Анотація до роботи:

Комок О.А. Оптимізація остеосинтезу нижньої щелепи накістковими мініпластинами (клініко-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертаціїна робота на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2004.

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню оперативного методу лікування переломів нижньої щелепи за допомогою мініпластини власної конструкції. Запропонована пластина володіє універсальними властивостями та підвищеними фіксуючими можливостями, що дозволяє зменшити кількість ендоосальних гвинтів. Підвищені фіксуючі можливості пластини визначені за допомогою комп’ютерного методу кінцевих елементів. З застосуванням запропонованої пластини прооперовано 28 осіб та за допомогою електрофізіологічних досліджень показана менша травматичність операції в порівнянні з операцією, коли були застосовані стандартні пластини фірми «Aesculap».

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної наукової задачі, пов'язаної з підвищенням ефективності хірургічного методу лікування переломів нижньої щелепи шляхом розробки нової конструкції мініпластини та обґрунтування переваг її клінічного застосування. Розроблена і впроваджена методика операції остеосинтезу з використанням запропонованої мініпластини, показано її універсальні властивості і підвищені фіксуючі можливості.

1. Розроблено нову конструкцію накісткової пластини, використання якої можливо при різній локалізації і складності перелому нижньої щелепи, а також при переломах інших кісток лицьового черепа. Універсальність пластини визначається можливістю відсікання від заготівлі необхідного фрагменту, що відповідає конкретному перелому. 14 поперечних пелюстків пластини розмірами 14 х 2 мм служать додатковими елементами фіксації, а двадцятиміліметрова проміжна частина пластини при вигині її в області кута – для адаптації до індивідуальних особливостей нижньощелепної кістки.

2. Уперше використаний кінцево-елементний метод комп'ютерного аналізу показав його переваги в оцінці фіксуючих властивостей пристроїв для остеосинтезу. Цей метод потрібно широко використовувати для дослідження нових конструкцій для остеосинтезу нижньої щелепи.

3. Використання комп'ютерного методу кінцевих елементів при встановленні фіксуючих властивостей пластин представило можливість визначити конструкцію пластини з максимальними фіксуючими властивостями, використовуючи мінімальну кількість імплантованого металу при переломі кістки.

4. Особливості методики операції остеосинтезу з застосуванням запропонованої пластини дають можливість використання пластини індивідуального розміру та виду в залежності від характеру перелому нижньої щелепи безпосередньо в операційній рані.

5. При оцінці фіксуючих властивостей запропонованої пластини доведено, що її конструктивні особливості дозволяють витримувати навантаження 76 Н, що дорівнює двом стандартним пластинам, які накладені паралельно. При цьому використовують удвічі меншу кількість ендоосальних гвинтів, а поперечні пелюстки, підігнуті під край нижньої щелепи, дають можливість жорстко фіксувати відламки щелепи.

6. Досвід клінічного застосування показав, що запропонована пластина має більш виражені фіксуючі властивості в порівнянні зі стандартними пластинами, особливо при багатооскольчастих і з дефектом кісткової тканини переломах нижньої щелепи. Проведені електрофізіологічні дослідження довели, що використання при операції остеосинтезу запропонованої пластини не приводить до погіршення інервації і кровообігу в зоні травми в порівнянні з групою обстежених хворих, остеосинтез у яких проводився стандартними пластинами. За рахунок підвищення стабільності фіксації запропонованою пластиною відзначено статистично достовірне поліпшення кровообігу і прискорення темпів відновлення інервації до 14-ї доби після операції.

Публікації автора:

1. Комок О.А. Удосконалення остеосинтезу зламів нижньої щелепи // Вісник стоматології. – 2002. - №1. – С. 25-26.

2. Комок А.А., Малевич О.Е. Оптимизация закрепления минипластины на нижней челюсти при ее переломах // Вісник стоматології. – 2003. - №1. – С. 34-35. Здобувач брав участь в створенні комп’ютерної моделі нижньої щелепи, опрацьовував первинний матеріал, провів аналіз отриманих результатів, підготував статтю до друку.

3. Комок А.А. Эффективность накостных минипластин собственной конструкции при остеосинтезе переломов нижней челюсти // Вісник стоматології. – 2004. - №3. – С.38-42.

4. Марикуца В.И., Комок А.А., И.А. Абу Фарха. Накостный остеосинтез минипластинами при переломах нижней челюсти // Вісник стоматології. – 1998. - №2. – С. 85-86. Участь здобувача в обстеженні і лікуванні хворих, аналізі результатів, написанні статті.

5. Деклараційний патент на винахід № 39746 А, Україна, МПК 7 А61В17/ 064. Накісткова пластина для остеосинтезу зламу нижньої щелепи /О.А. Комок, О.Є. Малевич, В.І. Марікуца – заявка № 2001010705; Заяв. 31.01.2001; Опубл. 15.06.2001. - Бюл. №5. Участь здобувача у розробці пластини, патентно-інформаційному пошуку, формулюванні ідеї та опису винаходу.

6. Малевич О.Є., Комок О.А.. Мініпластини для синтезу складних зламів нижньої щелепи // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. – Вып. 4. – Харьков, 2001. – С.143-144. Здобувач збирав і опрацьовував первинний матеріал, підготував статтю до друку.

7. Малевич О.Е., Комок А.А., Житний Н.И. Актуальность и перспектива лечения переломов костей лицевого скелета // Сборник науч.-практ. статей к 200-летию больницы им. И.И. Мечникова. – Днепропетровск, 1998. - С. 105. Здобувач збирав і опрацьовував первинний матеріал.

8. Малевич О.Є., Чернов Д.В., Комок О.А.. Комп’ютерне моделювання в оцінці можливостей фіксуючих пристроїв при остеосинтезі переломів нижньої щелепи // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України. – Тернопіль:“Укрмедкнига”, 2002. – Т.2. – С. 697. Здобувач збирав первинний матеріал, аналізував результати дослідження, підготував матеріали до друку.