Анотація до роботи:

Бондаренко І.М. „Оптимізація лікування обмеженої склеродермії у жінок різних вікових груп із застосуванням замісної гормональної терапії на підставі оцінки гормонального статусу”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20. – шкірні та венеричні хвороби. – Інститут дерматології і венерології АМН України, Харків, 2004.

Дисертація присвячена удосконаленню лікування обмеженої склеродермії (ОС) у жінок пізнього репродуктивного віку, перименопаузального (ПМП) і постменопаузального періодів (постМП) шляхом застосування замісної гормональної терапії (естрожель і утрожестан) у сполученні із традиційною терапією. Вперше встановлені особливості перебігу ПМП у жінок, хворих на ОС і показана роль нейровегетативних, ендокринно-метаболічних і психоемоційних порушень у патогенезі захворювання. Показано механізми розвитку гіпоестрогенії в різні вікові періоди у хворих на ОС: у пізньому репродуктивному періоді виявлена вторинна гіпоестрогенія на тлі гіпофізарно-гонадної недостатності, у ПМП і постМП – первинна гіпоестрогенія, обумовлена віковою інволюцією яєчників. Розроблено оригінальний метод непрямої оцінки гормонального балансу у хворих на ОС на підставі кількісного та якісного аналізу цитограм букального епітелію. Виявлено особливості мікрогемоциркуляторних і церебральних гемодинамічних порушень, що найбільш виражені у хворих на ОС у ПМП і постМП. Впровадження розробленого методу лікування сприяло досягненню стійкої клінічної ремісії у 85,9% хворих, в той час, коли в групі порівняння вона наставала лише у 56,9% випадків.

У дисертації представлені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі – підвищення ефективності лікування жінок з обмеженою склеродермією у пізньому репродуктивному періоді, перименопаузальному та постменопаузальному періодах шляхом застосування замісної гормональної терапії на підставі встановлення ролі гормональних порушень у патогенезі захворювання.

1. При клініко-інструментальному обстеженні у 73,1% хворих на обмежену склеродермію жінок виявлена патологія репродуктивної сфери, що викликає зміни гормонального профілю в пізньому репродуктивному, перименопаузальному та постменопаузальному періодах. Показано, що бляшкова форма обмеженої склеродермії значно частіше зустрічалася в пізньому репродуктивному віці (у 80,5%), поверхневі форми переважали у жінок в постменопаузальному періоді (у 53,3%). У 34,3% хворих початок захворювання збігся з перименопаузальним або постменопаузальним періодами і супроводжувався різного ступеню вираженості проявами клімактеричного синдрому.

2. Встановлено, що у хворих на обмежену склеродермію жінок пізнього репродуктивного віку характерне зниження рівня Е₂ і співвідношення Е₂/П, (р<0,05) на тлі гонадотропної недостатності (підвищення співвідношення ЛГ/ФСГ); у хворих на склеродермію в ПМП і постМП – зниження рівня Е₂ і співвідношення Е₂/П (р<0,05), обумовлених віковою інволюцією яєчників. Показано, що у хворих на обмежену склеродермію в усі вікові періоди ступінь вираженості перименопаузальних розладів був вірогідно вищим (р<0,05), ніж у жінок відповідних вікових періодів контрольної групи. Виявлено, що вікова динаміка нейровегетативних і ендокринно-метаболічних порушень у хворих на обмежену склеродермію збережена, у той час як щодо психоемоційних розладів ця закономірність втрачена.

3. Кількісними капіляроскопічними методами показана прогресуюча редукція капілярної мережі, яка виявлялася позасудинними порушеннями (у 52,5% хворих у постМП, у 25% хворих в ПМП і лише у 22,5% хворих пізнього репродуктивного періоду); судинними (у 52,4%, 28,6% і 19% хворих відповідно); внутрішньосудинними (у 44,8%, 31,1% і 24,1% відповідно), які супроводжуються зниженням щільності капілярів (р<0,01), збільшенням числа розширених і змінених капілярів, наявністю безсудинних полів, більш вираженими у хворих в ПМП і постМП (р<0,05), а також при бляшковій формі захворювання у жінок всіх вікових періодів.

