Лях Олексій Олександрович. Оптимізація лікування хворих на хронічний червоний вовчак з урахуванням клініко-морфологічних змін та оцінки вегетативного стану: дисертація канд. мед. наук: 14.01.20 / АМН України; Інститут дерматології та венерології. - Х., 2003.
Анотація до роботи:
Лях О.О. Оптимізація лікування хворих на хронічний червоний вовчак з урахуванням клініко-морфологічних змін та оцінки вегетативного стану. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні і венеричні хвороби. – Інститут дерматології і венерології АМН України, Харків, 2003.
У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності терапії хворих на хронічний червоний вовчак (ХЧВ) шляхом розробки комплексного методу лікування з використанням препаратів, здатних поліпшувати тканинний метаболізм (актовегін, мілдронат, системні поліензими), на підставі виявлених структурних і мікрогемоциркуляторних змін у дермі та порушень стану вегетативної регуляції.
Уперше на підставі морфологічних і морфометричних досліджень установлено роль структурних порушень епідермісу та дерми в морфогенезі ХЧВ і лімфоцитарної інфільтрації шкіри Йєсснера – Канофа й показано достовірні розбіжності (р<0,05) кількісних морфологічних параметрів при цих дерматозах. Встановлено особливості мікроциркуляторних порушень дерми в хворих на ХЧВ, котрі виявляються зменшенням просвіту судин мікрогемоциркуляторного русла у 1,25 рази (р<0,005) за рахунок стовщення судинних стінок (Нv - 4,92±0,88) у результаті набряку та проліферації, що призводить до розвитку тканинної та застійної гіпоксії.
Уперше на підставі вивчення показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) установлено достовірні зниження часових SDNN, Var (p<0,001) і частотних TP, LF, VLF, HF (p<0,001) характеристик серцевого ритму, що свідчать про порушення вегетативної регуляції і зниження адаптаційних можливостей організму в хворих на ХЧВ. Уперше застосовано метод нейросітьового прогнозування перебігу захворювання на підставі розподілу станів: хворі на ХЧВ до і після лікування, хворі на системний червоний вовчак і здорові, з подальшою побудовою нейросітьової моделі – предиктору, чутливість якої склала 80%.
Розроблено й обґрунтовано комплексний спосіб лікування хворих на ХЧВ із застосуванням препаратів, здатних поліпшувати тканинний метаболізм і показана його ефективність на підставі зменшення (p<0,05) середніх термінів регресу висипань у середньому на 7 днів у порівнянні з хворими, котрі одержували лише традиційну терапію (20,86±2 і 27,58±2,3 днів відповідно), досягнення стійкої клінічної ремісії і значного поліпшення в 93,3% хворих (p<0,05) у порівнянні з 63,3% пацієнтів, що лікувалися традиційно, достовірного збільшення (p<0,05) параметрів ВСР (SDNN, TP, VLF, LF) і зсуву таких (р>0,05) убік показників здорових осіб.
У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності терапії хворих на хронічний червоний вовчак шляхом розробки комплексного методу лікування з використанням препаратів, здатних поліпшувати тканинний метаболізм (актовегін, мілдронат, СПЕ), на підставі виявлених структурних і мікрогемоциркуляторних змін у дермі і порушень стану вегетативної регуляції.
Завдяки морфологічним, у тому числі морфометричним методам дослідження в хворих на ХЧВ установлено значні структурні і мікрогемоциркуляторні порушення в дермі, що виявляються збільшенням питомого об’єму судинного русла (Vv) у 2,9 рази, зовнішнього діаметра судин (Dv) у 1,5 рази, зниженням співвідношення зовнішнього діаметра судин до товщини судинної стінки (Dv/Hv) в 1,25 рази (р<0,05); виявлено позитивну залежність між питомою густиною інфільтрату й об’ємом судинного русла, що свідчить про трофічні зміни в дермі, застійну і тканинну гіпоксію, яка підтримує хронічний рецидивуючий перебіг дерматозу.
У хворих на червоний вовчак виявлено дисфункцію вегетативної регуляції, що виявляється достовірним зниженням часових: SDNN, Var (p<0,001) і частотних: TP, VLF, LF, HF (p<0,001) характеристик серцевого ритму, як у базальному положенні, так і при проведенні постуральних проб, найбільш виражену при системності ураження, що свідчить про зниження адаптаційних можливостей організму.
Побудовано MLP (multilayer perсeptron) нейросітьову модель прогнозування перебігу червоного вовчака на основі 8 найбільш значущих параметрів ВСР: часових VAR, SDNN у базальному положенні, SDNN при пробі з модуляцією дихання, SDNN в активному тілт-тесті і частотних показниках спектра серцевого ритму LF, TP у базальному положенні, TР при пробі з модуляцією дихання, LF в активному тілт-тесті. Чутливість моделі - 80%. Розроблена нейросітьова модель може бути застосована як допоміжний метод ранньої діагностики системності патологічного процесу, використовуватися як моніторинг стану адаптаційних можливостей хворих та оцінки ефективності терапії.
