Анотація до роботи:

Трикіна Н.М. Оптимізація норми висіву сої відповідно до застосування елементу технології вирощування в умовах північного Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Подільський державний аграрно-технічний університет, Кам’янець-Подільський, 2006.

У дисертаційній роботі викладено результати польових та лабораторних досліджень і дана різностороння оцінка агротехнічним заходам вирощування сої на зерно в умовах північного Степу України. Вперше досліджено застосування ГРН-2,9 для безполицевого основного обробітку ґрунту та, у зв’язку з цим, обраний захід боротьби з бур’янами у посівах сої. Обґрунтовано норму висіву, встановлено економічну та енергетичну ефективність елементів технології вирощування культури.

Наукова і практична значимість одержаних результатів полягає у тому, що вперше в умовах північного Степу України дана оцінка росту та формуванню врожайності новим скоростиглим сортом сої Медея та удосконалено елементи технології вирощування, що забезпечує зниження собівартості продукції, зменшення витрат праці на площі посіву, а також енергетичних витрат.

1. У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і вирішення важливої наукової проблеми оптимізації норми висіву нового сорту сої Медея відповідно до строку сівби, способу обробітку ґрунту і боротьби з бур’янами в умовах північного Степу України.

2. Для сорту сої Медея оптимальною нормою висіву є 700 тис.шт./га; урожайність насіння за цієї норми становить 1,9 т/га, що порівняно до контролю 600 тис.шт./га на 0,12 т/га та до варіанту з нормою висіву 800 тис.шт./га на 0,1 т/га більше. За норми висіву 700 тис.шт./га висота прикріплення нижнього бобу становить 14,9 см, кількість бобів - 25,6 шт., маса насіння - 7,1 г; вміст протеїну - 36,2% і жиру - 21,0 %.

3. Оптимальним строком для сівби є температура ґрунту на глибині загортання насіння 15-16 ^ОС. За таких умов площа асиміляційної поверхні сої формується на рівні 46,1 тис.м²/га, а врожайність насіння – 1,9 т/га.

4. Застосування весняного ґрунторозпушення сприяє більшому накопиченню вологи у посівному, орному та метровому шарах ґрунту, ніж у варіанті веснооранки. У варіанті ґрунторозпушення під час сівби запаси доступної вологи становлять відповідно 10,6, 33,5 та 140 мм, в середині вегетації – 6,1, 22,2 та 104,1 мм, перед збиранням культури – 6,2, 21,7 та 100,3 мм. За вмістом нітратного азоту та доступного фосфору протягом періоду вегетації сої перевага також належить варіанту з ґрунторозпушенням.

5. У варіанті ґрунторозпушення з нормою висіву 700 тис.шт./га формуються вищі показники продуктивності: висота рослин під час квітування становила 58,8 см, площа листкової поверхні – 50,6 тис.м²/га, кількість та маса бульбочок на коренях рослин сої відповідно 1000 шт./м² та 54,2 г/м²; урожайність становить 1,74 т/га, що більше порівняно до варіанту веснооранки з нормою висіву 600 тис.шт./га на 0,24 т/га. Збір протеїну та жиру становить відповідно 680 та 432 кг/га.

6. Застосування бакової суміші гербіцидів (базагран 1,5 л/га + такл 0,6л/га + поаст 1,5 л/га) забезпечує знищення бур’янів у посівах сої на фоні ґрунторозпушення до 90-92 %, тоді як механічний спосіб боротьби гарантує знешкодження бур’янів лише на 78-82%.

7. Хімічний захист сої на фоні ґрунторозпушення та збільшення норми висіву з 400 до 700 тис.шт./га сприяє поліпшенню формування основних елементів продуктивності рослин сої. Висота рослин зростає відповідно з 51,8 до 58,9 см, площа асиміляційної поверхні – з 42,0 до 49,3 тис.м²/га, кількість та маса бульбочок відповідно з 721 до 900 шт./м² та з 24,3 до 53,3г/м². Норма висіву 600 тис.шт./га забезпечує вищі врожайність (1,74 т/га), вміст та збір протеїну (відповідно 33,3 % та 659 кг/га) та збір жиру (432кг/га).

8. Розрахунок економічних та енергетичних показників оцінки елементів технології вирощування сої сорту Медея показав, що порівняно з веснооранкою при висіві 700 тисяч схожих насінин на гектар собівартість тонни насіння нижча на 17 %, рівень рентабельності – на 54 % вищий, витрати праці – на 22,2 % менші. Приріст валової енергії становить 16,9ГДж/га, що на 37,8 % більше, ніж у варіанті веснооранки. Використання бакової суміші гербіцидів по фону ґрунторозпушення дозволяє висівати 600 тисяч схожих насінин на гектар, при цьому собівартість продукції знижується на 32 %, а рівень рентабельності збільшується на 70 %.

Публікації автора:

1. Григор’єва О.М., Трикіна Н.М. Реакція різних за скоростиглістю сортів сої на особливості вирощування: Зб. наук. праць „Аграрний вісник Причорномор’я”. - Вип.3(6).- Одеса, 1999.- С.137-141 (автором одержано і узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).

2. Слободян С.М., Сало В.М, Трикіна Н.М. Продуктивність сої залежно від способів основного обробітку ґрунту: Зб. наук. праць. – Вип. 9. -Кам’янець-Подільський, 2001. – С. 17-21 (автором одержано і узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).

3. Слободян С.М., Трикіна Н.М. Формування врожайності зерна сої залежно від норм висіву та способів догляду за посівами в умовах енергозбереження : Зб. наук. праць. – Вип. 11. - Кам’янець-Подільський, 2003. – С. 15-19 (автором одержано і узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).

4. Трикіна Н.М. Вплив норм висіву та способів догляду на забур’яненість посівів при вирощуванні сої по весняному ґрунторозпушенні: Зб. наук. праць. – Вип. 12. -Кам’янець-Подільський, 2004. – С. 86-89.

5. Трикіна Н.М. Продуктивність сої сорту Медея за різних технологій/ Наук. зб. „Вісник Степу”. - Кіровоград, 2002.- С.71-75.

6. Слободян С.М., Трикіна Н.М. Реакція сої сорту Медея на норми висіву та способи догляду за посівами/ Зб. тез 4-ої Міжнародної науково-технічної конференції „Проблеми конструювання, виробництва та експлуатації с.-г. техніки”. – Кіровоград, 2003.- С.10-12 (автором одержано і узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).

7. Трикіна Н.М. Вплив способів обробітку ґрунту на вміст продуктивної вологи та врожайність зерна сої в умовах північної частини Степу України/ Тези Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів „Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення”. - Дніпропетровськ: Інститут зернового господарства, 2000.- С.115.

8. Трикіна Н.М. Вплив способів обробітку ґрунту на проходження фенологічних фаз та урожайність зерна сої в умовах північного Степу України/ Матеріали третьої Всеукр. конф. „Виробництво, переробка і використання сої на кормові і харчові цілі”. – Вінниця: Інститут кормів УААН, 2000.- С.58-59.

9. Слободян С.М., Трикіна Н.М., Пернак Ю.Л. Технологія вирощування скоростиглого сорту сої / Наук.-інформ. бюлетень завершених наук. розробок „Аграрна наука – виробництву”. – К.: УААН, 2005. - С.16 (автором одержано і узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).