488. Марунич Володимир Васильович. Оптимізація структурно-функціональної моделі служби медико-соціальної експертизи України (обгрунтування та реалізація): дис... канд. мед. наук: 14.02.03 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Марунич В.В. Оптимізація структурно-функціональної моделі служби медико-соціальної експертизи України (обгрунтування та реалізація). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. ПЛ. Шупика МОЗ України, Київ, 2004.
На підставі детального вивчення висвітлена діяльність існуючої мережі установ медико-соціальної експертизи (МСЕ); виявлені недоліки у її організації: відсутність технологічних нормативів функціонування установ служби МСЕ різного рівня та профілю, які необхідні для раціонального нормування витрат часу на виконання окремих технологій та операцій; відсутність критеріїв оцінки якості і ефективності діяльності служби. Запропоновано диференційований підхід до розвитку мережі установ МСЕ різного рівня з урахуванняи нормативної та фактичної потреби і навантаження МСЕК, регіональню особливостей. Розроблені форми управління, структури ті функціонування керівної ланки регіональної служби МСЕ - обласню Центрів МСЕ та рекомендовані види діяльності і нормативи витрат час; на їх виконання для головних експертів - головних лікарії Обгрунтована необхідність і розроблено Положення про організацію т функціонування вищої ланки служби медико-соціальної експертизи Республіканської (Центральної державної) МСЕК. Науков обгрунтована методологія комплексної оцінки якості роботи устано МСЕ, модель кінцевих результатів їх діяльності та визначені критер оцінки її ефективності. Розроблена структурно-функціональна модеї служби медико-соціальної експертизи України у сучасних умовах.
У дисертації запропоновано нове вирішення однієї з актуальних медико-соціальних проблем щодо вдосконалення діяльності установ медико-соціальної експертизи завдяки науковому обґрунтуванню оптимізованої структурно-функціональної моделі служби медико-соціальної експертизи України та моделі кінцевих результатів її діяльності, визначенню критеріїв оцінки її ефективності, що відповідає
13
основним напрямам державної політики стосовно соціального захисту інвалідів.
Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлена невідповідність існуючої служби медико-соціальної експертизи новим соціально-економічним умовам в частині мережі МСЕК, їх штатів, відсутність нормативів та алгоритмів функціонування, інструментарію оцінки їх діяльності, а також невизначеність моделі кінцевих результатів, що знижує доступність і якість медико-соціальної допомоги населенню, обмежує роботу з профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів.
Показано, що недостатність мережі МСЕК загального профілю стала наслідком надлишкового розвитку спеціалізованих МСЕК, що утруднює доступність первинної медико-експертної допомоги для населення, особливо сільського. В даних умовах фактичне річне навантаження МСЕК загального профілю перевищує оптимальне у середньому на 9,8%, а в окремих регіонах - від 11,3% до 59,6%, що на 7,5-37,5% скорочує час на огляд хворого або інваліда та опрацювання індивідуальної програми реабілітації. Виявлене нерівномірне навантаження МСЕК навіть в межах однієї „області свідчить про відсутність планомірного підходу управлінь охорони здоров'я облдержадміністрацій щодо створення їхньої мережі з урахуванням як нормативної, так і фактичної потреби в МСЕ.
Доведено, що за існуючим нормативом в Україні недостає 10 обласних МСЕК, а їх навантаження оглядами окремих категорій громадян в деяких областях перевищує середній показник на 18,4— 62,6%, що в 1,1-1,5 рази скорочує час на виконання ними основних функцій: контрольної, арбітражної, консультативної та організаційно- методичної. Для оптимізації медико-експертної та арбітражної роботи, підвищення рівня соціальної захищеності населення обгрунтовано створення в Україні вищого експертного та арбітражного органу служби медико-соціальної експертизи - Центральної державної МСЕК.
Встановлено, що витрати часу на виконання огляду та опрацювання документів одного хворого у МСЕК загального профілю залежать від нозологічної форми захворювання (на хворого терапевтичного профілю витрачається 44,4±1,5 хв.; неврологічного - 42,7±1,8 хв.; хірургічного - 40,9±1,9 хв.), спеціальності лікаря та його посади (голова, член МСЕК), виду огляду (первинний, повторний), місця проведення огляду (МСЕК, виїзне засідання до ЛПЗ або вдома), укомплектованості штатів лікарів-експертів та реабілітологів. Отримані результати дозволили обґрунтувати річний розподіл робочого часу
14
первинних МСЕК, при якому 70% відводиться на проведення безпосередньо оглядів, 30% - на інші види діяльності.
