Анотація до роботи:

Дужа – Еластал О.І. Оптимізація лікування пацієнток. хворих на сальпінгоофорит. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальності 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачовського МОЗ Ук-раїни, Тернопіль, 2007.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної медичної проблеми – лікування пацієнток на загострення хронічного сальпінгоофориту, підвищення їхньої всебічної реабілітації, збереження та відтворення репродуктивного здоров’я пацієнток на основі розробленої методики лімфотропної терапії. Вивчено типи адаптаційних реакцій організму на підставі показників лейкоформули, зміни імунної реактивності пацієнток та показників інтоксикації під впливом лімфотропної терапії. Показано динаміку різних ланок імунітету, кровоток у яєчникових та маткових артеріях, об’єм та кровоток на периферії і у центральній зоні селезінки. Доведено вплив запропонованої терапії на оваріально-менструальний цикл та репродуктивне здоров’я жінок. Встановлені безпосередні і віддалені наслідки лікування пацієнток на загострення хронічного сальпінгоофориту.

У дисертації узагальнені теоретичні передумови та результати клінічного вивчення лімфотропної терапії у пацієнток на загострення хронічного сальпінгоофориту. Обґрунтований її вплив на імунореактивність організму залежно від пори року та фаз оварільно-менструального циклу, доведена можливість відновлення репродуктивного здоров’я жінок.

1. Загострення хронічних сальпіногоофоритів за загальним аналізом крові та імунограми перебігає на тлі розбалансованої імунної системи по типу гіпер- або гіпофункції другого і третього ступенів та зниженої реактивності організму, що є показанням до антибактеріальної та імунокорегуючої терапії, якій відповідає лімфотропна антибактеріальна терапія за запропонованою методикою. Протипоказами до лімфотропної терапії є обтяжений онкоанамнез, гнійничкові захворювання шкіри, порушення згортання крові та непереносимість препаратів.

2. Лімфотропна терапія покращує кровоток у яєчникових артеріях в усіх фазах оваріально-менструального циклу (у першу фазу за рахунок збільшення максимальної швидкості кровотоку на 65,60%, мінімальної швидкості – на 140,63%, зменшення відношення максимальної швидкості кровотоку до мінімальної на 32,84% та індексу резистентності на 13,01% (р<0,001); у середній та другій фазах оваріально-менструального циклу зазначені зміни були схожими (р<0,001)). Під впливом запропонованої методики у маткових артеріях достовірні зміни кровотоку відбувались за рахунок прискорення як максимальної, так і мінімальної швидкостей кровотоку.

3. На тлі зміни кровотоку у додатках та матці лімфотропна антибактеріальна терапія значно зменшує синдром інтоксикації: лейкоцитарний індекс інтоксикації у першу фазу оварільно-менструального циклу зменшується на 68,26% (р<0,001), модифікований лейкоцитарний індекс інтоксикації – на 48,96% (р<0,001), гематологічний індекс інтоксикації – на 75,14% (р<0,001). Зазначене відбувається паралельно із збільшенням об’єму селезінки на 12,26% (р<0,05). При цьому у її центральній зоні максимальна швидкість кровотоку прискорюється у 2,1 рази більше, ніж на периферії (р<0,05); мінімальна швидкість кровотоку зростає у 1,7 (р<0,001) та 1,8 рази (р<0,001) відповідно, що у свою чергу покращує еластичність та зменшує опір артерій в обох зонах (р<0,001). У середню та другу фази оваріально-менструального циклу зміни менш суттєві (р<0,01).

4. Під впливом запропонованої методики антибактеріальної терапії зменшуються розлади оваріально-менструального циклу: дисменорея на 48,4% (р<0,001), поліменорея на 25,8% (р<0,001), гіперменорея на 26,8% (р<0,001), опсоменорея на 17,5% (р<0,001). Разом із цим відновлюється репродуктивне здоров’я у жінок із вторинним непліддям у 68,4% (р<0,001) та звичним викиднем – у 47,1% (р<0,001).

5. Проведене лікування покращує стан імунної системи, що проявляється нормалізацією еозинофілів (р<0,001), лімфоцитів (р<0,001); фагоцитарної активності сегментоядерних нейтрофілів (р<0,001), рівня імунокомпетентних клітин за Т-лімфоцитами (CD3) (р<0,001) і Т-хелперами (CD4) (р<0,001), імуноглобулінами G (р<0,001). Зазначене покращує показник імунорегуляторного індексу (р<0,001). Достовірно зменшується кількість випадків дисфункції імунної системи другого та третього ступенів, які потребують медикаментозної корекції, у 2,4 рази (р<0,001) і збільшується кількість осіб із відсутністю порушень функції імунної системи у 3,0 рази.

