Анотація до роботи:

Дудка М.І. Оптимізація прийомів вирощування ярих капустяних, злакових і бобових культур у сумісних посівах на зелений корм в північному Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2005.

У дисертаційній роботі представлені результати досліджень з удосконалення агротехнічних прийомів вирощування кормових культур, які спрямовані на збільшення виробництва кормів і покращання їх якості. Створені адаптовані до умов вирощування високопродуктивні однорічні агроценози з участю капустяних, бобових і злакових культур шляхом науково обґрунтованого добору видового і кількісного складу компонентів, оптимізації співвідношення високоенергетичних злакових і білкових рослин, визначений вплив мінерального живлення та строків збирання на продуктивність травостоїв. Встановлені закономірності росту і розвитку рослин-компонентів у одновидових і сумісних посівах, особливості формування продуктивності і якості корму залежно від технологічних прийомів вирощування (видового складу, співвідношення компонентів, доз добрив, строків збирання).

Розроблена технологія одержання двох-трьох урожаїв зеленої маси на рік при поєднанні в інтенсивній ланці сумішки ячменю з горохом і редькою олійною та післяукісної – кукурудзи з суданською травою. Визначена ефективність весняних агроценозів як попередника для озимої пшениці на зерно.

Узагальнені дані експериментальних досліджень, що представлені у дисертаційній роботі, розкривають можливі шляхи підвищення кормової продуктивності однорічних ярих агроценозів за участю злакових, бобових, капустяних та інших видів культур, адаптованих для конвеєрного використання в умовах північного Степу України.

1. Ярі капустяні культури (гірчиця біла, редька олійна, гірчиця сарептська і ріпак ярий) відрізняються високою інтенсивністю реалізації потенційної продуктивності та перевищують за врожайністю зеленої маси (на 42,7-176,0 ц/га) і сухої речовини (на 6,4-23,6 ц/га) горох зерновий, забезпечують надходження зеленого корму на 41-й – 54-й день після сходів.

2. Важливою біологічною особливістю ярих капустяних культур є їх висока фотосинтетична продуктивність. Облистяність цих культур у фазі цвітіння складає 36,4-44,8%, площа листкової поверхні – 33,0-38,3 тис. м²/га, фотосинтетичний потенціал – 0,92-1,17 млн. м²-днів/га. Пік активності фотосинтезуючої діяльності спостерігається в період “бутонізація – цвітіння” і становить 3,05-5,20 г/м² добу.

3. Основна частина коріння (85,4-87,3%) у капустяних культур формується в шарі ґрунту 0-30 см. Глибина проникнення головного кореня у цих рослин залежить від виду і складає 0,75-0,95 м, а повітряно-суха маса коріння розташованого в шарі ґрунту 0-60 см становить 8,6-12,1 ц/га.

4. При вирощуванні капустяних культур на зелений корм сумарне їх водоспоживання складає 776-1418 м³/га і залежить, як правило, від гідротермічних умов, видових особливостей рослин, тривалості періоду вегетації та продуктивності. Коефіцієнти водоспоживання у цих культур при утворенні зеленої маси становили 44,6-46,6, а сухої речовини – 320-354 м³/т.

5. Вища кормова продуктивність (229,0-302,1 ц/га зеленої маси і 29,6-39,8 ц/га сухої речовини) відмічена у пізньостиглих видів капустяних культур – гірчиці сарептської і ріпаку ярого. Винятком при цьому була ранньостигла редька олійна, яка відрізнялась високою інтенсивністю ростових процесів і до укісної стиглості формувала 286,7 ц/га зеленої маси і 40,0 ц/га сухої речовини.

6. Найбільш придатною для утворення високопродуктивних агроценозів з горохом зерновим і ячменем є редька олійна. При однаковій густоті рослин капустяних культур у сумішках меншу частку в зеленій масі мали гірчиця сарептська (7,3-11,8%) і ріпак ярий (3,1-6,4%). Використання цих видів рослин або збільшення кількості компонентів у сумішці (до п’яти) при однаковій загальній густоті травостою зменшувало частку високоврожайних культур і призводило до зниження збору зеленої маси і сухої речовини.

