Анотація до роботи:

Біль І.А. Оптимізація методів діагностики і лікування доброякісних пухлин матки у жінок фертильного віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю – 14.01.01 – акушерство і гінекологія.- Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2004.

Проведено клініко-статистичний аналіз ендоскопічних методів дослідження, які були виконані у Львівському державному обласному перинатальному центрі протягом 1992 – 2000р.р.

На основі результатів комплексного клініко-параклінічного обстеження 100 жінок фертильного віку з лейоміомою матки і її поєднанням з аденоміозом вивчено характер змін у внутрішніх статевих органах та функціональний стан гіпофізарно-яєчникової системи при даній патології. Проведене імуногістохімічне дослідження на рецепторах естрогенів виявило вираженість експресії в епітелії залоз ендометрія та клітинах строми в фолікулінову фазу та зникнення її в лютеїновій фазі. В структурах з гіперплазією ендометрія відмічалося зниження або відсутність експресії рецепторів естрогенів і прогестерону. У вогнищах лейоміоми встановлено, що експресія рецепторів естрогенів відмічена в основному в цитоплазмі гладких м’язевих волокон, в ядрах не визначалась.

Науково обгрунтовано і впроваджено комплекс лікувальних заходів з використанням консервативних та оперативних методів, що дозволило зберегти і відновити репродуктивну функцію та знизити частоту рецидивів і супутньої генітальної патології у жінок фертильного віку з доброякісними пухлинами матки.

У дисертації наведено узагальнення і нове вирішення наукової задачі по підвищенню ефективності комбінованого лікування доброякісних пухлин матки у жінок фертильного віку. Для вирішення цієї задачі запропонована диференційована лікувальна тактика при різних патогенетичних варіантах захворювання.

1. Ретроспективний аналіз даних ендоскопічного обстеження і лікування жінок фертильного віку свідчить, що в 54,0 % випадків причиною порушення репродуктивної функції був генітальний ендометріоз, в 34,0 % - трубно-перитонеальний фактор, в 12,0 % - лейоміома матки. Генітальний ендометріоз у 20,0 % поєднувався з хронічним сальпінгоофоритом, в 6,0 % - з міомою матки, в 11,0 % - з полікістозом яєчників.

2. Клінічний перебіг лейоміоми матки та її поєднання з аденоміозом залежить від ступеню патологічних змін в органах і системах, які викликають цю патологію. Так для жінок з лейоміомою матки характерні порушення менструальної функції по типу альгодисменореї (34,0 %), гіперполіменореї (28,0 %) і меноррагій (14,0 %); штучні (26,0 %) і самовільні аборти (26,0 %) в анамнезі, первинна (48,0 %) і вторинна (40,0 %) неплідність. При поєднанні цих патологій альгодисменорея (68,0 %) і гіперполіменорея (56,0 %) зустрічались вдвічі частіше, а штучні і самовільні аборти - втричі (96,0 %). Порушення репродуктивної функції встановлено в 66,0 % випадків.

3. Ультразвукове сканування органів малого тазу є високоінформативним методом неінвазивного дослідження жінок з лейоміомою матки (92,0 %), аденоміозом (96,5 %), а інформативність при поєднаній патології становить 63,2 %. Ультразвуковий моніторінг доброякісних пухлин матки дозволяє встановити не тільки анатомічні і функціональні зміни внутрішніх статевих органів, але дає можливість визначити основну причину захворювання, локалізацію і глибину ушкодження матки, спрогнозувати подальшу тактику обстеження і лікування направленого на збереження і відновлення репродуктивної функції.

4. Ендоскопічні методи дослідження і лікування (лапароскопія, гістероскопія та їх поєднання) у жінок фертильного віку з доброякісними пухлинами матки являються “золотим стандартом” діагностики і дають можливість вирішити питання подальшої тактики лікування, а у 80,0 % випадків дозволили провести органозберігаючі операції, у 65,0 % - відновити репродуктивну функцію.

5. У жінок фертильного віку з доброякісними пухлинами матки має місце дисбаланс гормонального гомеостазу гіпофізарно-яєчникової системи, який проявляється гіперестрогенією на всьому протязі менструального циклу, відносним або абсолютним зменшенням прогестерону в лютеїнову фазу (трьохкратний приріст проти десятикратного в нормі), підвищенням фолікулостимулюючого (в 4-6 разів) і лютеїнізуючого (в 2-3 рази) гормонів, монотонністю їх виділення. При поєднанні аденоміозу і лейоміоми матки зміни в гормональному гомеостазі були більш виразними, що свідчить про більш глибокі порушення стероїдогенезу і функції гіпофізарно-яєчникової системи.