4. За даними УЗДГ у 93,3% хворих на обмежену склеродермію, в основному в ПМП і постМП, із клімактеричним синдромом середнього і важкого ступеня, встановлені гемодинамічні цереброваскулярні порушення, які виявлялися у 53,3% хворих змінами артеріального кровообігу по сонних артеріях за гіпотонічним типом, у 40% жінок – за гіпертонічним типом з високим тонусом сонних і церебральних артерій каротидного басейну.

5. Розроблено метод непрямої оцінки гормонального балансу у хворих на обмежену склеродермію на підставі кількісного і якісного аналізу цитограм букального епітелію, який дозволив виявити зниження рівня естрогенної насиченості у всіх обстежених хворих в усі вікові періоди. Застосування замісної гормональної терапії в комплексному лікуванні хворих сприяло достовірній активації процесу кератинізації епітелію, найбільш вираженого у хворих на обмежену склеродермію в пізньому репродуктивному віці (р<0,05).

6. Розроблено комплексний метод лікування жінок, хворих на обмежені форми склеродермії в залежності від вікових періодів. Хворим на обмежену склеродермію зі збереженим менструальним циклом і гіпофункцією яєчників, поряд із традиційною терапією, ЗГТ призначали за циклічною методикою: 1 доза (1,5мг) естрожеля зовнішньо, щодня ввечері протягом 25 діб, утрожестан 2 капсули (200мг) щодня з 14 по 25 добу МЦ, з семиденною перервою, таких циклів 3-6. Хворим на ОС із тривалістю менопаузи більше 1 року і неактивним ендометрієм традиційну терапію сполучали із ЗГТ за безперервною методикою: естрожель 1 доза (1,5мг) і утрожестан 1 капсула (100мг) щодня безперервно протягом 3-6 місяців. Впровадження розробленого методу лікування сприяло стійкій клінічній ремісії у 85,9% жінок, і лише у 56,9% хворих групи порівняння.

Публікації автора:

1. Бондаренко І.М., Хомінська З.Б. До питання про патогенетичну роль статевих гормонів у розвитку склеродермії у жінок різних вікових груп // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. – 2002. – №3-4(5). – С.94-97.

2. Калюжная Л.Д., Бондаренко И.Н., Михнева Е.Н. Роль гормонзаместительной терапии в комплексном лечении хронических дерматозов у женщин в климактерическом периоде // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика – Вип. 12, кн. 1. – К., 2003. – С. 752-759.

3. Бондаренко И.Н. Изменения микрогемоциркуляции у женщин больных ограниченной склеродермией // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. – 2003. – №1-4(6). – С. 97-100.

4. Бондаренко І.М. Замісна гормональна терапія в комплексному лікуванні обмеженої склеродермії у жінок перименопаузального періоду // Дерматология и венерология. – 2004. - №2. – С. 58-62.

5. Проценко Т.В., Бондаренко И.Н. Влияние половых гормонов на физиологические процессы в дерме // Дерматология, косметология, сексопатология. – 2001. – № 1. – С. 133-137.

6. Бондаренко И.Н. Эффективность ЗГТ в комплексном лечении женщин со склеродермией // Тезисы докладов научно-практической конференции, посвященной 75-летию ОКВД «Актуальные проблемы дерматологии и венерологии». – Одеса, 2003. – С.23-24.

7. Калюжная Л.Д., Бондаренко И.Н., Особенности церебральной гемодинамики у больных ограниченной склеродермией женщин в различные возрастные периоды // Тези матеріалів науково-практичної конференції «Вік та шкіра». – К., 2004. – С. 57-58.

8. Kaliuzhna L., Bondarenko I. Ways of increasing therapy efficiency of the limited forms of morphea in women in perimenopausal period // Building a new Dermatology. – Barcelona, 2003. – Р. 209-210.

9. Гормонозамісна терапія в комплексному лікуванні хронічних дерматозів у жінок перименопаузального віку: Метод. рек. / Калюжна Л.Д., Татарчук Т.Ф., Бондаренко І.М. та співавт. – К., 2003. – 45 с.