6. Співвідношення повноцінних адаптаційних реакцій до неповноцінних змінюється після лікування від 1:2 до 1,6:1 за рахунок зменшення кількості пацієнток із реакціями стресу у 6,2 рази (р<0,001). При цьому кількість пацієнток із адекватним типом реактивності збільшується у 2,3 рази (р<0,01), із гіперреактивним типом – у 5,5 рази (р<0,01), із парадоксальним та ареактивним – зменшується у 1,5 (р<0,01) та у 13 (р<0,01) разів відповідно, що свідчить про позитивний вплив лімфотропної терапії на сприятливий перебіг запального процесу у додатках матки.

7. Лімфотропна терапія відновлює мікробіоценоз піхви, що є профілактикою рецидивів у віддалений період, кількість яких зменшилась у 5,8 рази стосовно групи порівняння; скорочує термін перебування у стаціонарі на 4,2 ліжко-днів, знижує фінансові затрати сім’ї та лікувального закладу.

Публікації автора:

1. Дужий І.Д., Жерновая Я.С., Дужа – Еластал О.І., Можливості лімфотропної терапії при гінекологічних захворюваннях // Вісник СумДУ, серія „Медицина”. – 2002. – № 11. – С. 143-144. (здобувачу належить виконання усього об’єму клінічної роботи, спостереження у віддалений період).

2. Дужий І.Д., Дужа – Еластал О.І. Лімфотропна терапія як діагностичний чинник при туберкульозі придатків матки // Вісник наукових досліджень. – 2005. – № 3 (40). – С. 20-21. (здобувачу належить виконання усього об’єму клінічної роботи, спостереження у віддалений період, проведення специфічних обстежень і лікування).

3. Дужа – Еластал О.І. Лімфотропна терапія жіночої неплідності // Вісник СумДУ, серія „Медицина”. – 2005. – № 3 (75). – С.143-147.

4. Дужа - Еластал О.І., Зінчук В.Д., Медвєдєва І.М., Лохоня І.М. Адаптаційні реакції організму при лімфотропній терапії придатків матки // Вісник СумДУ, серія „Медицина”. – 2005. – № 7 (79). – С.74-78. (здобувачу належить виконання всього об’єму клінічної роботи, усі підрахунки імунограми, статистична обробка матеріалу, проведення висновків і узагальнень).

5. Жерновая Я.С., Дужа – Еластал О.І., Вплив лімфотропної терапії на імунобіологічну реактивність при хворобах додатків матки // Вісник СумДУ, серія „Медицина”. – 2006. – № 2 (86). – С. 64-71. (здобувачу належить виконання усього об’єму клінічних обстежень, в тому числі і лабораторних, проведення підрахунків та вивчення результатів імунологічної реактивності).

6. Дужа – Еластал О.І., Зінчук В.Д., Медведєва І.М. , Лохоня І.М. Порівняльна характеристика змін деяких індексів імунограми в різні фази менструального циклу під впливом антибактеріальної терапії у пацієнток із хронічним сальпингоофоритом // Вісник СумДУ, серія „Медицина”. – 2006. – № 8 (92). – С. 146-152. (здобувачу належить виконання всього об’єму клінічної роботи, усі підрахунки імунограми, статистична обробка матеріалу, проведення висновків і узагальнень).

7. Дужа – Еластал О.І., Сухарев А.Б., Медведєва І.М. Вплив лімфотропної та стандартної антибактеріальної терапії на імунореактивність хворих на сальпінгоофорити // Вісник СумДУ, серія „Медицина”. – 2007. – № 1 – С. 175-178. (здобувачу належить виконання всього об’єму клінічної роботи, усі підрахунки імунограми, статистична обробка матеріалу, проведення висновків і узагальнень).

8. Деклараційний патент на корисну модель 11343 Україна 7 А61В5/00. Спосіб лімфотропної терапії гострих та хронічних захворювань придатків матки / Дужий І.Д., Дужа – Еластал О.І., Жерновая Я.С., Шевченко В.В.; Сумський державний університет. – № 06327, Заявл. 25.06.05; Опубл. 15.12.05; Бюл. № 12, 15.12.2005. – 8 с. (здобувач проводила патентний пошук та оформляла патентну документацію, впроваджувала і оцінювала ефективність запропонованого способу лікування).

9. Дужа – Еластал О.І., Маді Мажед Ейса Вплив лімфотропної терапії на реактивність у пацієнток на сальпінгоофорит // Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених „Медицина третього тисячоліття”. Харків, 2006. – С. 107. (здобувачу належить виконання повного об’єму клінічних обстежень, проведення підрахунків, аналізу і узагальнення).

10. Дужа – Еластал О.І. До питання реакції селезінки на лімфотропну терапію // Матеріали Міжнародної науково – практичної конференції „Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини”. – Частина 1. – Суми: Видавництво СумДУ, 2007. – С. 5-6.