Анотація до роботи:

Костиря І.В. Оптимізація прийомів технології вирощування озимої пшениці в умовах південного Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогоспо-дарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2009.

В дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особ- ливостей формування і реалізації потенціалу зернової продуктивності озимої пшениці та якості її зерна залежно від попередника, застосування азотного підживлення у різні строки, захисту посівів від бур’янів з використанням гербіцидів гроділ максі та гранстара в умовах південного Степу України.

Встановлено тісний взаємозв’язок між азотним підживленням різновікових рослин, які вирощували по чорному пару і після соняшника, параметрами накопичення надземної маси, лінійним приростом, динамікою споживання посівами продуктивної вологи з ґрунту. Визначена фотосинтетична діяльність рослин озимої пшениці за різних умов вирощування, що суттєво впливало на зернову продуктивність культури та показники якості зерна.

Дослідженнями встановлено, що строки внесення гербіцидів в посівах озимої пшениці по пару та після соняшника по-різному впливають на знищення бур’янів, ріст і розвиток рослин озимої пшениці та урожайність зерна і його якість.

За результатами проведених досліджень виробництву рекомендовані строки та способи проведення мінерального підживлення, різні види гербіцидів, ефективно знищуючих бур’яни в посівах озимої пшениці по чорному пару та після соняшника для одержання зерна високої якості.

Такі агротехнічні заходи вирощування озимої пшениці забезпечують отримання в виробничих умовах південної частини Степу України стабільних врожаїв зерна з високими економічними показниками.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в оптимізації прийомів вирощування озимої пшениці і стабілізації виробництва зерна з високими показниками якості в посушливих умовах південного Степу України. Дослідженнями виявлені особливості росту та розвитку рослин залежно від рівня мінерального підживлення, засобів захисту від бур’янів за різних строків їх внесення. Визначені оптимальні дози та строки проведення азотного підживлення, а також строки застосування гербіцидів в посівах озимої пшениці, починаючи з осіннього періоду вегетації.

1. Встановлено, що за роки проведення досліджень на час сівби озимої пшениці після соняшника у шарі ґрунту 0-10 см знаходилось на 46,1 % менше продуктивної вологи, ніж при сівбі по чорному пару. Рослини озимої пшениці при їх вирощуванні після соняшнику, восени 2005-2006 рр. отримали 170-174 С ефективних температур, що у 2 рази менше ніж по чорному пару, а тривалість періоду осінньої вегетації за таких умов була коротшою на 17 діб.

2. Польова схожість насіння в осінній період в значній мірі визначалась попередником. В середньому за роки досліджень при сівбі після соняшника вона становила 60,4 %, що на 15,7 % було менше ніж по чорному пару. За цих умов на 1 м² посіву формувалося в осінній період на 12-14 рослин менше.

3. Сівба озимої пшениці після соняшника призводила до зменшення кількості пагонів на рослинах порівняно з чорним паром в осінній період вегетації на 47,2 % . До часу припинення осінньої вегетації абсолютно-суха маса 100 рослин, які вирощували на ділянках після чорного пару, була вищою на 16,1 г, ніж за сівби після соняшнику, кількість вузлових коренів на рослинах при цьому була також більшою на 30 %.

4. За сівби озимої пшениці по чорному пару залежно від строків та доз внесення азоту при підживленні, рослини до повної стиглості зерна для формування врожаю витрачали від 4626 до 4686 м³/га води, а після соняшнику – 3755-3806 м³/га, проте коефіцієнт водоспоживання на формування 1 т зерна був значно більшим у посівах після соняшнику (1069-1290 м³/га), ніж по чорному пару (819-923 м³/га).

5. Підживлення посівів добривами незалежно від попередника, сприяло більш економним витратам вологи на формування одиниці врожаю. На ділянках по чорному пару, де на фоні застосування N₄₅Р₄₅К₃₀ вносили N₃₀ по ТМГ та N₃₀ локально навесні, при формуванні 1 т зерна витрачалось на 87 м³ вологи менше ніж на контролі, а на ділянках після соняшнику на фоні N₆₀Р₆₀К₃₀ – на 204 м³ на 1 т зерна.

6. Посіви озимої пшениці залежно від різного рівня мінерального підживлення після соняшника, в фазі колосіння формували на 1 га 36,4-40,8 тис. м² листкової поверхні, що на 10,0-24,0 % менше, ніж по чорному пару. Проведення азотного підживлення по ТМГ дозою 30 кг/га д.р. та N₃₀ (по пару) і N₆₀ (після соняшнику) локально навесні, сприяло зростанню площі листків порівняно з контролем на 24,5 та 12,1 % відповідно.

7. За період від відновлення весняної вегетації до фази колосіння величина ЧПФ посівів озимої пшениці залежно від мінерального підживлення по пару становило від 5,03 до 5,34 г/м² за добу, а на ділянках, де сівбу проводили після соняшнику, цей показник не перевищував 2,47-2,90 г/м² за добу, тобто був менше у 2,0 та 1,8 рази відповідно.