Клінічні зіставлення при ХЧВ і ЛІШ дозволили виявити їхні подібні риси (локалізація на шкірі обличчя, тривалість перебігу) і відмітні ознаки ЛІШ: схильність до спонтанного регресу висипань після проведення діагностичної біопсії (62,5% випадків з інтервальною оцінкою 45,4% - 78,2%, при p=0,05), не обов’язкова фоточутливість, відсутність рубцевої атрофії і фолікулярного гіперкератозу при тривалому перебігу (р<0,05); при морфологічних зіставленнях – менш виражені (р<0,05) епідермальні зміни (атрофія епідермісу 0,72±0,01), судинна реакція (1,18±0,01), дезорганізація колагену поверхневих шарів дерми (1,27±0,02), відсутність змін з боку придатків шкіри і більш виражена дифузійна інфільтрація (1,9±0,02).
Встановленими в дебюті СЧВ, поряд з первинними дерматологічними ознаками (у 47,9% з інтервальною оцінкою 38,1% - 57,9%, при p=0,05), проявами артриту й артралгій (у 31,25% з інтервальною оцінкою 22,4%-40,8%, при p=0,05), вираженими змінами часових і частотних характеристик ВСР (р<0,05) необхідно користатися під час диспансерного нагляду за хворими на ХЧВ з метою раннього виявлення системності ураження.
Розроблено комплексний патогенетично обґрунтований метод лікування хворих на ХЧВ із використанням актовегіну, мілдронату та СПЕ. Метод лікування забезпечує високу клінічну ефективність у 93,3% хворих у порівнянні з традиційною терапією (у 63,3% хворих), добре переноситься пацієнтами і може застосовуватися як в умовах стаціонару, так і поліклініки. Показано, що розроблений спосіб лікування дозволяє вірогідно збільшити (p<0,05) показники ВСР (SDNN, TP, VLF, LF), це свідчить про тенденцію до нормалізації симпатичних і парасимпатичних впливів на рівень вегетативної регуляції і сприяє відновленню адаптаційних можливостей організму.
Публікації автора:
Проценко Т.В., Лях А.А. Клинико–морфологические особенности лимфоцитарных инфильтраций кожи // Дерматол. та венерол. - 2001. – № 2. – С 44 - 47.
Лях А.А. Некоторые особенности клиники, морфологии и лечения интегументной красной волчанки у лиц репродуктивного возраста // Укр. журн. дерматол. венерол. косметол. – 2001. - № 2 – 3. –С. 36 – 38.
Лях А.А. Клинико–морфологическое обоснование применения актовегина в комплексном лечении больных интегументными формами красной волчанки // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Киев, 2002. – Вип. 11, Кн. 1. – С. 124 – 129.
Лях А.А. Нейросетевой анализ и прогнозирование течения заболевания у пациентов различными формами красной волчанки // Дерматол. та венерол. - 2003. – № 1. – С. 37 - 40.
Лях А.А. Некоторые клинико–морфологические особенности интегументных форм хронической красной волчанки // Вопр.эксперимент. и клинич. мед. – 1998. – Вып. 2., Т 1.- С. 115 –117.
Лях А.А. Особенности клиники и течения интегументных форм хронической красной волчанки в условиях крупного промышленного региона Донбасса. // Вопр.эксперимент. и клинич. мед. – 1999. - Вып. 3., Т. 1. – С. 92 – 94.
Лях А.А. Морфометрические сопоставления интегументных форм красной волчанки и лимфоцитарной инфильтрации кожи Йесснера – Канофа // Торсуевские чтения (сборник научно – практических работ). - 2001. – Вып. 3. – С. 45 – 51.
Лях А.А. Системные полиэнзимы в комплексном лечении больных интегументными формами хронической красной волчанки // Вопр.эксперимент. и клинич. мед. – 2000. – Вып. 4., Т. 1. – С. 203 – 207.
Лях А.А. Некоторые особенности клиники и течения лимфоцитарной инфильтрации кожи Йесснера – Канофа // Тезисы научных работ VIII Всероссийского съезда дерматовенерологов. Москва. – 2001. – С. 235 – 236.
Лях А.А. Особенности течения интегументных форм красной волчанки в условиях крупного промышленного региона Донбасса // Тези доп. ІІ Нац. Конгресу дерматологів “Сучасні питання дерматокосметології та естетичної медицини”. Донецьк. – 2001. – С. 59.
