Анотація до роботи:

Шевченко О.М. Оптимізація процесів формування продуктивності різностиглих гібридів кукурудзи при застосуванні гербіцидів в північному Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2008.

На підставі проведених польових дослідів розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо оптимізації добору гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від гідротермічних умов північної частини Степу України та підвищення ефективності регулювання забур’яненості посівів з метою більш повної реалізації генетичного потенціалу врожайності зерна кукурудзи. Доведена значна органогенетична, морфологічна і біометрична дисперсія відповідних показників, які характеризують різностиглі гібриди.

Розкриті особливості проходження фенофаз, формування лінійних параметрів і асиміляційного апарату, динаміка вологості зерна різностиглих гібридів кукурудзи при застосуванні технологічних поєднань гербіцидів ґрунтової і вегетативної дії. Вивчено біологічну конкуренцію в агроценозі кукурудзи на основі балансу вологоспоживання і виносу основних елементів живлення гібридами культури і бур’янами. Встановлено, що найвищу технічну ефективність проти комплексу бур’янів степового екотипу, в тому числі з високою резистентністю, поєднання ґрунтового гербіциду харнес із страховим базис, майстером і естероном, а також суміш харнес + мерлін.

Визначено залежність елементів структури врожайності зерна різних гібридів кукурудзи від ефективності гербіцидів. Послідовне внесення грунтового гербіциду харнес і страхових препаратів базис, майстер і естрон не

викликало депресії процесів росту і розвитку різних біотипів кукурудзи.

Створено оптимізовану економічну модель використання різностиглих гібридів і гербіцидів на основі оцінки виробничих витрат, собівартості і рентабельності виробництва зерна кукурудзи.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми по обґрунтуванню технологічних прийомів щодо підвищення продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості в зоні Степу на основі встановлення закономірностей росту і розвитку окремих біотипів кукурудзи при застосуванні технологічних комбінацій різноспектрових гербіцидів, особливостей вологоспоживання і використання основних елементів живлення та фітотоксичної стійкості культури.

1. Розроблення технологічних процесів і добір адаптованих до місцевих умов гібридів, забезпечення високої конкурентноздатності посівів шляхом приведення фітотоксичної дії гербіцидів у відповідність до резистентності фітоценозів бур’янів є ефективним напрямком підвищення продуктивності кукурудзи. Бур’яни залишаються найбільш сильнодіючим фактором і приводять до втрати 20-50% врожаю зерна цієї культури.

2. За тривалістю вегетаційного періоду середньоранній гібрид Заліщицький 191СВ, середньостиглий Солонянський 298СВ і середньопізній Соколов 407МВ значно відрізнялися між собою, а максимальна різниця між середньораннім і середньопізнім гібридами становила 21 добу. Коливання цього показника залежно від гідротермічних умов в роки досліджень досягав 8-12 діб.

3. Площа листкової поверхні рослин гібридів з різною тривалістю вегетаційного періоду (Залищицький 191СВ – 0,495 м², Солонянський 298СВ – 0,565 м² та Соколов 407МВ – 0,618 м²) була близькою. Зростання ступеня забур’яненості посівів приводило до зниження листкової поверхні агроценозу кукурудзи на 50,2-55,6% відносно чистих посівів.

4. Середню мінімальну передзбиральну вологість зерна (14,6%) забезпечував гібрид Заліщицький 191 СВ, а максимальною вона була у гібрида Соколов 407МВ (21,7%). Фаза стиглості зерна, придатна для його механізованого збирання, у середньораннього та середньопізнього гібридів наставала з інтервалом 18 діб. Підвищення суми ефективних температур обумовлювало прискорення дозрівання зерна на 12-15 діб.

5. Підвищення технічної ефективності хімічного способу контролювання забур’яненості можливо досягти на основі внесення суміші грунтових препаратів харнес 1,5 л/га + мерлін 0,075 кг/га та поєднання харнесу 1,5 л/га зі страховими гербіцидами базис 0,02 кг/га, майстер 0,075 кг/га, естерон 0,7 л/га та базис 0,01 кг/га + естерон 0,35 л/га. Наведені фітотоксичні комбінації забезпечують пригнічення, гальмування росту і знищення 91,7-93,9% бур’янів.

6 Посилення фітотоксичної дії проти амброзії полинолистої можливо досягти за рахунок гербіциду мерлін та його суміші з харнесом, а також двофазової фітотоксичної експозиції ґрунтового гербіциду харнес з наступною обробкою посівів базисом або естероном. Порівняно з харнесом (2-3 л/га) комбіноване застосування гербіцидів сприяє підвищенню технічної ефективності проти даного типу резистентності на 5,1-9,5%.

7. При застосуванні кращих технологічних комбінацій гербіцидів непродуктивні втрати основних елементів живлення бур’янами скорочуються на 223,6-227,5 кг/га д.р., що становить 63,2-71,4% від виносу NPK чистими посівами гібридів кукурудзи.