7. Оптимальне співвідношення компонентів у трикомпонентному агроценозі забезпечує сумішка, яка складається із 100% посівної норми редьки олійної, 50% – гороху зернового і 25% – ячменю, що становить 2,0 млн. шт./га схожих насінин редьки олійної, 0,7 млн. шт./га – гороху і 1,25 млн. шт./га – ячменю.

8. Сумісні посіви ячменю з горохом і редькою олійною у фазі цвітіння капустяного компонента, перевищували рекомендовану ячмінно-горохову сумішку і редьку олійну за збором сухої речовини на 4,4-10,1 ц/га, кормових одиниць – на 2,8-8,8 ц/га, перетравного протеїну – на 0,28-0,78 ц/га.

9. Ранні строки використання трикомпонентних сумішок на зелений корм покращують їх агротехнічне значення як попередника для післяукісних посівів. Найбільший урожай зеленої маси післяукісні культури формують при збиранні весняних агроценозів у період “бутонізація – цвітіння” капустяного компонента.

10. Для одержання зеленого корму у післяукісних посівах найбільш придатною за своїми біологічними особливостями є сумішка кукурудзи (0,175 млн. шт./га) з суданською травою (1,75 млн. шт./га). Поєднання сумішки ячменю з горохом і редькою олійною з післяукісним посівом кукурудзи з суданською травою забезпечувало отримання урожайності зеленої маси 506,8 ц/га і сухої речовини 82,8 ц/га.

11. Внесення мінеральних добрив дозою N₁₂₀Р₉₀К₆₀ під зяблеву оранку дозволило отримати загальну найбільшу урожайність зеленої маси (728,1 ц/га) та збір сухої речовини (118,0 ц/га) сумішки ячменю з горохом і редькою олійною та післяукісного посіву кукурудзи з суданською травою.

12. Короткий період вегетації (40-45 днів після повних сходів) агроценозів ячменю з горохом і редькою олійною дозволяє накопичити до сівби озимої пшениці у шарі ґрунту 0-100 см від 70,9 до 85,0% продуктивної вологи відносно цих показників по чорному пару, що забезпечує сприятливі умови для одержання своєчасних сходів, росту і розвитку її рослин в осінній період.

13. Використання різночасно дозріваючих сумішок ячменю, вівса, гороху з капустяними культурами або соняшником підвищує врожайність зеленої маси на 19,5-30,0%, сухої речовини – на 4,2-28,5% порівняно з ячмінно- та вівсяно-гороховою сумішками.

14. Високу урожайність зеленої маси забезпечують посіви кукурудзи з соєю (341,1 ц/га) і соняшником (416,6 ц/га), а також цукрове сорго (566,3 ц/га) і сумісний агроценоз кукурудзи з суданською травою (509,7ц/га). Посів амаранту має високу протеїнову поживність кормової маси (151 г/к.од.) і за два укоси забезпечує вихід перетравного протеїну на 1,2 ц/га більше порівняно з одновидовим посівом кукурудзи.

15. Економічно ефективним є поєднання сумішки ячменю з горохом зерновим і редькою олійною з післяукісним посівом кукурудзи з суданською травою, які забезпечили прибуток 465,8-782,6 грн./га і рівень рентабельності виробництва від 40,6 до102,9%.

Публікації автора:

1. Ливенский А.И., Дудка Н.И. Многокомпонентные смеси с масличной редькой на зеленый корм // Информ. листок Запорож. МТЦНТИ. – Запорожье, 1989. – 4 с (Доля здобувача 80% – проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).

2. Дудка Н.И. Получение двух-трех урожаев в год на богарных землях // Информ. листок Запорож. МТЦНТИ. – Запорожье, 1992. – 4 с.

3. Дудка Н.И. Капустные культуры в многокомпонентных смесях при возделывании на зеленый корм в северной Степи Украины //Бюл. Ин-та кукурузы УААН. – Днепропетровск, 1993. – Вып. 77. – С. 122.

4. Дудка Н.И. Дву- и многокомпонентные смеси ранних яровых крестоцветных, злаковых и бобовых кормовых культур // Резервы увеличения производства кормов в Днепропетровской области / Ин-т кукурузы УААН. – Днепропетровск, 1993. – С. 3-5.

5. Черенков А.В., Лівенський А.І., Дудка М.І. Багатокомпонентні сумішки ранніх ярих кормових культур з участю капустяних у північному Степу України // Корми і кормовиробництво: Міжвід. темат наук. зб. – К., 1995. – Вип. 40. – С. 23-30 (Доля здобувача 60% – проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).

