Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Акушерство та гінекологія


Іоффе Світлана Євгенівна. Оптимізація методів діагностики патології епітелію шийки матки у хворих на генітальний ендометріоз : Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2005. — 145арк. — Бібліогр.: арк. 125-145.



Анотація до роботи:

Іоффе С.Є. Оптимізація методів діагностики патології епітелію шийки матки у хворих на генітальний ендометріоз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2005.

Наукова робота присвячена покращенню результатів ранньої і диференціальної діагностики патології епітелію шийки матки на тлі зниження частоти використання інвазивних методів у хворих на генітальний ендометріоз із застосуванням флуоресцентної спектроскопії.

Визначена частота патології епітелію шийки матки у хворих, прооперованих з приводу генітального ендометріозу. Доброякісні патологічні процеси шийки матки склали 72 %, дисплазії епітелію шийки матки – 11,42 % і рак шийки матки – 0,8 % випадків.

Уперше визначені критерії оптичної диференціації незміненого багатошарового сквамозного епітелію, епітелію у разі ендоцервікозів, дисплазій епітелію шийки матки, преклінічних форм раку шийки матки (Cа in situ, мікроінвазивний рак) та початкової форми клінічно вираженого раку шийки матки (стадія I Б).

Застосування флуоресцентної спектроскопії дозволяє верифікувати діагноз дисплазії епітелію шийки матки і преклінічних форм раку шийки матки (Cа in situ, мікроінвазивний рак) на добіопсійному етапі, підвищити ефективність передбіопсійної діагностики і скоротити до необхідного мінімума кількість біопсій у хворих на генітальний ендометріоз, сполучений з патологією епітелію шийки матки.

У дисертації наведені дані і нове вирішення наукової задачі сучасної гінекологі – покращення результатів ранньої і диференціальної діагностики патології епітелію шийки матки на тлі зниження частоти використання iнвазивних методів у хворих на генiтальний ендометрiоз із застосуванням флуоресцентної спектроскопії.

1. Метод флуоресцентної спектроскопії, який базується на застосуванні лазера в якості джерела світла і персонального комп’ютера як реєструючого пристроя при флуоресцентному ендоскопічному дослідженні шийки матки, високо ефективний в діагностиці патології епітелію шийки матки.

2. Для проведення флуоресцентної спектроскопії епітелію шийки матки доцільно використовувати гелій-кадмієвий лазер ЛГН-409 (“Полярон”, Львів, Україна) з довжиною хвилі випромінювання 442 нм і вихідною потужністю 15 мВт. При цьому епітелій шийки матки має аутофлуоресценцію на довжині хвилі 545±5 нм.

3. Аутофлуоресценція незміненого багатошарового сквамозного епітелію шийки матки відбувається на довжині хвилі 546,2±5,3 нм із інтенсивністю 0,88±0,05 умовних одиниць. Диспластично змінений епітелій у разі дисплазії легкого, середнього ступеня тяжкості флуоресцує на довжині хвилі 542,5±5,5 нм із інтенсивністю 0,36±0,1 умовних одиниць. У разі тяжкої дисплазії епітелію шийки матки на графіку спектрів окрім 1-ї піки на довжині хвилі 549,8±7,6 нм, виникає 2-а піка на довжині хвилі 605,1±5,6 нм, інтенсивність якої завжди перевищує інтенсивність 1-ї піки (0,29±0,04 у.о.) і дорівнює 0,39±0,03 у.о. Спектральна крива у разі преінвазивних форм раку шийки матки (Ca in situ, мікроінвазивний рак) має тіж самі піки на довжині хвилі 546,3±5,6 нм і 606,8±8,7 нм з інтенсивністю 0,09±0,03 у.о. і 0,16±0,03 у.о. відповідно. У разі початкової форми раку шийки матки (стадія І Б) епітелій шийки матки має аутофлуоресценцію на довжині хвилі 546,4±4,9 нм з інтенсивністю 0,08±0,1 у.о. Коефіциєнт флуоресцентної спектроскопії для діагностики патології епітелію шийки матки дорівнює: у разі дисплазії епітелію шийки матки 2

4. Визначена висока ефективність флуоресцентної спектроскопії. В діагностиці дисплазії епітелію шийки матки чутливість метода складає 96,15 %, специфічність – 94,34 %. В діагностиці преклінічних форм (Ca in situ, мікроінвазивний рак) i початкової форми клiнiчно вираженого раку шийки матки (стадія Т1Б) чутливість і специфічність метода складає 100 %.