8. Встановлено, що внесення гербіцидів гроділ максі (100 мл/га) та гранстар (20 г/га) у різні фази вегетації рослин озимої пшениці, починаючи з осені, позитивно впливало на ріст і розвиток рослин озимої пшениці за рахунок ефективного знищення бур’янів у посівах. При цьому в зерні озимої пшениці, висіяної після соняшнику вміст білка збільшувався на 1,7 %, клейковини на 4,7 % , натура зерна на 3 г/л, а по чорному пару на 2,0 %; 3,1 % та 18 г/л відповідно.

9. Визначено, що за сівби озимої пшениці після соняшнику, на період повної стиглості зерна порівняно з чорним паром, кількість рослин знижувалась на 21,3-21,8 %; коефіцієнт продуктивного кущіння на 6,1-6,7 %; озерненість колосу на 9,1-9,4%; маса зерна з колосу на 15,5-21,0 % та маса 1000 зерен на 3,6-4,3 г. Проведення азотних підживлень суттєво збільшувало ці показники незалежно від попередника.

10. Врожайність зерна озимої пшениці після соняшника була на 37,8-42,0 % нижчою порівняно з чорним паром. Проведення азотних підживлень по ТМГ з наступним внесенням N₃₀ та N₆₀ локально навесні в фазу кущіння, збільшувало врожайність зерна на ділянках після соняшнику на 16,2-22,3 %, а по чорному пару на 8,4-12,4 %.

11. Внесення гербіциду гроділ максі весною при відновленні вегетації сприяло збільшенню зернової продуктивності пшениці по пару на 18,8 % порівняно з контролем та на 5,3 % більше, ніж з внесенням гербіциду гранстар в фазу виходу рослин в трубку, а після соняшнику на 35,0 % та 8,6 % відповідно.

12. Максимальний вміст білка та клейковини в зерні озимої пшениці був отриманий по чорному пару на ділянках з внесенням N₃₀ по ТМГ рано навесні у поєднанні з локальним внесенням N₃₀ в фазу кущіння весною, а після соняшнику на ділянках, де вносили при локальному підживленні 60 кг/га д.р. азоту.

13. Вирощування озимої пшениці в посушливих умовах Степу України по різних попередниках при проведенні підживлення рослин азотними добривами рано навесні по ТМГ поверхнево N₃₀ з наступним внесенням N₃₀ в фазу кущіння локально після соняшника, забезпечило врожайність зерна 3,56 т/га, чистий прибуток 1069 грн/га при рівні рентабельності 35,3 % та собівартості продукції 849,7 грн/т; а по чорному пару ці показники були значно вищими і становили – 5,59 т/га; 3547 грн/га; 95,4 % та 665,5 грн/т відповідно.

Публікації автора:

1. Остапенко М. А. Видовий склад бур'янів на полях Присивашшя / Остапенко М. А., Костиря І. В., Чижикова О. А. // Зрошувальне землеробство. – Херсон, 2006. – Вип. 46. – С. 168-171. (проведення дослідів, аналіз та узагальнення експерементальних даних).

2. Черенков А. В. Ефективність багатокомпонентних сумішок як попередника озимої пшениці в умовах північної підзони Степу України / А. В. Черенков, М. І. Дудка, І. В. Костиря // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2006. – №28-29. – С. 69-73. (аналіз експерементальних даних та написання статті).

3. Любович О. А. Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах 2007 року (методичні рекомендації) / О. А. Любович, В. Ф. Хандога, І. В. Костиря [та ін.] // Головне управління АПР Дніпропетровської обл. держ. адміністрації ЦНЗ АПВ ІЗГ УААН. – Дніпропетровськ, 2007. – 33 с. (аналіз та узагальнення експерементальних даних).

4. А. В. Виблова. Вплив агротехнічних заходів на продуктивність і якість зерна ярої пшениці в Присивашші / А. В. Виблова, П. В. Солоний, В. І. Костиря [та ін.] // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2007. – № 30. – С. 63-68. (проведення дослідів, узагальнення експерементальних даних та написання статті).

5. Явдощенко М. П. Оцінка сортів озимої пшениці на стійкість до хвороб / М. П. Явдощенко, М. М. Солодушко, І. В. Костиря // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2008. – №31-32. – С. 113-115. (аналіз та узагальнення експерементальних даних).

6. Черенков А. В. Ефективність застосування гербіциду Гроділ Максі для знищення бур'янів, що домінують в посівах озимої пшениці в Присивашші/ А. В. Черенков, М. А. Остапенко, І. В. Костиря [та ін.] // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2008. – №35. – С. 52-55. (проведення дослідів, узагальнення експерементальних даних та написання статті).

7. Лебідь Є. М. Особливості підготовки ґрунту і сівба озимих культур в умовах Степу України під урожай 2008 року (рекомендації) / Є. М. Лебідь, А. В. Черенков, І. В. Костиря [та ін.]. – Дніпропетровськ, 2007. – 16 с. (аналіз та узагальнення експерементальних даних).

8. Костиря І. В. Урожайність озимої пшениці залежно від забур’яненості посівів та строків проведення хімічної прополки в умовах південного Степу України / І. В. Костиря // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2008. – №33-34. – С. 64-66. (проведення дослідів, аналіз експерементальних даних та написання статті).

9. Любович О. А. Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах 2008 року (рекомендації) / О. А. Любович, Є. М. Лебідь, І. В. Костиря [та ін.] // Дніпропетровськ, 2008. – 28 с. (аналіз, узагальнення експерементальних даних та написання рекомендацій).