8. При вологозабезпеченості протягом вегетаційного періоду кукурудзи 350-355 мм, витрати води на формування 1 т сухого зерна у гібрида Заліщицький 191СВ становили 617 т, Солонянський 298СВ – 555 т і Соколов 407МВ – 554 т. Комбіноване фітотоксичне використання суміші гербіцидів харнес 1,5 л/га + мерлін 0,075 кг/га та технологічного поєднання харнес 1,5 л/га з базисом 20 г/га, майстером 0,075 кг/га та естероном 0,7 л/га зменшувало непродуктивні втрати 238-246 мм вологи.

9. Органічною масою вегетативних органів кукурудзи залежно від гібридів асимілюється з грунту 144,2-175,9 кг/га азоту, фосфору і калію. При цьому із загальної кількості використаних поживних елементів агроценозом кукурудзи на листостеблову масу припадає 48,0-49,0%. Вміст азоту у вегетативній масі кукурудзи у фазі 10 листків був на 0,71-0,79% вищим, ніж після припинення росту і розвитку культури.

10. Подвійне фітотоксичне навантаження на гібриди кукурудзи у вигляді послідовного внесення харнесу 1,5 л/га та страхових гербіцидів базис 20 г/га, майстер 0,1 кг/га і естерон 0,7 л/га не викликало депресії росту і розвитку, фенологічних і морфологічних аномалій та пошкодження рослин.

11. Виявлена інтегрована перевага середньопізнього гібрида за елементами структури врожаю (маса качанів, маса 1000 зерен, озерненість, лінійні розміри качана та ін.) над більш ранньостиглими на 8,5-38,6%. Висока шкодочинність бур’янів в посівах гібридів кукурудзи при зниженні технічної ефективності гербіцидів з 93,6 до 85,2% супроводжувалась зменшенням маси зерна в качані і 1000 зерен на 16,9-32,5%.

12. Різностиглі гібриди кукурудзи відрізняються структурою показників якості зерна. При цьому середньостиглий гібрид Солонянський 298СВ виділявся підвищеним вмістом азоту 1,50%, а середньоранній Заліщицький 191СВ – крохмалю 75,2%. Одночасно із зростанням ступеня забур’яненості посівів вміст азоту в зерні знижувався на 0,14-0,24%, фосфору на 0,10-0,16%.

13. Найвищу середню врожайність мав середньопізній гібрид Соколов 407МВ – 6,8 т/га, який перевищував середньостиглий Солонянський 298СВ на 0,63 т/га і середньоранній Заліщицький 191СВ – на 2,07 т/га. Застосування суміші (харнес 1,5 л/га + мерлін 0,075 г/га) і технологічних поєднань (харнес 1,5 л/га + базис 0,02 г/га, естерон 0,35 л/га та майстер 0,075 г/га) гербіцидів забезпечувало збереження від втрат 3,37-4,42 т/га або 66,7-68,9% зерна.

14. Зростання показників врожайності і вологості зерна з переходом до більш пізньостиглих гібридів забезпечило таку динаміку рентабельністі виробництва гібридів Заліщицький 191СВ – 70,6%, Солонянський 298СВ – 62,2%, Соколов 407МВ – 51,5%. Серед технологічних прийомів вирощування кукурудзи найбільш ефективним фактором виявилися гербіциди, які забезпечили зростання рентабельності на 54,4-69,2% та зниження собівартості зерна на 305-276 грн./т зерна.

Публікації автора:

1. Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області / О.А. Любович, Є.М. Лебідь, А.В. Черенков, В.С. Циков, Ю.М. Пащенко, О.І. Кордін, О.М. Шевченко // Дніпропетровськ, 2005. – 432 с. (авторство складає 7%, включає аналіз та узагальнення експериментальних даних).

2. Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах 2007 року / Є.М. Лебідь, Б.В. Дзюбецький, А.В. Черенков, В.С. Циков, Ю.М. Пащенко, О.М. Шевченко // Дніпропетровськ, 2007. – 23 с. (авторство складає 10%, включає аналіз та узагальнення експериментальних даних).

3. Циков В.С. Підвищення продуктивності кукурудзи на основі контролю засміченості посівів / В.С. Циков, О.М. Шевченко // Бюлетень Ін-ту зернового господарства. – 2006. – № 28-29. – С.13-16 (авторство складає 70%, включає проведення дослідів, аналіз та узагальнення експериментальних даних, написання статті).

4. Шевченко О.М. Винос елементів живлення гібридами кукурудзи та бур’янами при застосуванні гербіцидів / О.М. Шевченко // Бюлетень Ін-ту зернового господарства. – 2007. – № 30. – С. 93-96.

5. Шевченко О.М. Формування продуктивності гібридів кукурудзи залежно від ефективності гербіцидів / О.М. Шевченко // Бюлетень Ін-ту зернового господарства. – 2007. – № 31-32. – С 151-156.