5. Частота патологiї шийки матки значно бiльша у хворих на генітальний ендометріоз нiж в загальнiй популяції. Диспластично змінений епітелій шийки матки виявили в 12,22 %, доброякісні патологічні процеси шийки матки – в 72,0 % випадків у хворих, прооперованих з приводу генітального ендометріозу.

6. Застосування метода флуоресцентної спектроскопії дозволило пiдвищити ефективнiсть добiопсiйної діагностики в 1,5 разів i знизити кількість традиційних біопсій у хворих з дисплазією епітелію шийки матки, сполученою з генітальним ендометріозом на 84,2 %.

Публікації автора:

  1. 1. Коханевич Е.В., Иоффе С.Е., Суханова А.А., Денисов Н.А. Применение метода оптической биопсии для обследования пациенток с патологией эпителия шейки матки в сочетании с генитальным эндометриозом. Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Випуск 10. Книга 1. Київ – 2001. С.593-598. (Проводила клінічні, ендоскопічні методи дослідження, флуоресцентну спектроскопію, статистичну обробку, аналітичну інтерпретацію та узагальнення результатів, підготовку статті до друку).

  2. 2. Іоффе С.Є. Обгрунтування застосування оптичної біопсії для визначення тактики ведення хворих на генітальний ендометріоз у сполученні з дисплазією епітелію шийки матки. Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Випуск 11. Книга 1. Київ – 2002. С.519-523.

  3. 3. Суханова А.А., Коханевич Е.В., Иоффе С.Е. Связь цервикальной интраэпителиальной неоплазии с инфекциями. Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Випуск 13. Книга 1. Київ – 2004. С. 445-451. (Проводила статистичну обробку, аналітичну інтерпретацію та узагальнення результатів, підготовку статті до друку).

  4. 4. Суханова А.А., Иоффе С.Е. Возрастные категории больных дисплазией эпителия шейки матки. Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Випуск 13. Книга 2. Київ – 2004. С. 660-663. (Проводила статистичну обробку, аналітичну інтерпретацію та узагальнення результатів, підготовку статті до друку).

  5. 5. Иоффе С.Е., Габорец Ю.Ю., Коханевич Е.В. Патология шейки матки у больных генитальным эндометриозом // Ліки України – 2005. - № 5 (94). – С. 105-106. (Опрацювала архівний матеріал, провела статистичну обробку, узагальнення результатів, підготовку статті до друку).

6. Kokhanevich E.V., Sukhanova A.A., Ioffe S.E., Koroljova T.V., Shalamay A.S. Using fiber-laser spectrofluorometry for diagnostics of cervical pathology // Ginekologia. – 2003. - № 1. – P. 67-68. (Проводила клінічні, ендоскопічні методи дослідження, флуоресцентну спектроскопію, статистичну обробку, аналітичну інтерпретацію та узагальнення результатів, підготовку статті до друку. Основні положення доповіла на Конгресі патології шийки матки і нижнього жіночого генітального тракту для країн Центральної і Східної Європи, Польща, Краків, 4-6 червня 2003 рік).

Деклараційні патенти на винахід:

  1. 1. Коханевич Є.В., Суханова А.А., Іоффе С.Є., Ковальова Т.В. Спосіб діагностики дисплазії епітелію шийки матки. № 51324А. 15.11.2002. Бюл.№ 11. (Проводила клінічні, ендоскопічні методи дослідження, флуоресцентну спектроскопію, статистичну обробку, аналітичну інтерпретацію та узагальнення результатів, оформлення патенту).

2. Коханевич Є.В., Іоффе С.Є., Суханова А.А. Спосіб диференційної діагностики дисплазії епітелію шийки матки за ступенями тяжкості. № 2554. 17.01.2005. Бюл.№ 1. (Проводила клінічні, ендоскопічні методи дослідження, флуоресцентну спектроскопію, статистичну обробку, аналітичну інтерпретацію та узагальнення результатів, оформлення патенту).

  1. 3. Коханевич Є.В., Суханова А.А. Іоффе С.Є., Джулакян Г.Л., Манжура Е.П. Спосіб диференційної діагностики диспластичних станів епітелію шийки матки. № 5598. 15.03.2005.Бюл.№ 3. (Проводила клінічні, ендоскопічні методи дослідження, флуоресцентну спектроскопію, статистичну обробку, аналітичну інтерпретацію та узагальнення результатів, оформлення патенту).