5. Аналіз витрат робочого часу обласних МСЕК, де на огляд одного хворого виділяється у середньому 39,3±0,6 хв., дав можливість обгрунтувати його розподіл з визначенням на огляди окремих категорій населення та з приводу оскарження рішення 40,0% часу; консультації первинних МСЕК - 9,0%; на контроль за діяльністю підпорядкованих первинних МСЕК - 20,0%; на організацшно-методичну роботу, взаємодію з різними установами щодо профілактики та зниження інвалідності, реабілітації інвалідів, аналітичній роботі безпосередньо обласної МСЕК - 31,0%.
У розподілі робочого часу головного експерта (вивільненого та невивільненого) 39,5% відводиться на управлінську діяльність, 30,6% та 50,4% відповідно - на проведення МСЕ і контроль за її якістю у первинних та обласних МСЕК, решта - на організацшно-методичну роботою та зв'язки з різними установами.
Результати дослідження стали підставою для обґрунтування і розробки оптимізованої структурно-функціональної моделі служби МСЕ, впровадження уперше розробленої моделі кінцевих результатів установ медико-соціальної експертизи, що суттєво відрізняється від існуючих в охороні здоров'я. її особливістю стало пов'язування показників результативності служби МСЕ (первинної інвалідності, частоти встановлення тяжких груп інвалідності, реабілітації, ефективності продовження листків непрацездатності) з якістю роботи лікувально-профілактичних закладів.
Ефективність запропонованої методики комплексної оцінки якості роботи установ МСЕ та ЛПЗ та моделі кінцевих результатів служби МСЕ підтверджується позитивною оцінкою діяльності останньої інвалідами (у 48,9% вона була оцінена як задовільна, у 50,4% - як добра) та зниженням за 2000-2002 pp. показників інвалідності дорослого населення на 3,5%; зменшенням на 6,2% оскаржені експертних рішень та їх відміни як за конфліктом, так і по контролю (нг 10,1%), необгрунтованих направлень до МСЕК (на 5,0%); зростання* показників повної реабілітації інвалідів на 3,8%, часткової - на 3,6%.
Впроваджена у практику служби МСЕ запропонована моделі кінцевих результатів уперше дозволила проводити рейтингову оціню діяльності її установ, оцінювати якість роботи служби за кінцевш результатом - соціальним ефектом внаслідок підвищення якосі медико-експертної допомоги населенню. Методика комплексної оцінк якості роботи установ МСЕ забезпечує впровадження нормативів
15
послідовність медико-експертних та виробничо-технологічних операцій, дозволяє оцінити якість діяльності та відповідності її результатів поточним та довготривалим нормативам, ранжирування роботи регіональних структур служби, виявлення та усунення недоліків в медико-експертному обслуговуванні населення.
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ СТРУКТУРИ ТА ЯКОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЛУЖБИ МСЕ
Результати дослідження дають підставу рекомендувати: Міністерству охорони здоров'я України змінити норматив для організації первинних МСЕК - одна МСЕК на 70-90 тис. дорослого населення з урахуванням фактичної потреби регіонів в медико-експертному обслуговуванні; створити вищу ланку служби МСЕ -Республіканську (Центральну державну) МСЕК.
Управлінням охорони здоров'я обласних держадміністрацій: визнати пріоритетним напрямом реформування мережі МСЕК, наближення її первинної ланки до населення, у першу чергу сільського, та підвищення якості їх роботи; привести мережу та кадровий склад МСЕК у відповідність до вимог нормативних документів та фактичної потреби в медико-соціальній експертній допомозі належного обсягу та якості населення регіону; ввести до складу МСЕК фахівця з медичної професійної орієнтації для складання обґрунтованих реабілітаційних програм інвалідів відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я, освіти, та професійно-кваліфікаційного рівня, а також для контролю і коригування цих програм на виконання Указу Президента України "Про Національну програму професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 pp." від 13.07.2001 № 519/2001; розробити та запровадити в усіх областях систему автоматизованого обліку та аналізу інвалідності, складання статистичної звітності, створити моніторинг первинної та накопиченої інвалідності; використовувати результати роботи в управлінні службою МСЕ при плануванні мережі МСЕК, основних видів діяльності і витрат робочого часу на їх виконання, для оцінки кінцевих результатів та якості роботи установ МСЕ.
Публікації автора:
І.Стан та перспективи наукових досліджень у системі медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів в Україні /А.М.Сердюк, Є.М.Горбань, В.В.Марунич, В.П.Топка, В.І.Шевчук, О.В.Сергієні
16
//Лікарська справа.- 1998.- № 5,- С. 148-155. (Особистий внесок здобувана: узагальнення фактичного наукового матеріалу, визначення перспектив подальшого розвитку наукових досліджень в галузі).