6. Патоморфологічне дослідження міоматозних вузлів в 25,0 % виявило гістологічно міоматозні вузли чітко відмежовані з концентрично розміщеними шарами м’язевих клітин з сполучнотканними прошарками, в 75 % - відмічалась наявність веретеноподібних гладких м’язевих клітин з товстими прошарками щільної сполучної тканини. В 62,5 % випадків у хворих з поєднаною патологією мала місце І ступінь аденоміозу з кістозною гіпереплазією і вогнищами мікроаденоматозної в поєднанні з базальною гіперплазією ендометрія. ІІ ступінь аденоміозу (37,5 %) характеризувалась поширенням вогнищ до середини міометрія, відмічалась невідповідність терміну менструального циклу з відставанням в 3-5 днів.

7. Імуногістохімічні дослідження ендо- і міометрія встановили, що експресія рецепторів естрогенів в вогнищах лейоміоми відмічена в основному в цитоплазмі гладких м’язевих волокон, а в ядрах не визначалась, при цьому реакція на рецепторах прогестерону виявлена в основному в цитоплазмі залозистих структур. При гіперплазії ендометрія у жінок з лейоміомою матки і аденоміозом відмічалось різке зниження або відсутність експресії як рецепторів естрогенів, так і рецепторів прогестерону.

8. Комбінований органозберігаючий і корегуючий фертильну функцію метод лікування хворих з доброякісними пухлинами матки проведений з урахуванням морфо-функціональних особливостей патологічних утворів та характеру порушень гормональної регуляції нейроендокринної системи дозволив підвищити ефективність лікування і відновити репродуктивну функцію в 50,0 % пацієнток з лейоміомою матки і в 60,0 % - з лейоміомою матки в поєднанні з аденоміозом (в групі порівняння ці показники були відповідно, - 33,3 і 26,7 %, р<0,05).

Публікації автора:

1. Корнацька А.Г., Борисюк О.Ю., Біль І.А. Гістероскопія у діагностиці та лікуванні доброякісних пухлин матки у жінок репродуктивного віку // Львівський медичний часопис. Acta medica leopoliensia. – 2002. – Vol. 8, № 1. – с. 61-65. (особистий внесок здобувача: проведено аналіз результатів гістероскопій, проведених у 169 жінок з доброякісними пухлинами матки до та після лікування, проведено забір матеріалу).

2. Задорожная Т.Д., Корнацкая А.Г., Биль И.А. Клинико-морфологические особенности доброкачественных опухолей матки и их сочетание у женщин фертильного возраста // Здоровье женщины. – 2002. - № 4. – с.20-22. (особистий внесок здобувача: проведено забір матеріалу, вивчено морфо-функціональні особливості органів-мішеней у 42 жінок фертильного віку з лейоміомою матки та її поєднанням з аденоміозом, підготовка до друку).

3. Біль І.А. Клініко-морфологічні та імуногістохімічні особливості експресії рецепторів естрогенів і прогестерону при лейоміомі, ендометріозі матки та їх поєднанні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. - № 1. – с. 105-108.

4. Корчинська О.А., Біль І.А., Мороз М.М. Ефективність лапароскопії в діагностиці і лікуванні неплідності, спричиненої генітальним ендометріозом // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 2001. – с. 333-334 (особистий внесок здобувача: вивчено ефективність лапароскопії в діагностиці та лікуванні генітального ендометріозу, який спричинив неплідність у 20 жінок).

5. Мороз М.М., Корчинская О.А., Биль И.А. Лапароскопия при бесплодии, вызванном эндометриозом // Эндоскопия в гинекологии. Материалы международного конгресса. – Москва, 1999. – с. 364-365. (особистий внесок здобувача: проведено вивчення ефективності хірургічного лікування лапароскопічним доступом при неплідності внаслідок ендометріозу геніталій, статистична обробка).

6. Корчинская О.А., Биль И.А., Мороз М.М., Федорова Л.В. Коррекция иммунного статуса больных эндометриозом местными минеральными водами // International journal on immunorehabilitation. – May 2000. – Vol. 2, № 2. – с. 74 (особистий внесок здобувача: вивчено імунний статус у 25 пацієнток з аденоміозом, проводилось клінічне спостереження).