6. Дудка Н.И. Дву- и многокомпонентные смеси ранних яровых крестоцветных, злаковых и бобовых кормовых культур // Научно-обоснованные приёмы увеличения производства кормов / Ин-т зерн. хоз-ва УААН. – Днепропетровск, 1996. – С. 2-4.

7. Лівенський А.І., Дудка М.І. Ефективність застосування мінеральних добрив при вирощуванні багатокомпонентних сумішок ранніх ярих культур та при їх поєднанні з післяукісним посівом кукурудзи з суданською травою // Матеріали респ. координац.- метод. ради з проблем кормових ресурсів і кормовиробництва по темі "Зернофуражні, зернобобові і кормові культури". – Вінниця, 1997. – С. 96-97 (Доля здобувача 70% – проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).

8. Дудка М.І. Вплив строків збирання амаранту на його насіннєву продуктивність в умовах північного Степу України // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН – Дніпропетровськ, 2001 – № 17. – С. 76-77.

9. Дудка М.І. Пізні ярі // Резерви збільшення виробництва кормового білка в системі зеленого конвеєра: Практ. поради / Ін-т зерн. госп-ва УААН . – Дніпропетровськ, 2002. – С. 11-15.

10. Черенков А.В., Краснєнков С.В., Дудка М.І. Продуктивність і отавність амаранту при різних строках збирання на зелений корм // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН . – Дніпропетровськ, 2002. – №№ 18-19. – С. 96-100 (Доля здобувача 65% – проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).

11. Черенков А.В., Дудка М.І. Резерви збільшення рослинного білка в Степу України // Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах: Матеріали ІУ (ХУІІ) наук. – вироб. конф. 18 жовт. 2002 р. / Ін-т тваринництва центр. районів УААН . – Дніпропетровськ, 2002. – С. 94-100 (Доля здобувача 70% – проведення досліджень, узагальнення даних, написання статті).

12. Черенков А.В., Дудка М.І. Кормові культури // Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах 2003 року / Центр наукового забезпечення АПВ Дніпроп. обл.. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 31-33 (Доля здобувача 70% – проведення досліджень, аналіз даних, написання статті).

13. Дудка М.І., Черенкова Т.П. Однорічні сумішки – резерв виробництва кормового білка // Корми і кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Вінниця, 2003. – Вип. 51. – С. 79-81 (Доля здобувача 80% – проведення дослідів, узагальнення даних, написання статті).

14. Дудка М.І., Черенкова Т.П. Вплив строків збирання і висоти скошування на кормову продуктивність і отавність амаранту // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – №№ 21-22. – С. 101-105 (Доля здобувача 75% – проведення досліджень, аналіз даних, написання статті).

15. Краснєнков С. В., Дудка М.І., Черенкова Т.П. Вплив норм мінеральних добрив на насіннєву продуктивність амаранту // Корми і кормо виробництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Вінниця, 2004. – Вип. 53. – С.103-106 (Доля здобувача 60% – проведення досліджень, узагальнення даних, написання статті).

16. Дудка М.І. Насіннєва продуктивність редьки олійної в залежності від способів сівби і норм висіву // Корми і кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Вінниця, 2004. – Вип. 53. – С. 143-147.

17. Черенков А.В., Дудка М.І. Кормові культури // Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах 2004 року / Центр наук. забезпечення АПВ Дніпроп. обл. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 28-30 (Доля здобувача 70% – аналіз даних, написання статті).

18. Черенков А.В., Дудка М.І. Кукурудза на силос і зелений корм // Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. – К.: Аграр. наука, 2004. – С. 369-373. (Доля здобувача 70% – проведення досліджень, аналіз даних, написання статті).

19. Черенков А.В., Дудка М.І. Заходи щодо збільшення виробництва кормів і підвищення їхньої якості // Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ, 2005. – С.295-298 (Доля здобувача 70% – проведення досліджень, аналіз даних, написання статті).

20. Артеменко С.Ф., Дудка М.І. Організація зеленого конвеєра // Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ, 2005. – С. 298-301 (Доля здобувача 70% – проведення досліджень, аналіз даних, написання статті).