2.Наукове обґрунтування і концепція оптимізації та управлінш службою медико-соціальної експертизи України в період реформуванні /В.В.Марунич, О.В.Сергієні, Т.Ґ.Войтчак, ОЛ.Татаровський //Вісниі Дніпропетровського державного університету. - Дніпропетровськ 1998.- С.85-94. (Особистий внесок здобувана: дослідженні функціонування та викладення принципів оптимізації діяльносі системи медико-соціальної експертизи України з позицій теорі управління та засад її реформування).
З.Марунич В.В. Первинна інвалідність населення України та шлях її зменшення //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров' України. - 1999.- № 2.- С. 25-27.
4.Марунич В.В. Організаційні питання розвитку первинної ланк служби медико-соціальної експертизи //Вісник соціальної гігієни і організації охорони здоров'я України. - 2000.- № 2.- С 19-22.
5.Організація та оптимізація медико-соціальної експерт» допомоги дитячому населенню, яке постраждало внаслідс Чорнобильської катастрофи /В.В.Марунич, А.В.Іпатов, О.В.Сергіє* Л.І.Матвєєнко, Т.Ґ.Войтчак, О.М.Матяш //Вісник соціальної гігієни організації охорони здоров'я України. - 2000.- № 4.- С 13-1 (Особистий внесок здобувана: розробка пропозицій що; удосконалення медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам у зв'язку аварією на ЧАЕС).
б.Марунич В.В. Стан та удосконалення організації спеціалізован медико-соціальної експертизи в Україні //Медичні перспективи.- 200( Т. 5,№3.-С.131-134.
7.Марунич В.В. Деякі питання перебудови системи управлін службою медико-соціальної експертизи //Охорона здоров'я Україні 2001-№2(2).-С 59-64.
8.Роль галузевої науки у реформуванні служби медико-соціальі експертизи /В.Ф.Москаленко, Є.М.Горбань, В.В.Марунич, А.В.Іпат О.В.Сергієні, Т.Ґ.Войтчак //Лікарська справа. - 2001. - № З- С. 2 (Особистий внесок здобувача: постановка мети дослідження узагальнення наукових підходів до реформування служби МСЕ).
9.Методологія комплексної оцінки якості діяльності устаї медико-соціальної експертизи /В.Ф.Москаленко, Є.М.Горбг В.В.Марунич, А.В.Іпатов, О.В.Сергієні //Лікарська справа. - 2001-4. - С 3-9. (Особистий внесок здобувача: дослідження функціонува*
17
викладення принципів оцінки та визначення якості діяльності установ медико-соціальної експертизи).
Ю.Состояние и возможности стабилизации инвалидности вследствие онкологических заболеваний в Украине /А..В.Ипатов, Л.И.Матвеенко, Е.В.Сергиени, В.В.Марунич, Т.Г.Войтчак //X з'їзд онкологів України: Матер, з'їзду. - Київ, 2001.- С. 15. (Особистий внесок здобувача: постановка мети дослідження та визначення тенденцій інвалідності при онкопатології).
П.Марунич В.В., Черняк СІ. До організації системи реабілітації інвалідів в Україні //Ортопедия, травматология и протезирование. -2002.- № 4.- С.9-11. (Особистий внесок здобувача: постановка мети дослідження і визначення засад формування системи реабілітації інвалідів в Україні).
12.Марунич В.В. Інвалідизація населення: стан, перспективи, проблеми і шляхи вирішення //Охорона здоров'я України.- 2002.- № 3-4.-С 18-24.
13-16.Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 1999-2002 pp.: Щорічний аналітико-інформаційний довідник /Під ред. В.В.Марунича. -Дніпропетровськ, 1999- 89 с; 2000.- 88 с; 2001- 112 с; 2002- 92 с (Особистий внесок здобувача: постановка мети і узагальнення фактичного наукового матеріалу).
П.Методика составления индивидуальной программы медицинской реабилитации инвалидов, управление процессом ее реализации и контроля: Учебно-методическое пособие /А.В. Ипатов, Е.В. Сергиени, В.В.Марунич, Л.Ю.Науменко, Т.Г.Войтчак.-Днепропетровск: Пороги, 2003.- 107 с. (Особистий внесок здобувача: визначення принципів організації регіональної служби медичної реабілітації, обгрунтування меж компетенції реабілітаційних установ, видів функціональних зв'язків між ними).
