Анотація до роботи:

Сміянов В.А. Оптимізація моделі системи медичної допомоги міському населенню в умовах перебудови галузі.-Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.0- соціальна медицина.-Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України.-Київ,2006.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню та розробці моделі первинної і вторинної медико-санітарної допомоги населенню великого міста (на прикладі м. Суми). В комплексному медико-соціальному дослідженні вивчено статистичні дані про смертність, народжуваність, природний приріст населення його захворюваність, а також про забезпеченість населення лікарськими кадрами та ліжками. Був проведений детальний аналіз діяльність системи медичної допомоги по двом найважливішим параметрам: виконанню лікарями усіх спеціальностей медичних закладів міста лікарської функції та ефективність роботи лікарняних ліжок. Показано, що існуюча система медичної допомоги, яка характеризується нераціональним використанням обмежених бюджетних ресурсів, потребує докорінних структурних змін із залученням нових принципів розподілу фінансових ресурсів. Удосконалена модель надання медичної допомоги міському населенню, здійснено її економічне обґрунтування.

В дисертаційній роботі вирішено актуальне, наукове завдання – обґрунтовано та розроблено модель надання первинної і вторинної медико-санітарної допомоги населенню великого міста на основі впровадження загальної практики/сімейної медицини та інтеграції сімейних лікарських амбулаторій з консультативно-діагностичними центрами. Науково обґрунтовано програму впровадження запропонованої моделі із визначенням необхідних організаційних заходів та етапів їх реалізації.

1. Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлено суттєве погіршання показників здоров’я міського населення за останні 15 років (на прикладі м. Суми). Загальна смертність зросла на 47,5%, депопуляція населення з кожним роком посилювалась. Одночасно з погіршанням показників здоров’я населення в системі надання медичної допомоги спостерігалось два діаметрально протилежних явища – зростання числа лікарів на 83,5% і зменшення числа лікарняних ліжок на 34,3% .

2. Доведено, що в період максимальної завантаженості роботи лікувально-профілактичних закладів, лікарі амбулаторно-поліклінічної ланки виконували нормативну лікарняну функцію лише на дві третини, спеціалісти «вузького» профілю наполовину, а лікарі стаціонарних відділень на 60,3%. Незважаючи на істотне скорочення ліжкового фонду, термін перебування хворого на ліжку залишався завищеним, що свідчить про наявні резерви для раціонального використання лікарняних ліжок.

3. На сучасному етапі реформування ПМСД, остання залишається недостатньо ефективною. За результатами наших досліджень на долю дільничного лікаря припадає 48,7% звертань в амбулаторно-поліклінічних закладах, а до спеціалістів «вузького» профілю – 51,3%.

Проведена експертна оцінка припустимої питомої ваги звертань населення показала, що частка звертань до сімейного лікаря може складати близько 86,0% від усього обсягу амбулаторно-поліклінічної допомоги, а кількість звертань до більшості спеціалістів «вузького» профілю (дерматовенеролога, пульмонолога, отоларинголога, офтальмолога, кардіолога, хірурга, невропатолога, гастроентеролога) – може скоротитися в 3-5 рази.

4. Показано, що існуюча система охорони здоров'я, яка характеризується нераціональним використанням обмежених бюджетних ресурсів, потребує докорінних структурних змін. Розроблена модель надання первинної та вторинної медико-санітарної допомоги міському населенню, ґрунтується на створенні поліклінік загальної практики/сімейної медицини та сімейних лікарських амбулаторій (на базі існуючої мережі самостійних поліклінік, та їх філіалів), які повинні мати адміністративну, юридичну і фінансову самостійність, і реорганізації поліклінік при багатопрофільних лікарнях у консультативно-діагностичні центри.

5. Визначено необхідну кількість сімейних лікарів та спеціалістів „вузького” профілю у консультативно-діагностичних центрах і стаціонарах. Так, доведено, що на 10 тис. населення необхідно мати 8,3 посад сімейних лікарів; 2,54 посади спеціалістів «вузького» профілю для роботи в у консультативно - діагностичних центрах; 4,9 посади для надання стаціонарної допомоги (дані не враховують лікарів допоміжних та управлінських служб). Оптимальну потребу в стаціонарній допомозі на вторинному рівні здатні забезпечити 50,2 ліжка на 10 тис. населення.

6. Доведено, що оптимізація надання медичної допомоги на стаціонарному етапі за принципом інтенсивності лікування сприяє раціональному використанню ліжкового фонду і кадрових ресурсів: на вторинному рівні надання медико-санітарної допомоги потреба в ліжках зменшується на 57,1%, а потреба в лікарях – у 2,3 рази.

7. Встановлено, що за умови оптимізації первинної і вторинної медико-санітарної допомоги на основі запропонованої нами моделі питома вага витрат на первинну медико-санітарну допомогу складає - близько 58,0%, тоді як на стаціонарну допомогу – 42,0% на противагу існуючій пропорції - 15,0% і 85,0% відповідно. Використання бюджетних ресурсів при впровадженні запропонованої моделі дозволяє, насамперед, усунути існуючі деформації в постатейному фінансуванні: витрати на заробітну плату становлять 31,0% проти 63,7%; на медикаменти – 26,7% проти 12,0%; інструментальне обстеження - 11,3% проти 6,3%; майже в 3,5 рази покращується можливість капітальних витрат.

8. Запропонована модель для первинного і вторинного рівнів медико-санітарної допомоги міському населенню, при певній адаптації може бути впроваджена в інших великих містах країни, як і науково обгрунтована програма реорганізації системи медичної допомоги населенню великого міста з визначенням необхідних організаційних заходів та етапів їх впровадження.

Публікації автора:

Монографія:

Сміянов В.А. Епідеміологічні особливості вивчення здоров'я населення та його медичного забезпечення. Монографія. – Тернопіль: Лідер, 2004. – 64с.

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Голяченко А.О., Сміянов В.А., Семків Н.М. Визначення взаємозв'язків в системі медичної допомоги // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України.- 2004.-№1.-С. 45-48. Дисертанту належать ідея роботи, аналіз матеріалу, підготовка публікації.

2. Сміянов В.А. Аналаз діяльності амбулаторно-поліклінічних закладів сучасного великого міста (на прикладі м. Суми) // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. -2004.-№2.-С.58-61.

3. Сміянов В.А. Економічне обгрунтування реформи системи медичної допомоги в сучасному типовому місті // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України.-2004.-№3.-С.50-53.

4. Сміянов В.А., Сміянова О.І. Методика визначення вартості (ціни) лікування амбулаторного хворого // Вісник Сумського державного університету.-2005.-№7.-С.165-168. Дисертанту належать збір та аналіз матеріалу, проведення дослідження, підготовка публікації.

Статті в інших наукових виданнях:

1. Смеянов В.А., Тубольцев А.Н. Организация работы дневного стационара в условиях поликлиники // Медицина залізничного транспорту України.-2002.-№2.-С.13-16. Дисертанту належить програма дослідження, аналіз матеріалу.