвиток розв`язування конкретного наукового завдання в галузі внутрішніх хвороб – визначення особливостей клінічного перебігу гіпертонічної хвороби (ГХ) в сполученні з синдромом подразненого кишечнику (СПК) та оптимізація лікування цієї коморбідної патології з використанням комбінації глутаргіну та лівенціале-форте. 1. Клінічна картина у хворих на ГХ в сполученні зі СПК характеризувалась наявністю вегетосудинних проявів (шум і дзвін у вухах - у 81,4% випадків, головний біль – у 93,6%, запаморочення – у 57,9% пацієнтів). Домінували симптоми кардіальної патології (задишка при фізичному навантажені – у 32,1%, болі в ділянці серця – у 81,25% хворих), які поєднувалися з клінічною симптоматика травної системи (абдомінальний синдром, особливо за ходом кишечника – у 93,5% хворих, порушення апетиту – у 89,1% випадків, відрижка – у 76,9%, метеоризм та закрепи – 96,4%). 2. При біохімічному обстеженні у хворих на ГХ в сполученні з СПК із закрепами виявлено ендотеліальну дисфункцію, яка характеризувалась вірогідним збільшенням вмісту ендотеліну-1 в крові в середньому в 1,4 рази до 8,35±0,39 пг/мл (при нормі 5,96±0,34 пг/мл; р<0,05), а також дефіцитом стабільних метаболітів оксиду азоту – зниженням сумарного до 5,3±2,1мкмоль/л (при нормі 25,6±1,8 мкмоль/л; р>0,05). Ступінь зменшення рівня нітритів і нітратів у крові хворих на коморбідну патологію в порівнянні з практично здоровими особами була найбільшою та складала відповідно 1,53 та 1,81 рази. 3. У хворих на ГХ в сполученні з СПК відмічалися суттєві порушення співвідношення ПОЛ - система АОЗ: підвищення вмісту МДА до 7,28±0,45 мкмоль/л, тобто вдвічі (р<0,01) і ДК - до 8,63±0,36 мкмоль/л, тобто в 1,4 рази (р<0,01), на тлі зниження СОД до 19,4±1,2 МО/мгHb та різноспрямованих змін активності КТ (збільшена - в 21,4%, знижена - в 59,3%, в межах норми - в 19,3% випадків). Про недостатність системи АОЗ свідчило зниження інтегрального показника Ф в середньому в 3,35 разів до 838±11 та зменшення концентрації ВГ (до 0,64±0,07 ммоль/л) з одночасним суттєвим підвищенням рівня ОГ у крові (в 2,2 рази, р<0,01). 4. При ГХ в сполученні з СПК із закрепами спостерігався дисбаланс вмісту про- та протизапальних ЦК у крові хворих, що характеризувалося підвищенням концентрації ЦК з прозапальною дією (IL-1 - в 1,8 рази та IL-6 - в 2,5 рази) стосовно норми (р<0,01), а також помірним зростанням рівня протизапального ЦК - IL-4 у крові (в 1,2 рази, р<0,05). Ці зміни підтверджують наявність хронічного запалення у пацієнтів з ГХ в сполученні з СПК із закрепами. 5. Після завершення лікування з додатковим включенням комбінації глутаргіну та лівенціале-форте хворим на ГХ в сполученні з СПК із закрепами поліпшувало клінічний стан хворих, в тому числі сприяло зменшенню кількості приступів головного болю у хворих основної групи з 4,8±1,3 нападів до 0,8±0,1 нападів (Р<0,05), приступів кардіалгії з 4,1±0,9 приступів до 1,3±0,2 приступів (р<0,05), кількості вимірювань АТ з результатом вище за норму з 7,6±2,1 вимірювань до 1,4±0,3 вимірювань (р<0,05), нападів больового абдомінального синдрому з 5,1±0,9 нападів до 1,1±0,4 нападів (р<0,05). 6. Застосування комбінації глутаргіну та лівенціале-форте у комплексі лікування хворих на ГХ в сполученні з СПК із закрепами сприяло зниженню вмісту в крові метаболітів ПОЛ, а саме МДА та ДК, на тлі підвищення активності ферментів системи АОЗ (КТ і СОД) та вмісту у крові ВГ з нормалізацією значень інтегрального коефіцієнта Ф, що свідчить про посилення антиоксидантних спроможностей крові та ліквідацію дисбалансу між рівнем ліпопероксидації та функціональним станом системи АОЗ. 7. Проведена терапія з включенням глутаргіну та лівенціале-форте сприяла зниженню вмісту в крові прозапальних ЦК: IL-1 в середньому в 2,1 разів та IL-6 в 1,6 разів (р<0,01) та нормалізації рівня протизапального ЦК - IL-4 у крові. Включення цих препаратів до комплексу лікування обумовлювало також нормалізацію вмісту ЕТ-1 у крові, який у хворих основної групи знижувався в середньому в 1,37 рази, досягаючи верхньої межі норми, в той час, як у хворих групи зіставлення залишався в 1,24 рази вищим за норму (р<0,05) та сприяло підвищенню продукції NO, що свідчило про ендотелійпротективний ефект цього комплексу препаратів. |