6. Пат. 28480 Україна, МПК А01D91/04 (2006.01). Спосіб збирання кукурудзи на зерно або насіння / Лебідь Є.М., Циков В.С., Дзюбецький Б.В., Шевченко М.С., Мойсєєнко В.П., Кирпа М.Я., Черчель В.Ю., Шевченко С.М., Шевченко О.М.; Власник: Ін-т зерн. госп. УААН. – № u 200709054; заявл. 06.08.2007; опубл. 10.12.2007, Бюл. №20 (кн. 1). (авторство складає 35%, патентний пошук формування ідеї винаходу)

7. Пат. 25125 Україна, МПК (2006) А01М7/00.Обприскувач / Лебідь Є.М., Циков В.С., Шевченко М.С., Мойсєєнко В.П., Горобець А.Г., Горбатенко А.І., Лінський А.М., Шевченко О.М., Шевченко С.М.; Власник: Ін-т зерн. госп. УААН. – № u 200703230; заявл. 26.03.2007; опубл. 25.07.2007, Бюл. №11 (кн. 1). ( авторство складає 25%, технічне обґрунтування пристрою).

8. Пат. 21526 Україна, МПК А01В79/02 (2007.01). Спосіб боротьби з бур’янами на полях, вкритих пожнивними рештками / Лебідь Є.М., Горобець А.Г., Горбатенко А.І., Шевченко М.С., Мойсєєнко В.П., Шевченко О.М., Шевченко С.М.; Власник: Ін-т зерн. госп. УААН. – № u 200610835; заявл. 13.10.2006; опубл. 15.03.2007, Бюл. №3 (кн. 1). (авторство складає 15%, патентний пошук, формулювання змісту винаходу).

9. Пат. 13812 Україна, МПК (2006) А01В79/02. Спосіб боротьби з бур’янами / Лебідь Є.М., Шевченко М.С., Мойсєєнко В.П., Шевченко О.М., Шевченко С.М.; Власник: Ін-т зерн. госп. УААН. – № u 200510261; заявл. 31.10.2005; опубл. 17.04.2006, Бюл. №4 (кн. 1). ( авторство складає 15%, патентний пошук, формулювання винаходу).

10. Шевченко М.С. Екологічні гербіциди проти бур’янів на посівах кукурудзи та озимої пшениці зовсім не фата моргана / М.С. Шевченко, О.М. Шевченко, О.Н. Романенко // Зерно і хліб. – 2007. – № 4. Вип. 48. – С. 41-42 (авторство складає 75%, включає проведення дослідів, аналіз та узагальнення експериментальних даних).

11. Економічні та організаційно-технологічні аспекти підвищення ефективності виробництва зерна на Дніпропетровщині / В.С. Рибка, В.О. Компанієць, Н.О. Ляшенко, О.М. Шевченко // Агроном. – 2007. – №1. – С.120-125 (авторство складає 70%, включає проведення дослідів, аналіз та узагальнення експериментальних даних).

12. Гербіциди і генетичний потенціал гібридів кукурудзи в регулюванні економічної ефективності виробництва зерна: Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів, (Кіровоград, 7-9 чер. 2006 р.) / М-во аграр. політики, Кіровоградський ін-т агропромисл. вироб-ва. – К.: Кіровоградський ін-т агропромисл. вироб-ва, 2006. – 150 с.

(авторство складає 65%, включає проведення дослідів, аналіз та узагальнення експериментальних даних).

13. Ляшенко Н.О. Економіко-енергетичні аспекти вирощування гібридів кукурудзи при застосуванні гербіцидів в умовах Степу України / Н.О. Ляшенко, О.М. Шевченко // Хранение и переработка зерна. – 2008. – №3. – С. 17-19. (авторство складає 65%, одержання та аналіз експериментальних даних підготовка статті ).

14. Гербіциди як екологічний і економічний фактор при вирощуванні кукурудзи / Раціональне землевикорискання рекультивованих та еродованих земель: досвід, проблеми, перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю засновника школи біологічної рекультивації земель професора М.О. Бекаревича, (Дніпропетровськ, 7-9 чер. 2006 р.) / М-во аграр. політики, Дн-ский держ. аграр. ун-т. – Д.: Дн-ский держ. аграр. ун-т, 2006. – 365 с. (авторство складає 60%, одержання і аналіз експериментальних даних)

15. Напрямки трансформації фітоценозів бур’янів в агроценозах Степу: Матеріали V міжнародної наукової конференції, (Донецьк, 24-26 вер. 2007 р. / М-во аграр. політики, Дон. бот. сад НАН України. – Д.: Дон. бот. сад НАН України, 2007. – 469 с. (авторство складає 85%, одержання експериментальних даних, їх аналіз та підготовка публікацій)